Історія справи

ПОСТАНОВА

02 липня 2025 року

м. Київ

справа №344/10898/24

провадження № 51-2533 ск 25

Суддя Верховного Суду ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 січня 2025 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 31 березня 2025 року,

встановив:

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 січня 2025 року, винесеною в порядку ст. 411 КПК України (в редакції 1960 року) та ст. 80 КК України, відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про звільнення його від відбування додаткового покарання у виді позбавлення військового звання «полковник», яке призначене вироком Військового апеляційного суду Центрального регіону України від 19 лютого 2002 року, у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 31 березня 2025 року апеляцію захисника ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 січня 2025 року залишено без змін.

Захисник ОСОБА_2 у своїй касаційній скарзі порушує питання про перевірку рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані копії судових рішень, вбачається, що касаційна скарга захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 не може бути предметом касаційного розгляду з огляду на таке.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 388 КПК України 1960 року справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог ст. 350, ч. 2 ст. 383, 384, ч. 2 ст. 386, ч. 1 ст. 398 цього Кодексу не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 383 КПК України 1960 року у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції).

У касаційній скарзі захисник просить скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 січня 2025 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 31 березня 2025 року, які постановлені відповідно до ст. 411 КПК України 1960 року, тобто в порядку виконання вироку та не відносяться до категорії рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, а тому не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Таким чином, виходячи з вимог ч. 2 ст. 383 КПК України 1960 року, касаційна скарга напостанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 січня 2025 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду 31 березня 2025 року, які постановлені в порядку виконання вироку та не підлягають касаційному оскарженню, не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 388 КПК України 1960 року, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України,

постановив:

Відмовити захиснику ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 у витребуванні кримінальної справи 344/10898/24 для перевірки в касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя

ОСОБА_1