ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/1349/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Волковицька Н.О., Мачульський Г.М.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорта О.В.,

розглянувши касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 07.02.2019 (суддя Добреля Н.С.) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 (головуючий суддя - Россолов В.В., судді: Дучал Н.М., Хачатрян В.С.)

за позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Востхолдинг"

про стягнення 3 916 587,52 грн,

За участю:

від позивача: Коваль Г.Ю. - представник,

від відповідача: Ульянов Д.В. - адвокат,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. У травні 2018 року Харківська міська рада (далі - позивач, Рада) звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Востхолдинг" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення безпідставно збереженого майна у розмірі орендної плати в сумі 3916587,52 грн.

2. Позовні вимоги мотивовані використанням відповідачем земельної ділянки комунальної власності без належних на те правових підстав.

3. Заперечуючи проти позову відповідач вказував, що неодноразово звертався до позивача з пропозицією щодо укладення договору оренди земельної ділянки. Крім того, відповідач вказував на те, що акт обстеження, на який посилається позивач в обґрунтування нарахування розміру орендної плати, не містить кадастрового номеру земельної ділянки, не співпадає з площею, яка зазначена у технічній документації та Витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розробленої на замовлення відповідача, та коефіцієнти, застосовані при розрахунку оренди у позові, не співпадають з коефіцієнтами, які були застосовані при розрахунку, який здійснено на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2015 рік на замовлення відповідача. Також відповідач зазначав про те, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми законодавства про збитки, тобто ст. 22 ЦК України, а не норми ст. 1212 ЦК України.

ІІ. Короткий зміст судових рішень

4. Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.02.2019 в задоволенні позову відмовлено.

5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 рішення місцевого суду скасовано в частині відмови в задоволенні позову про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 501 912, 36 грн., прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено. В іншій частині рішення у справі залишено без змін.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

6. 29.05.2019 (згідно з реєстраційним номером АГС) Харківською міською радою до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 07.02.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 у справі № 922/1349/18.

7. Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.07.2019 у справі №922/1349/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Волковицька Н.О., Мачульський Г.М.

8. 08.07.2019 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження по справі та призначення до розгляду на 31.07.2019, якою повідомлено учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги та визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 23.07.2019.

9. В судове засідання з`явився представник позивача, який просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати судові рішення, прийняти нове, яким в повному обсязі задовольнити його позовні вимоги. Представник відповідача також з`явився у судове засідання, підтримав вимоги касаційної скарги щодо скасування постанови у справі в частині, в якій рішення у справі скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову, просив залишити в цій частині рішення першої інстанції в силі, в решті частині просив залишити постанову без змін.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

10. У касаційній скарзі позивач просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

11. Ці вимоги мотивовано неповним дослідженням судами доказів у справі, зокрема щодо категорії земель, коефіцієнту функціонального використання для земель промисловості, а також ставки орендної плати, готовність об`єктів, розміщених на земельній ділянці до експлуатації, що мало наслідком безпідставне відхилення розрахунків, заявлених до стягнення сум, проведених Радою. Посилається Рада і на те, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив скаржнику у приєднанні доказів до справи, а саме витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 19.04.2019.

12. Від відповідача отримано відзив, у якому останній просить постанову скасувати в частині задоволених вимог, в решті постанову апеляційного суду залишити без змін.

13. Відповідно до п.3 ч.2 ст.295 ГПК:

«Відзив на касаційну скаргу має містити:

3) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.»

Згідно частин 1, 3 статті 297 ГПК:

"Учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази направлення заяви іншим учасникам справи."

Отже оскільки поданий відзив не містить обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, як це передбачено положеннями статті 295 частини 2 Господарського процесуального кодексу України, а за своєю суттю є приєднанням до касаційної скарги, однак відповідачем не додано документів про сплату судового збору, а Господарський процесуальний кодекс України не містить положень щодо надання строку для усунення недоліків стосовно приєднання до касаційної скарги, такий відзив залишається без розгляду.

14. Від позивача отримано клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, котре мотивовано неоднаковими висновками Верховного Суду щодо необхідності наявності Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку суми безпідставно збережених коштів за час користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Дане клопотання відхиляється судом з підстав, зазначених нижче.

15. Також від відповідача 31.07.2019 отримано клопотання про залучення до матеріалів справи постанов Верховного Суду, які містять висновки щодо застосування норми права в аналогічних правовідносинах.

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

16. Судами встановлено, що у користуванні ТОВ "Восток" перебувала земельна ділянка площею 3,8397 га за адресою місто Харків , вул . Виконкоміська, 19 , що підтверджується договором оренди землі від 16.05.2007.

Відповідно до п. 8 договору, його укладено строком до 01.03.2031.

17. 06.11.2012 між ТОВ "Восток" та ТОВ "Востхолдинг" (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, відповідно до якого ТОВ "Восток" передало у власність відповідача нежитлові будівлі, які розташовані у м. Харкові по вул. Виконкомівській, 19 на земельній ділянці загальною площею 3,8397 га (кадастровий номер 6310137900:09:002:0004 ).

18. 19.11.2012 відповідач звернувся з листом до Голови Харківської міської ради з проханням надати земельну ділянку загальною площею 3,8397 га, у зв`язку з продажем нежитлових приміщень на вказаній земельній ділянці Товариством з обмеженою відповідальністю "Восток" відповідачу.

19. В подальшому 19.08.2013 між орендодавцем Харківською міською радою та ТОВ "Восток" було укладено угоду про розірвання договору оренди землі, відповідно до якої договір оренди землі від 20.08.2007 № 240767100028 припиняє свою дію відповідно до п. 2.4 рішення 24 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 22.05.2013 № 1138/13.

20. Рішенням 24 сесії 6 скликання Харківської міської ради № 1138/13 від 22.05.2013 року було надано відповідачу дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,8397 га, яка належить територіальній громаді міста Харкова для реконструкції нежитлових будівель з прибудовами та надбудовами з будівництвом нежитлових будівель під виробництво гофрокартону, гофротари, поліграфічної продукції по вул. Виконкоміській, 19 та подальшої експлуатації об`єкту.

21. 19.05.2014 ТОВ "Геодезична фірма "СХМ" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ "Востхолдінг".

22. 21.07.2014 відповідач звернувся з листом до Голови Харківської міської ради з проханням надати земельну ділянку на підставі розробленої технічної документації для завершення будівництва об`єкту.

15.08.2014 Департаментом містобудування архітектури та генерального плану Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Харківської міської ради було надано відповідь ТОВ "Востхолдинг", в якій зазначено про те, що відповідне питання щодо надання земельної ділянки буде розглянуто після надання відповідачем технічної документації.

26.09.2014 Департаментом містобудування архітектури та генерального плану Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Харківської міської ради було направлено на адресу відповідача лист за вих. № 3640/0/24-14, в якому зазначено про те, що питання щодо затвердження технічної документації планується до винесення на розгляд на черговій сесії у відповідності до Регламенту Харківської міської ради.

23.10.2014 відповідач звернувся до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради з проханням здійснити попередній розрахунок орендної плати земельної ділянки загальною площею 3,8397 га.

31.10.2014 Департаментом містобудування архітектури та генерального плану Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Харківської міської ради було направлено відповідачу лист, в якому зазначено про необхідність надання Департаменту витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для вирішення питання щодо розрахунку орендної плати.

21.11.2014 відповідач звернувся до начальника Управління Держземагентства у м.Харкові Харківської області з листом щодо надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

17.12.2014 Управлінням Держземагентства у м. Харкові Харківської області було надано відповідь на вищезазначений запит відповідача та зазначено про те, що в разі необхідності отримання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, останній має звернутись до відділу державного земельного кадастру Управління Держземагентства у м. Харкові.

22.10.2015 відповідачем було направлено Голові Харківської міської ради лист з проханням проінформувати про причини затримки винесення на сесії Харківської міської ради наданої на затвердження технічної документації.

23. 25.12.2015 відповідач звернувся до ТОВ "Геодезична фірма "СХМ" з листом, в якому просив проінформувати їх чи наявна можливість відділення та виділення земельної ділянки під існуючими забудівлями та будівництвом, яке здійснюється на даний час.

29.12.2015 ТОВ "Геодезична фірма "СХМ" було надано відповідь відповідачу на вищезазначений лист та зазначено про те, що можливість відокремлення та виділення земельної ділянки під існуючою забудовою та будівництвом, яке здійснюється на даний час відсутня, оскільки зазначене будівництво полягає у прибудові нових приміщень до існуючої забудови внаслідок чого буде створено нові об`єкти.

24. 29.03.2016 відповідач звернувся до начальника Управління містобудування та архітектури з листом щодо надання земельної ділянки за адресою місто Харків Виконкомівська, 19 в існуючих межах відповідно до раніше затвердженої технічної документації, з цільовим використанням для реконструкції нежитлових будівель з прибудовами та будівництва нежитлових будівель для виробництва гофрокартона та гофротари, для завершення всього комплексу будівельних робіт, передбаченого відповідним дозволом.

28.04.2016 Департаментом містобудування архітектури та генерального плану Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Харківської міської ради було надано відповідачу відповідь, в якій зазначено про можливість оформлення земельної ділянки за адресою місто Харків, вул.. Виконкомівська, 19 за відповідачем для експлуатації вказаних нежитлових будівель.

В подальшому відповідач звертався до заступника начальника відділу розпорядчих актів щодо здійснення дій для винесення на розгляд чергової сесії Харківської міської ради питання про надання в оренду спірної земельної ділянки (лист від 31.05.2016 року).

Проте, як стверджує позивач, та не заперечується відповідачем, відповідне рішення про надання в оренду відповідачу спірної земельної ділянки, Харківською міською радою прийнято не було.

25. В матеріалах справи відсутні докази винесення відповідного рішення про передачу в оренду земельної ділянки.

26. В свою чергу 24.04.2017 Департаментом територіального контролю Харківської міської ради було направлено відповідачу попередження із розрахунком розміру недоотриманої плати за користування земельною ділянкою з порушенням вимог земельного законодавства України.

27. 10.08.2017 Департаментом містобудування архітектури та генерального плану Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Харківської міської ради було направлено відповідачу лист, в якому зазначено про доцільність проведення поділу земельної ділянки щодо виду її використання, згідно діючого законодавства, оскільки інформація щодо ІІІ черги, IV черги ІІ пускового комплексу, V черги будівництва в Управління містобудування та архітектури не надходила.

31.08.2017 відповідачем було направлено Управлінню містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради декларації про початок виконання будівельних робіт.

28. 15.05.2018 актом обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельних ділянок за адресою м. Харків, вул.. Виконкомівська, 19 було встановлено, що відповідачем використовується земельна ділянка площею 3,8944 га по вул. Виконкомівській, 19 у м. Харків без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст.ст. 125-126 ЗК України.

Враховуючи вищенаведене та виявлення Департаментом земельних відносин Харківської міської ради порушень у сфері земельного законодавства, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог вказував на те, що відповідач у період з 01.05.2017 по 30.04.2018 в порушення вимог земельного законодавства не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг у себе майно грошові кошти, які за розрахунком позивача становлять 3916587,52 грн. та підлягають відшкодуванню відповідачем на підставі ст. 1212 ЦК України.

VІ. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій

29. Приймаючи рішення у даній справі про відмову у позові місцевий господарський суд свої висновки мотивував тим, що вимога позивача про стягнення безпідставно збереженого майна у розмірі орендної плати в сумі 3916587,52 грн є недоведеною, оскільки акт обстеження земельної ділянки від 15.05.2018 не містить кадастрового номеру земельної ділянки, а вихідні дані у розрахунках позивача за 2015-2018 рік не співпадають із даними з технічної документації від 19.05.2014 року та Витягу № 226/15 від 09.02.2015 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а саме мають різну площу, коефіцієнти та функціональне призначення земельної ділянки.

30. Підтримавши такі висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд визнав, що здійснений позивачем розрахунок орендної плати за 2015-2018 роки має розбіжності з даними, які вказані у Витягу № 226/15 від 09.02.2015 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Виконкомівській, 19 у м. Харкові та розрахунку від 10.03.2015, який підписаний з боку відповідача та Департаменту земельних відносин.

Відтак здійснивши самостійний перерахунок суми орендної плати за період з 01.05.2015 по 30.04.2018, яка б підлягала оплаті з боку відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Востхолдинг" за користування земельною ділянкою з вирахуванням фактично здійсненої оплати за користування земельною ділянкою у вигляді земельного податку (у 2015 році 64574, 16 грн, у 2016 році - 91 680,24 грн, у 2017 році - 39 234, 24 грн) встановила, що загальний її розмір складає 501 912, 36 грн. А отже, позивач має право на стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Востхолдинг" коштів, як безпідставно збережені орендні платежі за період з 01.05.2015 по 28.02.2018.

VІІ. Позиція Верховного Суду

31. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

32. Положеннями ч.2 ст.120 Земельного кодексу України (в редакції станом на час укладення договору купівлі-продажу 06.11.2012) встановлено, що:

"Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача."

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на момент укладення договору купівлі-продажу 06.11.2012):

"До особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда."

Частиною 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" у вказаній редакції визначені випадки припинення договору оренди землі, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частина 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" у вказаній редакції передбачає:

"На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України."

Отже стаття 32 Закону України "Про оренду землі" не передбачає припинення договору оренди землі саме шляхом його розірвання за рішенням суду разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

33. Враховуючи викладене відповідно до правової позиції Касаційного господарського суду у розумінні наведених положень ч.2 статті 120 Земельного кодексу України, ч.2 ст.377 Цивільного кодексу України та ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні, і що після відчуження об`єктів нерухомості позивачі не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.07.2019 у справі №911/2244/18, від 04.07.2019 у справі №914/1925/18, від 23.05.2019 у справі №922/109/18, від 18.04.2019 у справі №913/210/18, від 03.03.2018 по справі № 904/6296/17, від 19.06.2018 у справі №922/3655/17, від 05.09.2018 по справі № 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі №910/20774/17, від 29.11.2018 по справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 по справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі №913/661/17 від 06.03.2019 по справі №914/2687/17, від 04.04.2019 у справі № 910/7197/18.

34. З врахуванням вищевказаних правових висновків, зокрема, постановами Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 904/6296/17 та від 18.04.2019 у справі № 913/210/18 було відмовлено у стягненні збитків та безпідставно збережених коштів, як розміру орендної плати за землю.

35. Поряд з цим, в постанові Верховного Суду від 06.12.2018 у справі №902/1592/15 суд вказав наступне:

«При цьому, судом першої інстанції вірно критично оцінена угода про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.02.2006 № 040600300035, укладена 27.12.2012 між попереднім орендарем (ТОВ "Фактор Капітал") та Вінницькою міською радою, оскільки остання укладена з особою, яка є не є стороною договору, позаяк з моменту переходу права власності на нерухоме майно сторонами орендних правовідносин є Вінницька міська рада та новий власник майна - ТОВ ""Фактор Енергогруп".»

36. Як зазначено вище, суди встановили, що у користуванні ТОВ "Восток" перебувала земельна ділянка площею 3,8397 га за адресою місто Харків , вул . Виконкоміська , 19 , що підтверджується договором оренди землі від 16.05.2007 року.

Відповідно до п. 8 договору, його укладено строком до 01.03.2031.

06.11.2012 між ТОВ "Восток" та ТОВ "Востхолдинг" (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, відповідно до якого ТОВ "Восток" передало у власність відповідача нежитлові будівлі, які розташовані у м. Харкові по вул. Виконкомівській, 19 на земельній ділянці загальною площею 3,8397 га (кадастровий номер 6310137900:09:002:0004 ).

В подальшому 19.08.2013 між орендодавцем Харківською міською радою та ТОВ "Восток" було укладено угоду про розірвання договору оренди землі, відповідно до якої договір оренди землі від 20.08.2007 № 240767100028 припиняє свою дію відповідно до п. 2.4 рішення 24 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 22.05.2013 року № 1138/13.

37. Відтак поза межами судового дослідження та оцінки залишилося питання дійсного фактичного припинення договору оренди землі від 20.08.2007 №240767100028, зокрема і факту, чи з 06.11.2012 (день купівлі-продажу нерухомості) у ТОВ "Восток" автоматично припинилося, а у ТОВ "Востхолдинг" автоматично виникло право користування (оренди) об`єктом оренди за договором, внаслідок заміни сторони в зобов`язанні, а саме заміни Орендаря, чи ні.

Також судами належним чином не досліджено питання правомочності ТОВ "Восток" укладати 19.08.2013 з орендодавцем угоду про розірвання договору оренди землі від 20.08.2007 № 240767100028 після укладання договору купівлі-продажу від 06.11.2012 з відповідачем.

Вищезазначене безпосередньо впливає на правильність вирішення даного спору про стягнення коштів за користування земельною ділянкою, яке кваліфікується позивачем саме як використання без правовстановлюючих документів, та потребує першочергового встановлення судами при розгляді цієї справи.

Дослідження доводів позову без встановлення вищевказаних обставин, а саме чи взагалі наявне саме неправомірне використання відповідачем спірної земельної ділянки без відповідних правовстановлюючих документів, як таке, є передчасним.

38. З урахуванням викладеного, судом касаційної інстанції відхиляється клопотання позивача про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, котре мотивовано неоднаковими висновками Верховного Суду щодо необхідності наявності Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку суми безпідставно збережених коштів за час користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

39. Крім того, згідно з ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи."

Відповідно до підпункту "а-б" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України:

«Постанова суду апеляційної інстанції складається з:

3) мотивувальної частини із зазначенням:

а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин;

б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції.»

Згідно зі ст.14 ГПК:

« 1. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

2. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.»

40. Так, суд першої інстанції, приймаючи до уваги те, що акт обстеження земельної ділянки від 15.05.2018 не містить кадастрового номеру земельної ділянки та приймаючи до уваги те, що вихідні дані у розрахунках позивача за 2015-2018 рік не співпадають із даними з технічної документації від 19.05.2014 та Витягу № 226/15 від 09.02.2015 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а саме мають різну площу, коефіцієнти та функціональне призначення земельної ділянки, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення безпідставно збереженого майна у розмірі орендної плати в сумі 3916587,52 грн. не доведена позивачем, у зв`язку з чим позовні вимоги Харківської міської ради є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Апеляційний суд дійшов аналогічного висновку про недоведеність з боку Харківської міської ради фактичного користування ТОВ "Востхолдинг" з 06.06.2013 по теперішній час земельною ділянкою площею 3,8944 га по вул. Виконкомівська, 19 та безпідставність доводів апеляційної скарги в цій частині.

Проте, розглянувши та задовольнивши позов в частині користування земельною ділянкою площею 3,8397 га на підставі документів, які стосуються саме цієї земельної ділянки, суд апеляційної інстанції належним чином не аргументував та не спростував висновків суду першої інстанції, що в даному випадку необхідно було відмовити в позові саме в повному обсязі.

При цьому, апеляційний суд не вказав, чи входять зазначені документи стосовно земельної ділянки площею саме 3,8397 га до предмету та, головне, підстав позову, а тому, чи не є таке часткове задоволення позову виходом за межі позовних вимог.

41. Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України, позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

VІІІ. Висновки Верховного Суду

42. Відповідно до п.48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 3 липня 2014 року, остаточне 17.11.2014:

"Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року)."

43. Згідно з п.2 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду."

Відповідно до п.1 ч.3 ст.310 Господарського процесуального кодексу України:

"Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази."

44. На підставі викладеного, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Харківської міської ради, скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

45. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 310, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Харківської міської ради на рішення Господарського суду Харківської області від 07.02.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 07.02.2019 у справі №922/1349/18 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Н. Волковицька

Г. Мачульський