Історія справи

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]

27 грудня2018року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча Стефанів Н.С.,

судді: Голубицький С.С., Стороженко С.О.,

розглянувши в судовому засіданні подання Донецького апеляційного суду про направлення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, з Селидівського міського суду Донецької області для об'єднання з іншим кримінальним провадженням в межах юрисдикції різних апеляційних судів,

в с т а н о в и в:

До Верховного Суду у порядку ст. 34 КПК України надійшло подання Донецького апеляційного суду про направлення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, з Селидівського міського суду Донецької області для об'єднання з іншим кримінальним провадженням в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Подання мотивовано тим, що у провадженні Селидівського районного суду Донецької області та Біловодського районного суду Луганської області відповідно знаходяться два кримінальні провадження про обвинувачення ОСОБА_1 Обвинувачений ОСОБА_1 подав клопотання до Селидівського районного суду Донецької області про об'єднання вказаних проваджень, що було задоволено вказаним судом та направлено до Донецького апеляційного суду для звернення до Верховного Суду щодо направлення провадження в межах юрисдикції різних апеляційних судів. Підставою до задоволення зазначеного клопотання про об'єднання проваджень було зазначено про обрання Біловодським районним судом Луганської області запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1, який продовжує рахуватися за цим судом.

Учасникам судового провадження було повідомлено про час та місце розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду. Клопотань про відкладення розгляду подання не надійшло.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у поданні, колегія суддів дійшла висновку, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 34 КПК визначені підстави для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого. Згідно з положеннями цієї норми закону колегія суддів Верховного Суду наділена повноваженнями щодо направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого.

Однак, у поданні апеляційним судом не наведено визначених законом підстав для направлення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 з одного суду до іншого, натомість, за змістом подання порушено питання про об'єднання двох кримінальних проваджень, що не належить до повноважень Верховного Суду та відповідно до вимог ст. 34 КПК України не є підставою для передачі кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Крім того, викладені в поданні обставини не підтверджують виняткової необхідності для направлення кримінального провадження з Селидівського міського суду Донецької області до Біловодського районного суду Луганської області, оскільки тримання під вартою обвинуваченого в слідчому ізоляторі іншої області не перешкоджає суду здійснити судове провадження у режимі відеоконференції, з дотриманням положень ст. 336 КПК України.

За таких обставин підстав до задоволення подання Суд не вбачає.

Керуючись ст. 34 КПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні подання Донецького апеляційного суду про направлення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, з Селидівського міського суду Донецької області для об'єднання з іншим кримінальним провадженням в межах юрисдикції різних апеляційних судів, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді

Н.С. Стефанів С.С. Голубицький С.О. Стороженко

[1] Провадження № 51-10512впс18

Суддя-доповідач в суді касаційної інстанції Стефанів Н.С.