Історія справи

Постанова

іменем України

17 травня 2022року

м. Київ

справа № 372/4014/21

провадження № 51-363км22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року, якою повернуто апеляційну скаргу захисника через не усунення зазначених недоліків у встановлений строк.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2021 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора.

Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року залишено апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 без руху з наданням строку для усунення виявлених у ній недоліків.

Ухвалою судді від 23 листопада 2021 року повернуто апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 через не усунення зазначених недоліків у встановлений строк.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду про повернення його скарги та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції не врахував вимог статей 392 422 КПК та необґрунтовано залишив без руху апеляційну скаргу захисника на ухвалу слідчого судді із наданням строку на усунення недоліків протягом 5 днів, хоча постановлення такого рішення не передбачено на стадії перевірки ухвали слідчого судді, а в подальшому оскаржуваним судовим рішенням повернув вказану скаргу через не усунення недоліків, тобто з підстав, які не передбачені кримінальним процесуальним законодавством. На підтвердження своєї позиції посилається на висновок Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року (провадження № 51- 5549КМ18 та від 21 лютого 2019 року у справі № 766/9800/18) та від 21 лютого 2019 року у справі № 766/9800/18.

Крім того, захисник стверджує суд апеляційної інстанції підійшов занадто формально до підготовки провадження за скаргою захисника до апеляційного розгляду та не врахував того, що процесуальний закон не містить заборони на подання до суду документів в електронному вигляді до того ж підписаних електронним підписом.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.

Мотиви Суду

Доводи захисника щодо недотримання апеляційним судом вимог процесуального закону є обґрунтованими з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2021 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора.

Не погоджуючись з вказаним рішенням захисник подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року залишено апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 без руху з наданням п`ятиденного строку для усунення виявлених у ній недоліків.

Ухвалою судді від 23 листопада 2021 року повернуто апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 через не усунення зазначених недоліків у встановлений строк.

Повертаючи апеляційну скаргу захисника, апеляційний суд, посилаючись на пункт 1 частини 3 статті 399 КПК, вказав на те, що 11 листопада 2021 року захисник отримав ухвалу про залишення його скарги без руху, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, проте станом на 23 листопада 2021 року до Київського апеляційного суду не надходило апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 з усунутими недоліками.

Проте, такий висновок не узгоджується з вимогами процесуального закону.

Зокрема, рішенню про повернення апеляційної скарги, якщо особа не усунула недоліків, обов`язково передує процесуальне рішення про залишення апеляційної скарги без руху.

Проте, частина 1 статті 399 КПК прямо передбачає, що таке процесуальне рішення, як залишення скарги без руху, застосовується до апеляційних скарг на вирок чи ухвалу суду першої інстанції.

Крім того, наведені вище особливості апеляційної перевірки ухвал слідчих суддів (зокрема відсутність стадії відкриття апеляційного провадження, обмежені строки щодо розгляду апеляційної скарги, невідкладність у вирішенні питань про відновлення порушених прав і свобод заінтересованих осіб) унеможливлюють прийняття такого рішення щодо апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів.

Отже, положення статті 398 КПК, частин 1, 2, пункту 1 частини 3 статті 399 КПК не можуть бути застосовані до апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів.

Водночас це не виключає можливості повернення апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів з підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини 3 статті 399 КПК.

Повертаючись до кримінального провадження, що розглядається, колегія суддів констатує, що під час розгляду апеляційної скарги захисника на ухвалу слідчого судді прийняття апеляційним судом спочатку рішення про залишення апеляційної скарги без руху, а потім про її повернення у зв`язку з неусуненням недоліків свідчить про неправильне застосування статей 399 422 КПК.

Допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону згідно з частиною 1 статті 412 КПК є істотними, оскільки перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення. Тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати викладене й ухвалити рішення, яке б відповідало вимогам статті 370 КПК.

У висновку, який викладений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 18 листопада 2019 року (провадження №51-5496кмо18, справа №686/24639/17), вказано, що під час апеляційного перегляду рішень слідчих суддів апеляційний суд не вправі ухвалювати рішення про залишення апеляційної скарги без руху та про її повернення, якщо особа не усунула недоліків, оскільки положення

статті 398 КПК, частин 1, 2 та пункту 1 частини 3 статті 399 КПК застосовуються до апеляційних скарг, поданих на судові рішення, передбачені частинами 1, 2 статті 392 КПК, а що стосується оскарження судових рішень, передбачених частиною3 статті 392 КПК (ухвали слідчого судді), то застосуванню підлягають положення статті422 КПК.

Враховуючи, що вказаний висновок Верховного Суду є обов`язковим для врахування судами під час здійснення правосуддя, то посилання захисника на практику Верховного Суду є обґрунтованою.

Разом з цим, доводи захисника про те, що захисник подав апеляційну скаргу на усунення недоліків електронним способом, то вони ним не підтверджені, а в матеріалах кримінального провадження такі дані відсутні.

Отже, ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги необхідно скасувати, а касаційну скаргу захисника - задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 433 434 436 438 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2021 року, якою повернуто апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 через не усунення недоліків у встановлений строк на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 19 жовтня 2021 року, - скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3