Історія справи

Постанова КЦС ВП від 02.04.2025 року у справі №760/13678/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 760/13678/21

провадження № 61-9389св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач (заявник) - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Приватне акціонерне товариство «Транспортні системи», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій», ОСОБА_2 ,

треті особи: Комунальне підприємство «Фінансова компанія «Житло-Інвест» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Голіщева Володимира Юрійовича, на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року у складі судді Коробенка С. В., ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року у складі судді Коробенка С. В. та постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2024 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О. та касаційні скарги ОСОБА_2 , на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року у складі судді Коробенка С. В., ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року у складі судді Коробенка С. В. та постанови Київського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц.,

Фінагеєва В. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст заяв про вжиття заходів забезпечення позову

1. У провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Транспортні системи» (далі - ПрАТ «Транспортні системи») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій» (далі - ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій»), ОСОБА_2 про визнання майнових прав на об`єкт інвестування (квартиру за проектним

АДРЕСА_1 ) на підставі договору № 3,12/102 від 01 лютого 2018 року.

2. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі.

3. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року, заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження

у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо спірного нерухомого майна, а саме: квартири

АДРЕСА_2 .

4. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 повторно звернулася до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у справі шляхом заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо нерухомого майна, накладення арешту на спірне майно, зареєстроване на праві спільної часткової власності на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а саме: квартири

АДРЕСА_3 .

5. На обґрунтування повторної заяви про вжиття заходів забезпечення позову вказувала, що у квітні 2023 року у відповідь на адвокатський запит адвоката Осадчої Наталії Олександрівни про надання інформації про те, чи було введено

в експлуатацію житловий багатоквартирний будинок АДРЕСА_4 отримала відповідь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» від 17 квітня 2023 року

№ 056/24-456, в якому зазначено, що Державна інспекція архітектури та містобудування України підтвердила готовність до експлуатації багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 .

6. Наприкінці вересня 2023 року вона дізналася, що будинку надано нову адресу: АДРЕСА_5 , а також те, що 01 вересня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською Оленою Володимирівною внесено запис щодо об`єкта нерухомого майна: 2729020180000, об`єкт речових прав: закінчений будівництвом об`єкт Тип об`єкта: квартира, об`єкт житлової нерухомості. Опис об`єкта: Загальна площа (кв. м.): 87,60, житлова площа (кв. м.): 48,70, Опис: трикімнатна. Адреса: АДРЕСА_6 .

7. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69117126 від 01 вересня 2023 року 12:45:47, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О. В., м. Київ. Документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 3054, виданий 01 вересня 2023 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О. В., квартири (примірник Покупця-1 - НСК855378, НСК855379). Вид спільної власності: спільна часткова Розмір частки: 1/2 Власники: ОСОБА_3 .

8. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69117126 від 01 вересня 2023 року 12:45:47, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О. В., Документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 3054, виданий 01 вересня 2023 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О. В., квартири (примірник Покупця-2 - НСК855380, НСК855381) Вид спільної власності: спільна часткова. Розмір частки: 1/2. Власники: ОСОБА_4 .

9. Таким чином, на переконання позивача, їй стало відомо, що спірне майно було відчужено на користь інших осіб, не зважаючи на вжиття заходів забезпечення позову ухвалою Солом`янського суду м. Києва від 31 травня

2021 року у даній справі, а відтак наявні всі підстави вважати, що можуть бути здійснені спроби подальшого відчуження майна третім особам.

10. 03 листопада 2023 року позивач втретє звернулася до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на спірне майно (квартиру АДРЕСА_3 (будівельна адреса:

АДРЕСА_7 )).

11. Заяву обґрунтовувала тим, що у квітні 2023 року отримала відповідь

від 17 квітня 2023 року № 056/24-456, в якому Державною інспекцією архітектури та містобудування України підтверджено готовність до експлуатації багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 .

12. Наприкінці вересня 2023 року вона дізналася про присвоєння будинку нової адреси, а також внесення нотаріусом запису щодо об`єкту нерухомого майна (квартири), право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 та

ОСОБА_4 .

13. Таким чином позивачу стало відомо, що спірне майно було відчужено на користь інших осіб, не зважаючи на обтяження, вжиті ухвалою Солом`янського суду м. Києва від 31 травня 2021 року про вжиття заходів забезпечення позову

у справі.

14. Позивачем до суду було повторно подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі від 02 жовтня 2023 року, яку ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2023 року було задоволено та заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо спірного нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_3 і зареєстрована в рівних частках на праві власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

15. На виконання вищезазначеної ухвали Солом`янським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження № 73017813 від 11 жовтня 2023 року.

16. Проте, 16 жовтня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. В. внесено запис щодо об`єкту нерухомого майна: 2729020180000, об`єкт речових прав: закінчений будівництвом об`єкт. Тип об`єкта: квартира, об`єкт житлової нерухомості. Опис об`єкта: Загальна площа

(кв. м.): 87,60, житлова площа (кв. м.): 48,70. Опис: трикімнатна. Адреса: АДРЕСА_6 .

17. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 69764737 від 16 жовтня 2023 року 17:44:59, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О. В.; Документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 3494, виданий 16 жовтня 2023 року, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О. В., Розмір частки: 1; Власники: ОСОБА_2 .

18. Таким чином, позивач зазначав, що спірне майно було вдруге відчужено на користь інших осіб, не зважаючи на ухвалу Солом`янського районного суду

м. Києва від 03 жовтня 2023 року про вжиття заходів забезпечення позову

у справі.

Короткий зміст ухвал суду першої інстанції за результатами розгляду заяв про вжиття заходів забезпечення позову

19. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня

2023 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі задоволено.

Заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати будь-які реєстраційні дії,

в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо спірного нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_3 і зареєстрована в рівних частках на праві власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

20. Задовольняючи повторно подану заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову районний суд вказав, що 31 травня 2021 року у справі, вже було забезпечено позов шляхом заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо спірного нерухомого майна, а саме: квартири

АДРЕСА_2 .

21. Водночас, враховуючи зміну будівельної адреси вказаного об`єкту нерухомого майна на нову поштову адресу, попередня ухвала суду на момент вирішення питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову є неефективною і не виконує своєї забезпечувальної ролі.

22. У зв`язку із зазначеним, районний суд виснував, що повторно подана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки у разі вчинення будь-яких подальших реєстраційних дій щодо спірної квартири за адресою: АДРЕСА_6 , яка є предметом спору, можуть бути порушені права позивача на ефективний захист.

23. При цьому суд врахував, що забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії є достатнім та співмірним із заявленими позивачем вимогами, не порушує прав власників вказаної квартири на володіння та користування своїм майном,

в той час як відчуження зазначеного майна, в свою чергу, може утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

24. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 08 листопада

2023 року заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі задоволено.

Накладено арешт на спірне майно, зареєстроване на праві власності на ім`я ОСОБА_2 , а саме на квартиру АДРЕСА_3 .

25. Задовольняючи втретє подану заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі, районний суд зазначив, що ухвалою суду 03 жовтня 2023 року, постановленій у вказаній справі, вже було забезпечено позов шляхом заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо спірного нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_3 і зареєстрована в рівних частках на праві власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

26. Проте, 16 жовтня 2023 року спірне нерухому майно було відчужене вдруге, на користь ОСОБА_2 .

27. Відтак, суд погодився з тим, що втретє подана заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки у разі вчинення будь-яких подальших реєстраційних дій щодо спірної квартири за адресою: АДРЕСА_6 , яка є предметом спору, можуть бути порушені права позивача на ефективний захист.

Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції

28. Не погодившись із ухвалами суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржив їх у апеляційному порядку.

29. Постановою Київського апеляційного суду від 29 травня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_3 залишено без задоволення.

30. Ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року та від 08 листопада 2023 року залишено без змін.

31. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріалами справи підтверджено факт відчуження спірного нерухомого майна двічі після звернення позивача до суду із позовом, а тому Київський апеляційний суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у справі.

32. Зокрема, апеляційний суд відхилив доводи ОСОБА_3 щодо застосування заходів забезпечення позову щодо нерухомого майна, яке не

є предметом позову (квартири АДРЕСА_3 ), оскільки, як встановлено судом, позивачем при подачі позовної заяви дійсно було зазначено будівельну адресу спірного нерухомого майна, а адреса: квартира

АДРЕСА_3 , є юридичною адресою вказаного спірного майна та не впливає на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки спір у справі стосується одного й того ж самого предмета.

33. При цьому апеляційний суд вказав на співмірність застосованих заходів забезпечення позову, оскільки такі заходи не призведуть до невиправданого обмеження майнових прав відповідача та обмежуються виключно можливістю розпоряджатися спірним майном.

34. Також апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги стосовно незастосування районним судом зустрічних заходів забезпечення позову, оскільки ОСОБА_3 не позбавлений права звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову,

а відсутність зустрічного забезпечення на час звернення до суду із заявою про забезпечення позову, не є перешкодою для забезпечення позову, якщо для цього існують відповідні правові підстави.

35. Водночас, апеляційний суд зауважив, що подана заява про забезпечення позову не підпадає під положення статті 154 ЦПК України, коли суд зобов`язаний вжити заходів зустрічного забезпечення позову, оскільки позивач має зареєстроване місце проживання на території України. Належних і допустимих доказів того, що позивач не має майна, що знаходиться на території України,

в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові ОСОБА_3 надано не було, як і не було надано доказів, які б свідчили, що майновий стан позивача або його дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

36. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд зазначив про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про задоволення поданої заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а також шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна.

37. Не погодившись із ухвалами суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржив їх у апеляційному порядку.

38. Постановою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

39. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року залишено без змін.

40. Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року без змін, апеляційний суд погодився із висновками районного суду про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову у вказаній справі, оскільки застосований районним судом вид забезпечення позову, як заборона здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо нерухомого майна, а також накладення арешту на спірне майно,зареєстроване на праві спільної часткової власності на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме: квартири

АДРЕСА_3 , є співмірним із позовними вимогами, оскільки у разі вчинення будь-яких подальших реєстраційних дій щодо спірної квартири за адресою: АДРЕСА_6 , яка є предметом спору, може бути порушене право позивача на ефективний захист. Невжиття ж заходів забезпечення позову, на переконання апеляційного суду, може у майбутньому призвести до утруднення чи зробить неможливим виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову.

41. При цьому апеляційний суд зауважив, що матеріалами справи підтверджено факт відчуження спірного нерухомого майна двічі після звернення позивача до суду із позовом, а на момент постановлення оскаржуваної ухвали від 03 жовтня 2023 року власниками спірного об`єкта нерухомого майна були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Апелянт ( ОСОБА_2 ), в свою чергу, набув право власності на спірну квартиру 16 жовтня 2023 року.

42. Апеляційний суд відхилив доводи апелянта, стосовно застосування судом заходів забезпечення позову щодо нерухомого майна, яке не є предметом позову, оскільки при подачі позовної заяви позивачем було зазначено будівельну адресу спірного нерухомого майна, а поштова адреса спірної квартири, в свою чергу,

є виключно юридичною адресою спірного майна та, в свою чергу, не впливає на правильність висновків суду першої інстанції.

43. Судом встановлено, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07 травня 2024 року ОСОБА_2 залучено до участі у справі у якості відповідача, а тому, з огляду на вищевказане, суд апеляційної інстанції відхилив доводи апелянта у вказаній частині.

44. Постановою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

45. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 08 листопада

2023 року залишено без змін.

46. Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення,

а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірну квартиру, оскільки такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на майно, зареєстроване на праві власності на ім`я ОСОБА_2 , а саме на квартиру АДРЕСА_3 , відповідає положенням

статті 150 ЦПК України та відповідає критерію співмірності із заявленими позовними вимогами, з огляду на наявність можливості відчужити нерухоме майно, що, в свою чергу, може призвести в майбутньому до утруднення чи неможливості виконання можливого рішення суду.

47. При цьому, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що матеріалами справи підтверджено факт відчуження спірного нерухомого майна двічі після до суду із позовом.

48. Апеляційний суд у змісті оскаржуваної постановизауважив, що відчуження спірної квартири за договором купівлі-продажу від 01 вересня 2023 року

ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , відбулось більше ніж через два роки після постановлення та всупереч ухвали суду першої інстанції від 31 травня 2021 року про забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій відносно вказаної квартири.

49. Апеляційний суд відхилив доводи апелянта, що судом застосовано заходи забезпечення позову щодо нерухомого майна, яке не є предметом позову, а саме: квартири

АДРЕСА_3 , оскільки позивачем при подачі позовної заяви було зазначено будівельну адресу спірного нерухомого майна, а адреса: квартира

АДРЕСА_3 є юридичною адресою спірного майна та не впливає не правильність висновків суду першої інстанції, оскільки стосується одного й того ж самого предмета спору.

50. Судом встановлено, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07 травня 2024 року ОСОБА_2 залучено до участі у справі у якості відповідача, а тому суд апеляційної інстанції відхилив такі доводи апеляційної скарги.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

51. У липні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_3 - адвоката

Голіщева В. Ю., на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва

від 03 жовтня 2023 року, ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва

від 08 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду

від 29 травня 2024 року.

52. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 19 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Голіщева В. Ю., на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року, ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2024 року, витребувано матеріали цивільної справи та надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

53. У листопаді 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшли касаційні скарги ОСОБА_2 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року, ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року та постанови Київського апеляційного суду

від 07 листопада 2024 року.

54. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 29 листопада 2024 рокувідкрито касаційне провадження у справі за касаційними скаргами ОСОБА_2 та надано строк для подачі відзиву на касаційні скарги.

55. Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Короткий зміст вимог касаційної скарги представника ОСОБА_3 - адвоката Голіщева В. Ю., на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва

від 03 жовтня 2023 року, ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва

від 08 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду

від 29 травня 2024 року

56. У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - адвокат Голіщев В. Ю., просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову.

57. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судами попередніх інстанцій заходів забезпечення позову щодо майна, яке не є предметом позову та належить особі, яка не бере участі в розгляді справи, а також особі, яка не є відповідачем, що свідчить про неспівмірність заходу забезпечення позову заявленим позовним вимогам та суперечить висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 755/19453/17 (провадження № 61-36230св18) та

від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20 (провадження № 61-17180св20); застосовано захід забезпечення позову у справі, рішення у якій, в свою чергу, не підлягає примусовому виконанню; всупереч пункту 5 частині першій

статті 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову не вказано ціни позову, про забезпечення якого просив позивач; суди попередніх інстанцій всупереч

статті 156 ЦПК України та висновку, викладеного у постанові Верховного Суду

від 15 травня 2021 року у справі № 464/5457/21 (провадження № 61-11239св22), незаконно застосували нові заходи забезпечення позову у справі, замість заміни існуючих.

58. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій помилково застосували заходи забезпечення позову щодо майна, належного третім особам,

а також майна, належного на праві власності особі, яка не є учасником справи. При цьому судом не враховано, що такі заходи забезпечення, в силу вимог закону, не можуть бути застосовані до майна третіх осіб.

59. Додатково звертає увагу суду касаційної інстанції на те, що заходи забезпечення позову вжиті щодо майна, яке не є предметом спору у справі.

60. Крім того, на переконання заявника касаційної скарги вжиття заходів забезпечення позову, визначених позивачем у заяві, можливе виключно у судовій справі, рішення в якій підлягає примусовому виконанню, у зв`язку із зазначеним вважає такі заходи забезпечення неспівмірними.

61. Також зауважує на неналежне оформлення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки остання не містить визначеної ціни позову, що суперечить змісту статті 151 ЦПК України, а також на фактичну заміну вжитих судом заходів забезпечення позову шляхом постановлення нової ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.

62. Таким чином, на переконання заявника касаційної скарги, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі.

Короткий зміст вимог касаційних скарг представника ОСОБА_2 , на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року, ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року

63. У касаційних скаргах ОСОБА_2 просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі.

64. Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, оскільки суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, застосував заходи забезпечення позову щодо майна, яке не є предметом позову, а також належить ОСОБА_2 , який, в свою чергу, не брав участі в розгляді справи; судами застосовано захід забезпечення позову

у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню; всупереч пункту 5 частині першій статті 151 ЦПК України в заяві про забезпечення позову

ОСОБА_1 не вказано ціни позову, про забезпечення якого просила позивачка; суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, всупереч

статті 156 ЦПК України незаконно застосував нові заходи забезпечення позову, замість заміни існуючих, адже в справі до відкриття провадження в справі судом вже було застосовано заходи забезпечення позову; судом апеляційної інстанції помилково вказано про залучення ОСОБА_2 до участі в справі у якості відповідача на підставі ухвали місцевого суду від 07 травня 2024 року, оскільки остання відсутня в матеріалах справи, а також не оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

65. Касаційні скарги мотивовані тим, що заявник не був залучений до розгляду справи у якості відповідача, підтвердженням чого слугує відсутність належно оформленої ухвали про залучення його до участі у справі, а заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, в свою чергу, можуть бути вжиті судом виключно щодо майна відповідача, таким чином, вважає неспівмірними застосовані заходи забезпечення позову.

66. Додатково звертає увагу касаційного суду на те, що позивачем у справі не було належним чином оформлено заяву про вжиття заходів забезпечення позову, що мало б слугувати підставою для повернення останньої.

67. Крім того, на переконання заявника, вжиті в оскаржуваних судових рішеннях заходи забезпечення фактично є заміною заходу забезпечення, а не вжиттям нових заходів забезпечення позову.

68. Таким чином, на переконання заявника, у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову у справі.

Доводи інших учасників справи

Зміст відзиву Комунального підприємства «Фінансова компанія «Житло-Інвест» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на касаційну скаргу на касаційну скаргу ОСОБА_3 .

69. У серпні 2024 року Комунальне підприємство «Фінансова компанія «Житло-Інвест» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3 .

70. Оскільки до відзиву у порушення частини четвертої статті 395 ЦПК України не додано доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів всім іншим учасникам справи, останній не враховується судом касаційної інстанції.

Зміст відзиву представника ОСОБА_1 - адвоката Осадчої Н. О., на касаційну скаргу ОСОБА_3 .

71. У серпні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Осадча Н. О., подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3 , у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

72. Зокрема, вказує на співмірність вжитих заходів забезпечення позову, оскільки предметом спору є саме нерухоме майно, оскільки за час розгляду справи об`єкт будівництва введено в експлуатацію та присвоєно поштову адресу.

73. Крім того, вказує на помилковість посилань касаційної скарги щодо заміни заходу забезпечення позову, оскільки за час розгляду справи будинок, де знаходиться спірна квартира, було введено в експлуатацію та надано нову поштову адресу, що і зумовило повторне звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

74. Зазначає про наявність підстав для забезпечення позову, оскільки учасниками справи спірне майно неодноразово було відчужене, таким чином, вважає, що відповідачами у справі, як і третіми особами надалі будуть вживатися заходи щодо відчуження майна, а тому скасування вжитих заходів забезпечення може утруднити або навіть унеможливити виконання можливого рішення у справі.

75. Додатково звертає увагу суду касаційної інстанції, що доводи касаційної скарги жодним чином не спростовують висновків судів, а застосовані заходи забезпечення позову, в свою чергу, в повній мірі відповідають обставинам справи та є співмірними щодо предмета спору.

Зміст відзиву ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_3 .

76. У вересні 2024 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу

ОСОБА_3 .

77. Вказаний відзив не береться Верховним Судом до уваги, оскільки останній поданий із пропуском строку на подачу відзиву, встановленого ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2024 року, відповідно, не враховується судом касаційної інстанції та залишається без розгляду.

Зміст відзиву представника ОСОБА_1 - адвоката Осадчої Н. О., на касаційну скаргу ОСОБА_2 .

78. У грудні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Осадча Н. О., подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

79. Зокрема, вказує на співмірність вжитих заходів забезпечення позову, оскільки предметом спору є саме нерухоме майно, так як за час розгляду справи об`єкт будівництва введено в експлуатацію та присвоєно поштову адресу.

80. Крім того, вказує на помилковість посилань касаційної скарги на заміну заходу забезпечення позову, оскільки за час розгляду справи будинок, де знаходиться спірна квартира, було введено в експлуатацію та присвоєно нову поштову адресу, що і зумовило повторне звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

81. Зазначає про наявність підстав для забезпечення позову, оскільки учасниками справи спірне майно неодноразово відчужувалось, таким чином, вважає, що відповідачами у справі та третіми особами надалі будуть вживатися заходи щодо відчуження майна, а тому скасування вжитих заходів забезпечення може утруднити або навіть унеможливити виконання можливого рішення у справі.

82. Додатково звертає увагу суду касаційної інстанції що ОСОБА_2 було залучено до участі у справі ухвалою, занесеною до протокола судового засідання від 07 травня 2024 року.

83. Крім того, звертає увагу суду на те, що право власності на спірне майно вже двічі за час розгляду справи було зареєстровано за третіми особами, що, в свою чергу, додатково підтверджує наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у справі.

Зміст пояснень Комунального підприємства «Фінансова компанія «Житло-Інвест» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на касаційну скаргу ОСОБА_2 .

84. У грудні 2024 року представник Комунального підприємства «Фінансова компанія «Житло-Інвест» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - адвокат Русаков Олександр Олександрович, шляхом направлення документа на офіційну електронну адресу Касаційного цивільного суду, подав пояснення на касаційну скаргу ОСОБА_2 , доводи яких не можуть бути враховані Верховним Судом, оскільки пояснення подано електронною поштою з порушенням вимог частини шостої статті 43 ЦПК України без використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи,

а відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Зміст пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій» на касаційну скаргу ОСОБА_2 .

85. У січні 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій» - адвокат Сінчук Світлана Володимирівна, шляхом направлення документа на офіційну електронну адресу Касаційного цивільного суду, подала пояснення на касаційну скаргу ОСОБА_2 , доводи яких не можуть бути враховані Верховним Судом, оскільки пояснення подано електронною поштою з порушенням вимог частини шостої статті 43 ЦПК України без використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи,

а відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

86. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до

ПрАТ «Транспортні системи», ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій», в якому просила визнати за нею майнові права на об`єкт інвестування (незавершеного будівництва), на квартиру з номером об`єкта інвестування

АДРЕСА_2 , загальна площа 86,25 кв. м., проектна житлова площа - 49,15 кв. м., поверх 5, секція 1.2, кількість кімнат - 3 (три).

87. Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо спірного нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 .

88. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі за позовом ОСОБА_1 .

89. Розгляд справи триває.

90. Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31 травня 2021 року залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року, заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі задоволено. Заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження

у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо спірного нерухомого майна, а саме: квартири

АДРЕСА_2 .

91. Вказана ухвала надіслана судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 25 червня 2021 року та забезпечено надання загального доступу 29 червня 2021 року.

92. 03 жовтня 2023 року ОСОБА_1 повторно звернулась до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у справі шляхом заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо нерухомого майна, накладення арешту на спірне майно, зареєстроване на праві спільної часткової власності на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме: квартири АДРЕСА_3 .

93. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня

2023 року, залишеною без змін постановами Київського апеляційного суду

від 29 травня 2024 року та від 07 листопада 2024 року, повторну заяву

ОСОБА_1 задоволено та заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо спірного нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_3 і зареєстрована в рівних частках на праві власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

94. Під час вирішення повторної заяви про вжиття заходів забезпечення позову судами встановлено, що предметом спору є майнові права на об`єкт нерухомого майна з будівельною адресою: квартира АДРЕСА_8 , житловий багатоквартирний будинок №1 . З урахуванням зміни будівельної адреси вказаного об`єкту нерухомого майна шляхом присвоєння поштової адреси, судами встановлено, що попередня ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову від 31 травня 2021 року, постановлена у даній справі та якою вже було забезпечено позов шляхом заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо спірного нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 , на момент вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, визначених

у заяві ОСОБА_1 від 03 жовтня 2023 року, є неефективною та не виконує своєї забезпечувальної ролі.

95. Відтак, суди виснували, що повторно подана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки у разі вчинення будь-яких подальших реєстраційних дій щодо спірної квартири за адресою: АДРЕСА_6 , яка є предметом спору, можуть бути порушені права позивача на ефективний захист.

96. 03 листопада 2023 року ОСОБА_1 втретє звернулась до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на спірне майно (квартиру АДРЕСА_3 (будівельна адреса: АДРЕСА_7 )).

97. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 08 листопада

2023 року, залишеною без змін постановами Київського апеляційного суду

від 29 травня 2024 року та від 07 листопада 2024 року, втретє подану заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення у справі задоволено. Накладено арешт на спірне майно, зареєстроване на праві власності на ім`я ОСОБА_2 ,

а саме на квартиру АДРЕСА_3 .

98. При вирішенні втретє поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову у справі судами попередніх інстанцій встановлено, що незважаючи на вжиття заходів забезпечення позову у справі ухвалами Солом`янського районного суду міста Києва від 31 травня 2021 року та 03 жовтня 2023 року спірне майно вдруге було відчужене на користь ОСОБА_2 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

99. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

100. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

101. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених

у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

102. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

103. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише

в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

104. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим.

105. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

106. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

107. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Суд, та застосовані норми права

Щодо касаційної скарги представника ОСОБА_3 - адвоката Голіщева В. Ю., на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року, ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2024 року

108. Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

109. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

110. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

111. Статтею 150 ЦПК України визначені види забезпечення позову, якими, зокрема, є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

112. Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

113. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

114. У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі

№ 759/13257/19 (провадження № 61-18169св19) зазначено, що «вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

З наявної в матеріалах справи заяви про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що вжиті судом заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру стосуються прав третьої особи, яка не є відповідачем у справі. При цьому забезпеченням позову захищаються законні права (інтереси) позивача у разі, коли відповідач діє недобросовісно. Відтак, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми ЦПК України, оскільки арешт може бути накладено на майно відповідача, а не третьої особи, і суд повинен виходити із наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги. Таким чином, у справі, що переглядається, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи й правильно застосувавши норму процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.».

115. У постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі

№ 755/5333/20 (провадження № 61-17180св20) вказано, що «при задоволенні заяви позивача про накладення арешту на нерухоме майно та заборони його відчуження, суди не звернули уваги, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що не належить відповідачеві. Тому є помилковим накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі».

116. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 21 квітня 2021 року у справі № 372/333/20 (провадження № 61-19492св20) та від 21 квітня 2022 року у справі № 755/5300/21 (провадження № 61-18391св21).

117. З огляду на зазначене вище, вжиті судом заходи забезпечення позову не повинні порушувати принципи змагальності і рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

118. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричиненню значної шкоди позивачу.

119. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня

2023 року вжито заходи забезпечення позову у справі шляхом заборони органам та суб`єктам здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав щодо спірного нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_3 і зареєстрована в рівних частках на праві власності за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (третіми особами).

120. При цьому, як вбачається зі змісту ухвали, занесеної до протоколу судового засідання від 03 жовтня 2023 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було залучено до розгляду справи у якості третіх осіб (Т.1, а.с. 34).

121. Вживаючи заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії (пункт 2 частини першої статті 150 ЦПК України), суди попередніх інстанцій виходили з того, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали від 03 жовтня 2023 року, власниками спірного об`єкту нерухомого майна були треті особи ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна

від 29 вересня 2023 року.

122. Між сторонами, в свою чергу, виник спір щодо визнання майнових прав на об`єкт інвестування (квартиру за проектним

АДРЕСА_1 на підставі договору № 3,12/102 від 01 лютого 2018 року.

123. Окрім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що зазначеному вище об`єкту нерухомості на момент розгляду справи присвоєно нову поштову адресу: АДРЕСА_6 і право власності на неї на момент перегляду справи апеляційним судом за апеляційною скаргою ОСОБА_3 зареєстроване за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (третіми особами).

124. Додатково суди у змісті оскаржуваних судових рішень зауважили, що спірне майно було відчужене на користь інших осіб, не зважаючи на ухвалу Солом`янського суду міста Києва від 31 травня 2021 року.

125. Більше того, судами враховано, що після вжиття заходів забезпечення позову ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня

2023 року, спірне майно повторно було відчужене за договором купівлі-продажу на користь ОСОБА_2 .

126. Відтак, врахувавши предмет спору, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення заяв про забезпечення позову. Додатково судами враховано факт відчуження спірного нерухомого майна двічі після звернення позивача до суду із позовом.

127. Щодо доводів касаційної скарги представника ОСОБА_3 - адвоката Голіщева В. Ю., про протиправне застосування заходів забезпечення позову на нерухоме майно, яке не є предметом позовних вимог, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

128. При зверненні до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 зазначено будівельну адресу спірного нерухомого майна (об`єкта інвестування), а адреса: квартира

АДРЕСА_3 , є саме поштовою (юридичною) адресою вказаного спірного майна, що була присвоєна вказаному будинку у зв`язку із введенням останнього в експлуатацію та, в свою чергу, не впливає на правильність висновків судів попередніх інстанцій, оскільки стосується одного й того ж самого предмета спору, про що, в свою чергу, було зазначено

у змісті оскаржуваних судових рішень.

129. Додатково Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до ухвали Солом`янського районного суду міста Києва, занесеної до протоколу судового засідання від 07 травня 2024 року судом прийнято до розгляду уточнені позовні вимоги (заяву про зміну предмета позову (позовних вимог) та залучення співвідповідача у справі) та залучено до розгляду справи ОСОБА_2 у якості відповідача.

130. Так, відповідно до змісту заяви про зміну предмета позову, ОСОБА_1 просила суд скасувати державну реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_3 (об`єкт нерухомого майна: 2729020180000 загальною площею 87,60 кв. м., житлова площа 48,70 кв. м.) зареєстровану 16 жовтня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. В. на ім`я ОСОБА_5 ; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру

АДРЕСА_3 (об`єкт нерухомого майна: 2729020180000 загальною площею 87,60 кв. м., житлова площа 48,70 кв. м.) на користь ОСОБА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3 (об`єкт нерухомого майна: 2729020180000 загальною площею 87,60 кв. м., житлова площа 48,70 кв. м.).

131. Щодо доводів касаційної скарги про накладення обтяження на майно особи, незалученої до розгляду справи Верховний Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

132. Як вже зазначалось Верховним Судом, забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

133. Заходи забезпечення позову суд застосовує для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинен застосувати лише за необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, із урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звернувся до суду, вартості майна, щодо якого він заявив клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі

№ 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)).

134. Відтак, суди, врахувавши факт відчуження спірного нерухомого майна двічі після звернення позивача до суду із позовом, зокрема, на користь ОСОБА_2 ,

а також врахувавши предмет позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення поданих заяв про забезпечення позову.

135. При цьому, ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання

від 07 квітня 2025 року ОСОБА_2 залучено до розгляду справи у якості відповідача, а тому доводи касаційної скарги у вказаній частині на увагу не заслуговують.

136. Крім того, з урахуванням встановленого судами неодноразового відчуження спірного майна вже після звернення ОСОБА_1 , до суду із позовом, зокрема за договором купівлі-продажу, доводи касаційної скарги стосовно відсутності дій, спрямованих на ухилення від можливого виконання рішення суду на увагу не заслуговують.

137. Верховний Суд вкотре звертає увагу, що умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Вказаний правовий висновок викладено, зокрема,

у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 727/463/19 (провадження № 61-9343св19).

138. Щодо доводів касаційної скарги в частині неможливості застосування заходів забезпечення позову у справі, рішення у якій не підлягає примусовому виконанню колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

139. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року

в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Отже, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Тому при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

140. У постанові від 12 липня 2022 року в справі № 910/8482/18 (910/4866/21) Верховний Суд виснував, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів; при цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору. Зазначено, що такий вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

141. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24 січня

2024 року у справі № 755/12931/23 (провадження № 61-16704св23; від 11 грудня 2024 року у справі № 760/18839/23 (провадження № 61-5451св24).

142. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23), в свою чергу, вказано, що жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на майно (грошові кошти) лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення

у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду

у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду;

3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

143. Відтак, жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на майно лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить, а тому доводи касаційної скарги

у вказаній частині на увагу не заслуговують.

144. Щодо доводів касаційної скарги про неналежне оформлення заяви про вжиття заходів забезпечення, зокрема незазначення ціни позову, останні не приймаються судом до уваги, оскільки не стосуються вирішення процесуального питання, з приводу якого подано касаційну скаргу, а саме підставності застосування заходів забезпечення позову у справі. А саме по собі зазначення таких доводів свідчить виключно про незгоду заявника із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, стосуються питання дотримання форми звернення до суду, водночас не спрямовані на спростування правомірності задоволення судами заяв ОСОБА_1 .

145. Щодо посилань заявника на незаконне застосування судами попередніх інстанцій нового забезпечення позову замість заміни існуючих заходів забезпечення позову варто зазначити наступне.

146. Відповідно до частин першої-третьої статті 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи.

147. За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала.

148. Тлумачення положень частини першої статті 156 ЦПК України свідчить, що ЦПК України передбачає можливість заміни одного заходу забезпечення позову іншим, в тому числі здійснення заміни заходів забезпечення позову одного й того ж виду, перелік яких визначено в частині першій статті 150 ЦПК України, але щодо іншого майна (постанова Верховного Суду від 27 серпня 2020 року у справі

№ 638/18499/18 (провадження № 61-19248св19)).

149. Таким чином, ураховуючи те, що вперше спірне майно було відчужено на користь інших осіб не зважаючи на ухвалу Солом`янського суду міста Києва

від 31 травня 2021 року про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі,

а також враховуючи повторне відчуження спірного майна на користь

ОСОБА_2 , залученого до розгляду справи у якості відповідача, не зважаючи на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виснували, що попередні ухвали суду на сьогодні є неефективними

і не виконують своєї забезпечувальної ролі, а тому обґрунтовано виснували про можливість здійснення спроб подальшого відчуження спірного майна на користь третіх осіб.

150. При цьому повторні звернення позивача до суду не свідчать про наявність підстав саме для заміни одного заходу забезпечення позову іншим, оскільки, як, вже зазначалось Верховним Судом ЦПК України передбачає можливість заміни одного заходу забезпечення позову іншим, в тому числі здійснення заміни заходів забезпечення позову одного й того ж виду, перелік яких визначено в частині першій статті 150 ЦПК України, але щодо іншого майна.

151. ОСОБА_1 , в свою чергу, звертаючись до суду для вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову у справі вказувала саме на неефективність вжитих раніше судом заходів забезпечення позову у справі що було зумовлено, зокрема, введенням будинку, в якому знаходиться спірна квартира в експлуатацію, присвоєнням нової поштової адреси, а також відчуженням спірного майна на користь третіх осіб.

Щодо касаційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року, ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року та постанови Київського апеляційного суду

від 07 листопада 2024 року

152. Доводи касаційних скарг ОСОБА_2 є ідентичними доводам касаційної скарги представника ОСОБА_3 - адвоката Голіщева В. Ю.,яким, в свою чергу, судом касаційної інстанції вже надана належна оцінка.

153. У зв`язку із зазначеним, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на аналогічні аргументи ОСОБА_2 .

154. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

155. Таким чином, доводи, наведені в обґрунтування касаційних скарг, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявниками норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції

156. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

157. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Голіщева Володимира Юрійовича та касаційні скарги ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

2. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року, ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 08 листопада 2023 року, постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович