Історія справи

П О С Т А Н О В А[1]

23 травня 2018 року

м. Київ

Суддя Касаційного кримінального суду Верховного Суду Стефанів Н.С., розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_2 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 29 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 01 листопада 2012 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Верховного Суду від 05 квітня 2018 року засудженій ОСОБА_2 відмовлено у витребуванні кримінальної справи щодо неї для перевірки в касаційному порядку вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 29 травня 2012 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 01 листопада 2012 року, оскільки касаційна скарга була подана поза межами строку на касаційне оскарження, встановленого ч. 2 ст. 386 КПК України 1960 року, а клопотання про відновлення пропущеного строку було адресовано засудженою суду, який не наділений правом вирішувати питання про відновлення строку. При цьому цією ж постановою роз'яснено засудженій, що вказана відмова у витребуванні кримінальної справи не перешкоджає її витребуванню при повторному надходженні касаційної скарги за умови відновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Однак, засуджена ОСОБА_2 повторно звернулася до касаційного суду з касаційною скаргою, в якій порушує питання про скасування судових рішень, постановлених щодо неї, із направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд.

Разом з тим, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки минув встановлений ч. 2 ст. 386 КПК України 1960 року строк на касаційне оскарження.

Як вбачається з копії судового рішення, строк касаційного оскарження даних судових рішень закінчився - 01 лютого 2013 року, але касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції 22 травня 2018 року, тобто після спливу даного строку.

Згідно з ч. 4 ст. 386 КПК України 1960 року у разі подачі касаційної скарги з пропуском встановленого частинами першою і другою цієї статті строку і при відсутності клопотання про його відновлення касаційна скарга постановою судді визнається такою, що не підлягає розгляду.

Засуджена до касаційної скарги не долучила клопотання про поновлення строку та в самій скарзі також не ставила питання щодо цього, тому її касаційну скаргу слід визнати такою, що не підлягає розгляду.

До компетенції касаційного суду не відноситься питання з поновлення строку на касаційне оскарження. Питання щодо поновлення строку вирішується у випадках і в порядку, передбачених ст. 353 КПК України 1960 року, судом, який постановив судове рішення. До клопотання про поновлення строку слід долучити копію касаційної скарги та постанову судді касаційного суду.

В разі відновлення строку на касаційне оскарження судових рішень і повторного звернення до суду, касаційна скарга має також відповідати вимогам ст. 350 КПК України 1960 року, а прохання має бути сформульовано з огляду на положення ст. 396 КПК України 1960 року.

У випадку відмови засудженій в поновленні строку на касаційне оскарження, такі судові рішення підлягають окремому оскарженню в касаційному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 388 КПК України 1960 року справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог ст.ст. 350, 383 ч. 2, 384, 386 ч. 2, 398 ч. 1 цього Кодексу не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Керуючись ч. 4 ст. 386, ст. 388 КПК України 1960 року,

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_2 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 29 травня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 01 листопада 2012 року визнати такою, що не підлягає розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Н.С. Стефанів

Провадження № 51-5ск18

Суддя-доповідач в суді касаційної інстанції Стефанів Н.С.