Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.08.2018 року у справі №0203/217/2012

Постанова

Іменем України

03 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 0203/217/2012

провадження № 61-15089св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Курило В. П.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - голова спостережної ради кредитної спілки «Подільський експрес-кредит» ОСОБА_2,

заінтересовані особи: державний виконавець Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ПетрішенАндрій Андрійович, начальника Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Совик Роман Сергійович,

боржник - ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 15 травня 2017 рокуу складі колегії суддів: Міхасішина І. В., Стадника І. М., Войтка Ю. Б.,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року голова спостережної ради кредитної спілки «Подільський експрес-кредит» (далі - голова СР КС «Подільський експрес-кредит»)

ОСОБА_2звернувся до суду зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області

(далі - Замостянський ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області)

Петрішена А. А., начальника Замостянського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області Совика Р. С.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13 квітня 2017 року скаргу голови спостережної ради кредитної спілки «Подільський експрес-кредит» ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії та бездіяльність заступника начальника Замостянського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області Петрішена А. А., що були допущені ним у виконавчому провадженні № 49309447 та скасовано постанову про повернення виконавчого листа. Зобов'язано державного виконавця вчинити всі необхідні дії, передбачені ЗакономУкраїни «Про виконавче провадження» для виконання дубліката виконавчого листа

№ 221/486/2012. Зобов'язано начальника Замостянського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій областіСовика Р. П. вжити заходів контролю за рішеннями, діями державного виконавця при виконанні рішення суду № 221/486/2012.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 15 травня 2017 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 13 квітня 2017 року у справі за скаргою голови спостережної ради кредитної спілки «Подільський експрес-кредит» ОСОБА_2 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Замостянського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області Петрішена А.А., начальника Замостянського ВДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області

Совика Р. С., закрито.

Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_2 не має передбаченого статтею 292 ЦПК України 2004 року права апеляційного оскарження, оскільки він не приймав участі у справі і суд першої інстанції питання про його права та обов'язки не вирішував.

У червні 2017 року ОСОБА_2. подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанцій.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд не звернув увагу, що особа, яка подає апеляційну скаргу, є членом кредитної спілки, а тому ухвалою суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження порушені його права. На думку заявника, апеляційний суд не врахував, що заявник як фізична особа вже залучений до участі у справі, про що свідчить ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 липня 2015 року, якою було скасовано ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 23 грудня 2014 року та ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2016 року, якою було скасовано ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 05 травня 2016 року.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України ця справа передана до Касаційного цивільного суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України 2004 року сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Обґрунтовуючи своє право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, ОСОБА_2 зазначав, що внаслідок неправомірних дій органів державної виконавчої служби у Вінницькій області він, як вкладник

КС «Подільський експрес-кредит», не отримав належних йому грошових коштів.

Частиною третьою статті 38 ЦПК України 2004 року передбачено, що юридичних осіб представляють їхні органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням або їх представники.

Виходячи із зазначених положень процесуального закону, а також ураховуючи положення статей 40-42 ЦПК України 2004 року, фізична особа може брати участь у цивільному процесі самостійно або бути представником юридичної особи, якщо її повноваження посвідчуються відповідними документами.

Відповідно до статті 383 ЦПК України 2004 року сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

За змістом скарги заявником у справі є КС «Подільський експрес-кредит» в особі голови спостережної ради ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності від голови правління КС «Подільський експрес-кредит».

КС «Подільський експрес-кредит» є стягувачем, а відтак стороною виконавчого провадження. У скарзі не йшлося про порушення прав ОСОБА_2 як фізичної особи, якій кредитною спілкою передані права вимоги щодо якихось боржників.

Посилання ОСОБА_2 про порушення оскарженим судовим рішенням його прав і обов'язків як члена кредитної спілки і її вкладника не можуть бути взяті до уваги з наступних підстав.

Організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об'єднань, права та обов'язки членів кредитних спілок та їх об'єднань визначає Закон України «Про кредитні спілки» (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Статтею 3 Закону встановлено, що кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також може мати печатки та бланки, власну символіку.

Кредитна спілка набуває статусу юридичної особи з дати її державної реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому Закону, іншим нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов'язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою угод, бути позивачем і відповідачем у судах.

Кредитна спілка діє на основі самофінансування, несе відповідальність за наслідки своєї діяльності та виконання зобов'язань перед своїми членами, партнерами, державним та місцевими бюджетами. Кредитна спілка несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах вартості майна, яке належить їй на праві власності.

Водночас члени кредитної спілки відповідно до статті 11 Закону мають право: брати участь в управлінні справами кредитної спілки, обирати та бути обраними до її органів управління; вносити пропозиції на розгляд органів управління кредитної спілки; одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до її статуту; одержувати інформацію про діяльність кредитної спілки, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління кредитної спілки та іншими документами щодо діяльності кредитної спілки; одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки; вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому цим Законом та статутом кредитної спілки. Члени кредитної спілки мають також інші права, передбачені законодавством України, статутом та іншими актами кредитної спілки. Порядок реалізації зазначених прав визначається цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та статутом кредитної спілки.

Таким чином положеннями спеціального закону, а також статутом кредитної спілки встановлені організаційна самостійність і відокремленість її майна, а також прав і обов'язків кредитної спілки як юридичної особи з одного боку і її членів з іншого.

Рішення, прийняті щодо кредитної спілки, а також вчинені щодо неї дії або бездіяльність, не покладають обов'язків на членів спілки так само як не наділяють їх особливими правами із захисту прав та законних інтересів спілки шляхом подання апеляційної скарги в справах, в яких стороною є сама кредитна спілка.

Закриваючи апеляційне провадження у справі, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що ухвалою, постановленою за результатами розгляду скарги на рішення, дії та бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, суд першої інстанції не вирішував питання про права та обов'язки ОСОБА_2 як фізичної особи, а відтак у нього відсутнє право апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України 2004 року.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 389 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 15 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В. І.Журавель

В. М.Коротун

В. П.Курило