Історія справи
Постанова ККС ВП від 12.12.2023 року у справі №751/7710/17Постанова ККС ВП від 12.12.2023 року у справі №751/7710/17

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 751/7710/17
провадження № 51-5014 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
виправданого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисника в інтересах ОСОБА_6 і
ОСОБА_7 ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_9 , який брав участь під час розгляду кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 19 травня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270000000304, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Олишівка Чернігівського району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Біробіджана Хабаровського краю Російської Федерації, жителя АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 серпня 2022 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України та виправдано за недоведеністю наявності в його діях складу кримінальних правопорушень.
ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та виправдано за недоведеністю наявності в його діях складу кримінальних правопорушень.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат, речових доказів.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався в тому, що він, перебуваючи на посаді начальника Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради (далі - УКБ Чернігівської міської ради), будучи службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, 23 грудня 2016 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в приміщенні УКБ Чернігівської міської ради за адресою: вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою з директором ТОВ «УКРСПЕЦБУД АВ» ОСОБА_7 , шляхом видання завідомо неправдивих офіційних документів - акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року форми КБ-2в від 23 грудня 2016 року (на загально будівельні роботи (підземна частина) на суму 1 780 335,60 грн, довідки про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2016 року форми КБ-3 від 23 грудня 2016 року на суму 1 863 168 грн, які містять завідомо неправдиві відомості щодо обсягів виконаних робіт та їх вартості (не виконано роботи на загальну суму 890 460 грн), вчинив на користь ТОВ «УКРСПЕЦБУД АВ» розтрату грошових коштів, виділених на будівництво об`єкта «Будівництво дитячого садка-ясел в першому мікрорайоні житлового району «Масани» у м. Чернігові», на загальну суму 890 460 грн, внаслідок чого завдав державі збитків в особливо великих розмірах.
ОСОБА_7 органом досудового розслідування обвинувачувався в тому, що він, працюючи на посаді директора ТОВ «УКРСПЕЦБУД АВ», будучи службовою особою, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, у грудні 2016 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи в не встановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, використовуючи службове становище, за попередньою змовою з начальником УКБ Чернігівської міської ради ОСОБА_6 , вніс до офіційних документів - до акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року форми КБ-2в б/н від 23 грудня 2016 року (на загально будівельні роботи (підземна частина) на суму 1 780 335,60 грн та до довідки про вартість виконаних робіт і витрати за грудень 2016 року форми КБ-3 від 23 грудня 2016 року на суму 1 863 168 грн завідомо неправдиві відомості про обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт і надав ці документи начальнику УКБ Чернігівської міської ради ОСОБА_6 , чим сприяв останньому у вчиненні на користь ТОВ «УКРСПЕЦБУД АВ» розтрати грошових коштів, виділених на будівництво об`єкта «Будівництво дитячого садка-ясел в першому мікрорайоні житлового району «Масани» у м. Чернігові» на загальну суму 890 460 грн, чим завдав державі збитків в особливо великих розмірах.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 19 травня 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вказаний вирок щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд апеляційної інстанції не перевірив усіх доводів апеляційної скарги сторони обвинувачення та не надав на них відповіді. Вважає, що у справі зібрано достатньо доказів, які доводять наявність складів інкримінованих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, проте суд першої інстанції не дав їм належної оцінки, внаслідок чого необґрунтовано ухвалив виправдувальний вирок. Стверджує, що поза увагою апеляційного суду залишилися доводи прокурора щодо безпідставності неприйняття судом висновків судової будівельно-технічної експертизи, показань експертів, а також інформації, яка міститься у протоколах про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Указує, що апеляційний суд навів неналежне мотивування незастосування закону України про кримінальну відповідальність, розглядаючи обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК Україниз точки зору привласнення грошей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,тоді як висунуте прокурором обвинувачення полягало в розтраті ОСОБА_6 і в пособництві розтраті ОСОБА_7 бюджетних грошових коштів.
Вважає, що суд апеляційної інстанції не провів належного апеляційного розгляду, внаслідок чого ухвала не відповідає вимогам статей 370 419 КПК України.
У письмових запереченнях на касаційну скаргу захисник ОСОБА_8 вказує про безпідставність доводів сторони обвинувачення, у зв`язку з чим просить таку касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 підтримав подану касаційну скаргу.
Виправданий ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 і ОСОБА_7 заперечували щодо задоволення касаційної скарги сторони обвинувачення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За правилами статей 370 374 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 419 КПК України в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначаються: встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких апеляційний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
На думку Суду, доводи прокурора, зазначені в касаційній скарзі, про те, що апеляційний суд, переглядаючи вирок суду першої інстанції, не дотримався вказаних вимог закону, не надав в ухвалі належної оцінки доводам апеляційної скарги прокурора про безпідставне виправдання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 судом першої інстанції за недоведеністю наявності в їх діях складу кримінальних правопорушень,є обґрунтованими.
З матеріалів провадження вбачається, що, не погоджуючись із виправдувальним вироком щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,прокурор оскаржив його до суду апеляційної інстанції. У поданій апеляційній скарзі просив апеляційний суд скасувати вирок через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 винуватими за пред`явленим обвинуваченням.
В апеляційній скарзі прокурор зазначав, щосуд першої інстанції незаконно та безпідставно виправдав ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , оскільки їх винуватість повністю доведена зібраними під час досудового розслідування та дослідженими судом належними, допустимими доказами, у тому числі висновком судової будівельно-технічної експертизи від 05 липня 2017 року № 1959-3233-17-24 та показаннями експертів ОСОБА_10 і ОСОБА_11 .
Суд першої інстанції виходив з того, що експертам на їх клопотання не було надано виконавчої документації з виконання робіт по рекультивації земель, перенесення металевого гаража та знесення дерев, що не дало їм можливості визначити фактичні обсяги і вартість цих робіт. Тому суд вважав, що висновки судової будівельно-технічної експертизи та пояснення експертів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не можна враховувати як докази при ухваленні вироку.
Водночас прокурор в апеляційній скарзі вказував, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються в тому, що вони внесли до первинних звітних документів завідомо неправдиві відомості про виконання робіт, до переліку яких не входили роботи щодо рекультивації земель, перенесення гаража та знесення дерев.
У судовому засіданні експерти ОСОБА_10 і ОСОБА_11 підтвердили висновки судової будівельно-технічної експертизи від 05 липня 2017 року № 1959-3233-17-24 та вказали, що при натурному обстеженні виявили факти виконання меншого обсягу робіт і використання матеріалів, аніж зазначено в акті приймання виконаних робіт та довідці про вартість витрат і використаних матеріалів (форми КБ-2в та КБ-3).
Крім того, експерти пояснили, що відсутність виконавчої документації по рекультивації земель, перенесення металевого гаража та знесення дерев не вплинула й не могла вплинути на їхні висновки, оскільки такі роботи враховано експертами як умовно виконані. Проте суд першої інстанції не спростував висновків та роз`яснень експертів щодо встановлення ними фактичних обсягів робіт станом на 20 квітня 2017 року.
Також прокурор в апеляційній скарзі вказував, що відповідно до інформації, яка міститься в протоколах про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ОСОБА_7 обговорює з іншими особами неналежне виконання робіт та невідповідність їх обсягів (розмови від 20 березня та 20 квітня 2017 року), і суд мав врахувати ці докази.
Крім того, апеляційний суд належним чином не мотивував, чому не взяв до уваги доводи апеляційної скарги прокурора щодо наявності в діяннях ОСОБА_6 та ОСОБА_7 об`єктивної сторони складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 і ч. 5 ст. 191 КК України, та прямого умислу й корисливого мотиву як ознак елементів суб`єктивної сторони складу злочинів.
Так, прокурор в апеляційній скарзі наголошував, що об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, полягає в перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Внесення до документів неправдивих відомостей означає включення інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності, до офіційного документа. Склад цього злочину є формальним, і злочин визнається закінченим з моменту вчинення однієї із зазначених у ній дій, незалежно від того, чи спричинили ці дії які-небудь наслідки і чи був використаний підроблений документ.
З урахуванням висновку судово-будівельної експертизи та роз`яснень експертів прокурор вважав установленим, що відомості про обсяги і вартість виконаних робіт, які вказані у акті приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідці форми КБ-3 за грудень 2016 року, не відповідають дійсності.
До того ж апеляційний суд розглядав обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК Україниз точки зору привласнення грошей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,тоді як висунуте прокурором обвинувачення полягало в розтраті ОСОБА_6 та в пособництві розтраті ОСОБА_7 бюджетних грошових коштів.
Таким чином, зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що в ній не наведено мотивів щодо неврахування апеляційним судом вищезазначених доводів апеляційної скарги прокурора та обґрунтованих підстав, на яких скаргу залишено без задоволення.
Суд вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про залишення без зміни вироку, яким ОСОБА_6 і ОСОБА_7 виправдано за недоведеністю наявності в їх діях складу інкримінованих правопорушень.
Отже, суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок, не дотримався приписів ч. 2 ст. 419 КПК України, тобто допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило йому ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення та, як наслідок, могло потягти неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, і відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування ухвали.
За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України, надати оцінку всім доводам апеляційної скарги та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_9 , який брав участь під час розгляду кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.
Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 19 травня 2023 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3