Історія справи

Постанова ККС ВП від 27.11.2019 року у справі №447/794/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 447/794/18

провадження № 51-10065 км 18

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої Григор'євої І. В.,

суддів: Голубицького С. С., Шевченко Т. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Ширмер О. О.,

прокурора Матюшевої О. В.,

розглянула в судовому засіданні касаційні скарги Білінської С. В. та представника приватного підприємства (далі - ПП) "Центр ринкових досліджень" - адвоката Докторевича Р. А. на ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Постановлені судові рішення та встановлені фактичні обставини

За вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 20 квітня 2018 року затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_2, яку було засуджено за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Цей вирок оскаржили в апеляційному порядку представник ПП "Центр ринкових досліджень" - адвокат Докторевич В. А., а також ОСОБА_3.

Ухвалою від 25 жовтня 2018 року Львівський апеляційний суд на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відмовив у відкритті провадження і повернув Докторевичу В. А. та ОСОБА_3 подані скарги.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала

У касаційних скаргах ОСОБА_3 та представник зазначеного підприємства - адвокат Докторевич Р. А. просять скасувати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Суть доводів зводиться до того, що у вироку щодо ОСОБА_5 установлено факт співучасті у злочині чоловіка ОСОБА_3 - померлого ОСОБА_6, який обіймав посаду генерального директора ПП "Центр ринкових досліджень"; вирок стосується інтересів указаного підприємства та дружини померлого, адже прокурор, посилаючись на згаданий факт, порушив питання про стягнення з них завданих злочином збитків. На думку скаржників, апеляцій ний суд залишив зазначене поза увагою та неправомірно всупереч Конституції України й загальним засадам, визначеним у ст. 7 КПК, відмовив у відкритті апеляційного провадження.

ОСОБА_3 також додала до скарги копію свідоцтва про шлюб із ОСОБА_6.

Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.

Позиції учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції прокурор вважав, що заявлені касаційні вимоги є обґрунтованими.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що скарга адвоката Докторевича Р. А. не підлягає задоволенню, а касаційну скаргу ОСОБА_3 слід задовольнити частково з огляду на таке.

Згідно зі ст. 370 КПК рішення суду апеляційної інстанції має бути законним, тобто ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених ст. 370 КПК , отже, й загальних засад.

Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 24 КПК гарантується право на перегляд вироку, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 24 КПК .

У юридичному розумінні цих норм та змісту ч. 2 ст. 24 КПК в їх взаємозв'язку близькі родичі померлого обвинуваченого, винуватість якого у вчиненні злочинів установлено у процесуальних рішеннях, не позбавлені права порушувати питання про його реабілітацію.

Апеляційний суд повною мірою не врахував наведених законодавчих положень.

Як убачається з мотивувальної частини ухвали, відмовляючи у відкритті провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та адвоката Докторевича Р. А. в інтересах ПП "Центр ринкових досліджень", апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 24 КПК вирок за угодою між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може оскаржити останній, його захисник, прокурор виключно на підставах, передбачених законом. Також суд указав на те, що згадане підприємство та ОСОБА_3 не були учасниками кримінального провадження, ухвалений вирок не має преюдиціального значення, не стосується інтересів скаржників, які не довели протилежного. Крім того, суд послався на те, що ОСОБА_3 не надала документів на підтвердження факту перебування у шлюбних відносинах із ОСОБА_6.

Проте з такою позицією апеляційного суду щодо скарги ОСОБА_3 погодитися не можна.

Законодавець у ст. 393 КПК визначив перелік суб'єктів оскарження судових рішень в апеляційному порядку, де положеннями п. 10 ч. 1 цієї статті наділяється таким правом "інші особи" у випадках, передбачених КПК, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів.

Виходячи з Конституції України, загальних засад кримінального провадження, закріплених у ст. 7 КПК, близькі родичі померлого підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо вони не були учасниками провадження, у разі незгоди із судовим рішенням, яким померлого визнано винуватим у вчиненні злочинів, мають право вимагати реабілітації останнього. А отже мають право, згідно з ст. 7 КПК й оскаржувати в апеляційному порядку обвинувальний вирок, у тому числі на підставі угоди з іншою особою.

За матеріалами справи, у вироку щодо ОСОБА_2 констатовано факт співучасті померлого ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК. Ураховуючи викладене, ОСОБА_3, яка відповідно до наданої копії свідоцтва про одруження була у шлюбі з ОСОБА_6, не позбавлена процесуальної можливості оскаржити такий вирок у порядку апеляційної процедури.

Суд апеляційної інстанції, по суті, не спростувавши права близької родички померлої особи оспорювати обвинувальний вирок, обмежився вказівкою про ненадання ОСОБА_3 документа на підтвердження факту перебування у шлюбних відносинах із померлим ОСОБА_6. Однак при цьому суд не застосував правил ч. 1 ст. 399 КПК (залишення апеляційної скарги без руху) і передчасно повернув ОСОБА_3 подану скаргу.

Не навів апеляційний суд в ухвалі й переконливих аргументів, які би безспірно доводили, що оскаржений вирок не стосується майнових прав ОСОБА_3.

Таким чином, рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 не можна визнати законним, адже воно суперечить загальним засадам кримінального провадження й обмежує доступ до правосуддя.

Тому в цій частині ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, а провадження - призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно взяти до уваги наведене і на стадії прийняття апеляційної скарги діяти згідно з положеннями статей 21, 394, 398, 399 КПК, ухваливши рішення, яке відповідатиме статей 21, 394, 398, 399 КПК.

Разом із тим, доводи адвоката Докторевича Р. А. про неправомірність відмови у відкритті апеляційного провадження за його скаргою в інтересах ПП "Центр ринкових досліджень" не можна визнати прийнятними.

У поданій касаційній скарзі Докторевич Р. А. наголошує на преюдиціальному значенні вироку та вважає, що відображені в ньому відомості ставлять під сумнів виконання підприємством робіт за договором, укладеним із Тернопільської сільською радою, і такі дані було використано прокурором на обґрунтування позовних вимог до ПП "Центр ринкових досліджень".

Проте всупереч посиланням адвоката суд у вироку, як видно з його змісту, не здійснював оцінки правомірності господарської діяльності юридичної особи, згадане рішення не є преюдиціальним, про що правильно зазначено в ухвалі апеляційного суду.

Крім того, з наявних у Верховному Суді даних убачається, що аналогічну позицію з приводу непреюдиціальності вироку стосовно ОСОБА_2 висловив Західний апеляційний господарський суд, який 20 травня 2019 року відмовив у задоволенні позову прокурора до ПП "Центр ринкових досліджень".

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що наразі немає безумовних підстав для скасування ухвали апеляційного суду в частині відмови у відкритті апеляційного провадження за скаргою Докторевича Р. А. Тому подану останнім касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Отже, касаційну скаргу ОСОБА_3, в якій ідеться про скасування ухвали в повному обсязі, належить задовільнити частково.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів

ухвалила:

Касаційну скарги представника ПП "Центр ринкових досліджень" - адвоката Докторевича Р. А. залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року в частині відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

І. В. Григор'єва С. С. Голубицький Т. В. Шевченко