ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року

м. Київ

справа № 149/181/16-к

провадження № 51-2156км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Голубицького С. С.,

суддів Григор`євої І. В., Марчук Н. О.,

за участю:

секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,

прокурора Кравченко Є. С.,

захисника Бєжанової А. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Миколайчука Д. Г., який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 14 червня 2017 року у кримінальному провадженні № 12015020330000746 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмільника Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 20 січня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК та засуджено:

за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців;

за ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців без конфіскації майна.

Вирішено питання про запобіжний захід, речові докази та процесуальні витрати.

Цим вироком також засуджено ОСОБА_2 судове рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржується.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 упродовж 2015 року в м. Хмільнику Вінницької області вчинили ряд крадіжок чужого майна та незаконного заволодіння транспортними засобами за наступних обставин.

25 жовтня 2015 року приблизно о 3:00, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння,на вул. Лисенка ум. Хмільнику незаконно заволоділи транспортним засобом- автомобілем ВАЗ-21061 (д.р.н. НОМЕР_1 ), чим спричинили потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкодиу розмірі 5857,79 грн.

29 жовтня 2015 року, близько 3:00 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на вул. 1-го Травня у м . Хмільникуповторно незаконно заволоділи автомобілем «Москвич М 412 ИЭ» (д.р.н. НОМЕР_2 ), чим спричинили потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкодиу розмірі9730 грн.

20 листопада 2015 року, в період часу з 1:00 до 3:00 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в м. Хмільнику на АДРЕСА_5 пошкодивши навіснізамки на вхідних дверях проникли до підсобних приміщень, які розташованінавпроти цього будинку та належать:

потерпілому ОСОБА_5 , звідки таємно викрали велосипед «Аіст» вартістю 400 грн та чоловічі кросівки «Адідас» вартістю 200 грн.;

потерпілому ОСОБА_6 ,звідки повторно таємно викрали велосипед «Мінськ» вартістю 500 грн.;

потерпілій ОСОБА_7 , звідки повторно таємно викрали надувний матрац вартістю 600 грн та ручний насос до нього вартістю 100 грн.;

потерпілій ОСОБА_8 , звідки повторно таємно викрали велосипед «Україна» вартістю 450 грн.

24 листопада 2015 року, близько 1:00 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння,в АДРЕСА_2 незаконно проникли на територію домогосподарства АДРЕСА_2 , де знявши шибку з вікна та зламавши металеві грати проникли всередину будинку та до підсобного приміщення, звідки повторно таємно викрали одяг, домашні речі, електроінструменти та предмети господарського призначення, усього на загальну суму 7232,50 грн, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди.

26 листопада 2015 року, в період часу з 00:00 до 4:00 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в АДРЕСА_6, шляхом пошкодження навісного замка проникли до приміщення гаража АДРЕСА_6 , звідки таємно викрали різні інструменти, електротовари та інші речі і предмети господарського та побутового призначення, загальною вартістю 9205 грн, а також гроші в сумі 500 грн, які належали потерпілому ОСОБА_10 спричинивши йому матеріальної шкоди.

У цей же день та впродовж вказаного часу ОСОБА_1 таОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, повторно незаконно заволоділи транспортним засобом - автомобілем «Scoda Oktavia» (д.н.з. НОМЕР_4 ), що знаходився в гаражі АДРЕСА_7, чим спричинили потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди в розмірі 17868,81 грн.

При перегляді справи Апеляційний суд Вінницької області ухвалою від 14 червня2017 року вирок місцевого суду змінив та пом`якшив ОСОБА_1 призначене покарання:

за ч. 3 ст. 185 КК - до4 років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 289 КК - до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор Миколайчук Д. Г. просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу засудженого внаслідок м`якості.

На думку прокурора, при ухваленні рішення апеляційний суд не дотримався вимог статей 50, 65 КК і не вмотивував належним чином необхідність зміни вироку та пом`якшення покарання, призначеного місцевим судом засудженому. Вважає, що апеляційний суд не надав у повній мірі належної оцінки усім обставинам справи, не взяв до уваги відсутність щирого каяття з боку ОСОБА_1 , який визнав свою вину у вчиненомулише в суді апеляційної інстанції, тане обґрунтував, яким саме чином призначене цим судом мінімальне покарання за злочин, передбачений ст. 289 ККзабезпечуватиме попередження скоєння ним нових злочинів.

Позиція учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу.

Захисник Бєжанова А. В. просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити рішення апеляційного суду без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження тадоводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволеннюз огляду на таке.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень та правильність юридичної оцінки його дій у касаційній скарзі не оспорюється.

Що стосується покарання, то таке було призначено ОСОБА_1 апеляційним судом із дотриманням правил, передбачених статтями 50, 65 КК.

Так, відповідно до визначених кримінальним законом загальних засад призначення покарання, значення заходу примусу для досягнення його мети (ст. 50 КК) визначається не лише його суворістю, а й справедливістю. Призначене особі за вчинений злочин покарання повинно бути справедливим та за своїм видом і розміром відповідати тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.

Згідно зі ст. 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд, переглянувши вирок дійшов висновку про наявність підстав для пом`якшення обраного засудженому заходу примусу. Цей суд визнав, що з урахуванням усіх обставин справиреалізація положень ч. 2 ст. 65 КК щодо достатності покарання,необхідного для виправлення засудженого є можливою у більш короткий строк ніж його визначив місцевий суд.

При цьому в ухвалі мотивуючи свою позицію,апеляційний суд зазначив, що при виборі розмірупокарання засудженому місцевий суд повною міроюневзяв до уваги дані про особу ОСОБА_1 , який раніше не судимий (згідно ст. 89 КК), позитивно характеризується,під час апеляційного розгляду визнав провину та щиро розкаявся. Крім того, апеляційний суд зважив на те, що ОСОБА_1 вчинив злочини у співучасті з ОСОБА_2 , якому суд першої інстанції за ті самі діяння призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд пом`якшив покарання ОСОБА_1 до мінімальних меж передбачених санкціями статей кримінального закону, які передбачають відповідальність за вчинене.

За таких обставин колегія суддів не вбачає правових підстав вважати, що призначене апеляційним судом ОСОБА_1 покарання у межах санкцій кримінального закону є явно несправедливим через м`якість, а переконливих доказів про протилежне в касаційній скарзі прокурора не міститься.

Ухвала апеляційного суду є належно вмотивованою та обґрунтованою і за змістом відповідає вимогам статей 370, 419 КПК, у ній наведено мотиви з яких виходив суд при прийнятті рішення та підстави якими він керувався.

Перевіркою матеріалів кримінального провадження судом касаційної інстанції не встановлено порушень норм права, які би були підставамидля скасування оскаржуваної ухвали, як про це йдеться в касаційній скарзі прокурора. Отже, подану касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441 та пунктом 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 14 червня 2017 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

С. С. Голубицький І. В. Григор`єваН.О. Марчук