Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року

м. Київ

справа № 207/2074/20

провадження № 51-2799км22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого

ОСОБА_6 на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 жовтня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 16 травня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040780000613, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпродзержинська, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого 16 червня 2013 року за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненого 27 травня

2016 року умовно-достроково на 1 місяць 29 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 жовтня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією всього майна.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_6 у доход держави 2288, 30 грн процесуальних витрат.

Згідно з вироком ОСОБА_6 у невстановлені під час досудового розслідування дату, час та місці, у невстановленої слідством особи незаконно придбав не менше 2,031 г особливо небезпечного наркотичного засобу (канабіс), який зберігав з метою подальшого збуту.

28 травня 2020 року близько 13:41 ОСОБА_6 , перебуваючи на літній терасі кафе «Гамбрінус», що на вул. Республіканській, 50 у Кам`янське за 200 грн незаконно збув ОСОБА_8 раніше придбаний ним наркотичний засіб, який знаходився в упаковці з-під лікарського препарату «Лопераміду Гідрохлорид» у паперовому згортку.

В подальшому ОСОБА_8 добровільно видав працівникам поліції зазначену упаковку із особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом масою

2, 031 г сухою вагою.

Крім того, у невстановлені під час досудового розслідування дату, час та місці ОСОБА_6 незаконно придбав невстановлену кількість особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу з метою збуту.

Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_6 незаконно придбав у невстановлені під час досудового розслідування дату, час та місці, у невставленої досудовим розслідуванням особи, особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який переніс за місцем свого проживання (

АДРЕСА_1 ), де зберігав з метою збуту до проведення 15 липня 2020 року працівниками поліції в його помешканні обшуку, під час якого ними було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, масою 57,3762 г та 345,1911 г сухою вагою (загальна маса 402,5673 г).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 травня 2022 року апеляційні скарги сторони захисту та прокурора залишені без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування постановлених щодо нього судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

На обґрунтування своїх вимог зазначає, що досудове розслідування та судовий розгляд проведені неповно та однобічно, що призвело до його незаконного й необґрунтованого засудження. Стверджує, що наркотичні засоби не збував. Свідку ОСОБА_8 , огляд якого не фіксувався за допомогою відеозапису, могли бути надані наркотичні засоби сторонніми особами ще до їх зустрічі в кафе. Звертає увагу на те, що свідок - понятий ОСОБА_9 не був присутнім при проведенні оперативної закупки наркотичних засобів. Крім того, місцевий суд, допитавши в судовому засіданні другого понятого цієї слідчої дії свідка ОСОБА_10 , не послався на його показання у вироку, проте послався на показання свідка ОСОБА_11 . За версією ОСОБА_6 , він на прохання знайомого зустрівся з ним в кафе «Гамбрінус» та приніс ліки, а 200 грн той віддав йому в рахунок погашення боргу. При цьому звертає увагу на те, що особа, яка була з ним в кафе, не є тією особою, яка допитувалася в судовому засіданні.Також посилається на те, що в банці, вилученій під час обшуку в його кімнаті, знаходилось насіння, яке не є наркотичним засобом. Вважає, що матеріали кримінального провадження сфальсифіковані, у зв`язку з чим порушує питання про притягнення працівників правоохоронних органів до кримінальної відповідальності за ст. 365 КК. Окрім того вказує, що місцевий суд не ознайомив його з матеріалами кримінального провадження, а захисник неналежно виконував свої професійні обов`язки. Також зазначає, що апеляційна інстанція під час перегляду справи зазначені порушення залишила поза увагою.

Позиції учасників судового провадження

Засуджений та захисник підтримали доводи касаційної скарги.

Прокурор вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, а судові рішення щодо ОСОБА_6 мають бути залишені без зміни.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

У касаційній скарзі засуджений, не погоджуючись із судовими рішеннями та вважаючи, що його засуджено необґрунтовано, зокрема, посилається на неповноту та однобічність досудового розслідування та судового розгляду.

У зв`язку із цим колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до

ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Таким чином, неповнота досудового розслідування та судового розгляду з огляду на наведені вимоги закону, не може бути предметом перегляду суду касаційної інстанції.

Водночас, перевіряючи правильність судових рішень, постановлених щодо

ОСОБА_6 , з огляду на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність і дотримання вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції (з яким обґрунтовано погодився і суд апеляційної інстанції) відповідно до вимог ст. 370 КПК обґрунтував обвинувальний вирок належними, допустимими та достовірними доказами, які було розглянуто в судовому засіданні й оцінено в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно з приписами ст. 94 КПК.

Такими доказами, зокрема, є показання свідка ОСОБА_8 , якій здійснював оперативну закупівлю наркотичних засобів у ОСОБА_6 , дані протоколів негласних слідчих (розшукових дій) - оперативної закупки та аудіо-, відеоконтролю, з яких видно, що 28 травня 2020 року в кафе «Гамбрінус»

ОСОБА_6 передав ОСОБА_8 коробку з-під ліків «Лопераміда гідрохлорид», в якій знаходився паперовий згорток, а той передав ОСОБА_6 200 грн. Після цього ОСОБА_8 , вийшовши з кафе, передав зазначену коробку працівнику поліції, пояснивши, що в ній знаходиться паперовий згорток з наркотичним засобом, який він придбав у ОСОБА_6 .

З досліджених місцевим судом даних протоколу огляду добровільно виданих предметів, проведеного у присутності двох понятих, убачається, що в коробці з-під ліків «Лопераміда гідрохлорид», виданої ОСОБА_8 , знаходився паперовий згорток з речовиною рослинного походження в подрібненому стані.

Згідно з висновком експерта № 19/104-8/3110, зазначена речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, маса якого становить 2, 031 г сухою вагою.

Зазначені обставини збуту ОСОБА_6 наркотичного засобу підтвердив у своїх показаннях у суді першої інстанції свідок - понятий ОСОБА_9 , який, перебуваючи в автомобілі співробітників поліції разом з іншим понятим -

ОСОБА_10 , спостерігав за оперативною закупкою наркотичного засобу у

ОСОБА_6 .

Крім того, за місцем проживання ОСОБА_6 працівниками поліції під час санкціонованого обшуку в присутності понятих були вилучені в коридорі у тумбі два поліетиленових пакета з подрібненою рослинною речовиною зеленого кольору, а в спальні - скляну банку на третину заповнену рослинною речовиною зеленого кольору, що підтверджується відповідним протоколом обшуку від 15 липня

2020 року.

Згідно з висновком експерта № 19/104-8/3676, вилучена під час зазначеного обшуку речовина, яка була упакована в пакети № 1 «7136526» та № 2 «4461326» є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою 57,3762 г та 345,1911 г сухою вагою.

Наведені, а також інші докази, яким суд дав належну оцінку в сукупності та взаємозв`язку, свідчать про обґрунтованість висновків судових інстанцій про те, що ОСОБА_6 28 травня 2020 року у кафе «Гамбрінус» за 200 грн незаконно збув ОСОБА_8 особливо небезпечний наркотичний засіб, а також незаконно придбав та зберігав особливо небезпечні наркотичні засоби з метою збуту.

Доводи у касаційній скарзі засудженого про те, що свідок - понятий ОСОБА_9 не був присутнім при проведенні оперативної закупки наркотичних засобів, є надуманими, оскільки спростовуються показаннями цього свідка в судовому засіданні, а також даними протоколу оперативної закупки від 28 травня 2020 року.

З приводу посилання засудженого на те, що місцевий суд, допитавши в судовому засіданні свідка - понятого ОСОБА_10 , не послався на його показання у вироку, то колегія суддів зазначає про таке.

Прослуховуванням технічного запису судового засідання встановлено, що показання свідка - понятого ОСОБА_10 у судовому засіданні за змістом (окрім посилання на вручення ОСОБА_8 купюр номіналом 100 і 20 грн) аналогічні показанням свідка - понятого ОСОБА_9 , разом з яким ОСОБА_10 був присутнім в ході проведення оперативної закупки наркотичних засобів. Отже вважати показання свідка ОСОБА_10 визначальним доказом, який міг би вплинути на результати розгляду справи, на що вказує ОСОБА_6 , немає підстав.

Колегія суддів вважає, що незазначення показань свідка ОСОБА_10 у вироку жодним чином не вплинуло на правильність, викладених у вироку, висновків місцевого суду стосовно доведеності факту збуту ОСОБА_6 особливо небезпечного наркотичного засобу ОСОБА_8 . Показання зазначеного свідка таких висновків місцевого суду не спростовують та під сумнів не ставлять.

Також є безпідставними доводи ОСОБА_6 про те, що особа, яка була з ним в кафе, не є тією особою, яка допитувалася в судовому засіданні.

Як свідчать матеріали справи, за клопотанням прокурора свідок ОСОБА_8 , який знаходився під захистом, допитувався місцевим судом з використанням технічних засобів з іншого приміщення (з кімнати свідка). Суд забезпечив сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання свідку і слухати відповіді на них. При цьому сторона захисту жодних зауважень або сумнівів стосовно його особи не висловлювала, клопотань про визнання показань свідка недопустимими доказами, не заявляла.

Водночас, перед допитом місцевий суд встановив особу ОСОБА_8 , а його показанням, які покладені в основу обвинувального вироку, надано належну оцінку в сукупності та взаємозв`язку з іншими дослідженими судом доказами.

Посилання в касаційній скарзі ОСОБА_6 на те, що свідку ОСОБА_8 до їх зустрічі в кафе могли бути надані наркотичні засоби сторонніми особами, не є слушними.

З досліджених місцевим судом даних протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, огляду покупця та вручення грошових коштів, показань свідка - понятого ОСОБА_9 видно, що перед проведенням оперативної закупки в ОСОБА_6 , ОСОБА_8 у присутності двох понятих було ретельно оглянуто та вручено грошову купюру номіналом 200 грн, призначену для проведення оперативної закупки.

З цього моменту, протягом усього часу проведення зазначеної слідчої дії, у тому числі й коли ОСОБА_8 прямував від автомобіля працівників поліції в кафе «Гамбрінус», останній був під постійним наглядом (в полі зору) понятих та поліцейських, зі сторонніми особами не спілкувався та до нього ніхто не підходив. Після отримання від ОСОБА_6 коробки з-під ліків, ОСОБА_8 вийшовши з кафе, у присутності понятих передав її працівнику поліції. Під час огляду зазначеної коробки в ній було виявлено паперовий згорток з речовиною рослинного походження в подрібненому стані, все було поміщено до спецпакету

№ EXP0220692, на якому містяться підписи учасників слідчої дії, а відповідно до висновку експерта зазначена речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом масою 2, 031 г сухою вагою.

Що стосується твердження засудженого про те, що під час огляду покупця

ОСОБА_8 не здійснювалася відеофіксація, то з огляду на положення статей 104 107 КПК рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію, і не є обов`язковою.

Не є слушним твердження ОСОБА_6 про те, що у вироку є посилання на показання свідка ОСОБА_11 . Як убачається з вироку, місцевий суд обґрунтував свої висновки при постановленні обвинувального вироку даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 травня 2020 року. З цього протоколу видно, що свідок ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_6 як чоловіка, у якого придбавав наркотичний засіб.

Не є слушним і твердження в касаційній скарзі засудженого про те, що в банці, вилученій під час обшуку в його кімнаті, знаходилось насіння, яке не є наркотичним засобом, оскільки таке твердження спростовується наведеним вище висновком експерта № 19/104-8/3676.

Неприйнятними є доводи засудженого стосовно неознайомлення його місцевим судом з матеріалами справи.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, по закінченню досудового розслідування ОСОБА_6 та його захисник ознайомилися з ними у повному обсязі. В підготовчому судовому засіданні місцевого суду сторона захисту такого клопотання не заявляла та не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду. Після постановлення вироку місцевий суд за клопотанням ОСОБА_6 ознайомив його з матеріалами справи у повному обсязі.

Також, місцевий суд розглянув клопотання сторони захисту відповідно до вимог ст. 350 КПК. Отже його доводи із цього приводу в касаційній скарзі безпідставні.

Що стосується посилання в касаційній скарзі засудженого на неналежне виконання обов`язків захисником, то колегія суддів вважає їх непереконливими.

З матеріалів справи видно, що захисник ОСОБА_12 здійснював захист інтересів ОСОБА_6 у судах першої та апеляційної інстанцій. При цьому останньому були роз`яснені його процесуальні права обвинуваченого, у тому числі і право на відмову від захисника. Проте ОСОБА_6 жодної заяви з приводу відмови від захисника або його заміни не подавав.

У той же час захисник ОСОБА_12 брав участь у судових засіданнях місцевого та апеляційного судів, де висловлював свою думку, заявляв клопотання в інтересах ОСОБА_6 , подавав апеляційну скаргу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що питання ефективності захисту не є тотожним досягненню за результатами судового розгляду бажаного для обвинуваченого результату, а полягає в наданні йому належних та достатніх можливостей із використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної допомоги, захищатися від обвинувачення в установлений законом спосіб.

З огляду на викладене, касаційним судом не встановлено об`єктивних даних, які б свідчили про неналежне виконання професійних обов`язків адвокатом

ОСОБА_12 під час судового розгляду в попередніх судових інстанціях, що могло призвести до істотного обмеження чи порушення прав ОСОБА_6 .

Щодо доводів засудженого в касаційній скарзі про фальсифікацію матеріалів справи та притягнення працівників правоохоронних органів до кримінальної відповідальності, то вказані доводи не відносяться до компетенції суду відповідно до положень ст. 214 КПК.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_6 за

ч. 2 ст. 307 КК кваліфіковані правильно, а покарання засудженому призначено відповідно до вимог статей 65 50 КК.

Апеляційний розгляд здійснено з дотриманням вимог статей 404 405 КПК.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд апеляційної інстанції, розглядаючи справу, зокрема, за апеляційними скаргами сторони захисту, ретельно перевірив та проаналізував наведені в них доводи та надав на них вичерпні відповіді, належним чином мотивувавши свій висновок щодо залишення скарг без задоволення. Вважати ухвалу апеляційного суду такою, що не відповідає вимогам ст. 419 КПК, колегія суддів не вбачає підстав.

Відповідно до ст. 412 КПК істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. При цьому судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено з порушеннями, зазначеними в ч. 2 вказаної статті. Таких порушень у кримінальній справі щодо ОСОБА_6 . Судом не встановлено.

Таким чином, постановлені у справі судові рішення є законними, обґрунтованими і вмотивованими, тому касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 жовтня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду

від 16 травня 2022 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3