Постанова

Іменем України

01 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 536/1034/21

провадження № 61-11214св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

треті особи: ОСОБА_2 , Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській області, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Полтавській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській області, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Полтавській області, про звернення стягнення на предмет застави

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Ургазбанк» на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 лютого 2022 року у складі судді Погрібняк О. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Абрамова П. С., Хіль Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк», банк) звернулося до суду з позовом, у якому просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 18 листопада 2014 року № 096/11/2014/0053 та договором застави (транспортного засобу) від 18 листопада 2014 року в сумі 246 792,00 грн звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу на публічних торгах у порядку виконавчого провадження - автомобіль марки «CHEVROLET», модель «TRACKER», 2014 року випуску, тип - легковий універсал-В, шасі № НОМЕР_5 НОМЕР_3 , колір - сірий, що належить ОСОБА_1 ; встановити початкову ціну реалізації предмета застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, що буде проведена суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; за рахунок коштів, отриманих від реалізації на прилюдних торгах предмета застави, задовольнити вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» в сумі 552 932,46 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ АБ «Укргазбанк»посилалося на те, що 18 листопада 2014 року між АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 096/11/2014/0053, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 246 792,00 грн зі строком погашення до 17 листопада 2021 року та сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 19,90 % річних. Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком і позичальником 18 листопада 2014 року був укладений договір застави транспортного засобу, за яким ОСОБА_2 передав у заставу належний йому автомобіль марки «CHEVROLET», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Обтяження вказаного транспортного засобу було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 16 травня 2021 року становила 552 932,46 грн. Переданий у заставу транспортний засіб без згоди банку ОСОБА_2 відчужив. Останнім власником автомобіля є ОСОБА_1 . У зв`язку з цим просило позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області рішенням від 09 лютого 2022 року в задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що банк скористався своїм правом вимагати від ОСОБА_2 дострокового виконання зобов`язання за кредитним договором, що підтверджується рішенням Бородянського районного суду Київської області від 27 травня 2016 року у справі № 360/345/16-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором. Саме з часу набрання цим рішенням законної сили у ПАТ АБ «Укргазбанк» виникло право пред`явити позов про звернення стягнення на предмет застави, яке підлягало реалізації у межах позовної давності. ПАТ АБ «Укргазбанк» пред`явив цей позов 11 червня 2021 року, тобто з пропуском визначеного статтею 257 ЦК України строку, а відповідач заявив про застосування наслідків спливу позовної давності.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Полтавський апеляційний суд постановою від 01 вересня 2022 року апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» залишив без задоволення. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 лютого 2022 року залишив без змін.

Постанову апеляційний суд мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У листопаді 2022 року ПАТ АБ «Укргазбанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 лютого 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року змінити в частині відмови в задоволенні позову через пропуск позовної давності та задовольнити позов у повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження вказує те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статей 266 1048 ЦК України та статті 19 Закону України «Про заставу» у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій щодо того, що рішення Бородянського районного суду Київської області від 27 травня 2016 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором є тією обставиною, з якою слід пов`язувати початок перебігу позовної давності щодо вимог про звернення стягнення на предмет застави. Суди не звернули уваги на те, що у позивача є підстави вимагати звернення стягнення на предмет застави з метою погашення заборгованості за кредитним договором в обсязі, що існуватиме на момент фактичного задоволення таких вимог, а відмова в задоволенні цієї вимоги через сплив позовної давності є безпідставною.

У грудні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кондрик Н. Г. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки ці судові рішення є законними і обґрунтованими; суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наявним у матеріалах справи. При цьому зазначила, що, відмовляючи в задоволенні позову, суди правильно виходили з того, що банк скористався своїм правом вимагати від позичальника дострокового виконання зобов`язань за кредитним договором, що підтверджується рішенням суду. З часу набрання вказаним рішенням законної сили у ПАТ АБ «Укргазбанк» виникло право пред`явити позов про звернення стягнення на предмет застави, яке підлягало реалізації в межах загальної позовної давності. Водночас позивач пред`явив позов з пропуском визначеного статтею 257 ЦК України строку, а відповідач заявив про застосування наслідків пропуску позовної давності. У зв`язку з цим місцевий суд, з висновком якого погодився і апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

У січні 2023 року ОСОБА_1 подав письмові пояснення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

05 грудня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Суди попередніх інстанцій встановили, що 18 листопада 2014 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 096/11/2014/0053, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 246 792,00 грн зі строком повернення до 17 листопада 2021 року та сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 19,90 % річних.

Цього ж дня для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір застави транспортного засобу, за умовами якого ОСОБА_2 передав у заставу належний йому автомобіль марки «CHEVROLET», модель «TRACKER», 2014 року випуску, тип - легковий універсал В, шасі № НОМЕР_5 НОМЕР_3 , колір - сірий, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно з пунктом 3.3.5 договору застави транспортного засобу ОСОБА_2 зобов`язався не здійснювати відчуження, заміну або будь-яку передачу предмета застави (в оренду, лізинг, страхування, управління тощо) без письмової згоди заставодержателя.

18 листопада 2014 року на підставі договору застави транспортного засобу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано заборону відчуження на об`єкт: автомобіль «CHEVROLETTRACKER», 2014 року випуску, легковий універсал В, номер об`єкта НОМЕР_5, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , колір сірий.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 27 травня 2016 року у справі № 360/345/16-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 271 559,49 грн та судові витрати.

В рішенні суду зазначено, що ОСОБА_2 умов кредитного договору належним чином не виконував, і станом на 07 травня 2015 року заборгованість становила 271 559,49 грн, з яких: 233 238,12 грн - строкова заборгованість за кредитом, 9 249,19 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 947,28 грн - поточна заборгованість за процентами, 28 124,9 грн - прострочена заборгованість за процентами.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 16 травня 2021 року заборгованість ОСОБА_2 перед банком становить 552 932,46 грн, з яких: 31 128,48 грн - строкова заборгованість, 211 358,83 грн - прострочена заборгованість, 21 44,67 грн - поточна заборгованість за процентами, 308 300,49 грн - прострочена заборгованість за процентами.

20 жовтня 2017 року ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_4 автомобіль марки «CHEVROLET», модель «TRACKER», легковий універсал - В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 НОМЕР_3 , 2014 року випуску за 219 836,19 грн, що підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу № 4641/2017/673654. Цей договір був підписаний сторонами і оформлений у сервісному центрі МВС № 4641 у Львівській області.

Згідно з умовами договору купівлі-продажу від 20 жовтня 2017 року № 4641/2017/673654 продавець гарантує, що майно, яке є предметом продажу за цим договором, належить йому на праві власності, не обтяжене арештом, у розшуку, заставі не перебуває, не є предметом спору у суді.

З витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 20 жовтня 2017 року № 53766928 та від 25 жовтня 2017 року № 53798983 відомо, що за такими параметрами: тип обтяження - усі типи, тип особи - фізична, ОСОБА_4 , НОМЕР_1, номер об`єкта НОМЕР_3, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна інформації немає.

Згідно з листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області від 28 серпня 2020 року № 31/13-4641Ад-10з станом на 20 жовтня 2017 року транспортний засіб «CHEVROLET TRACKER», 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , не перебував у розшуку, під забороною відчуження або під арештом.

Листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Полтавській області від 18 серпня 2020 року № К-11/Аз повідомлено, що станом на 25 жовтня 2017 року обтяження на транспортний засіб «CHEVROLET TRACKER», 2014 року випуску, шасі (кузов) НОМЕР_5 , були відсутні.

Згідно з обліковою картою транспортного засобу від 25 жовтня 2017 року автомобіль марки «CHEVROLET», модель «TRACKER», 2014 року випуску, тип кузова легковий універсал - В, зареєстровано за ОСОБА_3 та зазначено VIN НОМЕР_5 , № кузова НОМЕР_3 . Станом на час розгляду справи власником спірного автомобіля є ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 .

З витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 09 лютого 2022 року № 77991823, № 77991391 сформованих судом, відомо, що за параметром серійний номер майна НОМЕР_3 в реєстрі інформації немає, проте за параметром серійний номер майна НОМЕР_5 в реєстрі наявна інформація про обтяження транспортного засобу «CHEVROLET», модель «TRACKER», 2014 року випуску, тип - легковий універсал - В, яке зареєстроване 18 листопада 2014 року за № 14641568 на підставі договору застави транспортного засобу від 18 листопада 2014 року, за яким боржником є ОСОБА_2 , обтяжувачем - ПАТ АБ «Укргазбанк». Так само є інформація про вказане обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у разі пошуку за параметром номер обтяження № 14641568.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли в установленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Суди попередніх інстанцій встановили, що станом на час придбання відповідачем спірного автомобіля у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відомості про його обтяження, проте перевірку таких відомостей посадові особи сервісного центру здійснили за номером кузова автомобіля НОМЕР_3, а не за VIN, номер якого НОМЕР_5 , внаслідок чого посадові особи помилково вважали, що обтяження на вказаний транспортний засіб не зареєстровані. У зв`язку з цим, місцевий суд, з висновком якого погодився і апеляційний суд, правильно виходив з того, що обтяження транспортного засобу є чинним у відносинах з третіми особами, і відповідач набув право власності на автомобіль з обтяженням, а отже, на нього може бути звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором, укладеним з банком.

Разом з цим Верховний Суд не погоджується повною мірою з висновками судів про відмову в задоволенні позову повністю через попуск позивачем позовної давності.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через його необґрунтованість. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Як встановили суди попередніх інстанцій, рішенням Бородянського районного суду Київської області від 27 травня 2016 року у справі № 360/345/16-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 271 559,49 грн.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованість ОСОБА_2 перед банком в розмірі 552 932,46 грн. До розміру загальної заборгованості позивач включив і суму, яка вже стягнута рішенням Бородянського районного суду Київської області від 27 травня 2016 року у справі № 360/345/16-ц.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що «звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України».

Таким чином, у цій справі, в розмір заборгованості включені нарахування після строку виконання зобов`язання та ухвалення рішення про стягнення заборгованості, а тому суду слід було відмовити в цій частині позову за необґрунтованістю, а не через пропуск позивачем позовної давності.

Водночас колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанції про пропуск позовної давності в частині вимог про звернення стягнення на предмет застави в межах обґрунтованої заборгованості, нарахованої до змін строку виконання зобов`язання за кредитним договором.

Так, згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

У частині першій статті 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважаться, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України).

Оскільки у 2016 році банк звернувся до суду з вимогою до позичальника про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, внаслідок цього настав строк виконання основного зобов`язання та перебіг позовної давності.

З цим позовом банк звернувся у червні 2021 року. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про відмову в задоволенні позову в частині вимоги про звернення стягнення на предмет застави в межах заборгованості, нарахованої до змін строку виконання зобов`язання за кредитним договором, за спливом позовної давності.

Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи наведене рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 лютого 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року необхідно змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Ургазбанк» задовольнити частково.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 09 лютого 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов