ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 910/10906/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Єрьомін С.В. (адвокат); Жухевич О.В. (адвокат)
відповідача 1 - Огнев`юк Я.В. (адвокат); Кочін Г.І. (адвокат)
відповідача 2 - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп. (Space Exploration Technologies Corp.);
товариства з обмеженою відповідальністю "Старлінк"
на рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2023,
додаткове рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2023 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023
за позовом Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп. (Space Exploration Technologies Corp.)
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Старлінк";
державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій"
про дострокове часткове припинення дії свідоцтва України.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У жовтні 2022 року юридична особа за законодавством Сполучених Штатів Америки Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп. (Space Exploration Technologies Corp.) (далі - позивач, Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп.) звернулась у господарський суд міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Старлінк" (далі - відповідач 1, ТОВ "Старлінк") та державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (далі - відповідач 2, УКНОІВІ) про дострокове часткове припинення дії свідоцтва України на торговельну марку від 25.02.2011 № 135574 щодо послуг 37, 38, 42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП), зобов`язання внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтва України на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового часткового припинення дії свідоцтва № НОМЕР_1 .
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.2023 (суддя Підченко Ю.О.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував рішення, зокрема, тим, що позивачем не доведено факту порушення, невизнання або оспорювання його прав та/або охоронюваних законом інтересів; надані відповідачем 1 докази в їх сукупності підтверджують факт використання спірного позначення "StarLink" протягом останніх п`яти років до дати подання позову.
2.3. Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 08.06.2023 (суддя Підченко Ю.О.) заяву ТОВ "Старлінк" про розподіл судових витрат задоволено. Стягнуто з позивача на користь ТОВ "Старлінк" 480 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 60 000,00 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.
2.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 з врахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду про виправлення описки від 13.09.2023 (колегія суддів: Сотніков С.В., Остапенко О.М., Копитова О.С.) рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2023 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2023 у справі № 910/10906/22 залишено без змін. Заяву ТОВ "Старлінк" про розподіл судових витрат у справі задоволено. Стягнуто з Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп. (Space Exploration Technologies Corp.) на користь ТОВ "Старлінк" 240 000 (двісті сорок тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.
2.5. Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначив, зокрема, що:
"погоджується з висновком суду першої інстанції, що основними способами використання Торговельної марки є застосування її під час пропонування та надання послуг відповідачем, для яких її зареєстровано, шляхом застосування її в діловій документації, в рекламі та в мережі Інтернет. Тобто, відповідач подав належні та достатні докази (які є належними, допустимими, достовірними та більш вірогідними на противагу поданих позивачем) на підтвердження використання спірної торговельної марки щодо всіх послуг, для яких її зареєстровано, а відтак відсутні підстави для дострокового припинення дії (анулювання) реєстрації Торговельної марки. В той же час, погоджуючись із позивачем та його доводами, що наведені у апеляційній скарзі, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність в даному випадку порушеного права позивача або його охоронюваного інтересу при зверненні із позовом (що має наслідком достатню і самостійну підставу для відхилення позовних вимог), позаяк нормою пункту 4 статті 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" так і статті 197 Угоди про асоціацію гарантоване право будь-якій особі звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва. Тобто, порушення охоронюваного законом інтересу особи-позивача зі сторони власника торговельної марки, яка не використовується правовласником, презюмується та не підлягає окремому доведенню".
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. Позивач, не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2023, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 скасувати повністю і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.2. Відповідач 1, не погоджуючись з судовим рішенням апеляційної інстанції, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить змінити постанову суду апеляційної інстанції в частині висновків про наявність порушеного права позивача або його охоронюваного інтересу при зверненні до суду з урахуванням доводів касаційної скарги відповідача 1.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи осіб, які подали касаційні скарги
4.1. Касаційна скарга позивача подана на підставі пунктів 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.
4.2. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, позивач зазначає про те, що суди апеляційної та першої інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права щодо дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку з підстав її невикористання без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі 910/5815/21, від 01.02.2022 у справі № 910/10935/20; від 21.03.2018 у справі № 910/11414/17; від 29.05.2019 у справі № 910/8180/17; від 24.02.2020 у справі № 760/12081/17; від 15.01.2019 у справі № 910/1546/18.
4.3. На думку позивача, суди апеляційної та першої інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, принаймні формально і посилались на статті 1, 16, 17, 18 Закону №3689-ХІІ, проте застосували відповідну норму права неправильно - без урахування зазначеного вище висновку Верховного Суду, оскільки в оскаржуваних судових рішеннях відсутні висновки щодо того чи була встановлена обставина саме належного використання спірної торговельної марки саме щодо кожної із зазначених у свідоцтві спірних послуг.
4.4. Позивач, у своїй касаційній скарзі, також зазначає про те, що суди апеляційної та першої інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права щодо дострокового припинення свідоцтва на торговельну марку з підстав її невикористання без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01.02.2022 у справі №910/10935/20, від 09.06.2021 у справі № 757/34959/18-ц, від 21.03.2018 у справі №910/11414/17, 29.05.2019 у справі № 910/8180/17; від 24.02.2020 у справі № 760/12081/17; від 15.01.2019 у справі № 910/1546/18 (в яких викладено висновок щодо застосування пункту 4 статті 18 Закону № 3689 та статті 197,198 Угоди про асоціацію [в яких зазначено, що підставами для відмови в достроковому припиненні дії свідоцтва (повністю або щодо частини зазначених у ньому товарів чи послуг) є: фактична наявність на ринку України спірних товарів і послуг; невикористання зареєстрованої торговельної марки менше п`яти років; наявність поважних причин такого невикористання].
4.5. Неврахування судами апеляційної та першої інстанцій висновку у зазначених вище постановах Верховного Суду призвело, на думку позивача, до порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
4.6. Так, позивач зазначає у своїй касаційній скарзі, що відповідачем не надано доказів фактичної наявності на ринку кожної із зазначених 230 послуг, внесених до переліку за свідоцтвом України №135574, та зокрема тих щодо яких позивачем заявлено вимогу про дострокове припинення дії свідоцтва.
4.7. Не з`ясувавши зазначених вище обставин належного використання спірної торговельної марки та не дослідивши пов`язані з ними докази, суди попередніх інстанцій, на переконання позивача, допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 86, частини п`ятої статті 236, та статей 237-238 ГПК України ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного вирішення справи, що в свою чергу унеможливило встановлення зазначених фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення даної справи.
4.8. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, позивач зазначає про те, що аналіз судової практики у справах про дострокове припинення дії свідоцтв на торговельні марки з підстав їх невикористання свідчить про відсутність правового висновку Верховного Суду з питання щодо "реального використання торговельної марки", який був би спрямований на формування єдиної правозастосовної практики у справах, у яких позивач доводить відсутність реального використання торговельної марки, а відповідач в свою чергу подає докази формального/символічного використання торговельної марки.
4.9. Так, Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп. зазначає, що апеляційний господарський суд (так само як і суд першої інстанції) встановив обставини лише вчинення відповідачем деяких дій з числа зазначених у пункті 4 статті 16 Закону №3689-ХІІ на цій підставі дійшов висновку, що відповідачем підтверджено використання спірної торговельної марки стосовно усіх спірних послуг. Втім, ні суд першої інстанції, ні апеляційної інстанції не досліджували обставини наявності, чи відсутності саме реального використання спірної торговельної марки, що підтверджується змістом оскаржуваних судових рішень.
4.10. Позивач в даній справі, посилаючись на частину першу статті 197 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію між Україною), стверджував, що відповідач не здійснював саме реальне використання спірної торговельної марки. Зокрема, відповідач не довів обставин фактичної наявності на ринку кожної з послуг внесених до переліку за свідоцтвом, як однієї із ознак реального використання торговельної марки, яке не є просто символічним і слугує виключно для збереження прав, наданих знаком.
4.11. Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп. у своїй касаційній скарзі зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень частини першої статті 197 Угоди про асоціацію у взаємозв`язку із нормою пункту 4 статті 16 Закону №3689-ХІІ у питанні реального використання торговельної марки.
4.12. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, позивач зазначає про те, що судом апеляційної інстанції застосовано в оскаржуваному судовому рішенні висновок Верховного Суду щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 910/5815/21 (а також у постановах від 21.03.2018 у справі № 910/11414/17, від 15.01.2019 у справі 910/1546/18; від 01.02.2022 у справі № 910/10935/20; від 29.05.2019 у справі № 910/8180/17; від 24.02.2020 у справі № 760/12081/17) від якого необхідно відступити шляхом його уточнення.
4.13. Скаржник вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, щодо застосування норми матеріального права, визначеної пунктом 4 статті 18 Закону України № 3689-ХІІ у справах з подібними правовідносинами (про дострокове припинення дії свідоцтва України повністю або частково з підстав невикористання торговельної марки), в частині можливості підтвердження використання торговельної марки власником свідоцтва шляхом подання суду доказів вчинення принаймні деяких дій з числа, зазначених у пункті 4 статті 16 Закону №3689-XIІ.
4.14. Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп. у своїй касаційній скарзі зазначає про те, що конкретизація дій на підтвердження використання торговельної марки як "принаймні деяких", вжите у висновку: "На підтвердження використання, торговельної марки власник свідоцтва має подати суду докази вчинення принаймні деяких дій з числа, зазначених у пункті 4 статті 16 Закону №3689-ХІІ" без уточнення, що вчинення дій повинно обов`язково свідчити про реальне використання торговельної марки - суперечить принципу "реальне використання торговельної марки", яке використовує законодавець в частині першій статті 197 Угоди про асоціацію, тобто, на думку скаржника, наявна колізія норм права.
4.15. Зазначене неправильне застосування норми матеріального права, на думку скаржника, призвело до порушення норм процесуального права щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного вирішення справи та законності та обґрунтованості рішення, зокрема, врегульованих статтями 13 86 236-238 ГПК України, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази на предмет саме реального використання спірної торговельної марки, що в свою чергу унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме обставин реального використання спірної торговельної марки.
4.16. Щодо додаткового рішення про розподіл судових витрат, то суди апеляційної та першої інстанцій, на думку позивача, застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних, правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, та порушили норми процесуального права, зокрема, не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
4.17. Позивач також зазначає про те, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам позивача і припустився порушення норм процесуального права, передбачених статтями 126, 127 та 129 ГПК України, а також порушив норми процесуального права щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного вирішення справи та законності та обґрунтованості рішення, зокрема, врегульованих статтями 13, 86, 236 та 269 ГПК України, оскільки суд не дослідив матеріали справи на предмет розумності та необхідності заявлених відповідачем витрат, як це передбачено процесуальним законодавством та відповідними рішеннями Європейського суду з прав людини.
4.18. ТОВ "Старлінк" також подана касаційна скарга на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
4.19. Скаржник зазначає про те, що в мотивувальній частині оскаржуваної постанови міститься висновок:
"погоджуючись із позивачем та його доводами, що наведені у апеляційній скарзі, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність в даному випадку порушеного права позивача або його охоронюваного інтересу при зверненні із позовом (що має наслідком достатню і самостійну підставу для відхилення позовних вимог), позаяк нормою пункту 4 статті 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" так і статті 197 Угоди про асоціацію гарантоване право будь-якій особі звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва. Тобто, порушення охоронюваного законом інтересу особи- позивача зі сторони власника торговельної марки, яка не використовується правовласником, презюмується та не підлягає окремому доведенню".
4.20. ТОВ "Старлінк" вважає зазначений висновок суду апеляційної інстанції безпідставним, та таким, що зроблений при неправильному тлумаченні пункту 4 статті 18 Закону №3689-ХІІ, статті 197 Угоди про асоціацію, незастосуванні частини першої статті 15, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, частини першої статті 2, частини другої статті 4, статей 13, 74, частини четвертої статті 238 ГПК України, а також неврахування висновків Верховного Суду.
4.21. Зокрема відповідач 1, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки, які викладені у постановах Верховного Суду:
від 13.05.2022 у справі № 760/4277/17;
від 16.02.2022 у справі № 299/857/19;
від 02.02.2021 у справі № 925/642/19;
від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц;
від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18;
від 14.02.2019 у справі № 911/729/18;
від 12.07.2019 у справі № 910/16436/18;
від 23.05.2022 у справі № 127/16444/19;
від 26.05.2022 у справі № 1-23-32/135-08-4825;
від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19.
4.22. На переконання ТОВ "Старлінк", судом апеляційної інстанції допущене незастосування норм, що підлягали застосуванню (частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 2, частини другої статті 4, статей 13, 74, частини четвертої статті 238 ГПК України) та визначали обов`язок позивача довести наявність у нього порушеного права чи законного інтересу. Також апеляційним судом не враховано висновків Верховного Суду, який зазначав, що відсутність порушення прав та інтересів позивача є самостійною підставою для відмови у позові.
4.23. Щодо порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, то ТОВ "Старлінк" у своїй касаційній скарзі зазначає про те, що в порушення частини четвертої статті 238 ГПК України з боку апеляційного суду у частині висновку про наявність порушеного права або охоронюваного інтересу позивача:
- не враховано норми права, які визначають обов`язок позивача довести наявність у нього порушеного права чи законного інтересу
- нe враховано висновки Верховного Суду, які зазначають, що задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права чи інтересу;
- не надано всебічну та повну оцінку доводам відповідача 1 щодо відсутності у позивача порушеного права чи законного інтересу.
4.24. ТОВ "Старлінк" також звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що позивач не підтверджував наявність у нього порушеного права/законного інтересу при зверненні до суду.
5. Доводи інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів відповідача 1, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить касаційну скаргу відповідача 1 залишити без задоволення (в якій останній просить змінити постанову суду апеляційної інстанції в частині висновків про наявність порушеного права позивача або охоронюваного інтересу при зверненні до суду).
5.2. До Верховного Суду від УКРНОІВІ надійшли пояснення на касаційні скарги, в яких останній вважає, що позивачем в сукупності не доведено факт не використання відповідачем 1 торговельної марки протягом визначеного законодавством строку; вважає, що надані відповідачем 1 докази у повній мірі відповідають критеріям належності, допустимості і достовірності. Крім того, УКРНОІВІ у своїх поясненням просить розгляд касаційних скарг здійснювати без участі представника УКРНОІВІ.
5.3. Від відповідача 1 надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, де ТОВ "Старлінк" просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а касаційну скаргу ТОВ "Старлінк" задовольнити. Крім того, ТОВ "Старлінк" просить поновити строк на подання відзиву на касаційну скаргу на 20 хвилин через технічні проблеми налаштування системи "Електронний суд".
5.4. Відповідно до частини восьмої статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
5.5. Відзив поданий у межах строку, визначеного частиною восьмою статті 165 ГПК України, й прийнятий Судом до розгляду.
5.6. Від відповідача 1 до Верховного Суду 09.11.2023 (документ сформовано в системі «Електронний суд» 08.11.2023) надійшли письмові пояснення на відзив на касаційну скаргу, а також заява про подання доказів понесення витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення суду у справі (документ сформовано в системі «Електронний суд» 09.11.2023).
5.7. Від позивача до Верховного Суду 23.11.2023 (документ сформовано в системі «Електронний суд» 23.11.2023) надійшли письмові пояснення по справі.
5.8. 29.11.2023 від відповідача 1 до Верховного Суду надійшли письмові пояснення щодо пояснень позивача від 23.11.2023 (документ сформовано в системі «Електронний суд» 28.11.2023).
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. ТОВ "Старлінк" є власником свідоцтва України № 135574 на торговельну марку "StarLink" (надалі - Торговельна марка), яка зареєстрована для наступних послуг за МКТП:
"Кл. 37: Будування; лагодження; встановлювання устатковання; технічне доглядання і лагодження автомобілів; асфальтування; перезаправляння барвильних картриджів; прасування білизни; брукування доріг; герметизація будівель (споруд); будівельне ізолювання; будівельне наглядання; очищання будівель (всередині); очищання будівель (зовні); будування хвилерізів, молів, дамб; будування ярмаркових рундуків і крамниць; наймання (прокат) бульдозерів; встановлювання і лагодження вантажопідіймачів (ліфтів); лагодження взуття; фарбування і лагодження вивісок; відновлювання двигунів, повністю зношених або частково зруйнованих; відновлювання машин, устатковання, верстатів, повністю зношених або частково зруйнованих; відновлювання меблів; відновлювання протекторів шин; встановлювання дверей і вікон; водогінні роботи; вулканування шин (лагодження); газопровідні роботи; лагодження годинників; гостріння ножів; дезінфікування; добування копалин, наймання (прокат) дорожніх прибиральних машин; наймання (прокат) екскаваторів; встановлювання і лагодження електроприладів; лагодження секретних замків; змащування транспортних засобів; зносіння будівель; лагодження дощових зонтів; встановлювання і лагодження зрошувальних засобів; інформування щодо лагодження; інформування щодо споруджування; технічне доглядання і лагодження кімнат-сейфів; лагодження і технічне доглядання кінопроекторів; клепання; встановлювання, технічне доглядання і лагодження комп`ютерів; встановлювання, технічне доглядання і лагодження конторського устатковання; чищення і лагодження парових котлів; наймання (прокат) кранів (споруджувальної техніки); встановлювання кухонного устатковання; лагодження підводне; ладнання (штопання, латання) одягу; лакування; лискування транспортних засобів; технічне доглядання і лагодження літаків; лудіння (поновлювання); встановлювання, технічне доглядання і лагодження машин і механізмів; доглядання меблів; лагодження меблів; миття автомобілів; миття транспортних засобів; реставрування музичних інструментів; мулярство; мурування; лагодження насосів (помп); прокладання і технічне доглядання нафтопроводів; нищення шкідливих гризунів; нищення шкідників, крім сільськогосподарських; оббивання меблів; лагодження оббивки меблів; обслуговування на станціях транспортних засобів (заправляння пальним і технічне обслуговування); лагодження одягу; чищення одягу; чищення оздобленої білизни; встановлювання і лагодження опалювального устатковання; технічне доглядання і лагодження пальників; лагодження парасольок; встановлювання і лагодження печей; підводне споруджування; встановлювання і лагодження апаратів для кондиціювання повітря; встановлювання і лагодження пожежної сигналізації; покривання штучним снігом; покрівельні роботи; поновлювання одягу; будування портів; послуги сажотрусів; прання; прання білизни; прання білизни в пральнях; прасування одягу парою; прибирання вулиць; протикорозійне обробляння; протикорозійне обробляння транспортних засобів; встановлювання і лагодження протикрадіжної сигналізації; усування радіозавад в електричному устаткованні; реставрування творів мистецтва; риштування (встановлювання риштовання); розробляння кар`єрів; свердлування (буріння) свердловин; технічне доглядання і лагодження сейфів; устатковування і лагодження складів; наймання (прокат) споруджувальної техніки; споруджування; споруджування заводів, фабрик; суднобудування; сухе чищення; встановлювання і лагодження телефонів; технічне доглядання транспортних засобів; технічне обслуговування басейнів; тинькування; лагодження транспортних засобів; чищення транспортних засобів: фарбування будівель (всередині і зовні); лагодження фотоапаратів; встановлювання і лагодження холодильного устатковання; чищення і лагодження хутра; наймання (прокат) чистильних машин; чищення вікон; чищення пемзою; чищення піском; чищення і лагодження вичиненої шкіри (ременю); шпалерні роботи.
Кл. 38: 3в`язок; абонентський телеграфний зв`язок: послуги агентств телеграфного і телефонного інформування; наймання (прокат) апаратури для посилання повідомин; викликання по радіо чи по телефону (послуги); інформування щодо далекого зв`язку (телекомунікації); надавання доступу до світової комп`ютерної мережі; електронна пошта; послуги щодо електронних оповіщальних дощок (телекомунікаційні послуги); надання телекомунікаційних каналів для замовляння товарів за телевізійною рекламою; наймання (прокат) апаратури для зв`язку (телекомунікації); зв`язок за допомогою волоконних оптичних мереж; зв`язок за допомогою комп`ютерних терміналів; зв`язок телеграфний; зв`язок телефонний; кабельне телевізійне мовлення; комп`ютерне передавання повідомин і зображень; мовлення телевізійне; наймання (прокат) модемів; надавання доступу до баз даних; надавання часу доступу до глобальних комп`ютерних мереж; надання чатів (форумів для дискусій) в інтернеті; агентства новин; передавання телеграм; передавання факсимільне; посилання повідомин; посилання телеграм; послуги голосової пошти; радіомовлення; радіотелефонний зв`язок; супутниковий зв`язок; телеграфні послуги; послуги з телекомунікаційного маршрутування та з`єднування; надавання телекомунікаційного зв`язку із світовою комп`ютерною мережею; послуги щодо телеконференцій; наймання (прокат) телефонів; телефонні послуги; наймання (прокат) факсимільної апаратури; відправляння та отримування електронних повідомлень та електронних зображень в мережі інтернет за допомогою інтернет-пейджерів; забезпечування спілкування через інтернет-чати; забезпечування спілкування через інтернет-форуми; забезпечування спілкування через інтернет-блоги (інтернет-щоденники); надавання веб-інтерфейсу для користування та керування електронною поштою; надавання доступу до дискового простору для розміщування інтернет-пошти; надавання доступу до дискового простору для розміщування особистої інформації в мережі інтернет; послуги, що дають змогу усно і візуально спілкуватися одній людині з іншою людиною за допомогою інтернету, а саме: ІР-телефонії та інтернет-пейджерів; послуги зв`язку за допомогою веб-сторінок; послуги провайдерів.
Кл. 42: Науково-технологічні та проектно-дослідницькі послуги; послуги промислового аналізування та досліджування; розробляння та проектування комп`ютерної техніки і програмного статку; аналізування використовності нафтових родовищ; архітектурне консультування; будівельне проектування; вивчання технічних проектів; випробовування матеріалів; випробовування текстилю; відновлювання комп`ютерної бази даних; встановлювання справжності мистецьких творів; випробовування нафтових свердловин; геологічне експертування; геологічне розвідування; досліджування в геології; дизайн в оформлянні інтер`єру; дизайн пакування (послуги); дизайн промисловий; досліджування в бактеріології; досліджування в біології; досліджування в техніці; досліджування в косметології; досліджування в фізиці; досліджування в хімії; досліджування у сфері захисту довкілля (навколишнього середовища); досліджування підводне; дублювання комп`ютерних програм; експертування; експертування нафтових родовищ; засівання хмар (щоб спричинити опади); послуги із захищання від комп`ютерних вірусів; знімання топографічне (наземне знімання): інжиніринг; інсталювання (встановлювання) комп`ютерних програм; калібрування (вимірювання); комп`ютерне програмування; комп`ютерне системне аналізування; консультування щодо енергозберігання; наймання (прокат) комп`ютерів; конвертування (перетворювання) даних комп`ютерних програм (крім фізичного перетворювання); конвертування (перетворювання) даних чи документів з фізичних носіїв на електронні: консультування щодо програмного статку для комп`ютерів; консультування щодо комп`ютерної техніки; метеорологічне інформування (прогнозування поголи): наймання (прокат) програмного статку комп`ютерів; обслуговування програмного статку комп`ютерів; оновлювання програмного статку комп`ютерів; розробляння програмного статку комп`ютерів; проектування комп`ютерних систем; досліджування в механіці; моделювання одягу; надання пошукових засобів для інтернету; наймання (прокат) веб-серверів; образотворче оформляння; обслуговування та створювання веб-сайтів для інших; послуги фахівців з хімії; перевіряння якості; планування розвитку міст; перевіряння щодо роботопридатності транспортних засобів; послуги щодо архітектури; проводіння досліджувань і розробляння нових товарів для інших; розвідування нафти; розміщування комп`ютерних веб-сайтів; стилізований промисловий дизайн; хімічні аналізи ".
6.2. Позивач стверджує, що спірна Торговельна марка не використовується в Україні більше, ніж протягом останніх п`яти років щодо послуг 37, 38 та 42 класів МКТП, для яких вона зареєстрована, крім наступних послуг 42 класу МКТП:
- послуги із захищання від комп`ютерних вірусів; інсталювання (встановлювання) комп`ютерних програм; консультування щодо програмного статку для комп`ютерів; консультування щодо комп`ютерної техніки.
6.3. Згідно з доводами, викладеними у позові, охоронюваний законом інтерес Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп. полягає в тому, що останній має намір зареєструвати та використовувати позначення "STARLINK" в якості торговельної марки в Україні для товарів і послуг, споріднених з тими для яких зареєстрована Торговельна марка, таким чином щоб не порушувати права третіх осіб. відповідачем 1 порушується охоронюваний законом інтерес позивача стосовно прагнення здійснювати підприємницьку діяльність під торговельною маркою "STARLINK" та подальшим правомірним її використанням на території України.
6.4. Також, мотивуючи заявлений позов, позивач стверджує, що відсутні поважні причини для невикористання Торговельної марки щодо всіх послуг, для яких вона зареєстрована, що дає достатні підстави, на думку позивача, для дострокового часткового припинення дії на території України Торговельної марки щодо всіх послуг, для яких вона зареєстрована, крім наступних послуг 42 класу МКТП: послуги із захищання від комп`ютерних вірусів; інсталювання (встановлювання) комп`ютерних програм; консультування щодо програмного статку для комп`ютерів; консультування щодо комп`ютерної техніки, в судовому порядку.
6.5. Заперечуючи проти заявленого позову, відповідачі наголошували, зокрема, на такому:
- позивач не наводить належних та допустимих доказів того, що протягом п`ятирічного терміну до дати подання позову відповідач 1 не використовував Торговельну марку стосовно усіх послуг 37, 38 та 42 класів МКТП, щодо яких Торговельну марку було зареєстровано;
- право позивача не порушене, а задоволення судом даного позову можливе лише за умови доведення позивачем наявності у нього порушеного (невизнаного, оспореного) відповідачем права.
6.6. Суди попередніх інстанцій зазначили про те, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності підтверджують використання відповідачем спірної торговельної марки для послуг 37, 38 та 42 класів МКТП, щодо яких вона зареєстрована, а саме:
1) на підтвердження використання послуг 37 класу МКТП, зокрема, та не виключно, встановлювання, технічного доглядання і лагодження комп`ютерів; встановлення та лагодження пожежної сигналізації; встановлювання і лагодження протикрадіжної сигналізації тощо:
Резюме компанії ТОВ "СТАРЛІНК" від 03.10.2020; Рекламні брошури; ІТ-консалтинг-оголошення на сайті; Пропозиція послуг-оголошення на сайті; Пакет комерційних пропозицій; Договір про надання послуг від 09.08.2021 № НПз-210809/1 з додатками; Договір про надання послуг від 31.01.2020 № НПз-200131/2; Договір про надання послуг від 21.06.2018 № НПз-180621; Договір про надання послуг від 02.04.2018 № НПз-180402/1; Акт про надання послуг від 12.08.2021 № УТ-1431 (РО1714586); Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 10.02.2022 № УТ-У175; Акт надання послуг від 09.08.2019 № 1032; Акт надання послуг від 09.08.2019 № 1033; Акт надання послуг від 03.04.2019 № 463; Акт надання послуг від 31.01.2019 № 161; Акт від 10.01.2022 №УТ-46; Старлінк TOB Реєстр документів "Реалізація товарів і послуг" та Аналіз рахунку № 703 від 01.01.2017 по 31.12.2021 стосовно напрямків надання послуг за Реєстром документів; Рахунок на оплату від 07.08.2019 № 897; Рахунок на оплату від 07.08.2019 № 897; Акт надання послуг від 09.08.2019 № 1032; Акт надання послуг від 09.08.2019 № 1033; Рахунок на оплату від 01.04.2019 № 317; Акт надання послуг від 03.04.2019 № 463; Рахунок на оплату від 24.01.2019 № 63; Акт надання послуг від 31.01.2019 № 161; Комерційна пропозиція на поставку обладнання від 11.04.2019; Пропозиція послуг-оголошення на сайті (Злагодженість обчислювального центру); Пропозиція послуг: - організація охорони і моніторингу житлових і нежитлових приміщень; Видаткова накладна від 15.08.2019 № 1048; Видаткова накладна від 19.10.2018 № 1238; Договір поставки від 26.07.2019 №26-07/С та Додатки від 26.07.2019; Замовлення клієнта від 09.11.2021 № УТ-1765; Видаткова накладна від 18.11.2021 № УТ-1700; Рахунок на оплату від 05.07.2021 № 956; Видаткова накладна від 19.07.2021 № 1249; Договір поставки від 24.01.2020 № П-200124/1; Видаткова накладна від 19.10.2018 № 1238; Безпека - оголошення на сайті; Пропозиція послуг: - організація охорони і моніторингу житлових і нежитлових приміщень; Пропозиція послуг - оголошення на сайті (Злагодженість обчислювального центру); ІР-телефонія - оголошення на сайті; Рахунок на оплату від 04.02.2020 № 111; Акт надання послуг від 04.02.2020 № 137; Рахунок на оплату від 15.05.2019 № 517; Акт надання послуг від 15.05.2019 № 609; Акт надання послуг від 08.02.2019 № 173; Рахунок на оплату від 05.03.2018 № 180; Акт надання послуг від 05.03.2018 № 196; Рахунок на оплату від 21.07.2021 № 1071; Видаткова накладна від 23.07.2021 № 1259; Договір поставки від 01.02.2017 № П-170201 та Додаткові угоди від 29.12.2018. Додаткова угода від 09.09.2019. Додаткова угода від 27.12.2019. Додаткова угода від 30.12.2020. Додаткова угода від 29.12.2021; Замовлення клієнта від 06.08.2021 № УТ-1202; Видаткова накладна № 1417 від 09.08.2021; Рахунок на оплату від 20.07.2021 № 1069; Видаткова накладна від 23.07.2021 № 1261; Договір поставки № П-201102/1 від 02.11.2020; Комерційна пропозиція на поставку обладнання від 11.04.2019; Запрошення на ділову зустріч "Можливості та принцип роботи до ір телефонії" від липня 2018.
2) послуг 38 класу МКТП, зокрема, та не виключно, зв`язок; інформування щодо далекого зв`язку (телекомунікації); надавання доступу до світової комп`ютерної мережі; електронна пошта; зв`язок за допомогою волоконних оптичних мереж; зв`язок за допомогою комп`ютерних терміналів; комп`ютерне передавання повідомин і зображень; надавання доступу до баз даних; надавання часу; доступу до глобальних комп`ютерних мереж; послуги голосової пошти; радіотелефонний зв`язок; супутниковий зв`язок; послуги з телекомунікаційного маршрутування та з`єднування; надавання телекомунікаційного зв`язку із світовою комп`ютерною мережею; послуги щодо телеконференцій; відправляння та отримування електронних повідомин та електронних зображень в мережі інтернет за допомогою інтернет-пейджерів; надавання веб-інтерфейсу для користування та керування електронною поштою; надавання доступу до дискового простору для розміщування інтернет-пошти; надавання доступу до дискового простору для розміщування особистої інформації в мережі інтернет; послуги, що дають змогу усно і візуально спілкуватися одній людині з іншою людиною за допомогою інтернету, а саме: ІР-телефонії та інтернет-пейджерів; послуги провайдерів:
Резюме компанії ТОВ "СТАРЛІНК" від 03.10.2020; Рекламні брошури; Імейл-розсилка на клієнтів від імені СЕО від 01.09.2018; Імейл-розсилка на клієнтів від імені СЕО 18.02.2018; Імейл-розсилка на партнерів від імені директорки 03.02.2018; Імейл-розсилка від імені СЕО 29.03.2021; IT-консалтинг-оголошення на сайті; Пропозиція послуг - оголошення на сайті (Злагодженість обчислювального центру); ІР-телефонія - оголошення на сайті; Дата-центр - оголошення на сайті; Web-проекти - оголошення на сайті; Пропозиція послуг: захист від атак вірусів, технічних збоїв, фізичного пошкодження баз даних; Пакет комерційних пропозицій; Договір поставки від 01.07.2017 № П-170201/1 та видаткова накладна № УТ-216 (Р01716079) від 09.05.2022; платіжне доручення № PAY1730941 від 17.02.2022 Призначення платежу: оплата згідно з документом № УТ-255,16.02.22; Договір про надання послуг від 02.04.2018 № НПз-180402/1; Договір про надання послуг від 21.06.2018 № НПз-180621 року; Договір про надання послуг від 31.01.2020 № НПз-200131/2; Договір про надання послуг від 09.08.2021 № НПз-210809/1 з додатками; Договір про надання послуг від 29.10.2021 № НПз-211029/1; Рахунок на оплату від 11.09.2018 № 921; Рахунок на оплату від 20.10.2020 № 1380; Рахунок на оплату від 15.10.2021 № 1181; Рахунок на оплату від 17.02.2022 № УТ-256; Видаткова накладна від 25.10.2019 № 1492; Видаткова накладна від 22.10.2020 № 1779; Видаткова накладна від 06.05.2022 № УТ-174; Замовлення клієнта від 28.09.2021 № УТ 1434; Акт надання послуг від 17.09.2018 № 1081; АКТ від 06.10.2021 № УТ-1716; Акт від 31 12.2021 №УТ-1731; Акт від 30.09.2022 № УТ-339; Старлінк TOB Реєстр документів "Реалізація товарів і послуг" та Аналіз рахунку № 703 від 01.01.2017 по 31.12.2021 стосовно напрямків надання послуг за Реєстром документів.; Комерційна пропозиція від 31.08.2018; Пропозиція стосовно IT-інфраструктури в Дата Центрі ЄС від 28.04.2020; Запрошення на ділову зустріч "Хмарні сервіси від компанії Старлінк" від серпня 2018; Запрошення на захід "Захмарні можливості хмарних сервісів від компанії Старлінк" від жовтня 2018.
3) всього 42 класу МКТП, окрім: послуги із захищання від комп`ютерних вірусів; інсталювання (встановлення) комп`ютерних програм; консультування щодо програмного статку для комп`ютерів; консультування щодо комп`ютерної техніки:
Резюме компанії ТОВ "СТАРЛІНК" від 03.10.2020; Рекламні брошури; Імейл-розсилка на клієнтів від імені СЕО 18.02.2018; Імейл-розсилка на партнерів від імені директорки 03.02.2018; Свідоцтво від адміністратора домену .UA № 4191 01.07.2009 (з підтвердженням чинності станом на 2022 рік - скріншотом з сайту hostmaster.ua); Пропозиція послуг - оголошення на сайті; Пропозиція послуг - оголошення на сайті (Злагодженість обчислювального центру); ІТ-консалтинг-оголошення на сайті; Пропозиція послуг ІТ-підтримка Моніторинг сайтів; Безпека - оголошення на сайті; Пропозиція послуг: захист від атак вірусів, технічних збоїв, фізичного пошкодження баз даних; Дата-центр - оголошення на сайті; Web-проекти - оголошення на сайті; Реєстрація доменних імен - оголошення на сайті; Пакет комерційних пропозицій; Договір купівлі-продажу від 01.12.2017 № 216; Договір постачання програмних продуктів від 08.11.2018 № SР-081118-1; Договір про надання послуг від 04.02.2019 №/74 (та додаток); Договір від 27.11.2019 № ПМЗ/50-22604-2019; Договір про надання послуг від 31.01.2020 № НПз-200131/2; Договір про надання послуг на виконання робіт в галузі інформаційних технологій від 29.05.2020 № НП- 200529/1 з Додатком № 1; Договір про надання послуг № НПз-210809/1 від 09.08.2021 з додатками; Рахунок на оплату від 14.02.2018 № 134; Рахунок на оплату від 15.06.2018 № 566; Рахунок на оплату від 10.10.2018 № 805; Рахунок на оплату від 13.07.2021 № 1051; Акт надання послуг від 11.10.2018 № 1224; Рахунок на оплату від 15.06.2018 № 566; Акт надання послуг від 18.06.2018 № 658; Акт надання послуг від 31.01.2019 № 161; Акт надання послуг від 03.04.2019 № 463; Акт надання послуг від 09.08.2019 № 1032; Акт надання послуг від 09.08.2019 № 1033; Акт надання послуг від 31.01.2019 № 161; Акт надання послуг від 03.07.2020 № 1044; Акт надання послуг від 20.07.2021 № 1268; Акт про надання послуг № УТ-1431 (Р01714586) від 12.08.2021; Акт № УТ- від 29.12.2021 А1968; Акт від 31.12.2021 №УТ-А1935; Акт від 31.12.2021 № УТ-1759; Акт від 31.12.2021 № УТ-1752; Акт від 31.12.2021 №УТ-1740; Акт від 31.12.2021 № УТ-1758; АКТ здачі-приймання робіт (надання послуг) від 10.02.2022 № УТ-У175; Акт від 28.02.2022 №УТ-151; Акт від 28.02.2022 № УТ-150; Акт №УТ-86 від 31 січня 2022 р.; Акт № УТ-157 від 31 березня 2022 р.; Акт від 30.04.2022 №УТ-191; Акт від 30.04.2022№ УТ-184; Акт від 13.10.2022 № УТ-390; Старлінк TOB Реєстр документів "Реалізація товарів і послуг" та Аналіз рахунку від 01.01.2017 по 31.12.2021 № 703 стосовно напрямків надання послуг за Реєстром документів; Матеріали аудиту сайту abmcloud.com від 30.01.2018; Матеріали короткого технічного аудиту сайту urkzoloto від 06.02.2018; Дорожня карта по реалізації проекту зі створення IT-інфраструктури Переяслав-Хмельницької ТЕЦ від 15.02.2019; Комерційна пропозиція по впровадженню DLP Майкрософт від 05.11.2019; Результати аудиту IT-інфраструктури компанії ECOVIS від 20.11.2019; Пропозиція стосовно IT-інфраструктури в Дата Центрі ЄС від 28.04.2020; Пропозиція по Microsoft Azure від 28.04.2020; Запрошення на захід "IT безпека на підприємстві від А до Я" від грудня 2018; Запрошення на захід "Захмарні можливості хмарних сервісів від компанії Старлінк" від жовтня 2018; Запрошення на ділову зустріч "Хмарні сервіси від компанії Старлінк" від серпня 2018; Запрошення на ділову зустріч "Можливості та принцип роботи до ір телефонії" від липня 2018; Запрошення на ділову зустріч "Організація захисту інформації за допомогою апаратних фаєрфолів" від січня 2018.
6.7. Додатково відповідач 1 подав суду Висновок судового експерта Пейкрішвілі Мамуки Шотаєвича від 20.02.2023 № 1/2023 за результатами проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності.
6.8. На вирішення експерта було поставлено наступне питання: чи є підстави вважати, що з урахуванням наданих на дослідження матеріалів знак для товарів і послуг (торговельна марка) за свідоцтвом України № 135574 використовувався (використовувалась) для зазначених у такому свідоцтві послуг 37, 38 класів МКТП, та послуг 42 класу МКТП, окрім таких послуг: "послуги із захищання від комп`ютерних вірусів; інсталювання (встановлення) комп`ютерних програм; консультування щодо програмного статку для комп`ютерів; консультування щодо комп`ютерної техніки"?
6.9. За результатами проведеного дослідження експертом зроблено висновок, що є підстави вважати, що знак для товарів і послуг (торговельна марка) за свідоцтвом України №135574 використовувався (використовувалась), щонайменше, для наступних зазначених у такому свідоцтві послуг:
37 клас МКТП - лагодження; інформування щодо лагодження; встановлювання устаткування; встановлювання і лагодження електроприладів; встановлювання, технічне доглядання і лагодження комп`ютерів; встановлювання і лагодження пожежної сигналізації; встановлювання і лагодження протикрадіжної сигналізації; встановлювання і лагодження телефонів.
38 клас МКТП - зв`язок; інформування щодо далекого зв`язку (телекомунікації); надавання доступу до світової комп`ютерної мережі; електронна пошта; зв`язок за допомогою волоконних оптичних мереж; комп`ютерне передавання повідомлень і зображень; надавання доступу до баз даних; надавання часу доступу до глобальних комп`ютерних мереж; радіотелефонний зв`язок; супутниковий зв`язок; послуги з телекомунікаційного маршрутування та з`єднування; надавання телекомунікаційного зв`язку із світовою комп`ютерною мережею; послуги щодо телеконференцій; надавання веб-інтерфейсу для користування та керування електронною поштою; надавання доступу до дискового простору для розміщування інтернет-пошти; надавання доступу до дискового простору для розміщування особистої інформації в мережі інтернет; послуги, що дають змогу усно і візуально спілкуватися одній людині з іншою людиною за допомогою інтернету, а саме: ІР-телефонії та інтернет-пейджерів; послуги провайдерів.
42 клас МКТП - розробляння та проектування програмного статку; відновлювання комп`ютерної бази даних; дублювання комп`ютерних програм; комп`ютерне програмування; комп`ютерне системне аналізування; наймання (прокат) програмного статку комп`ютерів; обслуговування програмного статку комп`ютерів; оновлювання програмного статку комп`ютерів; проектування комп`ютерних систем; наймання (прокат) веб-серверів; обслуговування та створювання веб-сайтів для інших; розміщування комп`ютерних веб-сайтів.
6.10. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що торговельна марка є використаною, а надані відповідачем 1 докази в їх сукупності підтверджують факт використання оспорюваної торговельної марки протягом останніх п`яти років до дати подання позову Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності або відсутності підстав для дострокового часткового припинення дії спірного свідоцтва України №135574 щодо послуг 37, 38 та частини послуг 42 класу МКТП.
8.2. Місцевий господарський суд дійшов висновку, зокрема, про те, що основними способами використання торговельної марки є застосування її під час пропонування та надання послуги, для якої її зареєстровано, застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет; позивач не довів наявності порушеного охоронюваного законом інтересу та факту невикористання ТОВ "Старлінк" торговельної марки за свідоцтвом України від 25.02.2011 № 135574 щодо всього переліку послуг 37, 38, 42 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків, а тому підстави для дострокового припинення дії вказаного свідоцтва відсутні. Отже, торговельна марка є використаною, а надані відповідачем 1 докази в їх сукупності підтверджують факт використання оспорюваної торговельної марки протягом останніх п`яти років до дати подання позову Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп.
8.3. Колегія суддів апеляційної інстанції погодилася з висновком суду першої інстанції, що основними способами використання торговельної марки є застосування її під час пропонування та надання послуг відповідачем 1, для яких її зареєстровано, шляхом застосування її в діловій документації, в рекламі та в мережі Інтернет. Тобто, відповідач подав належні та достатні докази (які є належними, допустимими, достовірними та більш вірогідними на противагу поданих позивачем) на підтвердження використання спірної торговельної марки щодо всіх послуг, для яких її зареєстровано, а відтак відсутні підстави для дострокового припинення дії (анулювання) реєстрації торговельної марки.
8.4. В той же час, погоджуючись із позивачем та його доводами, що наведені у апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність в даному випадку порушеного права позивача або його охоронюваного інтересу при зверненні із позовом (що має наслідком достатню і самостійну підставу для відхилення позовних вимог), позаяк нормою пункту 4 статті 18 Закону № 3689-XII так і статті 197 Угоди про асоціацію гарантоване право будь-якій особі звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва. Тобто, порушення охоронюваного законом інтересу особи-позивача зі сторони власника торговельної марки, яка не використовується правовласником, презюмується та не підлягає окремому доведенню.
8.5. Верховний Суд, під час оцінки доводів, наведених в касаційних скаргах, виходить з таких міркувань.
8.6. Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
8.7. Згідно з статтею 54 Конституції України, громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
8.8. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.
8.9. Відносини щодо набуття та здійснення права власності на торговельні марки регулюються, зокрема, Законом №3689-XII.
8.10. Свідоцтво України на знак для товарів і послуг дає власнику право на його використання, виключне право дозволяти або забороняти таке використання. Але із свідоцтва випливають не лише права, а й обов`язки щодо використання торговельної марки. Так, відповідно до статті 17 Закону №3689-XII власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.
8.11. Відповідно до статті 158 Угоди про асоціацію для цілей цієї Угоди права інтелектуальної власності включають зокрема, торговельні марки.
8.12. Угодою про асоціацію встановлені окремі стандарти, які доповнюють та уточнюють права і зобов`язання Сторін згідно з Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) та іншими міжнародними договорами у сфері інтелектуальної власності, зокрема, щодо торговельних марок.
8.13. Статтею 198 Угоди про асоціацію визначено, що сторони передбачають, що реєстрація торговельної марки підлягає анулюванню, якщо протягом безперервного п`ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання; проте жодна особа не може заявити, що права власника на торговельну марку мають бути анульовані, якщо протягом проміжку часу між закінченням п`ятирічного періоду і поданням заяви про анулювання розпочалося або було поновлено реальне використання торговельної марки; початок використання або його поновлення протягом трьохмісячного періоду, що передує заяві про анулювання, яке розпочалося відразу після закінчення безперервного п`ятирічного періоду невикористання, не беруться до уваги, якщо підготовка до початку або поновлення використання здійснюється лише у зв`язку з тим, що власник усвідомлює можливість подання заяви про анулювання.
8.14. Таким чином, наведені норми статті 198 Угоди про асоціацію передбачають анулювання реєстрації торговельної марки, якщо протягом безперервного п`ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання.
8.15. Відповідно до пункту 4 статті 18 Закону №3689-XII, якщо торговельна марка не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг безперервно протягом п`яти років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або якщо використання торговельної марки призупинено з іншої дати після цієї публікації на безперервний строк у п`ять років, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.
8.16. Для цілей цього пункту використанням торговельної марки власником свідоцтва вважається також використання її з дозволу власника свідоцтва іншою особою.
8.17. Дію свідоцтва не може бути припинено, якщо у строк від закінчення п`ятирічного строку невикористання торговельної марки до подання позову про дострокове припинення дії свідоцтва почалося чи відновилося її використання, крім випадку, коли підготовка до початку використання або відновлення використання торговельної марки розпочалися протягом трьох місяців до подання такого позову та після того, як власник свідоцтва довідався про можливість його подання.
8.18. Частиною другою статті 157 Господарського кодексу України передбачено, що умови використання торговельної марки у сфері господарювання визначаються законом.
8.19. Відповідно до пункту 2 статті 16 Закону №3689-XII свідоцтво надає його власнику право використовувати торговельну марку та інші права, визначені цим Законом.
8.20. Пунктом 4 статті 16 Закону №3689-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що саме визнається використанням торговельної марки та коли торговельна марка визнається використаною.
8.21. Використанням торговельної марки визнається:
нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано; застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
8.22. Торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки.
8.23. У розгляді вимог про дострокове припинення дії свідоцтва на торговельні марки внаслідок її невикористання найбільш значущим є доведення належними допустимими, достовірними чи вірогідними доказами факту невикористання торговельної марки. Незважаючи на те, що тягар доведення у таких справах лежить на особі, щодо свідоцтва якої була подана заява про припинення, одним з основоположних принципів цивільного та господарського процесів є змагальність сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
8.24. Стаття 129 Конституції України передбачає у якості однієї із основних засад судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно і ГПК України також закріпив правило про те, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
8.25. Змагальність є одним із елементів методу правового регулювання суспільних відносин у сфері господарського судочинства. Вона необхідна як гарантія реалізації принципу всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи, захисту порушених прав і інтересів, які є необхідними для повноцінного змагання у всіх стадіях процесу. Вона також є гарантією для утвердження законності і справедливості при винесенні судових рішень.
8.26. Водночас, у розгляді справ цієї категорії, враховуючи один із основних принципів господарського судочинства, не повинна здійснюватися трансформація тягаря доведення і його перенесення з особи, щодо свідоцтва якої була подана заява про дострокове припинення.
8.27. Аналіз законодавчих приписів, наведених у статтях 1, 16, 17, 18 Закону №3689-XII дає підстави для висновку про те, що, виходячи з правової сутності торговельної марки, умовою належного її використання є використання власником зареєстрованої торговельної марки саме щодо зазначених у свідоцтві товарів і послуг.
8.28. Якщо торговельна марка без поважних причин безперервно не використовується щодо частини або всіх товарів та/або послуг, внесених до реєстру, протягом п`яти років від дати публікації про видачу свідоцтва або від іншої дати, то це є достатньою підставою для дострокового припинення за рішенням суду дії свідоцтва на таку торговельну марку повністю або частково щодо відповідних товарів та/або послуг. Не підлягає достроковому припиненню дія свідоцтва у випадку коли використання торговельної марки розпочалося або відновилося до подання позову.
8.29. Так, із встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи вбачається, що маючи намір добросовісно використовувати на території України позначення "STARLINK" в якості торговельної марки для товарів і послуг, що є спорідненими з тими, для яких зареєстрована торговельна марка відповідача 1, та вважаючи, що відповідач 1 її не використовує протягом останніх п`яти років, порушуючи обов`язок добросовісного використання належної йому торговельної марки, Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп. звернулася до суду про дострокове часткове припинення дії свідоцтва від 25.02.2011 №135574.
8.30. Касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача відкрито на підставі пункту 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
8.31. Щодо обґрунтування підстави касаційної скарги, передбаченої пунктом 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України, позивач зазначає таке.
8.32. На переконання позивача суди апеляційної та першої інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норму права щодо дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку з підстав її використання без врахування висновку щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 910/5815/21, від 01.02.2022 у справі № 910/10935/20, від 21.03.2018 у справі № 910/11414/17, від 29.05.2019 у справі № 910/8180/17, від 29.05.2019 у справі № 910/12081/17, від 15.01.2019 у справі № 910/1546/18.
8.33. Позивач зазначає, що Верховний Суд у зазначених вище постановах виклав наступний висновок: "Аналіз законодавчих приписів, наведених у статтях 1, 16, 17, 18 Закону №3689-XII дає підстави для висновку про те, що, виходячи з правової сутності торговельної марки, умовою належного її використання є використання власником зареєстрованої торговельної марки саме щодо зазначених у свідоцтві товарів і послуг", який, на думку позивача, суди попередніх інстанцій не застосували.
8.34. Крім того, позивач у своїй касаційній скарзі зазначає про те, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права щодо дострокового припинення дії свідоцтва на торговельну марку з підстав її використання без врахування висновку щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/10935/20, від 09.06.2021 у справі № 757/34959/18-ц, від 21.03.2018 у справі № 910/11414/17, від 29.05.2019 у справі № 910/8180/17, від 24.02.2020 у справі №760/12081/17, від 15.01.2019 у справі №910/1546/18. Скаржник вказує на те, що у зазначених справах міститься висновок, який судами попередніх інстанцій не застосовано, а саме : "Згідно з пунктом 4 статті 18 Закону № 3689 та статтями 197, 198 Угоди про асоціацію підставами для відмови в достроковому припиненні дії свідоцтва (повністю або щодо частини зазначених у ньому товарів чи послуг) є: фактична наявність на ринку України спірних товарів і послуг; невикористання зареєстрованої торговельної марки менше п`яти років; наявність поважних причин такого невикористання".
8.35. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
8.36. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами, насамперед, за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
8.37. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
8.38. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
8.39. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід, насамперед, визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
8.40. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи [див. постанови від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)]. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
8.41. Предметом розгляду у даній справі є дострокове часткове припинення дії свідоцтва України на торговельну марку від 25.02.2011 № 135574 щодо послуг 37, 38, 42 класів МКТП, зобов`язання внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтва України на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового часткового припинення дії свідоцтва № 135574.
8.42. Предметом розгляду у справі № 910/5815/21 є дострокове припинення дії свідоцтв України № 81675 та № 81677 на торговельні марки частково (з підстав їх невикористання).
8.43. Предметом розгляду у справі № 910/10935/20 є дострокове припинення дії свідоцтв на знаки для товарів і послуг(з підстав їх невикористання).
8.44. Предметом розгляду у справі № 910/11414/17 є дострокове припинення дії свідоцтва України № 179317 на знак для товарів і послуг (з підстав її невикористання).
8.45. Предметом розгляду у справі № 910/8180/17 є дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг (з підстав її невикористання).
8.46. Предметом розгляду у справі № 910/1546/18 є дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг (з підстав їх невикористання).
8.47. Предметом розгляду у справі № 760/12081/17 є дострокове припинення дії свідоцтва України № 152732 на знак для товарів і послуг (з підстав їх невикористання).
8.48. Предметом розгляду у справі № 757/34959/18-ц є дострокове припинення дії свідоцтва України № 152732 на знак для товарів і послуг (з підстав їх невикористання).
8.49. Таким чином, справа №910/10906/22 та справи №910/5815/21, №910/10935/20, №910/11414/17, №910/8180/17, №910/1546/18, №760/12081/17, №757/34959/18-ц є схожими як за підставами позову, предметом оскарження, так і за однаковим нормативно-правовим регулюванням.
8.50. Позивач, у своїй касаційній скарзі зазначає про те, що суди апеляційної та першої інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях формально посилались на статті 1, 16, 17, 18 Закону №3689-ХІІ, проте застосували відповідну норму права неправильно - без урахування зазначеного вище висновку Верховного Суду, оскільки в оскаржуваних судових рішеннях відсутні висновки щодо конкретного встановлення обставин належного використання спірної торговельної марки саме щодо кожної із зазначених у свідоцтві спірних послуг.
8.51. Аналіз змісту оскаржуваних судових рішень свідчить, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували вказану норму права щодо належного використання торговельної марки у справах про дострокове припинення дії свідоцтва на торговельну марку з підстав її невикористання без урахування зазначеного вище висновку Верховного Суду. Тобто, ухвалюючи рішення в цій справі, суди не взяли до уваги, що умовою належного використання спірного зареєстрованого знака є його використання відповідачем 1 саме щодо кожного із зазначених у спірному свідоцтві послуг, а не використання торгової марки загалом, тому підстава оскарження позивачем судових рішень, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, знайшла своє підтвердження.
8.52. Неврахування судами зазначеного висновку Верховного Суду щодо застосування норми матеріального права призвело до порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
8.53. Суди першої та апеляційної інстанцій мають дослідити докази, наявні в матеріалах справи, що стосуються використання спірної торговельної марки та надати оцінку чи було належне використання спірної торговельної марки стосовно кожної з послуг 37, 38 та 42 класів МКТП, для яких вона зареєстрована.
8.54. Без дослідження і з`ясування наведених вище обставин (належного використання відповідачем 1 спірної торговельної марки саме щодо зазначених у свідоцтві товарів і послуг), та без зазначення мотивів прийняття чи відхиленні доказів на підтвердження чи спростування зазначеного - ухвалені у справі судові рішення, що оскаржуються, не можна вважати обґрунтованими.
8.55. Стосовно неврахування судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування пункту 4 статті 18 Закону № 3689 -XII та статті 197, 198 Угоди про асоціацію, який міститься в зазначених позивачем справах.
8.56. Позивач зазначає про те, що подані відповідачем 1 докази свідчать про відсутність фактичної наявності на ринку послуг відповідача 1 із внесених до переліку за свідоцтвом України №135574, а саме телекомунікаційних послуг. Аналіз оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що суди попередніх інстанцій хоча і посилаються на пункт 4 статті 18 Закону № 3689 -XII та статті 197, 198 Угоди про асоціацію, втім відсутні висновки щодо обставин фактичної наявності на ринку України спірних послуг, на які позивач системно звертав увагу судів попередніх інстанцій.
8.57. Суд касаційної інстанції в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.
8.58. Відповідно до положень статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
8.59. Згідно з частиною першою статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
8.60. Не з`ясувавши зазначених вище обставин належного використання спірної торговельної марки та не дослідивши пов`язані з ними докази, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 86, 210, частини п`ятої статті 236, та статей 237-238 ГПК України ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного вирішення справи, що в свою чергу унеможливило встановлення зазначених фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення даної справи.
8.61. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
8.62. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").
8.63. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
8.64. Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").
8.65. У рішенні ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
8.66. У рішеннях ЄСПЛ у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження.
8.67. Однак, в порушення процесуальних норм, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки зазначеним вище доводам позивача, обґрунтовано викладених у поданій касаційній скарзі.
8.68. З огляду на викладене вище, враховуючи у сукупності наведені у цій постанові обставини, Верховний Суд зазначає, що аргументи позивача, викладені в касаційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження.
8.69. Враховуючи доводи касаційної скарги позивача, які є нерозривними у їх сукупності, з огляду на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, порушили норми процесуального права, що мало своїм наслідком не встановлення обставин, що є визначальними і ключовими у цій справі для вирішення даного спору, з огляду на предмет і підстави позову, на підставі доказів і доводів сторін, беручи до уваги, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, які імперативно визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
8.70. Оскільки, рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 підлягають скасуванню, а справа №910/10906/22 - передачі на новий розгляд, з урахуванням мотивів, викладених вище, то додаткове рішення суду першої інстанції від 08.06.2023, постанова суду апеляційної інстанції від 22.08.2023 (в частині розгляду апеляційної скарги щодо оскарження додаткового рішення та розгляду заяви про розподіл судових витрат у справі) також підлягають скасуванню.
8.71. Щодо надання висновку Верховним Судом у цій справі та відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, які зазначені в розділі 4 цієї постанови та застосовано судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, то суд касаційної інстанції вважає передчасним його надання та необхідності відступлення від висновку, з огляду на необхідність встановлення всіх фактичних обставин справи. Крім того, інші доводи касаційної скарги позивача не розглядаються у зв`язку з передчасністю висновків судів попередніх інстанцій та необхідністю встановлення фактичних обставин справи.
8.72. Щодо касаційної скарги відповідача 1, то з її змісту вбачається, що суд апеляційної інстанції, в частині висновків про наявність порушеного права позивача або охоронюваного інтересу при зверненні до суду, на переконання відповідача 1, неправильно застосував норми матеріального права, оскільки неправильно витлумачив статтю 197 Угоди про асоціацію та пункт 4 статті 18 Закону №3689-ХІІ та не застосував норми, які підлягали застосуванню, а саме статті 15 та 16 ЦК України та статті, зокрема 2 4 13 74 238 ГПК України.
8.73. У справі, що переглядається, перед судами постало питання, зокрема, щодо дослідження обставин справи у їх взаємозв`язку із статтями 1, 16, 17, 18 Закону № 3689-ХІІ та статей 197 та 198 Угоди про асоціацію, які є ключовими під час вирішення справ про дострокове припинення дії свідоцтв на торговельні марки, та які не в повній мірі досліджено судами попередніх інстанцій з врахуванням мотивів, які наведені вище в цій постанові.
8.74. З аналізу оскаржуваного відповідачем 1 судового рішення, в частині з яким не погоджується відповідач 1, вбачається, що суд апеляційної інстанції, погоджуючись із позивачем та його доводами, дійшла висновку про помилковість висновку суду першої інстанції "про відсутність в даному випадку порушеного права позивача або його охоронюваного інтересу при зверненні із позовом (що має наслідком достатню і самостійну підставу для відхилення позовних вимог), позаяк нормою пункту 4 статті 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" так і статті 197 Угоди про асоціацію гарантоване право будь-якій особі звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва. Тобто, порушення охоронюваного законом інтересу особи-позивача зі сторони власника торговельної марки, яка не використовується правовласником, презюмується та не підлягає окремому доведенню".
8.75. Місцевий господарський суд врахував обставину про те, що 15.02.2022 Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп. було подано заявку m202203236 на реєстрацію торговельної марки з позначенням "Starlink by SpaceX" стосовно переліку товарів 09, 38 та 42 класів МКТП, однак дійшов висновку щодо недоведеності наявності порушеного охоронюваного законом інтересу.
8.76. В контексті доводів касаційної скарги відповідача 1 Верховний Суд зазначає таке.
8.77. Так, за приписами частини другої статті 497 ЦК України, чинність майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку може бути припинено достроково в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до частини другої статті 12 ЦК України нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.
8.78. Проте, як вже зазначалось вище, невикористання торговельної марки повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг (для індивідуалізації яких вона зареєстрована), безперервно протягом п`яти років без поважних причин від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або якщо використання торговельної марки призупинено з іншої дати після цієї публікації на безперервний строк у п`ять років, може спричинити дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.
8.79. Зі статті 13 Конституції України вбачається, що власність зобов`язує. Крім того, можливість дострокового припинення прав при невикористанні торговельної марки є парною категорією до обов`язку суб`єкта виключних прав на торговельну марку щодо добросовісного користування правами (стаття 17 Закону № 3689-XII).
8.80. Зазначення в пункті 4 статті 18 Закону № 3689-XII на поважні причини, які можуть бути прийняті судом, при розгляді такої заяви (справ такої категорії), наближає право на використання торговельної марки в деякій мірі до обов`язку власника свідоцтва.
8.81. Конструкція дострокового припинення прав на торговельну марку покликана стимулювати інтенсивне використання торговельних марок у цивільному обороті. Допустимість дострокового припинення прав на торговельну марку є правовим засобом, який перешкоджає встановленню монополії на позначення, що не використовується суб`єктами з метою вирізнення товарів та послуг.
8.82. Звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково має право будь-яка особа. Закон № 3689-XII не містить застереження про те, що в такої особи повинна бути якась зацікавленість в достроковому припиненні дії свідоцтва. Хоча заява і не подається на захист суб`єктивних прав, що може мати місце лише з боку особи, права чи інтереси якої порушені, але оскільки це може спричинити припинення права інтелектуальної власності, видається, що для цього повинна бути відповідна мотивація.
8.83. Очевидно, що тільки особа, яка планує набути виключних прав на торговельну марку чи в якої існує інтерес (зокрема використання схожого позначення, використання тотожного позначення на території іншої держави і планування такого використання на території України), повинна мати можливість звернутися з вимогою про дострокове припинення чинності виключних прав при невикористанні торговельної марки.
8.84. Отже, суб`єктом (позивачем), який може звертатися із позовом про дострокове припинення дії свідоцтва на торговельну марку, може бути будь-яка заінтересована особа, оскільки в пункті 4 статті 18 Закону № 3689-XII не встановлено певних кваліфікуючих вимог до особи, яка звертається з відповідною вимогою. Втім, очевидно, що особа, яка звертається з такою вимогою, повинна мати щонайменше, інтерес (з урахуванням змісту статей 15 та 16 ЦК України).
8.85. Тому, до предмету дослідження в таких категоріях справ повинні входити не тільки обставини використання/невикористання торговельної марки, а й обставини, які підтверджують заінтересованість особи, яка подає заяву про дострокове припинення дії свідоцтва.
8.86. Так, відповідно частини другої статті 15 ЦК України об`єктом захисту вказується інтерес, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
8.87. Офіційне тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту надано в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 1-10/2004, яким визначено, що охоронюваний законом інтерес слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
8.88. Щодо співвідношення суб`єктивного цивільного права та інтересу слід зазначити, що всі юридичні інтереси прийнято поділяти на два види: такі, що опосередковані суб`єктивними цивільними правами, і такі, що не опосередковані ними, однак є юридично значущими. Остання група інтересів вважається "законними" або "охоронюваними законом" Вони задовольняються в особливому порядку, який залежить від характеру і змісту самого інтересу.
8.89. Охоронюваними законом інтереси є певною мірою узагальнюючою категорією, з якою пов`язуються всі інтереси, що не знайшли свого відбиття в суб`єктивних правах, але мають значення для кожного конкретного суб`єкта правовідносин при набутті певного матеріального чи нематеріального блага і не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, перелік яких наведений, зокрема у статті 3 ЦК України.
8.90. Втім, зі змісту рішення місцевого суду так і оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, вбачається, що вони не містять належного дослідження під час вирішення справи про дострокове припинення дії свідоцтва додаткового критерію як підстави для відмови у позові, а саме - наявності доведеного позивачем порушеного права чи інтересу.
8.91. Враховуючи, що Верховний Суд дійшов висновку, про часткове підтвердження доводів касаційної скарги позивача, скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, то касаційна скарга відповідача 1 (де останній не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність порушеного права/законного інтересу позивача при зверненні до суду та просить змінити постанову в частині цих висновків) підлягає залишенню без задоволення.
8.92. Водночас, Суд приймає доводи, наведені у відзивах на касаційні скарги, у тій частині, в якій вони не суперечать мотивам цієї постанови.
8.93. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
8.94. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
8.95. З огляду на викладене, враховуючи те, що суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі вагомі, ключові та доречні питання, порушені у касаційних скаргах, які мають значення для вирішення даного спору під час нового розгляду.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
9.2. Згідно з частиною третьою статті 310 ГПК України прийняті по суті цієї справи судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
9.3. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене в цій постанові, та, виходячи з предмета дослідження в такій категорії справ, вжити всі передбачені заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону. Суди під час розгляду справи мають надати мотивовану оцінку кожному вагомому аргументу, дослідити та надати оцінку доказам як кожному окремо так і всім доказам в цілому (у їх сукупності), враховуючи вірогідність і взаємозв`язок доказів з мотивуванням відхилення або врахування кожного доказу.
10. Судові витрати
10.1. За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.
Керуючись статтями 300 308 310 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Спейс Експлорейшн Текнолоджіз Корп. (Space Exploration Technologies Corp.) задовольнити частково.
2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Старлінк" залишити без задоволення.
3. Рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2023, додаткове рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 у справі 910/10906/22 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос
Суддя Т. Малашенкова
page
telegram
viber
youtube
