Історія справи

Постанова ККС ВП від 13.06.2023 року у справі №742/1713/20
Постанова ККС ВП від 13.06.2023 року у справі №742/1713/20

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року

м. Київ

справа № 742/1713/20

провадження № 51 - 3472 км 22

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції:

захисника ОСОБА_6 ,

засудженого ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 грудня 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року стосовно

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця та мешканця

АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч.ч. 1, 3 ст. 357, ч. 2 ст. 289 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 грудня 2021 року, залишеним без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року, ОСОБА_7 засуджено за:

- ч. 2 ст. 185 КК України - до покаранняувидіпозбавленняволінастрок 2 роки;

- ч. 3 ст. 185 КК України - до покаранняувидіпозбавлення волінастрок 4 роки;

- ч. 1 ст. 357 КК України - до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;

- ч. 3 ст. 357 КК України - до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки;

- ч. 2 ст. 289 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6років 6 місяців з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла.

У пред`явленому ОСОБА_7 обвинуваченні за ч. 1 ст. 357 КК України за епізодом викрадення офіційних документів, належних ОСОБА_8 , обвинуваченого визнано невинуватим та виправдано у зв`язку з недоведеністю в його діянні складу інкримінованого кримінального правопорушення.

За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.

Так, 21 вересня 2019 року приблизно о 02:00 ОСОБА_7 , перебуваючи на АДРЕСА_2 , маючи умисел на заволодіння чужим майном, проник до належного ОСОБА_9 автомобіля «ВАЗ 21093», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та викрав з нього чуже майно, заподіявши потерпілому шкоди на загальну суму 4 389,87 грн.

Крім того, в період часу приблизно з 20:00 14 жовтня до 07:00 15 жовтня 2019 року (у вироку - 2020) ОСОБА_7 , перебуваючи АДРЕСА_3 , повторно, таємно, відкривши капот належного ОСОБА_10 автомобіля «ВАЗ 21099», реєстраційний номер НОМЕР_2 , викрав з нього акумуляторну батарею «DOMINATOR Premium 60Ah 600A 12V R (190x242x175)», заподіявши потерпілому матеріальної шкоди в розмірі 1 713,87 грн.

Крім того, в період з 22 жовтня до 12-ї години 23 жовтня 2019 року ОСОБА_7 , перебуваючи на АДРЕСА_4 , повторно, таємно проник до належного ОСОБА_11 автомобіля «VW Passat B5», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та викрав з нього грошові кошти у сумі 6 500 грн, посвідчення водія та технічний паспорт на автомобіль на ім`я ОСОБА_12 .

Крім того, в період часу приблизно з 12:00 26 жовтня до 08:00 27 жовтня 2019 року ОСОБА_7 , перебуваючи на АДРЕСА_2 , повторно, таємно проник до належного ОСОБА_13 автомобіля «ВАЗ 2110», реєстраційний номер НОМЕР_4 , та викрав з нього блок індикації бортової системи, вартістю 209,57 грн.

Крім того, в період часу приблизно з 20:00 27 жовтня до 06:30 28 жовтня 2019 року ОСОБА_7 , перебуваючи на вул. Гвардійській, 88/1 у м. Прилуки Чернігівської області, повторно, таємно проник до належного ОСОБА_14 автомобіля «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_5 , та викрав з нього гаманець з грошовими коштами в розмірі 100 США, що згідно з курсом валюти НБУ становило 2 506,71 грн, банківську картку № НОМЕР_6 на ім`я потерпілої ОСОБА_14 .

Крім того, в період часу з 29 жовтня до 01 листопада 2019 року ОСОБА_7 , перебуваючи на вул. Вокзальній, 42 у м. Прилуки Чернігівської області, повторно, таємно проник до належного ОСОБА_15 автомобіля «Renault Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_7 , та викрав з нього чуже майно, заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 417,74 грн.

Крім того, в період часу з 19:30 28 листопада до 07:30 29 листопада 2019 року ОСОБА_7 , перебуваючи на АДРЕСА_5 , повторно, таємно проник до належного ОСОБА_16 автомобіля «ВАЗ 2102», реєстраційний номер НОМЕР_8 , та викрав з нього зварювальний апарат для пластикових труб «Forte WP6308», заподіявши потерпілому матеріальних збитків в розмірі 203,82 грн.

Крім того, в період часу з 03:00 до 05:00 22 січня 2020 року ОСОБА_7 , перебуваючи поруч з будинком АДРЕСА_6 , повторно, таємно викрав з належного ОСОБА_17 автомобіля «Chery Beat», реєстраційний номер НОМЕР_9 , 4 колеса, які складались з 4-х шин марки «Nokian Nordman RS 2» 185/65 R15 92R, заподіявши потерпілій матеріальної шкоди на суму 4 643,56 грн.

Крім того, 14 лютого 2020 року в період часу з 01:00 до 05:00 ОСОБА_7 , перебуваючи поруч з господарством № 42 на вул. П. Комуни у м. Прилуки Чернігівської області, повторно заволодів належним ОСОБА_18 автомобілем «DAEWOO», реєстраційний номер НОМЕР_10 , заподіявши потерпілій матеріального збитку на суму 76 653 грн.

Крім того, в період часу з 21:40 до 22:10 10 березня 2020 року ОСОБА_7 , перебуваючи на АДРЕСА_7 , повторно, таємно проник до належного ОСОБА_19 автомобіля «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_11 , та викрав з нього гаманець з грошовими коштами в сумі 700 грн, заподіявши потерпілому матеріальної шкоди на зазначену суму.

Також органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що в період часу з 21:40 до 22:10 10 березня 2020 року він, перебуваючи на АДРЕСА_7 , діючи з корисливих мотивів, проник до належного ОСОБА_19 автомобіля «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_11 , та викрав з нього банківську картку № НОМЕР_12 на ім`я потерпілого ОСОБА_19 .

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

За змістом касаційної скарги захисник ОСОБА_6 , не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати в частині обвинувачення ОСОБА_7 , кримінальне провадження - закрити.

Свої вимоги захисник мотивує тим, що:

- стороною обвинувачення не здобуто і не надано суду достатньо належних і допустимих доказів, а вина ОСОБА_7 не доведена поза розумним сумнівом;

- суд першої інстанції в порушення ст. 23 КПК України послався у вироку на докази, які ним не досліджувались;

- висновки суду першої інстанції ґрунтуються на недопустимих доказах, зокрема, протоколах обшуку за результатами проведення слідчої дії без дозволу слідчого судді, копіях протоколів обшуків, які долучені до кримінального провадження № 12019270210001317 у непроцесуальний спосіб, вилучені речі за результатом обшуку в іншому кримінальному провадженні не передавались і не приєднувались до цього кримінального провадження, тому не могли бути пред`явлені потерпілим для впізнання, що свідчить про недопустимість в якості доказів протоколів пред`явлення речей для впізнання;

- у матеріалах об`єднаного кримінального провадження відсутні постанови про призначення прокурора та слідчого на підтвердження їх повноважень, що тягне за собою недопустимість зібраних доказів;

- суд першої інстанції не надав належної оцінки зібраним у справі доказам;

- ухвала суду апеляційної інстанції постановлена незаконним складом суду, оскільки попередній апеляційний перегляд вироку суду першої інстанції від 30 вересня 2020 року здійснювався тим же складом суду, що і перегляд вироку від 07 грудня 2021 року, а також судді розглядали апеляційні скарги на ухвали про продовження строку тримання під вартою, що свідчить про їхню упередженість;

- суд апеляційної інстанції на допущені порушення не звернув належної уваги, не перевірив викладених в апеляційній скарзі доводів, не обґрунтував їх безпідставності, та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Позиції учасників судового провадження

Захисник і засуджений підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити без зміни оскаржувані стосовно ОСОБА_7 судові рішення.

Мотиви Суду

Положеннями ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

У касаційній скарзі захисник покликається на істотне порушення кримінального процесуального закону.

Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з приписами статей 370 419 КПК України в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. Судове рішення повинно бути ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Таким чином, закон вимагає від суду проаналізувати всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надати на них мотивовані відповіді. Недотримання цих положень у випадку, якщо вони перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення,є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке згідно зі ст. 438 КПК України тягне за собою скасування судового рішення.

Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК України.

У певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Колегія суддів касаційного суду уважає, що суд апеляційної інстанції вказаних вимог закону при перегляді вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 за апеляційними скаргами обвинуваченого та захисника в повній мірі не дотримався з огляду на таке.

Так, суд першої інстанції за результатом розгляду кримінального провадження дійшов висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч.ч. 1, 3 ст. 357, ч. 2 ст. 289 КК України, та призначив за вказаними нормами кримінального закону відповідне покарання.

Не погоджуючись із вироком суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 звернулись до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами, в яких із наведенням відповідних обґрунтувань просили: обвинувачений - виправдати в інкримінованих йому злочинах або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції; захисник - скасувати оскаржуване судове рішення, а кримінальне провадження - закрити. При цьому захисник просив суд апеляційної інстанції дослідити докази повторно.

В обґрунтування своїх вимог сторона захисту посилалась на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, допущені судом першої інстанції істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та недоведення поза розумним сумнівом наявності в діях ОСОБА_7 ознак інкримінованих кримінальних правопорушень, зазначаючи про те, що суд першої інстанції не виконав вказівки суду апеляційної інстанції, викладені в ухвалі від 11 березня 2021 року, послався на недопустимі докази, зокрема, протоколи обшуків, отримані в рамках іншого кримінального провадження, та протоколи впізнання потерпілими речових доказів, вилучених в іншому кримінальному провадженні.

Крім того, сторона захисту заявляла про неповноважність слідчого в об`єднаному кримінальному провадженні та неправомірне врахування судом показань свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , наданих під час попереднього судового засідання.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

За змістом ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Так, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про допустимість протоколів обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 та протоколів упізнання потерпілими речей, вилучених під час обшуків, водночас, не навів достатнього обґрунтування.

Як убачається з вироку, суд першої інстанції на підтвердження винуватості ОСОБА_7 врахував, зокрема, копії протоколів обшуку від 14 травня 2020 року - гаражного приміщення та від 15 травня 2020 року - будинку, які перебували у володінні ОСОБА_7 , під час яких були вилучені різні речі та предмети.

Зазначені обшуки проводились як невідкладні в рамках кримінального провадження № 12020270210000428.

В подальшому за клопотаннями слідчого від 15 травня 2020 року та від 18 травня 2020 року слідчий суддя своїми ухвалами від 19 травня 2020 року дав дозвіл на виявлення та фіксацію відомостей про обставини вчинення злочину - крадіжки з автомобіля потерпілого ОСОБА_22 , відшукання та вилучення викраденої у цього потерпілого магнітоли «Pionner».

Про можливість відшукання та вилучення іншого майна, із зазначенням його переліку, слідчий суддя в ухвалах не вказував.

Кримінальне провадження № 12020270210000428 розслідувалось стосовно ОСОБА_20 й з кримінальним провадженням № 12019270210001317 стосовно ОСОБА_7 не об`єднувалось.

Суд апеляційної інстанції ретельно не перевірив указані докази сторони обвинувачення на предмет їхньої відповідності положенням ч. 3 ст. 233, ст. 234 КПК України.

Більш того, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що на необхідності перевірки зазначених обставин вже зверталась увага суду першої інстанції при скасуванні попереднього вироку від 30 вересня 2020 року (ухвала Чернігівського апеляційного суду від 11 березня 2021 року).

Також суд апеляційної інстанції не перевірив доводи сторони захисту про недопустимість протоколів упізнання потерпілими речей, вилучених з володіння ОСОБА_7 в межах розслідування кримінального провадження № 12020270210000428, показань свідка ОСОБА_20 , наданих ним іншому складу суду, неповноважність слідчих, залучених до розслідування кримінальних проваджень № 12019270210001470 та № 12019270210001317, які не об`єднувались.

Колегія суддів касаційного суду уважає, що суд апеляційної інстанції не перевірив усіх доводів апеляційних скарг сторони захисту, не надав на них вичерпних відповідей, не здійснив всебічного та повного аналізу обставин кримінального провадження, не дав належної оцінки за критеріями ст. 94 КПК України як кожному доказу, так і сукупності доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення.

Наведене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції не дотримався вимог ст. 419 КПК України при розгляді апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законув розумінні ч. 1ст. 412 цього Кодексу, оскільки зазначене могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, в тому числі й щодо правильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Оскільки оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню через допущення істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, то Суд позбавлений можливостей перевірити інші доводи касаційної скарги сторони захисту.

За таких обставин касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду стосовно ОСОБА_7 - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, ретельно перевірити доводи, наведені в апеляційній скарзі сторони захисту, дати на них вичерпні відповіді й постановити законне та обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

Керуючись статтями 441 442 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року стосовно ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3