Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 01.03.2018 року у справі №653/1387/17

Постанова

Іменем України

03 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 653/1387/17

провадження № 61-8269св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Штелик С. П. (суддя-доповідач), ВисоцькоїВ. С., Мартєва С. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 - на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 25 жовтня 2017 року у складі судді Венглєвської Н. Б. та постанову апеляційного суду Херсонської області від 09 січня 2018 року у складі суддів: Склярської І. В., Пузанової Л. В., Чорної Т. Г.,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_7, правонаступником якого є ОСОБА_5, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вона є матір'ю ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік дочки - ОСОБА_9 Після смерті ОСОБА_9 їй стало відомо, що батько ОСОБА_9 - ОСОБА_7 - звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що відкрилася внаслідок смерті його сина. Дані обставини та те, що будинок вибуде у володіння інших осіб, змусили її звернутися до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини, оскільки вона також є спадкоємцем першої черги за законом після смерті дочки, на що їй повідомлено про пропуск строку на таке звернення. Зазначила, що ОСОБА_9 фактично прийняв спадщину, що належала ОСОБА_8, без урахування прав інших спадкоємців, а після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 право на спадщину на це майно отримав його спадкоємець - ОСОБА_7

Як на підставу поважності пропуску встановленого законом строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 позивач посилалася на трагічні події, що сталися в родині, та стан свого здоров'я.

Виходячи з наведеного, ОСОБА_4 просила визначити їй додатковий строк тривалістю два місяці, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її дочки.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 25 жовтня 2017 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_4 додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її дочки ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном два місяці з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що причина, яка унеможливила подачу позивачем в строк, визначений законом, заяви про прийняття спадщини, пов'язана з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами. Важка хвороба позивача, перебування у напруженому емоційному стані як причина пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважною, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Постановою апеляційного суду Херсонської області від 09 січня 2018 року рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 25 жовтня 2017 року залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Підстави касаційного оскарження обґрунтовано тим, що суди при вирішенні справи виходили лише з того, що позивачу необхідно поновити строк для прийняття спадщини у вигляді права власності на будинок, але не врахували, що після смерті спадкодавця залишились ще й обов'язки щодо повернення кредиту; не з'ясували дійсну причину неприйняття позивачкою у встановлений законом строк спадщини після померлої дочки, враховуючи, що спадщину після померлого чоловіка вона в цей же 6 - місячний строк прийняла.

05 червня 2018 року справу передано до Верховного Суду України.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

За положеннями статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно із частиною третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до загальних положень про спадкування, викладених у статтях 1220, 1222, 1270 ЦК України, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, до прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, початком перебігу якого є час її відкриття.

Згідно із частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За положеннями частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій.

Наведені правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України № 6-85цс12 від 26 вересня 2012 року та № 6-1486цс15 від 04 листопада 2015 року.

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8, після смерті якої відкрилась спадщина та яку прийняв її чоловік - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_9 Після його смерті спадщину прийняв його батько - ОСОБА_7

Під час розгляду справи в суді ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_7, до участі у справі залучено його правонаступника (дочку) - ОСОБА_5

Із медичних документів суд встановив, що позивачу діагностовано рак правої молочної залози, у зв'язку з чим вона потребувала лікування, протягом 2013-2015 року проходила антидепресивну судинну, седативну терапію, потребувала постійного стороннього догляду у зв'язку з зниженою когнітивною функцією, втратою здатності до самообслуговування, перебувала на стаціонарному лікуванні.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дочка позивача - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 - її чоловік ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 - сестра позивача - ОСОБА_11

Оцінивши зібрані докази про наявність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса у шестимісячний строк, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що за станом здоров'я та з огляду на психологічні страждання внаслідок смерті рідних у 2014 році ОСОБА_4 з поважних причин пропустила строк на прийняття спадщини; визначили їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, із правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням вимог процесуального закону.

Доводи касаційної скарги про те, що 20 листопада 2014 року (через 2 місяці та 8 днів після смерті дочки) ОСОБА_4 в нотаріальній конторі оформила спадщину після смерті свого чоловіка, у зв'язку з чим не була позбавлена можливості прийняти спадщину й після дочки, не становлять підставу скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки в межах провадження у справі в суді першої та апеляційної інстанції відповідач не посилалася на вказані обставини, тому в силу вимог статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати обставини, які не були предметом оцінки судами нижчої інстанції.

Доводи касаційної скарги про те, що суди не врахували кредитні зобов'язання спадкодавця, є необґрунтованими, оскільки предметом спору є визначення додаткового строку на прийняття спадщини, а не поділ спадкового майна.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України» та «Рябих проти Російської Федерації», у справі «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з наведеним касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Згідно із частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 25 жовтня 2017 року та постанову апеляційного суду Херсонської області від 09 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. П. Штелик

В.С. Висоцька

С.Ю. Мартєв