Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2022року

м. Київ

справа № 375/1140/19

провадження №51-5928км21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі Суд, колегія суддів) у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі МТСБУ) адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року, якою залишено без задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11грудня 2020 рокущодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК, і

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2020 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено: за ч. 1 ст.135КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 286 КК із застосуванням положень ст. 69 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_8 із засудженого ОСОБА_7 96000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, а із МТСБУ 193982 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Судом прийнято рішення щодо процесуальних витрат, речових доказів і заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з вироком місцевого суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 24 лютого 2019 року приблизно о 22:00, керуючи автомобілем ВАЗ 2107 (д.н.з. НОМЕР_1 ), рухаючись по вул. Окружній в смт. Рокитному Київської області в напрямку вул. Жовтневої поблизу АЗС-21, в порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, п.п. «б» п. 2.3, пунктів 12.2, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України (далі ПДР), не врахував дорожню обстановку, виявивши на проїзній частині пішохода ОСОБА_9 , який рухався в попутному з ним напрямку в смузі його руху, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості чи об`їзду перешкоди і здійснив наїзд на потерпілого, спричинивши йому тілесні ушкодження, від яких він помер на місці ДТП.

Вказане кримінальне провадження розглянуто місцевим судом відповідно до положень, визначених ч. 3 ст. 349 КПК.

Не погоджуючись із вказаним вироком місцевого суду, представник МТСБУ адвокат ОСОБА_6 звернувся із апеляційною скаргою, в якій оспорював цей вирок в частині вирішення цивільного позову, а саме в частині стягнення матеріальної шкоди із МТСБУ. Також у апеляційній скарзі представник цивільного відповідача просив поновити йому строк на апеляційне оскарження вироку місцевого суду, який ним було пропущено з поважних причин.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року клопотання представника МТСБУ про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду було залишене без задоволення, а апеляційна скарга з доданими до неї матеріалами повернута ОСОБА_6 .

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник цивільного відповідача, посилаючись на істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Вказує про те, що апеляційний суд, постановляючи ухвалу про залишення без задоволення клопотання представника МТСБУ щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду, безпідставно не врахував того, що представник МТСБУ не був належним чином повідомленим про призначення судових засідань на 10 та 11 грудня 2020 року і, відповідно не був присутній під час ухвалення місцевим судом вироку щодо ОСОБА_7 , а також того, що усупереч вимогам ч. 7 ст. 376 КПК місцевий суд копію оскаржуваного вироку направив не на наступний день після ухвалення цього вироку, а лише через 13днів (24 грудня 2020 року), і вказана копія була отримана МТСБУ лише 14 січня 2021 року, а вже 22 січня 2021 року, тобто через 8 днів після отримання копії вироку, представник МТСБУ надіслав на адресу суду першої інстанції апеляційну скаргу. Таким чином, представник МТСБУ вважає, що строк на апеляційне оскарження вироку місцевого суду щодо ОСОБА_7 ним був пропущений з поважних причин і підлягав поновленню, а висновки апеляційного суду про протилежне необґрунтованими.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу представника цивільного відповідача і просив її задовольнити.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не прибули.

Мотиви Суду

Суд заслухав суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевірив матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи і дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення.

Згідно із ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, окрім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1, п. 1 ч. 2, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК апеляційна скарга на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції подається через суд, який ухвалив судове рішення протягом тридцяти днів з дня його оголошення. Якщо вирок суду першої інстанції було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з вимогами ст. 116 КПК процесуальні дії мають виконуватись у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Тобто для прийняття процесуального рішення про повернення апеляційної скарги із зазначеної підстави апеляційному суду необхідно в кожному випадку детально та ретельно з`ясовувати, по-перше, чи вирок місцевого суду ухвалено з викликом особи, чи без такого, по-друге, дату отримання особою копії оскаржуваного рішення.

Лише встановлена сукупність цих відомостей може слугувати процесуальним приводом для повернення апеляційної скарги, поданої на вирок місцевого суду на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК.

Вказаних вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції дотримано не було.

Як зазначає в ухвалі апеляційний суд, представник МТСБУ ОСОБА_6 належним чином викликався в кожне судове засідання, зокрема і в судове засідання 10 грудня 2020 року, що підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження зворотніми повідомленнями, однак жодного разу до суду першої інстанції не з`явився. Додатково апеляційний суд наголосив на тому, що в матеріалах провадження містяться письмові пояснення представника МТСБУ, в яких він просив здійснити розгляд справи без його участі.

Також апеляційний суд в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, з огляду на те, що копія вироку місцевого суду була направлена на адресу МТСБУ 24 грудня 2020 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження.

Касаційний кримінальний суд не погоджується із такими висновками апеляційного суду та визнає їх передчасними.

Як убачається з матеріалів провадження, представник МТСБУ ОСОБА_6 дійсно був обізнаний про те, що на розгляді в місцевому суді перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 і в рамках цього кримінального провадження МТСБУ визнано цивільним відповідачем, та належним чином викликався майже у всі судові засідання (04 лютого, 14 квітня, 03 червня, 13липня, 16 вересня 2020 року).

У той же час даних, які би вказували на повідомлення представника МТСБУ ОСОБА_6 про дату і час розгляду місцевим судом справи 04 листопада 2020року, 10 грудня 2020 року (останнє судове засідання місцевого суду з виходом суду до нарадчої кімнати) та 11 грудня 2020 року (вихід суду із нарадчої кімнати та проголошення вироку), матеріали провадження не містять.

В ході касаційної перевірки матеріалів кримінального провадження було встановлено, що судова повістка про виклик в судове засідання місцевого суду, призначене на 10 грудня 2020року, представнику МТСБУ ОСОБА_6 не направлялася у зв`язку із браком поштових знаків для пересилання письмової кореспонденції через відділення поштового зв`язку, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Акту Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 листопада 2020 року (т. 1, а.к.п. 194).

Інших, передбачених ст. 135 КПК, заходів здійснення повідомлення представника МТСБУ про дату та час розгляду справи (шляхом надіслання електронною поштою, факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою) місцевий суд не вживав.

Висновки апеляційного суду про те, що представник МТСБУ ОСОБА_6 був належним чином повідомлений про розгляд справи місцевим судом 10 грудня 2020 року, зроблені без урахування вимог ст. 136 КПК, частиною першої якої передбачено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. Такі дані в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Оскільки вирок місцевого суду було постановлено без виклику представника МТСБУ ОСОБА_6 , то для останнього тридцятиденний строк на оскарження цього судового рішення має відраховуватися з дати отримання ним копії цього вироку.

Відповідно до супровідного листа копію вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2020 року на адресу МТСБУ було направлено 24 грудня 2020 року (т. 1, а.к.п. 242), водночас документів, які би підтверджували факт отримання МТСБУ та/або його представником ОСОБА_6 копії цього судового рішення матеріали провадження не містять.

Разом з тим, представником МТСБУ до апеляційної скарги було долучено копію роздруківки трекінгу відстеження поштових відправлень з ресурсу «Укрпошта», відповідно до якого лист з копією вироку було отримано МТСБУ 14 січня 2021року (т. 1, а.к.п. 259).

Відповідно до відбитку вхідного штампу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 27 січня 2021 року на адресу суду надійшла та була зареєстрована апеляційна скарга представника МТСБУ ОСОБА_6 на вирок цього суду щодо ОСОБА_7 від 11 грудня 2020року.

Апеляційний суд залишив поза увагою наведені вище обставини, а тому передчасно та невмотивовано повернув апеляційну скаргу представникові МТСБУ ОСОБА_6 як таку, що подана з пропуском встановленого КПК строку на апеляційне оскарження без поважних причин пропуску такого строку.

Допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки ставлять під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для його скасування з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене й ухвалити рішення відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

З урахуванням наведеного касаційна скарга представника МТСБУ підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 433, 436438 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу представника цивільного відповідача МТСБУ адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року, якою залишено без задоволення клопотання представника цивільного відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11грудня 2020року щодо ОСОБА_7 , а апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернуто представнику МТСБУ, скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3