Постанова

Іменем України

02 липня 2020 року

м. Київ

справа № 461/7082/16-ц

провадження № 61-18553св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - Львівська міська рада,

відповідачі: державний реєстратор обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» Бірак Євгеній Васильович , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

треті особи: управління комунальної власності Львівської міської ради, Галицький районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України м. Львів, Установа дитячо-юнацьких та молодіжних клубів Галицького району м. Львова, Львівське комунальне підприємство «Снопківське»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_3 , подану представником - ОСОБА_5 , та ОСОБА_4 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 16 липня 2018 року у складі судді Волоско І. Р. та постанову Львівського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року Львівська міська рада звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Пшеничної У. В., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ТзОВ «МС ОПТ», управління комунальної власності Львівської міської ради, Галицький районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України

м. Львова, Установа дитячо-юнацьких та молодіжних клубів Галицького району м. Львова та ЛКП «Снопківське», про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності.

Позовна заява мотивована тим, що 26 вересня 2016 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пшеничною У. В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстровано право власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення площею 269,7 кв. м та

112,9 кв. м, загальною площею 382,6 кв. м, що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1 .

Підставою виникнення права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна є протокол загальних зборів учасників, серія та номер 3, виданий 22 вересня 2016 року, видавник ТзОВ «МС ОПТ». Однак об`єкт, на який зареєстровано право власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , не перебував у власності ТзОВ «МС ОПТ». Будинок з приналежними до нього будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 є у комунальній власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради.

Вважала, що внаслідок вибуття вказаних вище нежитлових приміщень із комунальної власності порушено права, майнові інтереси законного власника майна - територіальної громади м. Львова.

Після відкриття провадження у справі № 461/7082/16-ц здійснено поділ об`єкта нерухомого майна будинку

АДРЕСА_1 , перереєстровано державним реєстратором обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» Біраком Є. В. за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

У зв`язку із уточненням позовних вимог первісного відповідача - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Пшеничну У. В. замінено на належного відповідача - державного реєстратора Бірак Є. В.

З врахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просив суд витребувати з володіння ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради об`єкти нерухомого майна - нежитлові приміщення площею 269,7 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення 112,9 кв. м, що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1 , зобов`язати повернути вказане майно за актом приймання-передачі територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 269,7 кв. м, що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1 , яку здійснив державний реєстратор Бірак Є. В. та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 112,9 кв. м, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , яку здійснив державний реєстратор Бірак Є. В.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 16 липня 2018 року позов Львівської міської ради задоволено.

Витребувано з володіння ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради об`єкти нерухомого майна - нежитлові приміщення площею 269,7 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлові приміщення 112,9 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язано повернути вказане майно за актом приймання-передачі територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради.

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 та

ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 269,7 кв. м, що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1 , яку здійснив Бірак Є. В. державний реєстратор обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», індексний номер: 32496588 від 23 листопада 2016 року, вид спільної власності: спільна часткова, розмір частки: 1/2, власники: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1092276346101 та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею

112,9 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яку здійснив Бірак Є. В. державний реєстратор обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», індексний номер: 32495127

від 23 листопада 2016 року, вид спільної власності: спільна часткова, розмір частки: 1/2, власники: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1092178746101.

Стягнуто солідарно з державного реєстратора обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» Бірак Є. В. , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Львівської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 3 717,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що станом на момент прийняття приватним нотаріусом Пшеничною У. В. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, реєстраційний номер об`єкта 974528246101 жодного документа, який би посвідчував право власності ТзОВ «МС ОПТ» на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення площею 269,7 та

112,9 кв. м, загальною площею 382,6 кв. м, що знаходяться за адресою:

АДРЕСА_1 не існувало. Здійснення приватним нотаріусом Пшеничною У. В. державної реєстрації права власності за особою на спірне майно, суд розцінив як порушення

статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та постанови Кабінету Міністрів України

від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якою затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Спірні нежитлові приміщення загальною площею 382,6 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 належать на праві власності територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно № 70971176 від 20 жовтня 2016 року. Суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки майно, яке належало територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності вибуло поза волею власника та у подальшому ним не схвалено. Оскільки Львівська міська рада як власник спірного об`єкта не надавало згоди на таке вибуття, таке відбулось поза волею власника, тому слід витребувати майно у відповідачів на користь власника - територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , задоволено частково. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 16 липня

2018 року змінено, викладено абзац четвертий резолютивної частини рішення у наступній редакції: стягнуто у рівних частинах з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Львівської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 1 858,50 грн з кожної. У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції, встановивши, що спірні нежитлові приміщення належать територіальній громаді м. Львова, яка свою волю на їх вибуття, зокрема, у зв`язку із підробленням первинного правовстановлюючого документа та переходу на його підставі права власності до ОСОБА_8 не давала, дійшов вірного висновку про обґрунтованість позову про витребування цього нерухомого майна від останніх його набувачів, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження

№ 14-208цс18).

Разом з тим, колегія суддів не погодилась з розподілом судових витрат, здійсненим судом першої інстанції. Витрати по сплаті судового збору суд поклав у тому числі на державного реєстратора обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» Бірака Є. В., вимоги до якого по суті спору не пред`являлися, а також стягнув витрати з відповідачів солідарно, що суперечить положенням статті 141 ЦПК України, у зв`язку із чим, колегія суддів вважала за необхідне рішення суду в цій частині змінити, покласти судові витрати по сплаті судового збору на відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних частинах в сумі 1 858 грн 50 коп. на кожного.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив суд скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду,

ОСОБА_4 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просила суд скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 02 грудня 2019 року та 24 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2020 року справу за позовом

Львівської міської ради до державного реєстратора обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» Бірака Є. В . , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: управління комунальної власності Львівської міської ради, Галицький районний спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України

м. Львів, установа дитячо-юнацьких та молодіжних клубів Галицького району м. Львова, Львівське комунальне підприємство «Спонківське», про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_3 , подана представником - ОСОБА_5 , мотивована тим, що підставою вибуття спірного майна від Львівської міської ради є реєстраційне посвідчення серія та номер 962, видане 16 березня

1998 року ЛО ДКП «Бюро технічної інвентаризації» та розпорядження серія та номер 128, видане 18 вересня 1997 року Галицькою районною державною адміністрацією. Відомості про таку підставу виникнення права власності у ОСОБА_8 внесено до Державного реєстру права власності на нерухоме майно. Суди не врахували, що запис у Державному реєстрі прав про право власності ОСОБА_8 не скасовано. Також не скасовано і не визнано недійсними і правовстановлюючі документи, які вказані у реєстраційному записі.

Суди не надали належного обґрунтування, яким саме чином спірне майно вибуло з володіння позивача або особи, якій він передав таке майно, а також не обґрунтували чи є у цьому випадку підстави для застосування

статті 388 ЦК України, яка визначає як підставу її застосування необхідність констатації факту вибуття майна із володіння власника.

Суд апеляційної інстанції безпідставно не вирішив заяви про застосування позовної давності, про застосування якої заявник не подавала заяву до суду першої інстанції у зв`язку з надсиланням судової кореспонденції на неналежну адресу.

Касаційна скарга ОСОБА_4 мотивована тим, що Львівська міська рада надає в оренду приміщення, які не є предметом спору в цій справі, оскільки площі та поверхи, на яких знаходяться ці приміщення різняться з даними приміщень відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (нежитлові приміщення площею 269,7 та 112,9 кв. м).

Таким чином, враховуючи наявні розбіжності як в описі об`єктів нерухомості, так і в розмірі їхніх площ, а також враховуючи наявність двох протилежних реєстраційних номерів об`єктів нерухомого майна, висновки судів про те, що у цьому випадку наявні правові підстави для задоволення позову у порядку вимог статті 388 ЦК України є помилковими, оскільки змістом віндикаційного позову є повернення саме тієї речі, яка вибула із законного володіння власника та збереглася в натурі.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у якому просило вказані касаційні скарги залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Будинок з приналежними до нього будівлями, загальною площею

1 386,2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради, реєстраційний номер майна 5433360, дата прийняття рішення про державну реєстрацію 09 квітня

2004 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна

(а. с. 20, т. 1).

Нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 площею 382,6 кв. м є окремо стоячою будівлею, що знаходиться на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді

м. Львова.

Відповідно до бази даних нарахування орендних платежів станом на

20 жовтня 2016 року за вказаною вище адресою обліковуються два договори оренди, а саме: № Г-8603-13 від 22 березня 2013 року, укладений з Галицьким районним спортивно-технічним клубом товариства сприяння обороні України м. Львова, предметом якого є нежитлові приміщення підвалу загальною площею 115,5 кв. м, під індексами 11-1, 11-8, а також № Г-10175-16

від 05 липня 2016 року укладений з Установою дитячо-юнацьких та молодіжних клубів Галицького району м. Львова, предметом якого є нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 281,2 кв. м під індексами 13-1 - 13-22.

Разом з тим, 18 липня 2016 року приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Щур О. І. прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за ОСОБА_8 (з відкриттям розділу), індексний номер 30505910 щодо об`єкту нерухомого майна нежитлових приміщень площею 269,7 кв. м та 112,9 кв. м, загальною площею 382,6 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності: реєстраційне посвідчення серія та номер 962, видане 16 березня 1998 року, видавник ЛО ДКП «Бюро технічної інвентаризації», розпорядження серія та номер 128, видане 18 вересня

1997 року Галицькою районною державною адміністрацією.

У подальшому, ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу

від 29 серпня 2016 року, посвідченому приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Загвойською Н. І. продав вказані нежитлові приміщення ОСОБА_10

15 вересня 2016 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Пшенична У. В. на підставі протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «МС ОПТ» від 14 вересня

2016 року, зареєструвала право власності на вказані приміщення за

ТзОВ «МС ОПТ».

26 вересня 2016 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пшеничною У. В. зареєстровано право власності за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (спільна часткова власність, по 1/2 розмір частки) на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення площею

269,7 та 112,9 кв. м, загальною площею 382,6 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою виникнення права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна є протокол загальних зборів учасників, серія та номер 3, виданий

22 вересня 2016 року товариством з обмеженою відповідальністю «МС ОПТ».

У подальшому, державний реєстратор обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки Бірак Є. В. 18 листопада 2016 року на підставі поділу об`єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень площею 269,7 кв. м та 112,9 кв. м (загальною площею 382,6 кв. м) прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо нежитлового приміщення загальною площею 269,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1092276346101) та щодо нежитлового приміщення загальною площею

112,9 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1092178746101).

Одночасно із зверненням з позовом у цій справі позивачем Львівською міською радою подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення площею

269,7 кв. м та 112,9 кв. м, загальною площею 382,6 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 02 листопада 2016 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 26 грудня 2016 року ухвала Галицького районного суду м. Львова від 02 листопада 2016 року скасована, постановлена нова ухвала про задоволення заяви про забезпечення позову, накладено арешт на нежитлові приміщення площею 269,7 та 112,9 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, після відкриття провадження у цій справі № 461/7082/16-ц здійснено поділ об`єкта нерухомого майна і в подальшому перереєстровано за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нежитлових приміщень, об`єктів нерухомості, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 118).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги ОСОБА_3 , подану представником - ОСОБА_5 , та ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статі 388 цього Кодексу, майно не може бути витребуване в нього.

Відповідно до статей 386, 387 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Право власника згідно із частиною першою статті 388 ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої згаданої статті).

Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17 (провадження № 14-183цс18) відсутність спрямованого на відчуження майна рішення відповідного органу місцевого самоврядування (зокрема, його підроблення) означає, що власник волю на відчуження не виявляв.

З матеріалів справи встановлено, що згідно архівних даних Галицької районної адміністрації м. Львова за номером 128 зареєстровано розпорядження адміністрації за іншою датою 12 липня 1997 року «Про передачу квартир у власність громадянам», а 18 вересня 1997 року за іншими номерами видавалися розпорядження № 1123 «Про розгляд заяви ОСОБА_11 щодо проведення добудови веранди і гаража по АДРЕСА_2 «Про розгляд заяви ОСОБА_12 », № 1125 «Про розгляд заяви ОСОБА_13 ».

Таким чином, розпорядження Галицької районної державної адміністрації номер 128 від 18 вересня 1997 року не існує.

При цьому, власник спірного приміщення Львівська міська рада згоди на відчудження спірних приміщень не надавала, не видавалося відповідне розпорядження і не реєструвалося реєстраційне посвідчення.

Суду встановивши, що спірні нежитлові приміщення належать територіальній громаді м. Львова, яка свою волю на їх вибуття, зокрема, у зв`язку із підробленням первинного правовстановлюючого документа та переходу на його підставі права власності до ОСОБА_8 не давала, дійшли вірного висновку про обґрунтованість позову про витребування цього нерухомого майна від останніх його набувачів, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).

Доводи касаційних скарг зводяться до переоцінки доказів, а в силу вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, а тому вказані судові рішення відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційних скарг висновків апеляційного суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_3 , подану представником - ОСОБА_5 , та ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 16 липня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович