Історія справи

Постанова КГС ВП від 30.11.2023 року у справі №910/11438/22
Постанова КГС ВП від 30.11.2023 року у справі №910/11438/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року

м. Київ

cправа № 910/11438/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Бакуліної С.В., Кібенко О.Р.,

за участі секретаря судового засідання Шпорт В.В.

розглянув касаційну скаргу Корпорації "Укртрансбуд"

на постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - Б.М. Грек, судді: О.О. Хрипун, М.Г. Чорногуз) від 14.06.2023

та рішення Господарського суду міста Києва (суддя О.В. Котков) від 02.03.2023

за позовом Міністерства оборони України

до Корпорації "Укртрансбуд"

про стягнення грошових коштів.

Учасники справи:

представник позивача - Губар М.В. (в порядку самопредставництва), Онопрієнко О.В. (в порядку самопредставництва),

представник відповідача - не з`явився.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 27.10.2022 Міністерство оборони України (далі - Позивач) подало позов про стягнення з Корпорації "Укртрансбуд" (далі - Відповідач) 30 986 952 грн 72 коп. попередньої оплати.

1.2. Позов обґрунтований невиконанням Відповідачем обов`язку за укладеним між сторонами державним контрактом № 509/3/18/19 від 20.12.2018 (далі - Контракт) на виконання робіт з будівництва/реконструкції, а саме обов`язку Відповідача повернути Позивачу невикористану Відповідачем частину отриманої від Позивача попередньої оплати за Контрактом на спірну суму.

2. Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій

2.1. 02.03.2023 Господарський суд міста Києва постановив рішення (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023) про задоволення позову та стягнення з Відповідача на користь Позивача 30 986 952 грн 72 коп., а також судових витрат.

2.2. Судове рішення мотивоване обґрунтованістю позовних вимог через порушення Відповідачем умов Контракту щодо надання доказів на підтвердження фактичного виконання робіт за Контрактом на всю отриману від Позивача суму попередньої оплати, оскільки Відповідач довів належними доказами виконання робіт за Контрактом лише на частину отриманої суми попередньої оплати, не надавши належні докази на підтвердження фактичного виконання Відповідачем робіт на спірну суму. Також суди зазначили про безпідставність вимог про зупинення провадження у цій справі до вирішення справи № 910/9985/21, а також про безпідставність вимог про відкладення провадження у справі та призначення та проведення у справі судової експертизи.

3. Встановлені судами обставини

3.1. 20.12.2018 року між Позивачем (замовник) та Відповідачем (підрядник) укладено Контракт, відповідно до пункту 1 якого підрядник зобов`язується за завданням замовника з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил виконати роботи за проектом "Будівництво (реконструкція) об`єктів і споруд оборонного та спеціального призначення…" (роботи) в обсягах та у строки, зазначені у Календарному плані робіт, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

3.2. Згідно з пунктом 5 Контракту виконання робіт має здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства України та Державних будівельних норм України.

Пунктом 12 Контракту передбачено право Міноборони за рішенням заступника Міністра оборони України (за наявності обґрунтованого звернення підрядника) здійснити попередню оплату для виконання робіт на строк не більше 11 місяців та у обсязі, що не перевищує 80 відсотків їх вартості, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти", від 27.12.2001 № 1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва".

За умовами пункту 16 контракту замовник приймає роботу та протягом 10 (десяти) календарних днів підписує оформлені у встановленому порядку Акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які підписані представниками технічного нагляду. У разі відмови від підписання Актів приймання-передачі виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), замовник складає протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту їх отримання мотивовану письмову відмову.

3.3. Відповідно до рішення заступника Міністра оборони України від 22.12.2018 року № 22718/з Відповідачу було надано попередню оплату в сумі 236 988 717 грн 95 коп., що складає 68 % від договірної ціни Контракту, строком на 11 місяців з терміном погашення до 25.11.2019.

3.4. 25.12.2018 Відповідачу було перераховано грошові кошти як попередню оплати в сумі 236 988 717 грн 95 коп.

3.5. Додатковою угодою від 26.05.2020 № 6, на підставі рішення заступника Міністра оборони України від 26.05.2020 № 6214/з/1/з, Відповідачу було продовжено термін погашення терміну попередньої оплати на строк до 18 місяців, до 18.06.2020.

3.6. Як звіт за отримані кошти попередньої оплати підрядник зобов`язаний надати оформлені Акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та втрати (форма КБ-3), видаткові накладні. По закінченні зазначеного терміну невикористані кошти, які отримані як попередня оплата, підрядник повертає замовнику у 5-денний строк.

3.7. Станом на 13.10.2022 Відповідач надав Позивачу акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) на суму 206 002 125 грн 23 коп.

У встановлений в пункті 12 Контракту (в редакції додаткової угоди № 6 від 26.05.2020) та в рішенні заступника Міністра оборони України від 26.05.2020 № 6214/3/1/3 термін - до 18.06.2020, Відповідач не надав оформлені відповідно до умов Контракту акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і не засвідчив фактичного використання коштів у сумі 30 986 592 грн 72 коп.

За розрахунками Позивача залишок невикористаної попередньої оплати становить 30 986 592 грн 72 коп. (236 988 717 грн 95 коп. - 206 002 125 грн 23 коп.).

3.8. Листом від 28.07.2022 № 509/3/2/1089 Позивач звернувся до Відповідача з вимогою повернути попередню оплату в сумі 30 986 592 грн 72 коп.

Листом від 29.08.2022 № 135/08 Відповідач залишив вимогу Позивача про повернення попередньої оплати в сумі 30 986 59 грн 72 коп. без задоволення.

3.9. Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що надавав Позивачу акти приймання-передачі виконаних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), видаткові накладні щодо використання попередньої оплати, що підтверджується листами від 13.03.2019 № 455/05, від 13.05.2019 № 754/05, від 22.05.2019 № 848/05, від 20.06.2019 № 988/06, від 24.07.2019 № 2044/07, від 19.08.2019 № 2222/08, від 16.09.2019 № 2378/09, від 16.10.2019 № 2514/10, від 22.11.2019 № 2636/11, від 19.12.2019 № 2843/12, від 22.01.2020 № 49/01, від 24.02.2020 № 155/02, від 25.03.2020 № 262/03, від 23.04.2020 № 410/04.

3.10. Позивач не заперечив, що Відповідач надавав Позивачу акти приймання-передачі виконаних робіт (КБ-2в), довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), видаткові накладні, однак листами від 27.04.2020 № 509/3/765, від 16.11.2021 № 509/3/2/2374, від 23.11.2021 № 509/3/2/2433, від 15.12.2021 № 509/3/2/2634, від 24.12.2021 № 509/3/2/2738, від 04.01.2022 № 509/3/2/3, від 10.01.2022 № 509/3/2/48, від 09.02.2022 № 509/3/276 Відповідачу було надано відповіді щодо неприйняття до розгляду наданих актів, у зв`язку з наявними недоліками, а саме: акти не підписані представником технічного нагляду, до актів включені обсяги робіт, які перевищують договірну ціну, крім того розрахунок витрат при визначенні вартості виконаних робіт здійснений з завищенням нормативних витрат, у зв`язку із чим акти були повернуті Відповідачу.

3.11. У матеріалах справи відсутні перевірені представниками технічного нагляду акти приймання-передачі виконаних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) на суму попередньої оплати в 30 986 592 грн 72 коп.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. 27.06.2023 Відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. Згідно з аргументами в касаційній скарзі та в додаткових поясненнях до скарги підставою для касаційного оскарження постанови апеляційного суду є положення пункту 4 частини першої статті 310 ГПК України, оскільки суд апеляційної інстанції не повідомив Відповідача про час та місце розгляду цієї справи 14.06.2023, тоді як і Відповідач, і його представник перебувають за своїми адресами та отримували відповідні повідомлення від суду першої інстанції про розгляд цієї справи. При цьому Відповідач вказав, що апеляційний суд не опублікував та не вніс жодного процесуального документу щодо розгляду цієї справи до Єдиного державного реєстру судових рішень (ні про призначення справи до розгляду, ні безпосередньо постанови), тоді як розгляд справи в закритому судовому засіданні не є перешкодою для внесення у вказаний реєстр рішення про час та місце розгляду цієї справи, оскільки відповідна інформація не є такою, що не підлягає розголошенню.

5.2. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження постанови апеляційного суду також є положення пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки відмова судів в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи у справі унеможливила встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та призвело до неправильного застосування судами частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України щодо розподілу тягаря доказування факту виконання/невиконання робіт за договором підряду у разі, якщо акт виконаних робіт підписаний лише однією стороною (підрядником), щодо передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта виконаних робіт.

При цьому скаржник вказав, що він направив Позивачу підписані акти приймання-передачі виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та витрати, Позивач не заперечив факт прийняття цих документів, однак він не прийняв роботи, а направив відповідь про неприйняття актів до розгляду, про що повідомив з порушенням десятиденного строку, що свідчить про недобросовісну поведінку Позивача у спірних правовідносинах при досудовому врегулюванні спору.

5.3. Скаржник також вказав на порушення судами пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, оскільки суд не залишив без розгляду позовну заяву, тоді як відсутні належні докази на підтвердження повноважень Подольського Віталія Григоровича, що підписав позов від імені Позивача, в порядку самопредставництва (закон, статут, посадова інструкція, положення трудового договору (контракту із зазначенням обсягу повноважень)), а наданий ним витяг з наказу Міністерства оборони України від 19.02.2020 не є таким доказом, а по суті є довіреністю, що визначає перелік осіб, про що існує чинна судова практика Верховного Суду з висновками в постановах від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, від 08.09.2020 у справі № 925/756/19.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

6.1. Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечує вимоги та аргументи в касаційній скарзі з підстав, що аналогічні мотивам, наведеним в оскаржуваних судових рішеннях, додаючи, що позовна заява від імені Позивача підписана уповноваженою особою, а Відповідач на жодній стадії розгляду цієї справи не заперечував відповідні повноваження уповноваженої особи Позивача. Також Позивач вказав на належне повідомлення Відповідача про час та місце проведення судового засідання з розгляду цієї справи в апеляційному суді - відповідно до відомостей про адресу Відповідача, що була зазначена ним в апеляційній скарзі без надання іншої адреси для направлення поштової кореспонденції для Відповідача.

7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо правил повідомлення учасників про розгляд справи

7.1. Спір у справі стосується заявленої Позивачем до стягнення з Відповідача спірної суми невикористаної ним, за ствердженням Позивача, частини суми попередньої оплати за укладеним між сторонами Контрактом на виконання робіт з будівництва/реконструкції.

7.2. Водночас, Суд, звертаючись до положень процесуального закону - ГПК України в редакції, що була чинна на дату відкриття та здійснення апеляційного провадження у цій справі (з 17.05.2023 до 14.06.2023), зазначає, що апеляційний суд, переглядаючи судове рішення першої інстанції у цій справі, допустив процесуальне порушення при здійсненні апеляційного провадження за скаргою Відповідача, виходячи з такого.

7.3. Положеннями частин другої, третьої та четвертої статті 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень; ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

7.4. Згідно з пунктами 1, 2 розділу VI Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 № 814:

- за розпорядженням головуючого судді секретар судового засідання повідомляє про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії шляхом надсилання судових викликів, повідомлень та повісток;

- виклики і повідомлення у господарських справах здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України для вручення судових рішень.

7.5. Правила вручення судового рішення визначені в статті 242 ГПК України, згідно з положеннями якої:

- учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (часина пята);

- днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина шоста);

- якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (частина сьома);

- судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень (частина десята);

- у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята).

7.6. Згідно зі статтею 270 ГПК України:

- розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу (на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу) (частина третя);

- суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними (частина одинадцята).

7.7. Між тим, апеляційний суд допустив порушення наведених норм процесуального права.

Так, згідно з матеріалами справи, апеляційний суд ухвалив оскаржувану постанову у першому ж проведеному судовому засіданні - 14.06.2023, призначеному ухвалою від 17.05.2023 (про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення суду першої інстанції).

7.8. Згідно з оскаржуваною постановою та протоколом судового засідання від 14.06.2023 представники Відповідача на це судове засідання не з`явились.

Водночас апеляційний суд дійшов висновку про можливість проведення відповідного судового засідання зі здійсненням розгляду цієї справи в апеляційному суді за відсутності представників Відповідача, вказавши про повідомлення учасників справи (тобто і Відповідача також) листами рекомендованої кореспонденції, направленої на вказану учасниками адресу та уточнивши, з посиланням на висновки Верховного Суду в постанові від 04.05.2023 у справі № 910/12087/21, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу особи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення цієї особи належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

7.9. Між тим, наведені висновки спростовуються нормами законодавства та матеріалами справи з огляду на таке.

7.10. Щодо обставин повідомлення учасників провадження у цій справі про розгляд справи в апеляційному суді Суд зазначає, що касаційний суд, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, діє в межах повноважень, які визначені статтею 300 ГПК України.

Разом з цим, суд касаційної інстанції наділений достатнім обсягом повноважень щодо перевірки та надання оцінки доказам, наданим на підтвердження вчинення або невчинення учасниками справи процесуальних дій, що є складовою перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права і впливає на відповідні висновки Суду.

У цьому висновку Суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду з питання повноваження касаційного суду, викладеної, зокрема в постанові від 12.02.2020 у справі № 925/782/18 (пункт 7.15) та в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2021 у справі № 910/7184/20 (пункт 9.6).

7.11. Ухвала від 17.05.2023 була направлена лише в двох примірниках (згідно з відміткою апеляційного суду на звороті цієї ухвали), однак вручена рекомендованим листом лише Позивачу.

Тоді як примірник ухвали від 17.05.2023, що був направлений Відповідачу за зазначеною ним у власній апеляційній скарзі адресою,: 07270, Київська область, місто Чорнобиль, вул. Кірова, 25-А; був повернутий суду 22.05.2023 із відміткою "неможливо прийняти відправлення на даний індекс".

7.12. Щодо направлення примірника ухвали від 17.05.2023 Відповідачу на його адресу в місто Чорнобиль Суд зазначає про таке.

Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, визначеного в розділі І додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" (від 23.07.1991 № 106), місто Чорнобиль Київської області включено до такої зони радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи як "зона відчуження".

Правовий режим зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення) регламентований розділом ІІ Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 12 цього Закону визначені види діяльності, заборонені у зонах відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, відповідно до положень якої у зонах відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення забороняється, окрім іншого, постійне проживання населення та будь-яка інша діяльність, яка НЕ забезпечує режим радіаційної безпеки.

7.13. У зв`язку із викладеним Суд доходить висновку, що оскільки у визначених згідно із Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" зонах відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення забороняється, зокрема постійне проживання населення та будь-яка інша діяльність, яка НЕ забезпечує режим радіаційної безпеки, то, відповідно, заборонена діяльність та не здійснюється і надання послуг з направлення і доставлення поштових відправлень.

А тому, у разі зазначення учасником у власній процесуальній заяві (позові, апеляційній та касаційній скарзі) декількох поштових адрес для направлення поштових відправлень (повідомлень, процесуальних документів - судових рішень), зокрема і поштової адреси представника - адвоката учасника, направлення судом учаснику паперового примірника, зокрема, повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання у справі, лише за поштовою адресою, яка хоча і вказана учасником у поданій ним процесуальній заяві (позові, апеляційній та касаційній скарзі), однак згідно з якою (адресою) відповідний населений пункт належить до зони відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, не є належним повідомленням учасника про час та місце проведення судового засідання у справі у розумінні наведених процесуальних норм (пункти 7.3-7.6).

У наведеному висновку Суд звертається до подібного висновку Верховного Суду - щодо неможливості доставлення поштової кореспонденції адресату за конкретною адресою на території, де ведуться активні бойові дії, а відповідне поштове відділення АТ "Укрпошта" взагалі не працює, - що сформульований в постанові від 18.04.2023 у справі № 910/1713/22.

7.14. Поряд з цим, Суд зауважує, що про перешкоди для направлення та обставини невручення Відповідачу повідомлення про призначення та розгляд цієї справи в судовому засіданні в апеляційному суді цей суд був обізнаний завчасно - 22.05.2023, про що його повідомив поштовий оператор (пункт 7.11).

Однак, у матеріалах відсутні докази направлення ухвали від 17.05.2023 про відкриття апеляційного провадження у цій справі за адресою представника Відповідача - адвоката Бородкіна Д.І. (в місті Києві), що також була зазначена в апеляційній скарзі, та/або за зазначеною в позовній заяві фактичною адресою Відповідача (в місті Чернігові), тобто за адресами в населених пунктах, які не належать до зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, та в яких, зокрема, на дату відкриття та здійснення апеляційного провадження у цій справі (травень-червень 2023) були відсутні інші обмеження або заборони щодо діяльності поштових операторів (зокрема і оператора АТ "Укрпошта"): з пересилання, доставлення, вручення тощо поштових відправлень, що встановлені, зокрема статтею 24 Закону України "Про поштовий зв`язок".

7.15. У зв`язку з викладеним та враховуючи також відсутність ухвали від 17.05.2023 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з якого Відповідач, як заявник апеляційної скарги, діючи добросовісно, міг би також дізнатись про відкриття провадження та розгляд цієї справи в апеляційному суді, Суд доходить висновку про неналежне повідомлення Відповідача про розгляд цієї справи в апеляційному суді 14.06.2023.

Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аналогічними аргументами скаржника (пункт 5.1) та відхиляє протилежні аргументи Позивача (пункт 6.1).

7.16. Крім наведеного Суд враховує, що згідно з пунктами 1, 2 частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, за наведених обставин неповідомлення (неналежного повідомлення) Відповідача про судове засідання в апеляційному суді 14.06.2023, апеляційний суд мав відкласти розгляд цієї справи.

7.17. Тобто під час вирішення спору по суті господарський суд апеляційної інстанції не забезпечив Відповідачу необхідні умови для реалізації ним процесуальних прав, передбачених статтею 42 ГПК України, зокрема, права сторони брати участь у судовому засіданні, а тому розглянув справу за його відсутності, не повідомивши належним чином про дату, час і місце розгляду справи, чим не забезпечив Відповідачу рівних з іншим учасником справи процесуальних прав, чим допустив порушення статей 42, 86, 120, 202, 242, цього ж Кодексу щодо забезпечення сторонам рівності перед законом і судом, права сторони брати участь у судовому засіданні та частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки відкритий характер судового розгляду є вагомим чинником права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.

7.18. Отже, допущені апеляційним судом процесуальні порушення статей 42 86 120 242 ГПК України призвели до постановлення апеляційним судом незаконної постанови у цій справі, що, з огляду на аналогічні підстави для обґрунтування Відповідачем своєї касаційної скарги (пункт 5.1), є підставою для обов`язкового скасування оскаржуваної постанови та направлення справи на новий розгляд відповідно до пункту 5 частини першої статті 310 ГПК України.

7.19. З огляду на встановлення таких порушень норм процесуального права судом апеляційної інстанції, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення та направлення справи на новий розгляд до апеляційного суду, Суд не переглядає оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в частині вирішення спору по суті за апеляційною скаргою Відповідача, а відповідно не розглядає та оцінює наведені скаржником з цього приводу в касаційній скарзі інші аргументи (пункти 5.2, 5.3).

7.20. Враховуючи викладене, визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, та з урахуванням положень пункту 2 частини першої статті 308, пункту 5 частини першої, частини четвертої статті 310 ГПК України, Суд доходить висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до апеляційного суду на новий розгляд.

7.21. Дійшовши висновку про направлення справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, судові витрати у зв`язку з переглядом справи судом касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 129 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Корпорації "Укртрансбуд" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у справі № 910/11438/22 скасувати.

3. Справу № 910/11438/22 направити до Північного апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді С.В. Бакуліна

О.Р. Кібенко