Постанова

Іменем України

06 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 209/1242/13-к

провадження № 51-2527км18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Марчука О.П.,

суддів Кравченка С.І., Могильного О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,

прокурора Пантєлєєвої А.С.,

захисника Якуб С.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Якуб С.А. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 квітня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2019 року,

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом апеляційної інстанцій обставини

За вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 березня 2015 року ОСОБА_1 було засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2016 року вирок районного суду змінено. Виключено з мотивувальної частини вироку посилання на обставину, що обтяжує покарання - тяжкі наслідки від злочину. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 22 січня 2015 року по 29 січня 2015 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. В решті вирок залишено без зміни.

Постановою Верховного Суду від 19 квітня 2018 року вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 березня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2016 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Захисник Якуб С.А. в інтересах засудженого ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з заявою про перегляд вироку Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 березня 2015 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 квітня 2019 року залишено без задоволення заяву захисника Якуб С.А. в інтересах засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 березня 2015 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2019 року ухвалу районного суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник не погоджується з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції про залишення без задоволення її заяви про перегляд вироку Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 березня 2015 року за нововиявленими обставинами.

Як на нововиявлені обставини захисник вказує на отриманні нею пояснення ОСОБА_1 щодо обставин подій, що мали місце 31 липня 2011 року біля магазину ПП «Медяник», відповідно до яких останній стверджує, що між ним і потерпілим склалися неприязні стосунки і він перебував в стані необхідної оборони, захищаючи своє життя та здоров`я від протиправних дій ОСОБА_2 , а також на пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Посилалась на те, що судами першої та апеляційної інстанцій було безпідставно відмовлено у допиті свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , показання яких могли суттєво вплинути на правову кваліфікацію дій засудженого та зміну обвинувачення. Вказані обставини не отримали належної оцінки місцевого суду, який суперечностей у доказах не усунув та безпідставно залишив її заяву про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами без задоволення. Апеляційний суд доводів апеляційної скарги сторони захисту не перевірив, підстав, з яких їх визнано необґрунтованими не навів, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України. Окрім того, стверджує, що апеляційний суд 05 червня 2019 року після виходу з нарадчої кімнати проголосив вступну і резолютивну частину ухвали, яка не відповідає повному її тексту.

Позиції інших учасників судового провадження

У запереченні на касаційну скаргу захисника потерпілий ОСОБА_2 просить залишити її без задоволення як безпідставну.

У судовому засіданні захисник підтримала подану скаргу, прокурор заперечував проти її задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Залишаючи без задоволення заяву захисника про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 березня 2015 року вказаних вимог закону суд дотримався.

Так, відповідно до ч. 2 статті 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Системне тлумачення положень статей 459, 462, 91 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:

1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;

2) вони знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;

3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2011 року. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

За матеріалами провадження встановлено, що суд першої інстанції, розглядаючи заяву захисника про перегляд вироку Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 березня 2015 року за нововиявленими обставинами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що в заяві захисника не вказані та в судовому засіданні не встановленні обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні вироку і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути.

Так, у своїй заяві захисник посилається як на нововиявлену нею обставину у кримінальному провадженні , - на пояснення ОСОБА_1 , а також на пояснення матері засудженого - ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_3 .

Проте, судом першої інстанції вірно зазначено, що під час судового розгляду засуджений ОСОБА_1 давав показання про обставини подій, що мали місце біля магазину ПП «Медяник», його показання були ретельно досліджені і перевірені судом. Про допит свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заявлялося клопотання під час судового розгляду кримінального провадження та в його задоволенні судом було відмовлено. Доводи сторони захисту про безпідставність відмови у задоволені клопотань були предметом перевірки апеляційним судом та судом касаційної інстанції, якими не було встановлено порушень права ОСОБА_1 на захист.

Обставини скоєння ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, встановлені Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області та викладені у вироку від 27 березня 2015 року, який набрав законної сили.

З огляду на це, розглянувши заяву захисника, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначені захисником як нововиявлені обставини: пояснення засудженого ОСОБА_1 про попередні неприязні стосунки, що склалися між засудженим і потерпілим, були предметом перевірки судами всіх інстанції при розгляді кримінального провадження щодо нього, а також пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , з урахуванням яких захисник намагається зробити переоцінку всіх доказів у кримінальному провадженні, були також оцінені судами першої, апеляційної та касаційної інстанції та не можуть бути підставою для скасування вироку за нововиявленими обставинами, оскільки не є достатніми для сумнівів у законності остаточного й обов`язкового до виконання судового рішення, а тому на підставі ст. 467 КПК України залишив заяву засудженого без задоволення.

Вказані обставини також були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який за результатами перегляду ухвали місцевого суду відповідно до вимог ст. 419 КПК України надав їм належну оцінку та відмовив у задоволенні апеляційної скарги захисника, належним чином умотивувавши свої висновки.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону, постановлена ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України.

Що стосується доводів касаційної скарги захисника про невідповідність резолютивної частини ухвали апеляційного суду повному її тексту, то вони є безпідставними. Так, з звукозапису судового засіданні від 05 червня 2019 року, коли було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали, а також з самого тексту вказаної ухвали слідує, що вона повністю відповідає змісту проголошеного повного тексту ухвали.

Таким чином, судом не встановлено таких обставин суттєвого і неспростовного характеру, які б не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення, і які самі собою або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку, що належить переглянути.

Оскільки істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, касаційну скаргу має бути залишено без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441 КПК України, суд

ухвалив:

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12 квітня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2019 року залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Якуб С.А. в інтересах засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Марчук С.І. Кравченко О.П. Могильний