Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року

м.Київ

справа № 537/3034/17

провадження № 51-288км22

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 23 жовтня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смтГрадизьк Глобинського району Полтавської області,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі КК).

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

У провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК.

ІНФОРМАЦІЯ_2 обвинувачений ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції уПолтавській області.

07 лютого 2019 року до суду із заявою звернулася дружина ОСОБА_6 ОСОБА_7 , яка прохала розглядати кримінальне провадження щодо її чоловіка в загальному порядку, з метою його реабілітації, проти закриття провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) заперечувала.

За результатом судового розгляду місцевий суд вироком від 14вересня 2021 року визнав ОСОБА_6 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК, та виправдав за недоведеністю, що в його діянні єсклад кримінального правопорушення.

Не погоджуючись із вироком суду, прокурор оскаржив його до апеляційного суду.

Полтавський апеляційний суд ухвалою від 23 жовтня 2021 року відмовив увідкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора з мотивів того, що згадана апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Аргументує свої вимоги тим, що сторона обвинувачення, звертаючись з апеляційною скаргою, не мала на меті продовжити «переслідування виключно заради формального визнання померлого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення», а лише реалізувала своє право на оскарження незаконного судового рішення, яким ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК, для утвердження законності та верховенства прав, а також досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК.

На переконання прокурора, суд діяв усупереч вимогам статей 396 398 КПК, адже, отримавши апеляційну скаргу, не відкрив апеляційного провадження, а відмовив у його відкритті, проігнорувавши приписи ст. 399 КПК, трактуючи їх на власний розсуд. При цьому суд послався на ст. 417 КПК, що як стверджує касатор, є помилковим, оскільки відповідно до положень цієї статті єдиним законним механізмом реалізації її норм є закриття кримінального провадження.

З точки зору прокурора, апеляційний суд не дав стороні обвинувачення можливості представити суду докази того, що суд першої інстанції ухвалив незаконний вирок, і домогтися утвердження принципів законності та верховенства права.

Наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції грубо порушив загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 7 КПК.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 , навівши відповідні пояснення, підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення та просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

За приписами ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Як зазначалося вище, не погодившись із виправдувальним вироком суду щодо ОСОБА_6 , який на час ухвалення цього вироку помер, прокурор подав апеляційну скаргу, в ній просив скасувати зазначений вирок суду та ухвалити новий, яким ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК, та у зв`язку з його смертю постановити ухвалу про закриття кримінального провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сторона обвинувачення подала апеляційну скаргу на судове рішення місцевого суду, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, та, керуючись положеннями ч. 4 ст. 399 КПК, відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Мотивував своє рішення суд тим, що виходячи з положень ст. 417 КПК, згідно з якою суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження, не передбачено скасування виправдувального вироку, а тому, за висновком апеляційного суду, виправдувальний вирок місцевого суду від 14 вересня 2021року щодо ОСОБА_6 , який на час його постановлення помер, не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Однак із таким рішенням суду апеляційної інстанції не може погодитися суд касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, суддя-доповідач відмовляє увідкритті провадження.

За змістом ст. 373 КПК виправдувальний вирок є одним із видів вироків.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 392 КПК передбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені вироки, ухвалені судом першої інстанції, які не набрали законної сили, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу.

Отже, виходячи з точного змісту вказаних положень процесуального закону, вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 може бути оскаржений в апеляційному порядку, а тому відмова на підставі ч. 4 ст. 399 КПК у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора є необґрунтованою.

Той факт, що ОСОБА_6 до постановлення стосовно нього виправдувального вироку помер, не звільняв суд апеляційної інстанції від виконання повноважень, визначених КПК, перевірити зазначений вирок на відповідність його вимогам законності, обґрунтованості і вмотивованості, зокрема, відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, безпосередньо дослідженим доказам.

При цьому положення ст. 417 КПК, на які посилається апеляційний суд, з одного боку, не звужують змісту ст. 392 КПК, де визначено ті рішення, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, а отже, і не дають підстав апеляційному суду робити висновок на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, що виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_6 не є тим рішенням, яке підлягає апеляційному оскарженню, а з іншого боку ці положення не є перешкодою для здійснення апеляційної процедури, оскільки апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження в апеляційному поряду, не обмежений прийняти рішення виключно про закриття апеляційного провадження.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний суд допустив істотні порушення вимог КПК, оскільки відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора, на підставах, які не передбачені кримінальним процесуальним законом, і перешкодили суду належним чином забезпечити права і законні інтереси учасників кримінального провадження, а також й ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

За таких обставин касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_6 скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати викладене та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.

Керуючись статтями433, 434, 436, 438, 441, 442КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 23 жовтня 2021 року, якою відмовлено увідкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 вересня 2021року щодо ОСОБА_6 , скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, єостаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3