Постанова

Іменем України

24 липня 2018 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча Стефанів Н.С.,

судді: Лагнюк М.М.,

Стороженко С.О.,

секретар судового засідання Безкровний С.О.,

учасники судового провадження:

прокурор Кулаківський К.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15 травня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050630000473,

відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.ВолновахиДонецької області, виправданого за ч. 1 ст. 164 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

1. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі з доповненням викладено вимогу прокурора до суду касаційної інстанції про скасування ухвали апеляційного суду, постановленої відносно виправданого ОСОБА_2 та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону через незаконність, необґрунтованість, немотивованість такої ухвали, в якій відсутнє належне мотивування щодо залишення без задоволення скарги про безпідставне виправдання судом першої інстанції ОСОБА_2

2. Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

2.1 Суд першої інстанції

Вироком Волноваського районного суду Донецької області від 23 грудня 2016 року ОСОБА_2 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, і виправдано у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

2.2 Суд апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 15 травня 2017 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Волноваського районного суду Донецької області від 23 грудня 2016 року відносно виправданого ОСОБА_2 - без зміни.

2.3 Висунуте обвинувачення ОСОБА_2, яке не знайшло свого підтвердження в судах

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 висунуто обвинувачення у вчиненні злочину за таких обставин.

Відповідно до виконавчого листа у справі № 2-1590 від 30 червня 2005 року, виданого Волноваським районним судом Донецької області, про стягнення щомісяця з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку та інших прибутків на утримання доньок (ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4) та не менше одного неоподаткованого мінімуму заробітної платні на одну дитину на користь ОСОБА_5 стягування аліментів мало початися з 03 червня 2005 року до досягнення повноліття дочками.

Однак ОСОБА_2, будучи працездатним та неодноразово попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 164 КК України за ухилення від сплати аліментів, у період із липня 2015 року до 04 квітня 2016 року ухилявся від сплати аліментів. У зв'язку з цим потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 неодноразово зверталися щодо несплати їм аліментів. Також маючи доходи від неофіційного заробітку, жодних грошей на сплату аліментів не перераховував. Так, за вказаний період ОСОБА_2 шляхом бездіяльності злісно ухилявся від сплати коштів на утримання дітей, у розмірі встановленому рішенням суду, іншої матеріальної допомоги не надавав, навмисно не працевлаштовувався, на облік у Волноваському районному центрі зайнятості населення не став, що призвело до утворення заборгованості станом на 04 квітня 2016 року на загальну суму 36 161,24 грн.

3. Доводи інших учасників судового провадження

У судовому засіданні суду касаційної інстанції прокурор підтримав касаційну скаргу.

4. Джерела права й акти їх застосування

4.1 Кримінальний кодекс України

4.1.1 Стаття 164. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей

Частина 1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Примітка. У статтях 164 і 165 цього Кодексу під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

4.2 Кримінальний процесуальний кодекс України

4.2.1 Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення

Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Частина 2. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Частина 3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Частина 4. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

4.2.2 Стаття 404. Межі перегляду судом апеляційної інстанції

Частина 1. Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Частина 3. За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

4.2.3 Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Частина 2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

4.2.4 Стаття 433. Межі перегляду судом касаційної інстанції

Частина 1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

5. Мотиви та висновки Верховного Суду

5.1 Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням доводів, викладених у касаційній скарзі, та меж перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваного судового рішення, установлених Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України), розгляд провадження судом касаційної інстанції здійснено в частині перевірки дотримання апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону при постановленні ухвали [4.2.4].

.

5.2 Щодо порушень вимог кримінального процесуального закону

Пд злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державному виконавцю, приватному виконавцю тощо), які призвели до виникнення заборгованості зі сплати таких коштів у розмірі, що складається із сум виплат за три місяці відповідних платежів [4.1.1].

Доводи в касаційній скарзі про недотримання судом апеляційної інстанції вимог ст. 419 КПК України суд вважає обґрунтованими.

Так, в апеляційній скарзі прокурор, оскаржуючи вирок в частині безпідставного виправдання ОСОБА_2, зазначав, що останній заходів щодо працевлаштування не вживав, після відкриття кримінального провадження аліментів не сплачував, про своє працевлаштування державній виконавчій службі не повідомляв.

Суд апеляційної інстанції, відхиляючи ці доводи, належним чином не мотивував свого рішення, не надав оцінки документам, які надані виконавчою службою, а саме довідки про заборгованість ОСОБА_2 по аліментам в сумі 36 161,24 грн, вихідної кореспонденції про виклик ОСОБА_2 до державного виконавця, а також показанням державного виконавця ОСОБА_10. про те, що він попереджав ОСОБА_2 про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів, поясненням самого ОСОБА_2 в тій частині, що він неофіційно працював, тобто мав можливість сплачувати аліменти.

Але при цьому суд апеляційної інстанції як на одну з підстав залишення виправдувального вироку відносно ОСОБА_2 без зміни, послався лише на його показання про те, що у процесі виконавчого провадження його не попереджали про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів і він не писав відповідної розписки. Втім наведене спростовується матеріалами провадження, а саме тим, що 03 лютого 2014 року ОСОБА_2 було попереджено про кримінальну відповідальність за статтями 164, 382 КК України, що свідчить про необґрунтованість висновків апеляційного суду.

Не навів апеляційний суд й мотивів відхилення доводів, викладених в апеляційній скарзі, щодо непридбання виправданим ОСОБА_2 одягу на потреби дітей. Під час судового розгляду провадження ОСОБА_2 надав суду товарні чеки та квитанції про придбання одягу й ліків на потреби дітей, факту отримання яких потерпіла ОСОБА_5 та їх доньки не підтвердили. Крім того, суд не звернув уваги на те, що з квитанцій та товарних чеків неможливо встановити особу, яка здійснила відповідні розрахунки.

Крім того, апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги прокурора, не надав належної оцінки тому, що сторона захисту не відкрила стороні обвинувачення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ще на стадії досудового розслідування. Вказані особи відповідно під час досудового розслідування не проходили як свідки та під час проведення судового розгляду в суді першої інстанції не допитувалися, і ОСОБА_2 не заявляв клопотання про їх виклик та допит.

Разом з тим, всупереч вимогам ст. 290 КПК України сестра виправданого ОСОБА_2 - ОСОБА_6 та його мати ОСОБА_7 були допитані апеляційним судом, та їх показання всупереч вимогам процесуального закону прийняті апеляційним судом.

З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що допущені апеляційним судом під час постановлення ухвали порушення вимог процесуального закону ставлять під сумнів її законність у зв'язку з чим їх Суд визнає істотними, а тому ухвала апеляційного суду підлягає безумовному скасуванню, а кримінальне провадження - призначенню на новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Під час проведення нового розгляду із дотриманням вимог процесуального закону слід повною мірою перевірити доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, і за наслідками розгляду ухвалити законне, обґрунтоване і мотивоване судове рішення.

Керуючись статтями 436, 438, 441, 442 КПК України, пунктами 4, 5, 6 параграфу 3 «Перехідні положення» розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», Верховний Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15 травня 2017 року відносно виправданого ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

Н.С. Стефанів М.М. Лагнюк С.О. Стороженко