Історія справи

Постанова

14 січня 2019 року

м. Київ

справа № 2012/9649/2012

провадження № 51-9624 ск 18

Суддя Касаційного кримінального суду Верховного Суду Лагнюк М.М.,

розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року по кримінальній справі щодо ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4

встановив:

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 квітня 2014 року скасовано, а справу направлено прокурору Харківської області для проведення додаткового розслідування.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою апеляційного суду прокурор звернувся з касаційною скаргою, яку називав апеляцією, до касаційного суду.

Постановою судді Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20 листопада 2018 року прокурору відмовлено у витребуванні матеріалів кримінальної справи щодо ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 для перевірки в касаційному порядку.

02 січня 2019 року до касаційного суду надійшла повторна касаційна скарга прокурора. Зі змісту цієї касаційної скарги вбачається, що прокурор не погоджується з ухвалою суду апеляційної інстанції, якою кримінальну справу відносно ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в порядку статті 281 КПК направлено прокурору на додаткове розслідування.

Відповідно до частини 2 статті 383 КПК України (1960 року) у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції).

Виходячи з вищевикладеного, оскаржуване судове рішення не перешкоджає подальшому руху справи, а тому не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Згідно з частиною 2 статті 388 КПК України (1960 року) справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог статті 350, частини 2 статті 383, статті 384, частини 2 статті 386, частини 1 статті 398 цього Кодексу не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

На підставі наведеного, керуючись статтею 388 КПК України 1960 року та пунктом 15 розділу 11 «;Перехідних положень» Кримінального процесуального кодексу України,

постановив:

Відмовити прокурору, який брав участь у розгляді кримінальної справи у витребуванні матеріалів кримінальної справи щодо ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 для перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Лагнюк