Постанова

Іменем України

18 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 640/2449/16-к

Провадження№ 51-6365 км 18

ВерховнийСуд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого- КравченкаС.І.,

суддів: БіликН.В., Остапука В.І.,

присекретарі ІгнатенкуЮ.В.,

за участю прокурора Дехтярук О.К.,

врежимівідеоконференції

засуджених: ОСОБА_1 , ОСОБА_20,

ОСОБА_4,

в режимі відеоконференції

захисників: Найдьонової О.Г., Крижановського М.В.,

Зубенко В.В.

розглянув у судовомузасіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015220000000830 заобвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Миколаївка Широківського району Дніпропетровської області, проживає по АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 5 грудня 2012 року за ст. 332 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік. Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 серпня 2013 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та оголошено ОСОБА_4 в розшук,

за касаційною скаргою захисника Зубенко В.В. в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2016 року засуджено:

ОСОБА_4 :

за ч. 3 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання, невідбутої частини покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 5 грудня 2012 року, ОСОБА_4 остаточно визначено покарання - 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.

Вказаним вироком засуджено також ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 .

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року вирок Київського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2016 року змінено.

Із мотивувальної частини вироку виключено посилання на:

- протоколи оглядів від 23.11.2015 року та від 30.01.2016 року, які пов`язані із вилученням та оглядом речових доказів: маски «балаклави», предмету схожого на пістолет, трьох металевих балончиків із сльозогінним газом та грошей у сумі 22000 іранських динарів;

- висновок судово-балістичної експертизи від 09.01.2016 року щодо дослідження вилученого 23.11.2015 року пневматичного пістолета, як на недопустимі докази по справі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року зараховано засудженому ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 в строк відбуття покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Харкова від 02.11.2016 року, строк попереднього ув`язнення з 3 листопада 2016 року по 3 квітня 2018 року та з 22 травня 2019 року по 10 грудня 2019 року із розрахунку: 1 день попереднього ув`язнення за дні позбавлення волі.

В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватими у вчиненні розбою, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб із проникненням у житло. Злочин вчинено за наступних обставин.

На початку жовтня 2015 року ОСОБА_4 дізнався від ОСОБА_5 , що вона в мережі Інтернет для розваги знайомиться з чоловіками, та запропонував їй у такий спосіб заволодіти чужим майном, на що вона погодилась, і за пропозицією ОСОБА_4 підшукала співучасників - ОСОБА_6 та неповнолітню ОСОБА_1 , які надали згоду на участь у вчиненні злочину, після чого всі співучасники розробили та погодили план його скоєння.

Діючи згідно з розробленим планом, ОСОБА_5 у мережі Інтернет через сторінку ОСОБА_1 на сайті знайомств познайомилася з громадянином Іраку ОСОБА_7 , який, на її думку, був заможнім чоловіком, і протягом тижня вела з ним переписку, щоб увійти в довіру, а згодом прийняла його пропозицію зустрітися 17 жовтня 2015 року о 23 год. 30 хв.біля станції метро «Пушкінська» у м. Харкові.

Того ж дня, приблизно о 15 годині, ОСОБА_5 зібрала інших співучасників у себе вдома, де вони остаточно узгодили план злочину, який полягав у тому, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зустрічаються з ОСОБА_7 , купують спиртні напої та йдуть до нього додому, де доводять потерпілого до стану алкогольного сп`яніння і впускають у квартиру ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , після чого, застосовуючи до ОСОБА_7 насильство, заволодівають його майном.

Для цього ОСОБА_5 надала ОСОБА_4 і ОСОБА_6 маски та непридатний для стрільби пневматичний пістолет «SAS MAKAROV 177 CAL» калібру 4,5 мм, а собі залишила балончик зі сльозогінним газом.

У цей же день, приблизно о 23 год. 20 хв. ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зустрілися з ОСОБА_7 й разом пішли додому до останнього, купивши по дорозі пляшку горілки, сік та цигарки, а ОСОБА_4 і ОСОБА_6 знаходилися поряд, спостерігаючи за дівчатами та потерпілим.

В квартирі АДРЕСА_2 , де проживав ОСОБА_7 , ОСОБА_5 і ОСОБА_1 не змогли довести останнього до стану алкогольного сп`яніння, про що SMS-повідомленням сповістили ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які чекали біля під`їзду. Приблизно о 1 годині, ОСОБА_1 , під приводом покупки соку вийшла у двір будинку та зустрілася із ОСОБА_4 і ОСОБА_6 , які надягнули на обличчя маски і через відкриті ОСОБА_5 двері ввійшли у квартиру потерпілого, після чого остання, бажаючи придушити волю ОСОБА_7 до можливого опору, розпорошила йому в обличчя сльозогінний газ, а ОСОБА_4 рукояткою пістолету наніс йому 7-8 ударів по голові та по кисті лівої руки, заподіявши легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, після чого ОСОБА_7 впав на підлогу і знепритомнів, а обвинувачені заволоділи 450 грн та 55 000 іракських динарів, що становить 1034,66 грн. за курсом Національного банку України станом на дату вчинення злочину.

Такі дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 187 КК України, як розбій, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, із проникненням у житло.

Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі захисник Зубенко В.В., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону, ставить питання про скасування постановлених судових рішень щодо ОСОБА_4 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Зазначає, що судами допущено порушення вимог ст. 91 КПК України, оскільки у ході судового розгляду не було здобуто доказів причетності ОСОБА_4 до вчинення розбійного нападу, судами не встановлено мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Апеляційним судом не усунуто суперечності, а саме у кого виникли злочинні наміри та ким було запропоновано вчинити кримінальне правопорушення, що впливає на ступінь винуватості обвинуваченого та призначене покарання. Вважає, що місцевий суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про повторний допит потерпілого ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні не встановлено розмір завданої потерпілому шкоди з урахуванням пояснень свідка ОСОБА_8 . Стверджує, що докази є недопустимими, оскільки отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, зокрема, при затриманні ОСОБА_4 , а також порушено право на захист. Вважає, що були порушені вимоги КПК України та не дана оцінка протоколам допиту обвинувачених під час досудового розслідування. Апеляційний суд, на вказані порушення увагу не звернув, порушення, допущені судом першої інстанції не усунув. Стверджує, про покладення в основу вироку недопустимих доказів, які є похідними від тих, які суд виключив через їх недопустимість.

Позиції учасників судового провадження

Судові рішення щодо ОСОБА_6 у касаційному порядку не оскаржуються.

До початку касаційного розгляду, засуджена ОСОБА_5 подала до суду заяву про відмову від касаційної скарги захисника Крижановського М.В., який діє в її інтересах, просила суд не розглядати касаційну скаргу та залишити без змін постановлені судові рішення.

Захисник Крижановський М.В., враховуючи інтереси підзахисної, надіслав до суду заяву про відмову від поданої ним касаційної скарги на судові рішення, постановлені щодо ОСОБА_5

Засуджена ОСОБА_5 та захисник Крижановський М.В. підтримали відмову від касаційної скарги.

Також, в судовому засіданні касаційної інстанції захисник ОСОБА_9 та засуджена ОСОБА_1 відмовилися від касаційної скарги поданої захисником Найдьоновою О.Г. в інтересах ОСОБА_1 і просили її не розглядати.

Прокурор не заперечував проти відмови від касаційних скарг захисника Крижановського М.В. в інтересах ОСОБА_5 та захисника Найдьонової О.Г. в інтересах ОСОБА_1 та заперечував проти доводів, викладених у касаційній скарзі захисника Зубенко В.В. в інтересах ОСОБА_4 ,. просив відмовити в її задоволення.

Захисник Зубенко В.В. та засуджений ОСОБА_4 підтримали касаційні доводи, просили скасувати судові рішення і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Натомість, зазначені обставини, на які, зокрема, посилається у касаційній скарзізахисникЗубенко В.В., були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який зазначив про відсутність порушень вимог КПК України при проведенні досудового розслідування і розгляді справи в районному суді. Тому, при перегляді судових рішень, колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.

Судові рішення свідчать, що суди ретельно перевіряли доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними, судзнаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.

Як убачається з вироку, з урахуванням змін, внесених судом апеляційної інстанції, свої висновки про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України за викладених у ньому обставин, доведено об`єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку, досліджені в судовому засіданні, є допустимими.

Зокрема, судом було досліджено показання обвинуваченої ОСОБА_5 , яка підтвердила, що спілкувалася з потерпілим ОСОБА_7 в інтернет - мережі на сайті знайомств від імені ОСОБА_1 . Потім в неї виникла ідея підзаробити грошей та вона спланувала поїхати разом з ОСОБА_10 до того хлопця, напоїти його та викрасти кошти та речі. Цей план вона довела до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , остання добровільно погодилась на це. Не заперечувала, що у зазначений в обвинувальному акті час, в квартирі потерпілого вживали горілку та сік. ОСОБА_1 вийшла до магазину, а потерпілий почав казати, щоб ОСОБА_5 йшла в кімнату, почав кричати та погрожувати їй, що вона залишиться у нього, у зв`язку з чим остання направила СМС - повідомлення ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . У неї з сумки пропав паспорт, який, як вона подумала, у неї вкрав потерпілий чи його друг, який був у квартирі. Через деякий час ОСОБА_5 відкрила двері і впустила до квартири ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Двоє останніх були в масках (балаклавах), у них був травматичний пістолет, який вони взяли у неї вдома. ОСОБА_4 розмовляв на кухні з потерпілим, який почав сваритися та кидатися на нього, тому вона бризнула йому в обличчя газовим балончиком. Потім забрала в квартирі свою сумку та почала шукати паспорт, ОСОБА_1 в цей час шукала гроші по ящиках та полицях. Тілесних ушкоджень вона, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 потерпілому не спричиняли. Вдома вона побачила в сумці у ОСОБА_11 гроші в іранській валюті, остання сказала, що взяла їх у потерпілого в квартирі.

Проаналізовані судом і показання обвинуваченої ОСОБА_1 , яка пояснила, що тісно дружить з ОСОБА_5 В жовтні 2015 року вона зареєструвалася на сайті знайомств, де познайомилася з потерпілим. Через два тижні спілкування він запросив її до себе додому, запропонувавши при цьому запросити подругу, вона погодилася. Про це вона повідомила ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_6 , які почали щось обговорювати у зв`язку з цим, вона розмову не чула, оскільки вийшла. Приїхавши до потерпілого, вони стали проводити з ним дозвілля. Вона пішла за соком до магазину, та згодом ОСОБА_5 прислала їй СМС повідомлення, що потерпілий до неї чіпляється, тому вона подзвонила ОСОБА_6 , який через 20 хв. разом з ОСОБА_4 приїхали на таксі до будинку потерпілого. Після того як ОСОБА_5 написала їй, що відкрила двері квартири, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які наділи балаклави, проникли в квартиру потерпілого. ОСОБА_1 шукала та знайшла в кімнаті потерпілого гроші в той час як ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 разом з потерпілим знаходилися на кухні. Після цього ОСОБА_5 повідомила, що застосувала до потерпілого сльозогінний газ.

Взяті судом до уваги і показання обвинуваченого ОСОБА_6 , який зазначив, що ОСОБА_5 була його дівчиною з липня 2015 року, вони зустрічалися та проживали разом. ОСОБА_5 повідомила, що є знайомий, коштами якого можна заволодіти. Він, ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 обговорили план, який запропонував останній, відповідно до якого дівчата повинні піти до потерпілого додому напоїти його та обікрасти. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 повинні чекати біля будинку. Він з ОСОБА_12 пішли до квартири потерпілого. ОСОБА_6 підтвердив, що хтось застосував сльозогінний газ, а також наявність у ОСОБА_1 іранських грошей після того, як вони повернулися додому, однак, заперечував застосування насильства до потерпілого.

Здійснено судом посилання і на показання обвинуваченого ОСОБА_4 , який підтвердив, що вони зустрілися з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вдома у останньої. Потім ОСОБА_5 та ОСОБА_1 поїхали до іноземця, а він разом з ОСОБА_6 залишилися. ОСОБА_5 повідомила ОСОБА_6 , що потерпілий до неї чіпляється, після чого вони приїхали до дому потерпілого, де їх чекала ОСОБА_1 , яка повела до квартири. ОСОБА_1 та ОСОБА_6 залишились у коридорі, а він зайшов на кухню, де потерпілий кричав на ОСОБА_5 . Коли він почав виводити останню з кухні, потерпілий почав кидатися на нього, тому він вдарив його рукою в обличчя, а хтось в цей час бризнув перцевим балончиком в обличчя потерпілому. Заперечував, що вони щось брали з квартири, а також те, що вони були в масках «балаклавах» та наявність пістолета.

Правильно судом покладено в основу вироку і показання потерпілого ОСОБА_7 , який пояснив, що в жовтні 2015 року він познайомився з ОСОБА_1 через сайт знайомств в мережі Інтернет. Вони спілкувалися, згодом ОСОБА_10 запитала, чи можна прийти до нього додому та запитала адресу. На зустріч ОСОБА_1 прийшла разом з ОСОБА_5 , яка представилася ОСОБА_13 . Він купив дівчатам сигарети, сік та горілку, оскільки останні бажали робити коктейль. На питання про наявність планів у дівчат, вони запропонували піти до нього додому і там випити. Вдома був його співмешканець ОСОБА_14 . Уквартирі він, разом з співмешканцем, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 проводили дозвілля, в ході якого дівчата пили горілку з соком, він випив лише трохи, більше курив кальян. Згодом з квартири пішов знайомий ОСОБА_15 , потім, коли закінчився кальян та сік, він дав ОСОБА_16 кошти і вона пішла по сік. Коли потерпілий залишився в квартирі з ОСОБА_2 , то остання продовжувала вживати горілку з водою та запропонувала ще покурити кальян. Конфліктів не було. ОСОБА_2 декілька разів спілкувалась по телефону, після останнього дзвінка побігла відчиняти двері в квартиру. Після цього в кухню зайшли двоє хлопців у масках. Один з хлопців, якого потерпілий по статурі та очах впізнав як ОСОБА_17 , тримав в руках пістолет, який був направлений на потерпілого. Позаду стояв ОСОБА_18 , якого потерпілий також впізнав по статурі та очах, а за ними ОСОБА_16 та ОСОБА_2 . Потім хтось бризнув у потерпілого сльозогінним газом, а ОСОБА_4 став бити його пістолетом по голові і наніс близько семи ударів. Згодом він втратив свідомість. Коли частково опритомнів, то побачив, що обвинувачені обшукують квартиру та забрали грошові кошти. Заперечував, що приставав до ОСОБА_16 та ОСОБА_2 , їх паспорти взагалі не бачив.

Здійснено судом посилання і на показання свідка ОСОБА_8 , який пояснив, потерпілий привів додому ОСОБА_2 та ОСОБА_16 , з якими вони спілкувались, вживали алкоголь та курили кальян. Потім свідок пішов, але близько пів на першу годину ночі йому зателефонував ОСОБА_19 та сказав, що трапилися проблеми. Приїхавши додому, він зайшов в квартиру, побачив ОСОБА_7 , який був в крові, у нього крутилась голова, через що він погано стояв, в квартирі був безлад, шафи відкриті, речі розкидані. Він виявив, що зникли кошти в розмірі близько 50000 динарів, а паспорт та прописка були на балконі. Свідок викликав швидку допомогу. Потерпілий розповів йому, що одна з дівчат постійно спілкувалась по телефону, а потім в кухню заскочили хлопці в масках, бризнули сльозогінним газом, декілька разів вдарили по голові пістолетом, після чого пропали гроші і гаманець.

Досліджено судом і письмові докази у провадженні, а саме:

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18.10.2015 року;

- протокол огляду місця події від 18.10.2015 року, згідно з якими об`єктом огляду є квартира АДРЕСА_3 , яка розташована на четвертому поверсі, з якого вбачаються сліди обшуку в шафах, безлад на кухні та в кімнатах, наявність розводів та плям бурого кольору,розводи речовини бурого кольору на кухні;

- протокол впізнання свідком ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_7 обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ;

- протоколи слідчих експериментів та додаткових слідчих експериментів за участю: потерпілого від 05.11.2015 року, за ОСОБА_5 та її захисника від 30.11.2015 року, ОСОБА_1 , її законного представника та захисника від 30.11.2015 року, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та їхніх захисників від 30.11.2015 року, участю ОСОБА_4 та його захисника від 18.01.2016 року, в ході яких потерпілий та обвинувачені, кожен виклавши свою версію подій, показали де, як і в який спосіб було здійснено напад на потерпілого за місцем його проживання, спричинення йому тілесних ушкоджень та заволодіння грошовими коштами;

- висновок судово-медичної експертизи щодо наявності та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_7 ;

- висновок судової трасологічної експертизи від 20.01.2016 року;

- висновок судово-медичної експертизи від 03.02.2016 року, згідно з якими у потерпілого ОСОБА_7 у зв`язку з подіями, що відбулися 18.10.2015 року мали місце забійні рани на голові та садна на лівій руці. Ці пошкодження виникли в один і той же час. Показання ОСОБА_4 при проведенні слідчого експерименту в цілому відповідають об`єктивним судово-медичним даним, щодо механізму утворення встановлених у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень;

- протокол огляду предметів від 29 01 2016 року, диск з відеозаписами з камер внутрішнього спостереження, які розташовані у торгівельному залі супермаркету «Літо», розташованого по вул. Петровського,30-А, у м. Харкові, згідно з якими видно як в торгівельному залі супермаркету « Літо » з`являються ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_7 ;

- дані, що містяться в аналітичній довідці за результатами аналізу даних моніторингу операторів мобільного зв`язку «Київстар», «МТС», « Лайф » за місцем вчинення злочину - м . Харків , в`їзд Пушкінський, 7, згідно з якими встановлено, що в період з 22 години 17.10.2015 року по 2 год. 30 хв. 18.10.2015 року абонентський номер, який належить ОСОБА_6 , знаходився в районі вул АДРЕСА_6 АДРЕСА_7 .

Таким чином, суд оцінив у показання обвинувачених, потерпілого, свідків, висновки експертиз, інші досліджені у судовому засіданні докази, які є взаємоузгодженими, належними та допустимими, у своїй сукупності доповнюють один одного, і дійшов обґрунтованого висновку про винуватість обвинувачених у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Твердження сторони захисту про безпідставну відмову в задоволенні клопотання про повторний допит потерпілого ОСОБА_7 є необґрунтованими, оскільки потерпілий допитувався, давав послідовні і незмінювані показання щодо обставин нападу на нього, отримання ним тілесних ушкоджень і заволодіння його майном. Ці показання підтверджуються і узгоджуються з іншими, дослідженими судом доказами.

Доводи захисника про те, що не встановлені мотив і мета вчинення злочину, а також обставини, у кого саме виникли злочинні наміри та ким було запропоновано вчинити кримінальне правопорушення, є безпідставними, оскільки з оскаржуваного вироку вбачається, що в мотивувальній частині чітко сформульовано, що ОСОБА_20 та ОСОБА_4 вступили в злочинну змову з ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , які, спокусившись можливістю збагатитися в результаті вчинення злочину за рахунок чужого майна, дали свою згоду на участь у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, з проникненням у житло.

Посилання сторони захисту на те, що обставини та наслідки кримінального правопорушення суперечать умислу, не відповідають дійсності, оскільки судом було встановлено, що обвинувачені заздалегідь обговорили можливість супротиву з боку потерпілого, якщо той не засне, та мали при собі засоби для подолання його супротиву, зокрема газовий балончик, про що вказували самі обвинувачені. Наведене свідчить, що обвинувачені, в ході змови допускали всі варіанти заволодіння майном потерпілого, як таємне так і відкрите, у тому числі шляхом розбійного нападу, у зв'язку з чим кваліфікація їх дій відповідає фактичним наслідкам скоєного злочину.

Спростовуються матеріалами провадження і доводи про те, що не встановлено у кого саме були викрадені кошти - потерпілого ОСОБА_7 чи його сусіда, який є свідком по справі, та в якій сумі, оскільки саме потерпілий заявив, а потім уточнював про заволодіння його коштами, а також показаннями свідка по справі ОСОБА_8 який про крадіжку чи про заволодіння іншим способом його коштів нічого не вказував.

Що стосується посилання захисника на те, що ОСОБА_4 був у квартирі потерпілого з метою захистити ОСОБА_5 від неправомірних дій ОСОБА_7 та не мав наміру на вчинення розбійного нападу з проникненням та умислу, спрямованого на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, то вони суперечать іншим дослідженим та об`єктивно оціненим судом у сукупності доказам.

Доводи захисника про порушення права на захист при затриманні ОСОБА_4 , через неповідомлення органу (установи) уповноваженої законом на надання безоплатної вторинної допомоги, як того вимагає ч. 4 ст. 213 КПК України, безпідставні та спростовуються матеріалами провадження.

Так, з матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_4 було затримано 23 листопада 2015 року і в цей же день, о 17 год. 50 хв. про його затримання було повідомлено Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Харківській області ( а.к.п. 55-58 том №2).

Згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо та не може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, а згідно ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав у судовому засіданні або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них

Враховуючи наведене, доводи захисника про те, що суд не дав оцінку протоколам допиту обвинувачених, даних на досудовому слідстві, не ґрунтуються на вимогах закону.

Суд дотримався вимог ст. ст. 10, 22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог КПК України.

Всі доводи щодо незаконності засудження, в тому числі, щодо істотних порушень вимог КПК України, недопустимості доказів,належно перевірені апеляційним судом, на них надано вмотивовані відповіді, ухвала суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Доводи касаційної скарги і матеріали провадження не містять даних про порушення вимог кримінального процесуального чи неправильне застосування кримінального законів, які були б безумовними підставами для зміни або скасування судових рішень, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 434, 436 КПК України, суд

ухвалив:

Вирок Київського районного суду м. Харкова від 2 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2019 щодо ОСОБА_4 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Зубенко В.В. - без задоволення.

Постановає остаточною й оскарженнюне підлягає.

Судді:

С.І. Кравченко Н.В. Білик В.І. Остапук