Історія справи

Постанова КЦС ВП від 02.04.2025 року у справі №465/3147/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 465/3147/22

провадження № 61-1296св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю, Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

заявник - Військова частина НОМЕР_1 ,

заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_1 ,

особа, яка подає касаційну скаргу - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 липня 2023 року у складі судді Кузь В.Я. та постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В.,

Історія справи

Короткий зміст заяви

У червні 2022 року Військова частина НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) звернулася до суду з заявою про оголошення померлим військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 , заінтересована особа Міністерство оборони України.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 16 год 30 хв під час виконання бойових завдань в зоні АТО біля населеного пункту Цвітні Піски, підрозділ, де перебував солдат ОСОБА_4 , потрапив у засідку. По колоні вівся вогонь з обох боків із стрілецької зброї, РПГ, ПКМ, озброєння БМП та танка. Додатково, дорога була замінована протитанковими мінами типу ТМ-62. Підрозділ 5 аеромобільно-десантної роти НОМЕР_2 аеромобільно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 здійснював контрзасадні дії, вів вогонь у відповідь із стрілецької зброї, РПГ, озброєння БТР та танку. Після прибуття підрозділу до населеного пункту Щастя, близько 17 год, при перевірці особового складу було виявлено відсутність ІНФОРМАЦІЯ_5 та військовослужбовців, в тому числі і стрільця номера обслуги аеромобільно-десантної роти аеромобільно-десантного батальйону ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 . Відповідно до акта службового розслідування, проведеного з ІНФОРМАЦІЯ_6 року по 12 вересня 2014 року, причиною зникнення солдата ОСОБА_4 визначено потрапляння в засідку військовослужбовців в районі виконання завдань за призначенням, що дає обґрунтовані підстави вважати його загиблим.

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 № 138 від 19 червня 2015 року військовослужбовця солдата стрільця номера обслуги 5 аеромобільно-десантної роти НОМЕР_2 аеромобільно-десантного батальйону ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 було виведено у розпорядження командира на підставі Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 333 від 26 травня 2014 року.

Заявник зазначив, що ВЧ НОМЕР_1 є заінтересованою особою, оскільки оголошення ОСОБА_4 померлим надасть обґрунтоване та законне право виключити його зі списків військовослужбовців військової частини, що в подальшому дасть право доукомплектування бойових підрозділів солдатами для виконання бойових задач в зоні бойових дій. Також метою є проведення виплат сім`ям військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Про питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Заявник просив:

оголосити померлим військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Протокольною ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 26 липня 2022 року виключено з числа заінтересованих осіб Міністерство оборони України та замінено на ОСОБА_1 .

Протокольною ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 27 вересня 2022 року залучено в якості заінтересованої особи Міністерство оборони України.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 19 липня 2023 року заяву задоволено. Визнано встановленим факт загибелі військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Оголошено померлим з ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

підставою для оголошення особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи;

судом встановлено, що ОСОБА_4 , військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , перебував на військовій службі в зоні АТО на території, яка була під обстрілами, у тому числі ІНФОРМАЦІЯ_6 року, виконуючи завдання у зоні АТО, загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті терористичного акта у вигляді артилерійського обстрілу між м. Щастя Жовтневого району та Металіст Слов`яносербського району Луганської області, що був здійснений російським військовим угрупуванням. З цього приводу розслідується кримінальне провадження, в якому проводилося ряд експертиз, зокрема щодо встановлення генетичних ознак особи чоловічої генетичної статі, який як встановлено належить ОСОБА_4 , а також про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть бути біологічними батьками встановленої особи чоловічої генетичної статі, а саме ОСОБА_4 з ймовірністю 99,9966%;

з огляду на викладене, суд вважав встановленим, що ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час безпосередньої участі в антитерористичній операції проти російських окупантів, тобто, за обставин, що загрожували йому смертю, тому є всі підстави для визнання встановленим факта загибелі військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 та оголошення його померлим.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 липня 2023 року змінено, викладено резолютивну частину у наступній редакції:

«Визнати померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Івано-Франківська, пропавшого безвісти в с. Цвітні Піски Слов`яносербського району Луганської області за обставин, що загрожували йому смертю при виконанні військового обов`язку в бою за свободу і незалежність України внаслідок збройного конфлікту під час антитерористичної операції проти збройної агресії російської федерації».

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що у справі є достатньо доказів, які свідчать про те, що ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час безпосередньої участі в антитерористичній операції проти російських окупантів, тобто за обставин, що загрожували йому смертю.

Разом з тим, апеляційний суд вважав необхідним змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції, оскільки, зазначивши про встановлення факту загибелі ОСОБА_4 , суд вийшов за межі вимог заяви, оскільки заявник не звертався з вимогою про встановлення факту загибелі військовослужбовця.

Доводи апеляційної скарги про те, що у цій справі існує спір про право, зокрема, право заінтересованих осіб на отримання одноразової грошової допомоги, яке вони втрачають у випадку оголошення померлим їх сина, апеляційний суд відхилив, оскільки саме смерть ОСОБА_4 є підставою для призначення такої допомоги.

Доводи апеляційної скарги про те, що фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це, апеляційний суд не взяв до уваги, оскільки ОСОБА_4 , виконуючи бойове завдання в зоні АТО, міг загинути в результаті збройного конфлікту, а тому обов`язковому застосуванню у цій справі підлягає частина третя статті 46 ЦК України, відповідно до якої фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Твердження апеляційної скарги про те, що заявником у справах про оголошення особи померлою може бути лише фізична особа, а тому військова частина не могла звертатись з такою заявою, а також що мета вказана в заяві не відповідає дійсності, апеляційний суд відхилив, оскільки відповідно до пункту 1.18 глави 1 розділу III Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, яка була чинною на час звернення з заявою до суду, особовий склад, який вибув із військових частин, виключається зі списків у такі строки: військовослужбовці, які загинули (померли), визнані на підставі рішень суду безвісно відсутніми чи оголошені померлими, звільнені з військової служби, а також переміщені до інших військових частин або направлені на навчання до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти,- з дня смерті (загибелі) або з дня набрання чинності відповідними рішеннями суду чи оголошення померлим (у день вибуття - для звільнених, переміщених або направлених на навчання військовослужбовців), відтак мета, зазначена в заяві відповідає вимогам вказаної Інструкції та процесуального законодавства, а заявник має право на звернення з такою заявою до суду.

Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг

У січні 2024 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3 , в якій просить скасувати рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

судами не вжито заходів з метою залучення до участі у даній справі інших заінтересованих осіб, а саме: матері ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , органу РАЦС, що зумовило порушення їх прав та обов`язків та позбавило останніх можливості брати участь у дослідженні обставин справи;

суди залишили поза увагою, що за відповіддю СБУ від 07 вересня 2022 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014160690000032 від 11 липня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 258, пункту 1 частини другої статті 115 та частини першої статті 146 КК України триває, а отже відсутні належні докази вірогідного припущення про смерть ОСОБА_4 ;

ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на практику Верховного Суду про відмову у відкритті провадження або залишення позову без розгляду у разі наявності спору про право;

вважає, що той факт, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 року зник на території, яка на момент зникнення останнього відносилась до окупованих територій, свідчить, що до відносин у цій справі підлягала застосуванню стаття 317 ЦПК України, яка визначає особливості проваджень у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.

У січні 2024 року ОСОБА_2 , яка не брала участі у справі, подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3 , в якій просить скасувати рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року, заяву залишити без розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

судами не були залучені до участі у справі мати загиблого ОСОБА_2 та орган РАЦС, який проводить реєстрацію смерті особи на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Не залучення вказаних осіб до участі у справі зумовило порушення їх прав та обов`язків та позбавило останніх можливості брати участь у дослідженні обставин справи;

вказує, щозі сторони ОСОБА_2 не визнається факт смерті сина ОСОБА_4 , що також підтверджується відповіддю СБУ від 07 вересня 2022 року, відповідно до якої досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014160690000032 від 11 липня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 258, пункту 1 частини другої статті 115 та частини першої статті 146 КК України триває, а отже відсутні належні докази вірогідного припущення про смерть ОСОБА_4 ;

вказує, що не визнає факт щодо якого військовою частиною подано заяву в порядку окремого провадження відповідно до статей 305-309 ЦПК України, що свідчить про наявність спору про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження;

зазначає, що оскільки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 року зник на території, яка на момент зникнення останнього відносилась до окупованих територій, то до відносин у цій справі підлягала застосуванню стаття 317 ЦПК України, яка визначає особливості проваджень у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 липня 2023 року та постанови Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу.

У лютому 2024 року матеріали цивільної справи № 465/3147/22 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 липня 2023 року та постанови Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 , яка подана представником ОСОБА_3 , про зупинення дії рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 липня 2023 року та постанови Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2024 року письмові пояснення Міністерства Оборони України, підписані ОСОБА_5 , на касаційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які підписані представником ОСОБА_3 , на рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року повернуто без розгляду, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2024 року зупинено касаційне провадження у справі № 465/3147/22 до закінчення перегляду у касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справи № 755/11021/22 (провадження № 61-7111сво23).

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2024 року поновлено касаційне провадження у справі № 465/3147/22. Зупинено касаційне провадження у справі № 465/3147/22 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою ВерховногоСуду справи № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24).

Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2025 року поновлено касаційне провадження у справі № 465/3147/22. У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про розгляд справи за участі його представника відмовлено.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 12 лютого 2024 року зазначено, що касаційна скарга ОСОБА_2 містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19, від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18, від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц, від 30 березня 2022 року у справі № 295/4293/21, від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 08 листопада 2023 року у справі № 175/1578/23, від 19 березня 2021 року у справі № 643/14985/18-ц, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/6926/19 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 28 лютого 2024 року зазначено, що касаційна скарга ОСОБА_1 містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19, від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18, від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц, від 30 березня 2022 року у справі № 295/4293/21, від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 08 листопада 2023 року у справі № 175/1578/23, від 19 березня 2021 року у справі № 643/14985/18-ц, від 08 вересня 2021 року у справі № 643/14985/18-ц, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/6926/19 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що відповідно до наказу від 01 листопада 2013 року № 243 командира ВЧ НОМЕР_1 полковника ОСОБА_6 , солдата військової служби за контрактом ОСОБА_4 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_4 , призначеного наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по особовому складу) від 01 листопада 2013 року № 150-К, старшим хіміком 2 відділення взводу радіаційної, хімічної та біологічної розвідки, з 01 листопада 2013 року зараховано до списків особового складу частини та поставлено на всі види забезпечення, а на котлове (обід) з 04 листопада 2013 року.

Згідно з наказом від 27 серпня 2014 року № 211 командира ВЧ НОМЕР_1 полковника ОСОБА_7 , солдат ОСОБА_4 з 27 серпня 2014 року вибув у відрядження до ст. ОСОБА_8 ( АДРЕСА_1 з подальшим вибуттям в район проведення АТО для виконання завдань за призначенням.

Актом службового розслідування по факту травмування (поранення) та невстановлення місця знаходження військовослужбовців 2 БТГр, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 16 год 30 хв під час виконання бойових завдань в зоні АТО, біля населеного пункту Цвітні Піски, підрозділ потрапив у засідку, по колоні вівся вогонь з обох боків із стрілецької зброї, РПГ, ПКМ, озброєння БМП, озброєння танка, дорога була замінована керованими протитанковими мінами ТМ-62. Підрозділ 5 аеромобільно-десантної роти здійснював контрзасадні дії, вів вогонь із стрілецької зброї, РПГ, озброєння БТР-80, озброєння танку. З початку зайняли кругову оборону та відбивали наступ противника, в подальшому проходили засаду в русі на техніці. Кількість противника складала 240-260 чоловік. Після прибуття підрозділу в район населеного пункту Щастя приблизно о 17 год при перевірці особового складу було виявлено відсутність ІНФОРМАЦІЯ_7 та перелічених в акті військовослужбовців в тому числі військовослужбовця 2 БТГр - стрільця номеру обслуги аеромобільно - десантної роти аеромобільно - десантного батальйону ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 .

За фактом загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014160690000032 від 11 липня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою статті 258, пункту 1 частини другої статті 115 та частини першої статті 146 КК України.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта Старобільського міжрайонного відділення ЛОБ СМЕ Соляного О. М. № 234, початок експертизи 08 вересня 2014 року з 20 до 21.00 год, кінець експертизи 30 вересня 2014 року, досліджено труп чоловічої статі із встановленням судово-медичного діагнозу, зокрема, термічні опіки вогнем 3АБ-4 ст. голови, тулуба та кінцівок до 95% поверхні тіла, опіковий шок; смерть невідомого чоловіка настала приблизно за 2-3 доби до моменту дослідження трупа.

Згідно з висновком судового експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Колеснікової Ю. О. від 28 жовтня 2014 року № 20-831 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 вересня 2014 року за № 12014090010003026, встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 які наведено в таблиці результатів дослідження.

Відповідно до висновку судового експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Колеснікової Ю. О. від 08 грудня 2014 року № 20-1160 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 вересня 2014 року за № 12014090010003026, встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які наведено в таблиці результатів дослідження.

Цим висновком встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , можуть бути біологічними батьками невстановленої особи чоловічої генетичної статі, біологічний зразок якої був досліджений у висновку експерта НДЕКЦ при ГУ МВС у Запорізькій області від 22 жовтня 2014 року № 473 у об`єкті № 11 (акт СМЕ № 234). Ймовірність даної події складає 99,9966%.

Постановою слідчого відділу СУ УМВС України в Івано-Франківській області старшого лейтенанта міліції Сохана І. М. від 28 січня 2015 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 вересня 2014 року за № 12014090010003026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, визнано труп особи чоловічої генетичної статі № 234 громадянином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем м. Івано - Франківська, місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до постанови прокурора відділу прокуратури Івано - Франківської області радника юстиції В. Мартинюка від 24 березня 2015 року встановлено, що слідчим управлінням УМВС України в області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014090010003026 від 27 вересня 2014 року за частиною першою статті 115 КК України, за заявою ОСОБА_1 про безвісно зниклого сина - ОСОБА_4 , який у складі НОМЕР_3 аеромобільної бригади ЗСУ виконував завдання у зоні проведення АТО у Луганській області. 31 серпня 2014 року в останнє підтримував телефонний зв`язок із рідними, після чого його місцезнаходження було не відоме.

Відповідно до висновку судового експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Онопрійчука Р. О. від 06 лютого 2018 року № 19/10-3/847-СЕ/17, встановлено генетичні ознаки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт № 1), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт № 2) та біологічного зразка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт № 3); ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , можуть бути біологічними батьками особи чоловічої генетичної статі, останки якої досліджені у висновку експерта ДНДЕКЦ МВС України № 20-546 від 17 листопада 2016 року, ймовірність даної події складає 99,999%; генетичні ознаки біологічного зразка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкт № 3), збігаються з генетичними ознаками фрагменту плечової кістки трупа №234 (об`єкт № 3), встановленими у висновку експерта ДНДЕКЦ МВС України № 20-546 від 17 листопада 2016 року.

Позиція Верховного Суду

Щодо касаційної скарги ОСОБА_1 .

Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Цивільним законодавством передбаченолося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23 (провадження № 61-16728св23)).

Таким чином, оголошення померлим (смерть in absentia) - це судове визнання померлим фізичної особи, про яку за місцем постійного проживання відсутні будь-які відомості про місце її перебування протягом встановленого строку. Оголошення особи померлою юридично прирівнюється до фізичної смерті, є припущенням смерті (praesumptio mortis) і має своїм наслідком припинення правоздатності особи. Тому при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю.

Натомість, відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22 (провадження № 61-7094св23) зазначено, що: «заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19. Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті».

Тобто, за наявності незаперечних доказів про смерть особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, правильним буде звернення до суду із заявою про встановлення факта смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

У справі, що переглядається:

ВЧ НОМЕР_1 звернулась з заявою про оголошення померлим військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 , в обґрунтування якої вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 16 год 30 хв під час виконання бойових завдань в зоні АТО біля населеного пункту Цвітні Піски, підрозділ, де перебував солдат ОСОБА_4 потрапив у засідку. Після прибуття підрозділу до населеного пункту Щастя, близько 17 год, при перевірці особового складу було виявлено відсутність солдата ОСОБА_4 . Відповідно до акта службового розслідування, проведеного з ІНФОРМАЦІЯ_6 року по 12 вересня 2014 року, причиною зникнення солдата ОСОБА_4 визначено потрапляння в засідку військовослужбовців в районі виконання завдань за призначенням, що дає обґрунтовані підстави вважати його загиблим;

аналіз матеріалів справи свідчить, що:

cлідчим управлінням УМВС України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014090010003026 від 27 вересня 2014 року за частиною першою статті 115 КК України, за заявою ОСОБА_1 про безвісно зниклого сина - ОСОБА_4 , який у складі НОМЕР_3 аеромобільної бригади ЗСУ виконував завдання у зоні проведення АТО у Луганській області;

за результатами проведених ДНДЕКЦ при МВС України молекулярних генетичних експертиз під час здійснення кримінального провадження № 12014090010003026 встановлено, що батьки ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з ймовірністю 99,99%, можуть бути біологічними батьками невстановленої особи чоловічої статі (труп № 234), останки якої виявлені у зоні проведення АТО (а. с. 85, . 87-88, 91-94, 96-101);

відповідно до постанови cлідчого управління УМВС України в Івано-Франківській області про встановлення особи трупа від 28 січня 2015 року, постановлено визнати труп особи чоловічої генетичної статі № 234 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 105-106);

суди не врахували, що:

при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю;

за обставин цієї справи, ІНФОРМАЦІЯ_6 року близько 16 год 30 хв під час виконання бойових завдань в зоні АТО біля населеного пункту Цвітні Піски зник солдат ОСОБА_4 . Причиною зникнення солдата ОСОБА_4 , відповідно до акта службового розслідування, складеного ВЧ НОМЕР_1 , визначено потрапляння в засідку військовослужбовців в районі виконання завдань за призначенням. Відповідно до висновків судових експертів, проведених в рамках кримінального провадження № 12014090010003026, та, винесених під час здійснення цього кримінального провадження прокуратурою та слідчим управлінням процесуальних документів, встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з ймовірністю 99,99%, можуть бути біологічними батьками невстановленої особи чоловічої статі (труп № 234), останки якої виявлені у зоні проведення АТО. Визнано труп особи чоловічої генетичної статі № 234 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

з огляду на викладене касаційний суд зауважує, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про точно визначений час смерті ОСОБА_4 , тому, за обставин цієї справи, правильним буде звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

Таким чином, висновки судів про задоволення заяви про оголошення ОСОБА_4 померлим, є помилковими. Тому судові рішення слід скасувати, у задоволенні заяви ВЧ НОМЕР_1 про оголошення померлим військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 відмовити.

Щодо касаційної скарги ОСОБА_2 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 17 ЦПК України).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті (пункт 1 частини першої статті 389 ЦПК України).

Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (частина четверта статті 389 ЦПК України).

Тлумачення частини першої та четвертої статті 389 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що касаційна скарга може бути подана особою, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки лише після розгляду апеляційною інстанцією її апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, за виключенням випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. При цьому особа, яка не брала участі у справі, має обґрунтувати, що судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції.

Необхідною умовою для набуття особою, яка не брала у часті у справі, права касаційного оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків (див. ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

У справі, що переглядається:

ВЧ НОМЕР_1 звернулася з заявою про оголошення померлим військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 . Заінтересованими особами у справі були Міністерство оборони України та ОСОБА_1 (батько ОСОБА_4 );

рішенням суду першої інстанції заяву ВЧ НОМЕР_1 задоволено;

не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 (батько ОСОБА_4 ) подав апеляційну скаргу;

судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції змінено, викладено резолютивну частину у наступній редакції: «визнати померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Івано-Франківська, пропавшого безвісти в с. Цвітні Піски Слов`яносербського району Луганської області за обставин, що загрожували йому смертю при виконанні військового обов`язку в бою за свободу і незалежність України внаслідок збройного конфлікту під час антитерористичної операції проти збройної агресії російської федерації»;

не погодившись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 (мати ОСОБА_4 ) подала касаційну скаргу;

аналіз матеріалів справи свідчить, що ОСОБА_2 не була учасником справи, з апеляційною скаргою, як особа, яка не брала участі в справі, до апеляційного суду не зверталась. ОСОБА_2 у касаційній скарзі порушує питання про оскарження у касаційному порядку рішення суду першої інстанції, яке не було об`єктом перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою. Суд апеляційної інстанції, погодившись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для оголошення ОСОБА_4 померлим, змінив лише резолютивну частину рішення суду першої інстанції. Судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 безпосередньо судом апеляційної інстанції не ухвалювалося. Тому касаційне провадження за касаційною ОСОБА_2 підлягає закриттю.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги, з урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норми права, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23 (провадження № 61-16728св23), Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22 (провадження № 61-7094св23), дають підстави для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. Таким чином, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, у задоволенні заяви про оголошення померлим ОСОБА_4 відмовити, касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 закрити.

Керуючись статтями 394 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року скасувати.

У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_1 , про оголошення померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовити.

Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 липня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року у справі 465/3147/22 за заявою Військової частини НОМЕР_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_1 , про оголошення померлим закрити.

З моменту ухвалення постанови суду касаційної інстанції рішення Франківського районного суду м. Львова від 19 липня 2023 року та постанова Львівського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

А. Ю. Зайцев

Є. В. Краснощоков