Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року

м. Київ

справа № 135/554/22

провадження № 51-1932 км 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 , в інтересах засудженого ОСОБА_7 , на вирок Ладижинського міського суду Вінницької області від 02 вересня 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 січня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020240000041, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) вироком Деснянського районного суду м. Києва від 24 листопада 2020 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин; 2) вироком Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 02 вересня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі статей 71 72 КК України до призначеного покарання, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироками Деснянського районного суду м. Києва від 24 листопада 2020 року та Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року та остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці.

Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10 січня 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 13 травня 2022 року приблизно о 18:30 год, перебуваючи в приміщенні магазину по АДРЕСА_2 , діючи умисно, таємно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, в період дії воєнного стану, встановленого Законами України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, 2119-ІХ від 15 березня 2022 року, 2212-ІХ від 21 квітня 2022 року, здійснив крадіжку однієї пляшки рому ємністю 0,7 л вартістю, згідно висновку експерта № 2945/22-21 від 19 травня 2022 року, 450, 16 грн. Після цього, ОСОБА_7 вийшовши з магазину розпорядився викраденим на власний розсуд.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання та призначити йому за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді штрафу з підстав невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вважає, що судами ані першої ані апеляційної інстанцій, не враховано належним чином всіх даних про особу засудженого, обставин, які пом`якшують покарання, відсутність претензій у потерпілої сторони - юридичної особи , відшкодування завданої шкоди в повному обсязі та призначено засудженому покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженого внаслідок суворості. Зазначає, що батько засудженого є учасником бойових дій, приймав участь у відсічі збройної агресії, 24 березня 2022 року отримав численні поранення та є інвалідом ІІІ групи, який потребує постійного догляду його сином, оскільки інших рідних осіб немає. Крім того, у ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька та він, відповідно до доводів, касаційної скарги, бажає стати на шлях виправлення та вступити до лав Збройних сил України.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор під час касаційного розгляду вважав за необхідне касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Винуватість ОСОБА_7 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діянь за ч. 4 ст. 185 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.

Що стосується доводів касаційної скарги захисника щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі засудженого ОСОБА_7 , то вони, на думку колегії суддів, є слушними.

Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. При виборі покарання суд зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Положення ст. 69 КК України передбачають, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Суд касаційної інстанції, беручи до уваги обставини цього конкретного кримінального провадження, з врахуванням двох обставин, які пом`якшують покарання, відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, а саме: щирого каяття та добровільного відшкодування завданого збитку, який підтверджується довідкою ТОВ «Фора» (а.к.п 74), вважає за можливе призначити ОСОБА_7 за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України. Крім того, Суд враховує також і дані про особу засудженого, у якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька, що підтверджується нотаріально засвідченою заявою матері - ОСОБА_8 (а.к.п.155) та клопотання його батька - ОСОБА_9 , який є учасником бойових дій та, який від отримання поранення під час захисту Батьківщини у 2022 році від російської агресії, потребує постійного догляду, оскільки є інвалідом ІІІ групи, з урахуванням того, що інших родичів для догляду він немає, що підтверджується довідкою. Також, Суд бере до уваги розмір викраденого - одна пляшка алкогольного напою вартістю 459 грн, яка ж до того була відшкодована ОСОБА_7 в повному обсязі.

З урахуванням того, що ОСОБА_7 раніше засуджений за вчинення кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 185 КК України, тобто, вчинив дане кримінальне правопорушення під час виконання попередніх вироків, Суд, вважає за можливе обрати ОСОБА_7 покарання лише у виді позбавлення волі, однак нижче від найнижчої межі встановленої в санкції ч. 4 ст. 185 КК України.

Тобто, підстав для застосування до засудженого покарання у виді штрафу, як про те зазначає захисник, або звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі положень ст. 75 ККУкраїни, Суд не вбачає.

Зважаючи на викладене, оскаржені судові рішення належить змінити, а тому подану касаційну скаргу захисника необхідно задовольнити частково.

Керуючись статтями 433 434 436-438 441 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , задовольнити частково.

Вирок Ладижинського міського суду Вінницької області від 02 вересня 2022 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 січня 2023 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання змінити.

Призначити ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі статей 71 72 КК України до призначеного покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироками Деснянського районного суду м. Києва від 24 листопада 2020 року та Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2021 року та остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці.

В решті судові рішення залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_10 ОСОБА_3