Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

м. Київ

Справа № 127/16413/22

Провадження № 51-4392 км 23

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника (відеоконференція) ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 01 березня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 05 липня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020150000028, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 4, 5 ст. 185 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вінницький міський суд Вінницької області вироком від 01 березня 2023 року визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 4, 5 ст. 185 КК України, та призначив йому покарання: за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 7 років; за ч. 5 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим суд призначив ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України суд зарахував ОСОБА_7 у строк покарання період його тримання під вартою під час досудового розслідування з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 18 травня по 15 липня 2022 року. Також суд стягнув з ОСОБА_7 на користь АТ «УКРСИББАНК» 767 150 грн майнової шкоди.

Згідно з вироком на початку лютого 2020 року ОСОБА_7 , діючи спільно та узгоджено із двома невстановленими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, вступили між собою у попередню змову з метою викрадення грошових коштів із банкомату шляхом умисного його пошкодження.

Реалізовуючи свій план, 10 лютого 2020 року приблизно о 02.58 год., ОСОБА_7 з двома невстановленими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, діючи з корисливих мотивів, умисно і узгоджено, шляхом пошкодження пластикових дверей проникли до приміщення будинку культури по АДРЕСА_2 .

Перебуваючи у приміщенні будинку культури ОСОБА_7 та двоє невстановлених осіб, маючи умисел на таємне заволодіння чужим майном, діючи спільно і узгоджено пошкодили захисні елементи конструкції банкомату № АО 103467 Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» та викрали з нього грошові кошти в сумі 292 520 гривень, які знаходились у трьох касетах. Після вчинення злочину ОСОБА_7 та невстановлені особи залишили місце події, привласнивши собі викрадені кошти, чим заподіяли AT «Ощадбанк» матеріальну шкоду на суму 292 520 гривень, що становить великий розмір.

Крім того, ОСОБА_7 в березні 2020 року, діючи спільно та узгоджено з невстановленими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, вступили між собою у попередню змову з метою викрадення грошових коштів із банкомату шляхом умисного його пошкодження.

Реалізовуючи свій план, 25.03.2020 приблизно о 03.30 год., ОСОБА_7 спільно із невстановленими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, прибули до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 м. Вінниці», розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 96, де повторно, з корисливих мотивів, таємно, шляхом умисного пошкодження серцевини замка дерев`яних дверей запасного виходу проникли до зазначеного приміщення, пройшли коридором до банкомату № 8310 AT «УКРСИББАНК» та, пошкодивши задню кришку банкомату, викрали грошові кошти в сумі 767 150 гривень, які знаходились у чотирьох касетах. Після вчинення злочину ОСОБА_7 і невстановлені особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, залишили місце події, привласнивши собі викрадені кошти, чим заподіяли AT «УКРСИББАНК» матеріальну шкоду в сумі 767 150 гривень, що є особливо великим розміром.

Вінницький апеляційний суд ухвалою від 05 липня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишив без задоволення, а вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 01 березня 2023 року - без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувані судові рішення щодо ОСОБА_7 і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

На обґрунтування своїх вимог посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Зокрема зазначає, що 10 лютого 2020 року ОСОБА_7 перебував за місцем проживання, а вечір та ніч з 24 на 25 березня 2020 року святкував день народження друга у м. Вінниці, тому не міг вчинити інкриміновані йому злочини.

Крім цього, захисник вказує на необхідність проведення ряду слідчих дій, зокрема надання доступу до інформації ПрАТ «Київстар» щодо з`єднань та місця перебування абонента за номером мобільного телефону, яким користувався ОСОБА_7 ; допиту свідків; надання доступу працівникам поліції до інформації з телефону ОСОБА_8 й інших

Вважає, що суду не надано доказів причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому злочинів.

Також захисник вважає, що судами безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про допит експертів, які проводили експертизи. Крім цього, захисник ОСОБА_6 вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання не відповідає його особі.

Ці обставини, на переконання захисника, не були перевірені належним чином апеляційним судом, що призвело до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Позиції учасників судового провадження

Захисник підтримав подану касаційну скаргу.

Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.

Мотиви Суду

За змістом статей 433 438 КПК України суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, а тому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржувані рішення через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, а при перегляді кримінального провадження в касаційному порядку виходить з фактичних обставин, установлених судами нижчих інстанцій.

Крім цього, касаційний суд не може втручатися в аспекти оцінки судами нижчих інстанцій дослідженої ними сукупності належних, допустимих і достовірних доказів на предмет підтвердження чи не підтвердження ними обставин, які підлягають доказуванню в провадженні. Таку оцінку кожен суд здійснює незалежно і самостійно шляхом формування власного внутрішнього переконання як щодо кожної з обставин, які підлягають доказуванню, так і стосовно винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення в цілому.

Відповідно до положень ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За змістом положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК України рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, крім іншого, мають бути зазначені узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Перевіривши кримінальне провадження в касаційному порядку, колегія суддів убачає, що вказаних вимог закону суди дотрималися.

Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, суд першої інстанції послався на досліджені в судовому засіданні показання свідків, експертів, документи та висновки експертів.

Зокрема в основу обвинувального вироку суд, крім іншого, поклав висновок експерта № СЕ-19/102-22/5084-БД від 23 квітня 2022 року (т. 2 а. с. 233-240), відповідно до якого генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на полімерній накладці білого кольору, на поверхні касети з фабричним маркуванням «200» та касети з фабричним маркуванням «500», на ліхтарику чорного кольору та на мішку, що були вилучені під час оглядів місця події 10 лютого та 25 березня 2020 року, збігаються між собою та з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_7 .

Крім цього, згідно з висновком експерта № СЕ-19/102-22/8236-БД від 20 червня 2022 року (т. 4 а. с. 26-38) зразок запаху, наданий на дослідження, вилучений з крові, відібраної у ОСОБА_7 , має спільне джерело походження (збігається) зі зразком запаху, вилученим 10 лютого 2020 року під час огляду місця події приміщення Будинку культури з поверхні зовнішньої ручки вхідних дверей з імовірністю 99,9995%.

Як вказав суд, зазначені докази підтверджують безпосередню причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому злочинів, з чим погоджується і колегія суддів Верховного Суду.

Стосовно доводів захисника щодо відмови у задоволенні його клопотань про проведення слідчих дій та допиту свідків й експертів, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в судовому засіданні 24 лютого 2023 року захисником ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 було заявлено кілька клопотань, а саме: про надання працівникам поліції тимчасового доступу до інформації ПрАТ «Київстар» щодо з`єднань з прив`язкою на місцевості до базових станцій, а також місця перебування абонента з номером мобільного телефону, яким, за повідомленням сторони захисту, користувався ОСОБА_7 ; про допит свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ; про надання захиснику тимчасового доступу до інформації у телефоні ОСОБА_8 (фотознімків).

Суд в судовому засідання відмовив у задоволенні вказаних клопотань, навівши відповідне обґрунтування. Зокрема суд вказав, що зазначений у клопотанні телефон (телефонний номер) був вилучений у ОСОБА_7 через півтора роки після подій у лютому-березні 2020 року, які інкриміновані ОСОБА_7 , і даних про те, що саме в той час засуджений користувався мобільним телефоном з указаним у клопотанні номером не надано.

Також суд, відмовляючи у задоволенні клопотання щодо допиту свідків, зазначив, що вказані у клопотанні особи є близькими знайомими ОСОБА_7 , і про обставини за участю свідків, на які в своєму клопотанні посилається захисник, обвинувачений згадав лише через три роки після події. Крім цього, суд вказав, що фотознімки з телефону ОСОБА_8 самі по собі не несуть необхідної інформації, а про вилучення самого телефону захисник питання не ставить.

Також суд в судовому засіданні відмовив у задоволенні клопотання захисника про допит експертів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , мотивувавши це тим, що зазначені експерти вже допитувались в судовому засіданні і сторона захисту мала можливість поставити їм свої запитання. Враховуючи викладене, доводи скарги захисника в цій частині колегія суддів Верховного Суду вбачає безпідставними.

Не є обґрунтованими й доводи касаційної скарги щодо суворості призначеного ОСОБА_7 покарання.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Як убачається з матеріалів справи, призначаючи покарання, суд першої інстанції належним чином врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжкого та особливо тяжкого; дані про особу засудженого, який раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, офіційно не працевлаштований. Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання, судом встановлено не було.

З огляду на ці обставини суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність призначення засудженому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 та ч. 5 ст. 185 КК України, а також правильно призначив йому остаточне покарання за правилами ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Колегія суддів Верховного Суду також погоджується з необхідністю призначення ОСОБА_7 додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Виходячи з указаних обставин, суд першої інстанції призначив ОСОБА_7 покарання, яке є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши вирок місцевого суду в апеляційному порядку, належно проаналізував доводи апеляційних скарг і надав на них вичерпні відповіді згідно з вимогами КПК України. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Таким чином, під час розгляду кримінального провадження в межах поданої касаційної скарги істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність, які можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень, не встановлено.

Тому, керуючись положеннями ст. ст. 434 436 441 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 01 березня 2023 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 05 липня 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 - без задоволення.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3