Постанова

Іменем України

17 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 388/1241/15-ц

провадження № 61-8742св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - сільськогосподарський виробничий кооператив "Боківський",

відповідачі: ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагроком-К",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2015 року у складі судді Бойка П. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду

від 14 березня 2019 року у складі колегії суддів: Дуковського О. Л.,

Письменного О. А., Чельник О. І.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року сільськогосподарський виробничий кооператив "Боківський" (далі - СВК "Боківський") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроком-К" (далі - ТОВ "Інтерагроком-К") про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування збитків та звільнення від сплати орендної плати.

СВК "Боківський" зазначав, що 03 січня 2010 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір оренди належної останній земельної ділянки площею

6,49 га, розташованої на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, строком на 10 років. Вказаний договір оренди землі є чинним, ніким не оспорений, його державну реєстрацію не скасовано.

У жовтні 2013 року, незважаючи на існування зазначеного договору оренди, ОСОБА_1 передала спірну земельну ділянку в оренду

ТОВ "Інтерагроком-К" за договором оренди від 10 жовтня 2013 року, у зв'язку з чим державним реєстратором реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області зроблено запис про реєстрацію права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У подальшому вказану реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року скасовано.

Оскільки відповідачі, знаючи про чинність договору оренди від 03 січня 2010 року, здійснили культивацію земельної ділянки та знищили посіви, СВК "Боківський" просив зобов'язати ОСОБА_1 та ТОВ "Інтерагроком-К" не чинити йому перешкод у користуванні земельною ділянкою, стягнути з них солідарно 23 380,75
грн на відшкодування заподіяних у зв'язку зі знищенням посівів збитків, а також звільнити від сплати орендної плати за 2015 рік у зв'язку з неможливістю в цей період користуватися орендованою земельною ділянкою.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області

від 12 серпня 2015 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 та ТОВ "Інтерагроком-К" не чинити СВК "Боківський" перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 6,49 га з кадастровим номером № 3521984400:02:00:0707, розташованою на території Кіровської сільської ради Долинянського району Кіровоградської області, шляхом її звільнення та повернення разом з посівами в користування позивачу відповідно до договору оренди землі від 03 січня 2010 року до його припинення.

Стягнено солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ "Інтерагроком-К" на користь СВК "Боківський" 23 380,75 грн на відшкодування збитків.

Звільнено СВК "Боківський" від сплати ОСОБА_1 орендної плати за 2015 рік у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі самовільно зайняли земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні позивача, а діями відповідачів позивачу було спричинено збитки, які підлягають відшкодуванню. Крім того, відповідачі не повинні чинити перешкод позивачу в користуванні орендованою земельною ділянкою. Позивача звільнено від сплати орендної плати за весь час, протягом якого він не міг користуватися майном через обставини, за які він не відповідає.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 09 лютого 2016 року заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2015 року в частині задоволення позовних вимог СВК "Боківський" до ТОВ "Інтерагроком-К" щодо зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, відшкодування збитків скасовано та провадження у справі в цій частині закрито.

Закриваючи провадження у справі в частині вирішення позовних вимог, пред'явлених до ТОВ "Інтерагроком-К", суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, а спір між СВК "Боківський" і ТОВ "Інтерагроком-К", які є юридичними особами, повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Короткий зміст судового рішення суду касаційної інстанції

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року касаційну скаргу СВК "Боківський" задоволено частково.

Ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 09 лютого 2016 року скасовано, справу направлено до апеляційного суду для продовження розгляду.

Верховний Суд зробив висновок про те, що вирішення за правилами різних видів судочинства однорідних вимог до відповідачів не сприятиме дотриманню вимог щодо всебічності, повноти та об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 14 березня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Інтерагроком-К" залишено без задоволення.

Заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області

від 12 серпня 2015 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "Інтерагроком-К", апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

22 квітня 2019 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2015 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 14 березня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано доводів відповідача про те, що в пункті 39 договору оренди від 03 січня 2010 року, укладеного між СВК "Боківський" та ОСОБА_1 сторони досягли згоди про можливість розірвання договору оренди в односторонньому порядку шляхом письмового попередження зацікавленою в цьому стороною не пізніше, ніж за шість місяців. В силу вказаного пункту, ОСОБА_1 24 червня 2014 року направила голові СВК "Боківський" попередження про одностороннє розірвання договору оренди цінним листом з повідомленням. Вказаний лист було отримано позивачем

27 червня 2014 року. Висновок про одностороннє розірвання договору оренди зроблено Верховним Судом у постанові від 24 січня 2019 року у справі № 388/1253/15-ц.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Долинського районного суду Кіровоградської області.

Зупинити дію заочного рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2015 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 14 березня 2019 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

У червні 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2015 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 14 березня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого

2020 року.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 1 статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи

03 січня 2010 року між ОСОБА_1 та СВК "Боківський" було укладено договір № 59 оренди земельної ділянки загальною площею - 6,49 га, строком на 10 років, який зареєстрований у Долинському районному відділі КРФ ДП "ЦДЗК", про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 29 листопада 2010 року вчинено запис № 041037000059.

10 січня 2010 року за актом приймання-передачі ОСОБА_1 передала у строкове платне користування СВК "Боківський" вищевказану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

10 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Інтерагроком-К" укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, строком на 10 років та рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 10371771

від 28 січня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області Кравчиною С. М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис за № 4445674 про реєстрацію права оренди вищевказаної земельної ділянки згідно договору оренди землі укладеного 10 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Інтерагроком-К".

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014 року, яке залишене без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом СВК "Боківський" було визнано протиправним і скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 10371771 від 28 січня 2014 року, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області Кравчиною С. М.

02 червня 2015 року рішенням про скасування № 21740390 державним реєстратором Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Кіровоградській області Кравчиною С. М. внесено запис про скасування державної реєстрації іншого речового права оренди земельної ділянки.

Навесні 2015 року СВК "Боківський" спірну земельну ділянку засіяло кукурудзою, яку в подальшому ОСОБА_1 та ТОВ "Інтерагроком-К" достовірно знаючи про наявність вищевказаного рішення суду і діючого договору з СВК "Боківський" проведено культивацію земель, чим кооперативу в наслідок самовільного зайняття земельної ділянки та знищенням посівів завдано шкоди на суму 23 380,75 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідачі самовільно зайняли земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні позивача, а діями відповідачів позивачу було спричинено збитки, які підлягають відшкодуванню. Крім того, відповідачі не повинні чинити перешкод позивачу в користуванні орендованою земельною ділянкою.

Позивача звільнено від сплати орендної плати за весь час, протягом якого він не міг користуватися майном через обставини, за які він не відповідає.

Верховний Суд не погоджується з такими висновками з огляду на таке.

У частинах 1 , 2 та 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Надаючи оцінку аргументам касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

Частинами 1 , 3 статі 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частин 2 , 3 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Аналізуючи зміст вищезазначених норм матеріального права можливо зробити висновок, що якщо укладеним між сторонами договором передбачено розірвання договору у односторонньому порядку і зацікавленою стороною дотримано порядку його розірвання, він відповідно є розірваним у порядку, визначеному договором.

Згідно із частиною 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Тлумачення частиною 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" свідчить, що за загальним правилом не допускається розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку. Проте сторони в договорі оренди можуть встановити як умову про одностороннє розірвання договору оренди землі, так і процедуру її реалізації.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 24 січня

2019 року у справі № 388/1253/15-ц (провадження № 61-26231св18) та

від 17 липня 2019 року у справі № 388/1251/15-ц (провадження № 61-12233св18).

Відповідно до пункту 39 договору оренди від 03 січня 2010 року дострокове розірвання договору оренди в односторонньому порядку допускається за умови письмового попередження зацікавленої в цьому сторони не пізніше ніж за шість місяців.

З матеріалів справи відомо, що ОСОБА_1 на виконання пункту 39 договору оренди від 03 січня 2010 року направила СВК "Боківський" попередження про розірвання договору оренди земельної ділянки в односторонньому порядку від 24 червня 2014 року (т. 1 а. с. 47).

Вказане попередження було отримано СВК "Боківський" 27 червня 2014 року

(т. 1, а. с. 49).

У свою чергу, СВК "Боківський" не дотримуючись умов укладеного між сторонами договору оренди землі, у порушення вимог статті 629 ЦК України, на свій ризик навесні 2015 року засіяв спірну земельну ділянку кукурудзою, при тому, що після 27 січня 2015 року договірні стосунки між СВК "Боківський" та ОСОБА_1 припинилися.

Оскільки з 28 січня 2015 року між ОСОБА_1 та СВК "Боківський, припинено договірні відносини, а тому відповідно укладений договір оренди земельної ділянки, кадастровий № 3521984400:02:00:0707, площею 6,49 га між

ОСОБА_1 та ТОВ "Інтерагроком-К", яка на законних підставах оброблена та передана останньому в оренду не порушує права СВК "Боківський".

Враховуючи вищевикладене, правові підстави для задоволення позову та стягнення збитків з відповідачів відсутні.

Верховний Суд зауважує, що у вказаній справі не має будь-якого правового значення незгода іншої сторони з розірванням договору оренди землі у односторонньому порядку, оскільки умовами укладеного між сторонами договору таке право передбачено для кожної із сторін договору і отримання на це згоди іншої сторони не передбачено.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина 1 статті 412 ЦПК України).

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частини 2 та 3 статті 412 ЦПК України).

Зважаючи на те, що у справі допущено неправильне застосування норм матеріального права, додаткових збирання доказів матеріали справи не потребують, тому колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня

2015 року та постанова Кропивницького апеляційного суду від 14 березня

2019 року підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК Українипостанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПКА України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи відомо, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, а тому є такою, що відповідно до правил пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору.

Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про ухвалення у справі нового рішення про відмову у позові, судові витрати у розмірі 974,40 грн у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції слід стягнути з СВК "Боківський" в дохід держави.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області

від 12 серпня 2015 року та постанову Кропивницького апеляційного суду

від 14 березня 2019 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог сільськогосподарського виробничого кооперативу "Боківський" до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроком-К" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування збитків відмовити.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Боківський" (Код ЄДРПОУ 30848458) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача:

Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106 "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України) судовий збір за перегляд справи в суді касаційної інстанції в розмірі 974,40 грн.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані заочне рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2015 року та постанова Кропивницького апеляційного суду від 14 березня 2019 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В.

М. Коротун