Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.02.2018 року у справі №686/463/17

Постанова

Іменем України

26 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 686/463/17-ц

провадження № 61-9157св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1,

третя особа - Масівецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 10 липня 2017 року в складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року заступник прокурора Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1, третя особа - Масівецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, про визнання незаконними та скасування наказів.

Позовна заява мотивована тим, що наказами Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 05 листопада 2015 року № 22-4756-СН ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого сільського господарства за межами населених пунктів Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та від 05 січня

2016 року № 22-203-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6825084500:02:017:0075 для ведення особистого селянського господарства на території Масівецької сільської ради Хмельницького району та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку, площею 2,0 га. На підставі чого 15 листопада 2016 року приватним нотаріусом Пруняком В. І. зареєстровано право власності на указану земельну ділянку за ОСОБА_1. Вважав, що передача ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки з резервного фонду відбулась з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки він не був членом колективних сільськогосподарських товариств на території Масівецької сільської ради, у соціальній сфері с. Масівці не був зайнятий та на території сільської ради не проживав.

З урахуванням зазначеного, позивач просив визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 05 листопада 2015 року № 22-4756-СГ про надання дозволу

ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовним розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та від 05 січня 2016 року № 22-203-СЕ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га ОСОБА_1 за межами населених пунктів Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 12 квітня 2017 року відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із того, що позовні вимоги є недоведеними.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 10 липня 2017 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 квітня 2017 року скасовано та позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 05 листопада 2015 року № 22-4756-СГ про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовним розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 05 січня 2016 року № 22-203-СЕ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га за межами населених пунктів Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи спір, апеляційний суд виходив із того, що з резервного фонду Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області була передана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка, проте він не мав переважного права на отримання такої земельної ділянки, оскільки він не є членом колективних сільськогосподарських товариств на території Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, у соціальній сфері

с. Масівці не зайнятий, на території сільської ради не проживав та не проживає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що прокурором необґрунтовано наявність підстав для представництва держави у суді, а також не визначено які саме порушено інтереси держави. Крім того, заявник посилається на те, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами факту наявності земель резервного фонду та виділення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність саме із земель резервного фонду. Вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судам установлено, що рішенням Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 01 червня 1995 року № 2 затверджено технічний звіт щодо видачі державного акта на право колективної власності на землю КСП "Країна Рад", яким передбачено створення резервного фонду, площею 207,8 га.

Технічний звіт щодо видачі державного акта на право колективної власності на землю містить дані про загальну площу земель, які передані у колективну власність та площу земель, які залишились у державній власності, у тому числі резервний фонд - 207,8 га.

Факт створення резервного фонду та відведення до його складу певних земельних масивів підтверджується також планово-картографічними матеріалами, інформацією Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 19 серпня 2016 року та рішенням сільської ради

від 08 серпня 2001 року № 05.

За даними технічної документації із землеустрою та картографічних матеріалів щодо передачі земельних часток (паїв) у натурі з виготовлення державних актів на право приватної власності на землю громадянам 6 земельних масивів відносяться до земель резервного фонду.

За даними висновку спеціаліста-землевпорядника товариства з обмеженою відповідальністю "НК Земексперт" від 10 липня 2017 року № 01-25-196 передана у власність ОСОБА_1 спірна земельна ділянка з кадастровим номером undefined виділена із земельного масиву, який згідно схеми розподілу земельних часток і паїв ВСК "Країна Рад" с. Масівці відноситься до земель резервного фонду.

Також цей факт підтверджується і викопіюванням з Публічної кадастрової карти України.

Під час розгляду справи апеляційним судом, представник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області також підтвердив факт виділення спірної земельної ділянки ОСОБА_1 із земель резервного фонду Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Також встановлено, що рішенням Масівецької сільської ради Хмельницької області Хмельницького району від 08 серпня 2001 року № 05 виділено 50 % земель резервного фонду сільської ради для надання у користування земельних ділянок працівникам і пенсіонерам соціальної сфери.

Згідно з повідомленням Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 19 серпня 2016 року № 629 рішенням ради № 1

від 28 грудня 2001 року виділено 75,0 га землі для ведення особистого селянського господарства працівникам соціальної сфери (50 осіб), з них лише

30 осіб реалізували своє право на землю.

ОСОБА_1 членом колективних сільськогосподарських товариств на території Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області не був, у соціальній сфері с. Масівці не зайнятий, на території сільської ради не проживав та не проживає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин 1 , 4 , 9 , 10 статті 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Площа земель, що передаються у приватну власність, становить різницю між загальною площею земель, що перебували у постійному користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, і площею земель, які залишаються у державній чи комунальній власності (лісогосподарське призначення, водний фонд, резервний фонд).

Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій.

Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Порядок формування земель резервного фонду в ході передачі земель, що перебували у постійному користуванні господарств, врегульовувався статтею 5 ЗК України від 18 грудня 1990 року.

Відповідно до частини 6 цієї статті площа земель, що передаються у колективну власність, становить різницю між загальною площею земель, що знаходяться у віданні відповідної Ради, і площею земель, які залишаються у державній власності (землі запасу, лісовий фонд, водний фонд, резервний фонд тощо) і у власності громадян.

Сільські і селищні Ради народних депутатів створюють на своїй території резервний фонд земель за погодженням місцярозташування з землекористувачем у розмірі до 15 процентів площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних населених пунктів. Резервний фонд земель перебуває у державній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням (частини 13 , 5 статті 5 ЗК України 1990 року).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 10, 60, 212 ЦПК України 2004 року, встановивши, що земельна ділянка, яка була виділена та передана ОСОБА_1 у власність відносилась до земель резервного фонду Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та ураховуючи те, що

ОСОБА_1 не був членом колективних сільськогосподарських товариств на території такої сільської ради, у соціальній сфері с. Масівці не зайнятий, на території сільської ради не проживав та не проживає, обґрунтовано вважав, що ОСОБА_1 не має переважного права на отримання земельної ділянки з такого фонду, а тому спірна земельна ділянка передана з порушенням чинних норм земельного законодавства, у зв'язку із чим дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскаржувані накази Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є незаконними та підлягають скасуванню.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження апеляційним судом та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини 1 статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Щодо зупинення виконання рішення суду

Відповідно до частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2018 року зупинено виконання рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 10 липня 2017 року до закінчення касаційного провадження, тому виконання рішення на підставі частини 3 статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 10 липня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Апеляційного суду Хмельницької області

від 10 липня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська