Постанова

Іменем України

02 липня 2020 року

м. Київ

справа № 824/39/20

провадження № 61-5209ав20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гладкого Руслана Вікторовича на увалу Київського апеляційного суду від 28 лютого 2020 року у складі судді Крижанівської Г. В. за заявою Гладкого Руслана Вікторовича , поданої в інтересах ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 17 червня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 17 червня 2015 року задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 935 740,64 грн та третейський збір у сумі 9 757,41 грн.

19 лютого 2020 року Гладкий Р.В. , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав заяву про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 17 червня 2015 року.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2020 року повернуто заяву Гладкого Р. В. , подану в інтересах ОСОБА_1 , про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 17 червня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заява про скасування рішення третейського суду подана з пропуском строків, встановлених частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, а суд з урахуванням положень частини сьомої цієї статті не наділений правом вирішувати питання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду, у зв`язку з чим заява підлягає поверненню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 28 лютого 2020 року та направити справу для продовження розгляду до цього суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не була повідомлена про день та час розгляду справи третейським судом, з моменту коли дізналася звернулася до суду із заявою про скасування рішення третейського суду. Однак, Київським апеляційним судом було винесено ухвалу про повернення заяви, у зв`язку з пропуском строку для звернення з вказаною заявою, але судом не наведено жодного висновку, який би спростовував доводи ОСОБА_1 вказані в заяві.

Надходження апеляційної скарги до суду

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2020 року закінчено підготовчі дії у справі за заявою Гладкого Руслана Вікторовича , поданої в інтересах ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 17 червня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відзив на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не подано.

Фактичні обставини справи

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 17 червня 2015 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 935 740,64 грн та третейський збір у сумі 9 757,41 грн.

Судом встановлено, що 19 лютого 2020 року Гладкий Р. В. , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав заяву про скасування вказаного рішення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини другої статті 23 ЦПК Українисправи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення заяви заявникові проводиться без повідомлення учасників справи.

Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев`яноста днів: 1) стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом; 2) особами, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, - з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом.

Заява, подана після закінчення цього строку, повертається (частина сьома статті 454 ЦПК України).

Положення статті 454 ЦПК України не передбачають можливості поновлення строку на подання заяви про скасування рішення третейського суду. Частина сьома статті 454 ЦПК України містить імперативну норму, якою встановлені наслідки подання такої заяви після встановленого частинами п`ятою або шостою цієї статті строку.

Отже, строк, передбачений пунктом 1 частиною п`ятою статті 454 ЦПК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є безумовною підставою для повернення поданої заяви.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що заявник належним чином не повідомлялася про розгляд справи третейським судом та про ухвалене судом рішення, правового значення для правильного вирішення справи не має, оскільки заявник є стороною у справі, а тому преклюзивний строк для нього на оскарження рішення третейського суду закінчився після закінчення дев`яноста днів з дня прийняття рішення третейським судом.

Іншого порядку обчислення строку на оскарження рішення третейського суду процесуальне законодавство не містить.

Крім того, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 жовтня 2015 року заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу виконавчого листа у справі № 755/17194/15-ц задоволено. Видано виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 17.06.2015 року у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту в сумі 935 740, 64 грн.

З вказаної вище ухвали суду від 02.10.2015 року про задоволення заяви про видачу виконавчого листа, яка набрала законної сили, вбачається, що ОСОБА_1 належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового засідання, проте до суду не з'явилася.

Таким чином, жодних беззаперечних доказів того, що позивач дізналась про рішення третейського суду лише під час ознайомлення з матеріалами третейської справи не надано.

Тому Київський апеляційний суд, як суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про повернення Гладкому Р. В. , який діє в інтересах ОСОБА_1 заяви як такої, що подана після закінчення строку, встановленого частиною п`ятою статті 454 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги та зміст оскарженої ухвали не дають підстав для висновку про порушення Київським апеляційний судом норм процесуального права.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.

Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гладкого Руслана Вікторовича залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 28 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. В. Литвиненко В. С. Висоцька І. М. Фаловська