Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 766/11746/23

провадження № 51-2406км25

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 13 червня 2025 року про повернення апеляційної скарги на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 14 квітня 2025 року щодо останньої.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 14 квітня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111? Кримінального кодексу України (далі - КК) та призначено їй покарання у виді позбавлення волі: - за ч. 2 ст. 111 КК на строк 15 років з конфіскацією усього належного їй на праві власності майна на користь держави; - за ч. 5 ст. 111? КК на строк 10 років з позбавленням права обіймати будь-які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг на строк 15 років з конфіскацією усього належного їй на праві власності майна на користь держави.

На підставі частин 1 та 3 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з позбавленням права обіймати будь-які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, займатися правоохоронною діяльністю та діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг на строк 15 років з конфіскацією усього належного їй на праві власності майна на користь держави.

Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та арешту майна.

Згідно з детально наведеними фактичними обставинами кримінального провадження (часу, місця та способу) у вироку суду ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК, як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану; та кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 111? КК, як добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово-окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Херсонський апеляційний суд ухвалою від 13 червня 2025 року, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), повернув апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 14 квітня 2025 року, оскільки апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що апеляційний суд не навів переконливих доводів про те, що нова редакція його апеляційної скарги не усунула недоліки, зазначених в ухвалі; в ухвалі не здійснено аналізу його обґрунтувань скарги; не надано відповіді на те, чому наведені обставини та правові підстави вважаються недостатніми для відкриття апеляційного провадження. Вважає, що повернення апеляційної скарги без реальної її оцінки свідчить про порушення права на справедливий судовий розгляд.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні вважала касаційну скаргу обґрунтованою та просила її задовольнити.

Мотиви Суду

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги (ст. 433 КПК).

За приписами ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як указано в п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

При перевірці касаційної скарги захисника Верховний Суд установив, що наведені у ній доводи про те, що його апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 396 КПК є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 399 КПК підставами для залишення апеляційної скарги без руху може бути лише невиконання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог, визначених у ст. 396 КПК. Перелік цих вимог розширеному тлумаченню не підлягає.

Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 396 КПКвапеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

При визначенні апеляційним судом того, чи зазначила особа, яка подає апеляційну скаргу, свої вимоги та їх обґрунтування, цей суд не може проводити їх аналіз на предмет обґрунтованості та переконливості, а той факт, що сторона не зазначила у своїй скарзі певних вимог та доводів або обґрунтувала свої вимоги у спосіб, який вважається суду непереконливим або недостатнім, не може вважатися недоліком апеляційної скарги у значенні статей 396 та 399 КПК.

Відповідно доч. 1 ст. 26 КПК сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Обраний особою спосіб обґрунтування своєї вимоги до апеляційного суду в апеляційній скарзі не обмежується положеннями ст. 396 КПК, оскільки вона визначає лише саму необхідність наявності такого обґрунтування без будь-яких додаткових умов.

З матеріалів вказаного провадження вбачається, що захисникв апеляційній скарзі від 07травня 2025року, обґрунтовуючи свою вимогу про скасування вироку суду щодо ОСОБА_7 та постановлення виправдувального вироку щодо його підзахисної, зазначив у чому, на його думку, полягає незаконність та необґрунтованість вироку суду першої інстанції. Зокрема захисник вказав, що вважає неправильною кваліфікацію дій ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111? КК, навівши своє обґрунтування такої вимоги на 3 аркушах апеляційної скарги.

Суддя апеляційного суду ухвалою від 21 травня 2025 року цю скаргу залишила без руху та надала захиснику семиденний строк для усунення недоліків. Своє рішення мотивувала тим, що адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу шляхом її направлення через підсистему «Електронний суд» без дотримання положень п. 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, та, всупереч наведеним імперативним вимогам кримінально-процесуального закону, до апеляційної скарги не додав копій апеляційної скарги для надіслання іншим учасникам справи. Крім того, висуваючи вимогу про скасування вироку суду першої інстанції та ухвалення нового вироку про визнання невинуватості захисник не вказує, які саме порушення допущені судом в контексті статей 409-413 КПК, як вони вплинули на законність вироку, чому їх слід визнати підставою для скасування вироку, не наведено конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції. Водночас цією ухвалою апелянту було роз`яснено можливі процесуальні наслідки в разі не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк, а саме те, що у разі не виправлення недоліків у вказаний в ухвалі строк, апеляційна скарга буде повернута апелянту.

На виконання ухвали апеляційного суду від 21 травня 2025 року захисник у межах встановленого йому строку на усунення недоліків, подав апеляційну скаргу в новій редакції від 09 червня 2025року, зазначивши в ній вимоги про скасування вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 .

Адвокат ОСОБА_6 у своїй апеляційній скарзі, посилаючись на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, навів доводи, які, на його думку, свідчать про недостатність доказів для кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111? КК.

Однак, ухвалою Херсонськогоапеляційного суду від 13 червня 2025року, суддя апеляційного суду дійшла висновку про те, що захисник не усунув недоліки первинної апеляційної скарги в установлений строк та повернула апеляційну скаргу на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК.

Зокрема, в ухвалі про повернення апеляційної скарги від 13 червня 2025року суддя апеляційного суду, в порушення вимог процесуального закону, дав оцінку наведеним захисником доводам, і дійшов до висновку про те, що з тексту апеляційної скарги сторони захисту неможливо однозначно визначитися та зрозуміти, які саме порушення допущені судом при ухвалені вироку в контексті статей 409-413 КПК, як вони вплинули на законність вироку, не наведено конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Проте, на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, суддя-доповідач не має давати оцінку доводам апеляційної скарги на предмет їх обґрунтованості, оскільки це питання розглядається і вирішується апеляційним судом колегіально безпосередньо під час та за результатами апеляційного розгляду справи після відкриття апеляційного провадження.

Питання про формулювання своїх вимог перед судом апеляційної інстанції та їх обґрунтування відноситься до повноважень сторони кримінального процесу і може бути уточнене нею при апеляційному розгляді справи з урахуванням положень статей403 407 КПК, а тому не може тлумачитись як недолік апеляційної скарги і бути підставою для її повернення.

Згідно правової позицій Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постановах від 02 квітня 2019 року (справа № 752/14188/16-к), від 26 лютого 2025 року (справа № 373/2508/14-к), від 15 квітня 2025 року (справа № 619/1143/24) при визначенні того, чи виконала особа, яка подає скаргу, вимоги ст. 396 КПК, апеляційний суд має враховувати вимоги статей 22 та 26 КПК, які передбачають, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав, а суд вирішує лише питання, винесені на його розгляд сторонами. Той факт, що сторона не зазначила у своїй скарзі певних доводів чи зазначила їх в такий спосіб, що апеляційний суд із тексту оскарженого рішення та поданої скарги вбачає їх безпідставність, за приписами КПК не може вважатися недоліком апеляційної скарги у значенні норм, передбачених статтями 396 та 399 КПК. Те, які саме питання сторона кримінального процесу виносить на розгляд суду, а також про постановлення якого рішення ставить вимогу, відноситься до її дискреційних повноважень, і використання цих повноважень на власний розсуд особи, яка подає апеляційну скаргу, не може розцінюватись як такий недолік апеляційної скарги, який є підставою для її повернення. Усі доводи апеляційної скарги мають бути вирішені за результатом апеляційного перегляду, вимоги апеляційної скарги в аспекті переконливості та/або обґрунтованості не можуть бути проаналізовані на стадії відкриття провадження.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що при ухваленні оскаржуваного рішення суддя Херсонськогоапеляційного суду не дотрималась вимогположень статей 396 399 КПК і допустила істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило цьому суду прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.

За таких обставин касаційна скарга адвоката ОСОБА_6 , в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 , підлягає частковомузадоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог кримінального процесуального закону та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433 434 436 438 441 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргузахисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Херсонського апеляційного суду від 13 червня 2025 року про повернення апеляційної скарги скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3