Історія справи

Постанова

Іменем України

15 червня 2023 року

м. Київ

справа № 210/3906/18

провадження № 51-3608 км 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 на вирок Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року у кримінальному провадженні № 12018040710001022 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останнього разу за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 березня 2021 року за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 5 місяців,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 липня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за:

- ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки;

- ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців;

- ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 5 місяців.

Вироком Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року вирок районного суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання скасовано, постановлено новий вирок, яким ОСОБА_6 призначено покарання за:

- ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України - у виді обмеження волі на строк 2 роки;

- ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України - у виді обмеження волі на строк 3 роки;

- ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

- ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- ч. 1 ст. 309 КК України - у виді обмеження волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

Виключено з мотивувальної частини вироку посилання суду на обставину, що пом`якшує покарання, - часткове відшкодування заподіяної шкоди.

В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним у тому, що він 25 червня 2018 року, приблизно о 15:30 год., умисно, таємно, перебуваючи в приміщенні ТОВ «АТБ-Маркет» «Продукти -636», розташованого на вул. Криворіжсталі, 9в у м. Кривому Розі, шляхом вільного доступу викрав із прилавку магазину пляшку віскі, однак був затриманий на виході працівниками охорони магазину. Таким чином, ОСОБА_6 не вчинив усіх дій, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 міг спричинити ТОВ «АТБ-Маркет» «Продукти -636» матеріальні збитки на суму 341,73 грн.

За аналогічних обставин ОСОБА_6 намагався 11 березня 2019 року умисно, таємно викрасти зі вказаного магазину пляшку віскі, проте був зупинений працівниками охорони магазину. Внаслідок злочинних дій засуджений міг спричинити товариству матеріальні збитки на суму 368,94 грн.

Крім того, ОСОБА_6 04 липня 2018 року на вул. Нікопольське шосе у м. Кривому Розі знайшов медичний шприц із рідиною коричневого кольору, поклав його до кишені та зберігав при собі без мети збуту. Того ж дня працівники поліції зупинили його та він добровільно видав їм вказаний медичний шприц із речовиною, яка згідно висновку експерта містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій дистильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,0411 г.

Також 27 квітня 2019 року ОСОБА_6 біля будинку № 22 по вул. В. Матусевича в м. Кривому Розі знайшов пакетик із психотропною речовиною метамфетаміном, який умисно, незаконно зберігав при собі без мети збуту. Того ж дня зазначений пакетик, вагою 1,388 г із психотропною речовиною, маса якої становить 0,2988 г, було виявлено та вилучено працівниками поліції.

18 квітня 2019 року, приблизно о 02:00 год. ОСОБА_6 умисно, повторно, таємно, шляхом вільного доступу з фасаду будинку № 12 по вул. Магістральній у м. Кривому Розі демонтував та викрав кабель зв`язку, який перебував на балансі ПрАТ «Київстар», чим завдав майнової шкоди на загальну суму 8360 грн.

За аналогічних обставин ОСОБА_6 умисно, повторно, шляхом вільного доступу 23 квітня 2019 року викрав кабель зв`язку, чим завдав ПАТ «Українська залізниця» в особі структурного підрозділу «Криворізька дистанція сигналізації та зв`язку» шкоду в сумі 1065, 60 грн.

Крім того, ОСОБА_6 умисно, повторно проник шляхом відкриття кришки до комунікаційного колодязю ПАТ «Укртелеком», звідки викрав кабель зв`язку, чим завдав вказаному товариству шкоду: 15 листопада 2018 року - на суму 4477,57 грн., 06 травня 2019 року - на суму 5485,30 грн., а також 01 квітня 2019 року за аналогічних обставин викрав кабель зв`язку, що належав ПАТ «Українська залізниця», чим завдав шкоди на суму 4102,40 грн.

Також 23 березня 2019 року, приблизно об 11:30 год. ОСОБА_6 умисно, таємно в магазині «Продукти-1 69», шляхом вільного доступу намагався викрасти товар з прилавку, проте був зупинений працівниками охорони магазину. Внаслідок злочинних дій засуджений міг спричинити збиток на загальну суму 420,95 грн.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що суд при призначенні винному покарання не взяв до уваги усіх обставин, що його пом`якшують, а саме, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів, часткове відшкодування завданої матеріальної шкоди, тому призначене покарання є надто суворим.

Засуджений у касаційні скарзі з доповненням також просить скасувати вирок апеляційного суду через суворість призначеного йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України та остаточного покарання за сукупністю злочинів, вказує на неврахування апеляційним судом обставин, що пом`якшують покарання.

Позиції інших учасників судового провадження

Засуджений у судовому засіданні підтримав скарги та просив їх задовольнити.

Прокурор у суді касаційної інстанції заперечував проти задоволення касаційних скарг та просив залишити судове рішення без зміни.

Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 , правильність кваліфікації його дій у касаційних скаргах не оспорюються.

Доводи касаційних скарг засудженого та його захисника зводяться до твердження про суворість призначеного йому апеляційним судом покарання.

Мотиви суду

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Виправлення, як мета покарання, це той наслідок, який прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.

Згідно зі статтею 65 ККУкраїни суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню.

Дискреційні повноваження суду (його права і обов`язки), надані державою, надають суду можливість призначати покарання у межах санкції статті, визначених законом, а також при призначенні покарання за сукупністю злочинів застосувати принцип як поглинення менш суворого покарання більш суворим, так і принцип повного чи часткового складання покарань. Зазначені питання суд вирішує на власний розсуд («судова дискреція») залежно від конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу винного. При цьому висновки суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.

Наведених вимог закону апеляційним судом було дотримано.

Так, скасовуючи вирок районного суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання та ухвалюючи свій вирок, апеляційний суд узяв до уваги, що винний раніше неодноразово судимий, а саме 10 разів, судимості не знято та не погашено в установленому законом порядку, оскаржуваним вироком визнаний винним у вчиненні 10 епізодів кримінальних правопорушень різного плану, а саме, крадіжки, замахи на крадіжки та злочини, пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів.

За попередніми вироками ОСОБА_6 при призначенні покарання за сукупністю злочинів тричі був застосований принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточне покарання призначалося у розмірі 4 років 5 місяців позбавлення волі. Проте, таке покарання не сприяло його меті - виправленню засудженого, а також боротьбі зі злочинністю та профілактиці кримінальних правопорушень. Суд апеляційної інстанції зробив логічний висновок, що призначення засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 5 місяців у четвертий раз поспіль, підриває рівень віри громадян у правосуддя, а також нівелює індивідуалізацію покарання та дозволяє обвинуваченому уникнути справедливого покарання.

Суд апеляційної інстанції при постановленні свого вироку врахував не тільки попередні судимості ОСОБА_6 , але й те, що він не працює, не має міцних соціальних зв`язків та постійного джерела доходу, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Обставиною, яка пом`якшує покарання, є повне визнання вини.

У той же час апеляційний суд вірно вказав на відсутність такої обставини, яка пом`якшує покарання, - часткове відшкодування заподіяної шкоди. Матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_6 не виявив бажання виправити ситуацію, шкоду, завдану своїми злочинними діями, не відшкодував. Часткове відшкодування завданої шкоди стало можливим у результаті досудового розслідування за втручання правоохоронних органів, а не добровільного волевиявлення засудженого задовольнити обґрунтовані претензії потерпілих щодо відшкодування заподіяної злочинами шкоди. Такі висновки апеляційного суду є слушними, крім того, з огляду на те, що на час касаційного розгляду заподіяна злочинами шкода також не відшкодована засудженим.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції призначив ОСОБА_6 покарання, яке за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

З вироку апеляційного суду вбачається, що своє рішення суд належним чином мотивував, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Урахувавши наведене, Суд дійшов висновку, що касаційні скарги засудженого та захисника не підлягають задоволенню. У зв`язку із цим та керуючись статтями 434 436 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити судове рішення без зміни.

З цих підстав суд ухвалив:

Вирок Дніпровського апеляційного суду від 02 листопада 2022 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого та захисника ОСОБА_7 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3