Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року

м. Київ

справа № 914/873/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс",

представник позивача - не з'явився,

відповідач - Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця",

представник відповідача - не з'явився,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" в особі відокремленого підрозділу "Бурштинська теплова електрична станція" Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"

представник третьої особи - не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

від 18.09.2017

у складі колегії суддів: Мирутенко О.Л. (головуючий), Кравчук Н.М., Матущак О.І.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"

про зобов'язання внести зміни до особового рахунка шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.12.2017 прийнято до касаційного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у справі №914/873/17.

2. 21.12.2017, на підставі частини 5 статті 31 та підпунктів 4, 6 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, справа №914/873/17 передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

3. 03.01.2018, за наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 27.12.2017, справа №914/873/17 прийнята до провадження у Верховному Суді в складі колегії суддів Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г., Погребняк В.Я., відкрито касаційне провадження та призначено її розгляд в судовому засіданні на 30.01.2018 з повідомленням учасників провадження про дату, час та місце розгляду справи.

4. Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 25.01.2018 подав відзив на касаційну скаргу, третя особа - Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" в особі відокремленого підрозділу "Бурштинська теплова електрична станція" Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" відзиву на касаційну скаргу не подало.

5. На розгляд касаційного суду винесено проблему тлумачення та застосування норм матеріального права - статей 15-16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 62, 129 Статуту залізниць.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

6. 04.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (далі - ТОВ "Лемтанс", позивач) звернулося з позовом до Господарського суду Львівської області про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" (далі - ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", відповідач) внести зміни до особового рахунку ТОВ "Лемтранс" №7390373 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми 314 828, 76 грн.

6.1. Позовна заява та доповнення до неї мотивовані тим, що в порушення умов укладеного 24.03.2015 між позивачем, як замовником (відправником, одержувачем або експедитором) та відповідачем, як виконавцем послуг, Договору №Л/М/15/395/п у грудні 2016 року з особового рахунку ТОВ "Лемтранс" відповідачем неправомірно списано плату за користування вагонами (за затримку вагонів на підходах призначенням на станцію Скалат для ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість") на суму 314 828, 76 грн. (з ПДВ). Позивач зазначає, що відповідачем не було видано наказу та не повідомлено його в належному порядку відповідно до пунктів 9, 10 "Правил користування вагонами і контейнерами" про затримку вагонів, а тому списання спірної грошової суми з його особового рахунку є незаконним. Оскільки претензію позивача від 20.12.2016 залишено ПАТ "Українська залізниця" без відповіді та задоволення, ТОВ "Лемтранс" звернулось до суду із позовом про зобов'язання ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" внести зміни до особового рахунку ТОВ "Лемтранс" №7390373 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому списаної грошової суми.

7. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.05.2017 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду суддею Щигельською І.О., визначеною за наслідком автоматизованого розподілу справи в суді згідно з протоколом 05.05.2017.

8. Ухвалою суду від 05.07.2017 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" в особі відокремленого підрозділу "Бурштинська теплова електрична станція" Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

9. 19.07.2017 Господарський суд Львівської області у складі судді Щигельської О.І. задовольнив позов повністю, зобов'язав ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" внести зміни до особового рахунку ТОВ "Лемтранс" №7390373 шляхом відображення (тобто відновлення, збільшення) на ньому грошової суми 314 828, 76 грн., стягнено з ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Лемтранс" 4 722, 43 грн. судового збору.

9.1 Судом встановлено, що між позивачем, як замовником послуг (відправником, одержувачем або експедитором), та відповідачем, як виконавцем, укладено Договір про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №Л/М/15/395/п від 24.03.2015, відповідно до пунктів 2.3. - 2.4. якого для проведення розрахунків і обліку сплачених сум "Залізниця" через Єдиний Технологічний центр обробки перевізних документів відкриває для замовника особовий рахунок з присвоєнням єдиного коду платника 7390373, коду вантажовідправника /вантажоодержувача 5315; одержані кошти "Залізниця" зараховує на особовий рахунок "Замовника"; "Залізниця" зобов'язується здійснювати розрахунки із "Замовником" за перевезення вантажів і надані додаткові послуги згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум по єдиному коду платника замовника.

9.2 Судом встановлено, що за умовами Договору від 24.03.2015, на замовника покладено обов'язки платника за перевезення вантажів, для яких він є відправником, одержувачем або експедитором; замовник зобов'язується належним чином оформляти та узгоджувати плани і заявки на перевезення вантажів; здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів авансом на спеціально визначений йому рахунок (пункти 3.1. - 3.3. Договору).

9.3 Суд встановив, що позивач обґрунтовував порушення своїх прав неправомірним списанням з його особового рахунку №7390373 грошової суми 314 828, 76 грн. згідно з накопичувальною карткою №07120626 за кодом 268/002, оформленою станцією "Скалат" Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" про затримку вагонів призначенням на станцію Скалат.

9.4 Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження підписання накопичувальної картки №07120626 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів від 07.12.2016, оформленої станцією Скалат, уповноваженим працівником станції та представником вантажовідправника, що передбачено пунктами 1.10. Правил розрахунків за перевезення вантажів (статтею 62 Статуту залізниць).

9.5 Проаналізувавши акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника (форма ГУ-23) №1595 від 18.05.2015, №1591 та №1601 від 22.05.2015, №1594 від 23.05.2015, №1600 від 24.05.2015, №1597 від 26.05.2015, №1464 від 11.06.2016, №1529 від 13.06.2015, копії яких було надано відповідачем на вимогу позивача, суд встановив, що вагони були затримані у зв'язку із завантажуванням та невірним зазначенням коду вантажоодержувача, відправником, яким була третя особа. З огляду на таке, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів спричинена діями позивача, як експедитора, а не вантажовідправника (вантажоодержувача) та встановив необґрунтованість списання спірної суми з особового рахунку позивача. Жодних актів про затримку вагонів, складених у встановленому порядку за формою ГУ-23а, до матеріалів справи не долучено, в той час, як в актах загальної форми не вказано час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки відповідних вагонів.

9.6. Судом відхилено доводи відповідача проте, що мотивувальною частиною судових рішень у справах №914/864/16 від 10.05.2016, №914/865/16 від 25.04.2016 та №914/3560/15 встановлено що інструкція щодо заповнення накладних ПАТ "ДТЕК Західенерго" надавалась ТОВ "Лемтранс", а відтак, він за будь-яких обставин несе відповідальність з посиланням на пункт 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138), яким вимагається засвідчення факту порушення шляхом складення акта загальної форми або комерційного акта.

9.7. За наслідком встановлення неправомірного списання з особового рахунку позивача №7390373 грошової суми 314 828, 76 грн., суд дійшов висновку про необхідність внесення змін до особового рахунку шляхом відновлення, збільшення на ньому зазначеної грошової суми.

9.8. Суд відхилив доводи відповідача про обрання позивачем неналежного способу захисту його майнових прав з посиланням на статті 15, 16 ЦК України, практику застосування Верховним Судом України матеріально-правових способів захисту цивільних прав як такі, що не обмежені переліком згідно норм Цивільного кодексу України, можуть визначатися спеціальними законами та передбачатися умовами укладених договорів (Постанови Верховного Суду України від 21.05.2012 у справі №6-20цс11 та від 12.06.2013 у справі №6-32цс13), статей 55, 124 Конституції України, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

10. 18.09.2017 Львівський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ПАТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" задовольнив повністю, рішення Господарського суду Львівської області від 19.07.2017 у справі №914/873/17 скасував, постановив нове рішення, яким в позові ТОВ "Лемтранс" відмовлено повністю; судові витрати покладено на позивача, стягнено з ТОВ "Лемтранс" на користь ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" 5 194, 67 грн. в повернення сплаченого судового збору при поданні апеляційної скарги.

10.1 Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що судом першої інстанції не було враховано, що вибраний позивачем спосіб захисту своїх інтересів - внести зміни до особового рахунку шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми, не передбачений статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України.

10.2 Апеляційним судом встановлено, що як вбачається із матеріалів справи, договір про організацію перевезень вантажів та проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом України послуги від 24.03.2015, який врегульовує правовідносини між сторонами спору, не передбачає способу захисту порушеного права, обраного позивачем. Також, за висновками апеляційного суду, на час вирішення даного спору відсутні законодавчі або інші нормативні акти, що передбачали б спосіб захисту порушеного права, обраного позивачем.

10.3 Апеляційним судом відзначено, що спосіб захисту порушених прав позивача шляхом зобов'язання залізниці поновити на особовому рахунку позивача кошти не має механізму примусового виконання судового рішення на відміну від стягнення коштів, а тому є неналежним.

10.4 Судом апеляційної інстанції зазначено, що особовий рахунок позивача - ТОВ "Лемтранс" №7390373 не є банківським рахунком, який може бути безпосередньо поповнений через банківські установи, а є рахунком відповідача, який існує для відображення власного руху коштів на підприємстві. Тобто ні стягнути, ні поповнити даний рахунок неможливо, оскільки це рахунок, на якому не знаходяться відповідні кошти. Технічно зміни на особовому рахунку вносяться лише після списання або поповнення коштів з банківського рахунку на підставі виключно банківських документів.

10.5 Апеляційним судом зроблено висновок, що винесене рішення завідомо неможливо виконати, оскільки позивач з вимогою про повернення попередньої оплати до залізниці не звертався, а суд не може з власної ініціативи змінювати предмет чи підстави позовних вимог.

10.6. З огляду на встановлене, з посиланням на невірне застосування статті 16 ЦК України, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Львівської області винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (позивача у справі)

11. Скаржник доводив, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що умовами укладеного договору від 24.03.2015 сторони не передбачили способу захисту порушеного права, обраного позивачем у даній справі, оскільки відповідно до 5.1 Договору передбачено, що у разі виявлення неправильного відображення в особовому рахунку ТОВ "Лемтранс" використання коштів замовника, залізниця вносить відповідні зміни до особового рахунку, а відповідно до пункту 8.1 Договору усі спірні питання з виконання умов договору вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення згоди - у претензійно-позовному порядку. А отже, висновки апеляційного суду не відповідають змісту Договору.

11.2. Скаржник доводив правильність оцінки обставин справи судом першої інстанції на предмет неналежності доказів - складених документів, якими відповідач обґрунтовував списання коштів з особового рахунку позивача, та зазначав про те, що апеляційним судом не було спростовано цих висновків суду першої інстанції.

11.3. Скаржник доводив помилковість застосування апеляційним судом статей 15 - 16 ЦК України та наполягав на правильності висновків суду першої інстанції щодо не обмеження способів захисту переліком за частиною 2 статті 16 ЦК України, аргументуючи, при цьому, необхідністю застосування також статті 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи інших учасників справи

12. Відповідач у Відзиві на касаційну скаргу від 22.01.2018 повністю погодився з висновками апеляційного суду, зазначив про те, що оскільки позивач не звертався з вимогою про повернення попередньої оплати, то вимога про внесення змін до особового рахунку шляхом відновлення, збільшення на ньому грошової суми є неналежним способом захисту цивільних прав, обраних позивачем, що є підставою для відмови у заявленому позові.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

13. Конституція України

Стаття 124

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Частина 6 статті 55

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від протиправних посягань.

14. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 13

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

15. Цивільний кодекс України

Стаття 13 Межі здійснення цивільних прав

1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

2. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

5. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою-п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Стаття 15 - Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частини 2-3 статті 16 - Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

16. Статут залізниць

Частина 1 статті 62 - Порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством.

Стаття 129

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

17. Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458

пункт 13 - Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.

18. Правила розрахунків за перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №864/5085, якими також затверджено Типовий договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення

Пункт 1.10. - Платежі, збори, які виникли через затримку вагонів (контейнерів) з вантажами під час перевезення з вини відправника, оформляються станцією затримки відповідними документами, які надсилаються на станцію відправлення для стягнення цих платежів, зборів з відправника.

Пункт 2.6. - Розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг. Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису). Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Пункт 4.2. Типового договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення (далі - Типового договору): "У разі виявлення неправильного відображення в особовому рахунку використання коштів вантажовласником Залізниця вносить відповідні зміни до особового рахунку Вантажовласника.".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

19. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що порушені у касаційній скарзі питання щодо належності способів захисту цивільних прав відповідно до статей 13, 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 62 Статуту залізниць та пункту 1.10. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, можуть бути предметом касаційного розгляду.

А.2. Щодо застосування норм матеріального права в системному тлумаченні з статтями 55, 124 Конституції України

20. З аналізу статей 13, 15, 16 Цивільного кодексу України слідує таке.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено перелік способів захисту цивільних прав, які мають універсальний характер та можуть застосовуватися до всіх чи більшості суб'єктивних прав. Разом з тим, законодавцем передбачено, що такий перелік не є вичерпним та надано право суду захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частина 3 статті 16). Особа, законне право або інтерес якої порушено, може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту. Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

21. У пункті 145 Рішення ЄСПЛ від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного королівства" суд зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2015).

Отже, суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен враховувати критерії "ефективності" таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 статті 13 Цивільного кодексу України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.

22. Аналіз статті 62 Статуту залізниць та пунктів 1.10., 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 дозволяє зробити такий висновок.

Частиною 1 статті 62 Статуту залізниць регламентовано, що порядок розрахунків за надані залізницею послуги здійснюється згідно з чинним законодавством. Таким законодавством є Правила розрахунків за перевезення вантажів (далі - Правила) та Типовий договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, на підставі яких укладаються договори з конкретними замовниками послуг. Зазначені Правила передбачають відкриття та ведення підрозділом залізниці особового рахунку платника, який відображає надходження розрахункових документів про здійснення передоплати замовником за надані в майбутньому послуги залізниці, документів про здійснені перевезення та надані залізницею послуги. Списання коштів з особового рахунку проводиться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами. Усі належні платежі за додаткові послуги включаються в накопичувальні картки. У разі незгоди платника з підставими або розміром нарахування, він має право звернутись до залізниці з вимогою повернути у встановленому Статутом порядку на особовий рахунок зайво нараховану суму (пункт 4.2. Типового Договору) Отже, у випадку не вирішення спору у претензійному порядку, скаржник, захищаючи свої права та інтереси, вправі звернутися до суду з вимогою про відновлення запису на його особовому рахунку шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому незаконно списаної грошової суми.

23. Отже, спосіб захисту майнових прав шляхом відновлення запису на особовому рахунку замовника послуг у залізничному перевезенні та відображення (відновлення, збільшення) суми здійсненої ним передоплати відповідатиме способам захисту, визначеним спеціальними нормами права, та буде узгоджуватися із загальними вимогами щодо належності засобів правового захисту відповідно до статей 55, 124 Конституції України, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

24. З огляду на зазначене, Суд вважає помилковими висновки апеляційного суду про неналежність обраного позивачем у даній справі способу захисту його майнових інтересів шляхом зобов'язання відповідача відновити запис на його особовому рахунку шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому незаконно списаної грошової суми - 314 828, 76 грн., а тому постанову апеляційного суду слід скасувати.

25. З огляду на встановлення судом першої інстанції фактичних обставин неналежного оформлення документів на предмет затримки вагонів та вчинення з вини позивача порушення умов укладеного договору, відсутність висновків апеляційного суду про спростування зазначених фактичних обставин, суд вважає правильним залишити в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову та зобов'язання відповідача вчинити дії, спрямовані на захист інтересів позивача.

26. Доводи заявника касаційної скарги є обґрунтованими відповідно до пунктів 21-25 даної Постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Суд доходить висновку про необхідність задоволення касаційної скарги позивача, скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 та залишення в силі рішення Господарського суду Львівської області від 19.07.2017 у справі №914/873/17.

В. Судові витрати

28. У зв'язку з тим, що суд задовольняє касаційну скарги та скасовує постанову апеляційного суду, на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги на суму 1 920 грн. у спорі немайнового характеру. Решта суми надлишково сплаченого судового збору може бути повернена відповідачу за його клопотанням відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного та керуючись статтями 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у справі №914/873/17 скасувати, рішення Господарського суду Львівської області від 19.07.2017 залишити в силі.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (79000, місто Львів, вулиця Гоголя, будинок 1, код ЄДРПОУ 40081195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (83086, місто Донецьк, вулиця Артема, будинок 7, код ЄДРПОУ 30600592) 1 920 (одну тисячу дев'ятсот двадцять) грн. 00 (нуль) коп. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Львівської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк