Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 913/868/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання Жураховської Т. О.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду (головуючий - Зубченко І.В., судді: Стойка О.В., Чернота Л.Ф.) від 13.03.2018

за позовом Фізичної особи-підприємця Плітус Олени Володимирівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання"

про визнання недійсним рішення комісії про застосування оперативно-господарської санкції, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією.

Учасники справи:

представник позивача - не з'явився,

представник відповідача - не з'явився.

Короткий зміст позовних вимог

1. 27.10.2017 Фізична особа-підприємець Плітус Олена Володимирівна (далі - Позивач) подала позовну заяву про визнання недійним рішення комісії по Сєвєродонецькому РЕМ, яке оформлене протоколом № 99 від 10.10.2017 із розгляду акта № 001166 від 22.06.2017 про порушення Правил користування електричною енергією Позивачем, яким визначений розмір збитків 72 212 грн. 28 коп. (далі - Рішення).

2. Позовна заява мотивована тим, що представниками Сєвєродонецького РЕМ за наслідками проведеної за заявою Позивача перевірки об'єкту, що розташований за адресою: місто Сєвєродонецьк, пр. Космонавтів, 29/256 (магазин), 22.06.2017 складений акт № 001166 про порушення Позивачем Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28, (далі -ПКЕЕ), яке полягало в "подключении к электрической сети, которая не является собственностью енергопоставщика, токоприемников и электропроводки минуя расчетное средство учета электрической энергии без нарушения схемы учета". Також у вказаному акті було зазначено, що на момент перевірки немає можливості підключити усі струймоприймачі на повну потужність, паспорта на усі струмоприймачі не надані, режим роботи згідно з договором, дозволена потужність споживання відповідно до умов договору 5 кВт, час роботи струмоприймачів протягом доби згідно з договором. 10.10.2017 за результатами розгляду вказаного акта прийнято Рішення та здійснено розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії внаслідок порушень пунктів 3.1 та п. 3.6 ПКЕЕ, згідно з яким розмір збитків визначений в сумі 72 212 грн. 28 коп. Позивач вважає, що вказана перевірка проведена з порушенням норм законодавства, оскільки Позивачу не відомо, чи мали працівники Сєвєродонецького РЕМ повноваження Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі - Відповідач) на проведення вказаної перевірки та складення акта, а комісія Сєвєродонецького РЕМ, що розглядала такий акт, - повноваження Відповідача на його розгляд та прийняття оспорюваного рішення. Позивач також вважає Рішення незаконним, оскільки у протоколі та у розрахунку вартості недоврахованої електричної енергії внаслідок порушень пунктів 3.1 та п. 3.6 ПКЕЕ зазначені різні методики визначення обсягу та вартості електричної енергії; на момент перевірки усі струмоприймачі на повну потужність підключались двічі, паспорти на струмоприймачі надати не просили. Крім цього Позивач вказав, що між сторонами укладений договір № 647 від 27.09.2011 про постачання електричної енергії, а Позивач є співвласником 1/3 приміщення, в якому проводилась перевірка, тому це приміщення не використовується як магазин, оскільки один із співвласників не отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, а Позивач вимушений утримувати все приміщення та використовує його як офіс, в якому є струмоприймачі - оргтехніка (комп'ютери, принтери, кондиціонер).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. 12.12.2017 Господарський суд Луганської області вирішив у задоволенні позову відмовив повністю. Рішення мотивоване тим, що і акт проведення перевірки від 22.06.2017, і складений 22.06.2017 акт-вимога № 059444/1 щодо приведення розрахункових засобів обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів були підписані споживачем (Позивачем) без зауважень, перевірені судом, взяті вихідні дані та проведений розрахунок обсягу вартості необлікованої електричної енергії згідно з актом про порушення Позивачем ПКЕЕ відповідають приписам Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562 (далі - Методика). Суд вказав, що Позивач 12.05.2016 набув право власності на об'єкт за адресою місто Сєвєродонецьк, пр. Космонавтів, 29/256, де проводилась перевірка. Також суд погодився з обраним Позивачем захистом порушеного права - шляхом оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника, оскільки предметом спору є оскаржуване Позивачем рішення комісії по Сєвєродонецькому РЕМ, оформленого протоколом № 99 від 10.10.2017.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. 13.03.2018 Донецький апеляційний господарський суд вирішив апеляційну скаргу Позивача задовольнити, рішення Господарського суду Луганської області від 12.12.2017 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити: визнати недійсним рішення комісії про застосування оперативно-господарської санкції, оформлене протоколом № 99 від 10.10.2017 з розгляду акта № 001166 від 22.06.2017 про порушення ПКЕЕ. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що в акті перевірки, на підставі якого прийняте Рішення, відсутні відомості щодо виявленого місця (точки) самовільного підключення до відповідної мережі та відсутні відомості щодо визначеного характеру кабелю підключення до відповідної мережі, що з огляду на приписи пункту 2.9 Методики, виключає правові підстави для її застосування при здійсненні визначення та розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ. Також апеляційний суд вказав, що акт перевірки не містить переліку струмоприймачів та визначення їх власників, проте зазначене не оскаржується Позивачем. Судом відхилені доводи Позивача з посиланням на акт, що "на момент перевірки не має можливості підключити усі струймоприймачі на повну потужність, паспорта на усі струмоприймачі не надані" не відповідає дійсності з огляду на відсутність з цього приводу зауважень Позивача в акті перевірки. Крім цього апеляційний суд вказав, що взяті постачальником вихідні дані та проведений розрахунок не відповідають приписам Методики, оскільки наданий Відповідачем розрахунок збитків згідно з актом про порушення Позивачем ПКЕЕ, проведений згідно з пунктом 2.9 Методики (незважаючи на неправильне зазначення в протоколі № 99 від 10.10.2017 про необхідність здійснення розрахунку відповідно до пункту 2.5 Методики), частково не відповідає вимогам пункту 2.9 Методики, так як Відповідачем визначено період з 23.06.2016 по 26.06.2017, де показник кількість днів у періоді становить 368 днів, що не узгоджується з вимогами в пункті 2.9 Методики. При цьому, за висновком апеляційного суду відсутність контррозрахунку, проведеного Позивачем, не є підставою для відмови у позові.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 02.08.2018 Відповідач подав касаційну скаргу. У касаційній скарзі просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду 13.03.2018 та залишити в силі рішення господарського суду Луганської області від 12.12.2017.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Апеляційний суд неправильно застосував пункт 2.9 Методики, оскільки в акті перевірки в пункті 3 вказано про позначення на схемі точки самовільного підключення (яка є невід'ємним додатком до акта) під № 4 та в протоколі вказані відомості про матеріал кабелю (мідь), його переріз (6 мм кв.) та спосіб прокладення - повітряний, а також про здійснені заміри струму споживання - 15А. При цьому скаржник вказав на проведення фотозйомки під час перевірки, відображення відповідних відомостей в акті перевірки, акт та схема до акта були підписані споживачем (Позивачем) без зауважень та заперечень, а спірних питань щодо точки виявленого самовільного підключення між сторонами не було.

7. Апеляційним судом правильно застосований пункт 2.6 Методики для визначення періоду нарахувань, оскільки визначений Відповідачем для розрахунку показник (прийнята сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення) - це кількість днів у періоді з 23.06.2016 по 26.06.2017, який становить 368 днів, з яких 365 днів - сумарна кількість днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення з 23.06.2016 по 22.06.2017, а 3 дні - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня припинення електропостачання, яке відбулось 26.06.2017.

8. Оскаржувана постанова була винесена без участі представника Відповідача, а Відповідач не був належним чином (завчасно) повідомлений про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції 13.03.2018, коли була винесена оскаржувана постанова, оскільки ухвала від 12.02.2018 про призначення судового засідання на вказану дату була направлена Відповідачу за двома адресами 13.03.2018 о 10 год. 40 хв. - в день розгляду справи в апеляційному суді.

Позиція Верховного Суду

9. Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Відповідно до статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.

Порушення Правил користування електричною енергією або умов договору, відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ, фіксується в акті про порушення, на підставі якого, у відповідності з п. 6.42 ПКЕЕ та Методики, визначається обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Отже таке порушення ПКЕЕ, як підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку (підпункт 7 пункту 2.1. Методики) має бути встановлено судом з урахуванням всіх обставин, пов'язаних із даним порушенням.

Судами встановлено, що вказане порушення ПКЕЕ, через яке згідно зі спірним рішенням до Позивача застосовано оперативно-господарську санкцію, зафіксоване в акті про порушення № 001166 від 22.06.2017 (далі - Акт про порушення) та в схемі (яка є невід'ємною частиною акта).

Звертаючись із позовними вимогами споживач (Позивач) не вказував на дефекти Акта про порушення та не заперечував відомості, що відображені в цьому акті та схемі, а всі заперечення зводились до порушення Методики під час розрахунку застосованої до Позивача оперативно-господарської санкції.

В ході розгляду справи та встановлюючи факт допущеного Позивачем порушення ПКЕЕ суд першої інстанцій послався на відомості в Акті про порушення та додатку до нього (схемі) .

Між тим на стадії апеляційного провадження споживач (Позивач) став заперечувати відомості, що відображені в Акті про порушення, що виходило за межі підстав оскарження Рішення, викладені у позовній заяві. Апеляційний суд на це, а також на встановлені судом першої інстанції обставини уваги не звернув.

Згідно з пунктом 6.41. ПКЕЕ в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

З системного аналізу викладених норм законодавства слід зробити висновок про те, що у разі підписання споживачем (уповноваженою особою споживача) акта про порушення ПКЕЕ без заперечень та зауважень, за умови дотримання порядку складання цього акта, відсутності дефектів акта, споживач, який у майбутньому заперечує викладені в акті дані, повинен довести обставини, які перешкоджали поданню таких заперечень при складанні акта або інші поважні причини, з яких заперечення не були надані.

З матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та не вказано Позивачем, що останній заперечував або надавав зауваження стосовно правопорушення, яке було зафіксовано в Акті про порушення. Також судами не було встановлено обставин порушення порядку складення працівниками підрозділу Відповідача вказаного акта або дефекти акта.

З огляду на викладене Суд погоджується із аргументами скаржника щодо відображення в Акті про порушення відомостей стосовно факту виявленого порушення Позивачем ПКЕЕ (пункт 6).

10. Суд також не погоджується з висновком апеляційного суду, що під час розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Позивачем Правил, були порушені приписи пунктів 2.6 та 2.9 Методики через неправильно визначену кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок.

Стосовно Позивача було встановлене порушення підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку (порушення, передбачене підпунктом 7 пункту 2.1 Методики).

Згідно з пунктом 2.9 Методики у разі виявлення у споживача вказаних порушень (зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики) розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики. Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики.

Отже при визначенні кількості днів, за який здійснюється перерахунок, пункт 2.9 Методики має посилочну норму до пункту 2.6 цієї Методики, згідно з яким для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Дпер. береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.

Виходячи з викладеного, для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії береться кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку до дня виявлення порушення, однак така кількість днів обмежується періодом в дванадцять календарних місяців, що передував дню виявлення порушення. До вказаної кількості днів додається кількість днів з дня виявлення порушення до дня усунення порушення. Тобто, у разі, якщо споживач набув право власності на електроустановку більше ніж за 12 календарних місяців до дня виявлення порушення, кількість днів у періоді для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії розраховується таким чином: 365 днів + кількість днів з дня виявлення порушення (22.06.2017 у спірних відносинах) до дня усунення порушення (днем усунення порушення у спірних правовідносинах є день припинення електропостачання Позивачу, що відбулось 26.06.2017).

Факт набуття Позивачем права власності на електроустановку більше ніж за 12 календарних місяців (12.05.2016 - у зв'язку із набуттям Позивачем права власності на об'єкт, де розташована електроустановка - проспект Космонавтів, 29/265 у м. Сєвєродонецьк Луганської області) до дня виявлення порушення (22.06.2017) встановлений судом першої інстанції, не спростований апеляційним судом та не заперечується Позивачем, а тому Суд погоджується з аргументами скаржника про правильність проведених ним розрахунків (пункт 7) та з висновком суду першої інстанції, який перевірив та підтримав правильність проведених Відповідачем розрахунків для застосування до Позивача оперативно-господарської санкції, а протилежний висновок апеляційного суду суперечить наведеним нормам законодавства.

11. Суд відхиляє аргументи скаржника про наявність процесуальних порушень та підстав для скасування постанови апеляційного суду з посиланням на винесення оскаржуваної постанови без участі представника Відповідача, якого не було належним чином завчасно повідомлено про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції 13.03.2018 (пункт 8) з огляду на таке.

Матеріали справи містять телефонограму, згідно з якою представником Відповідача - секретарем Гончарук Н.Д. 07.03.2018 з 12 год. 00 хв. до 12 год. 35 хв. прийнята телефонограма від Донецького апеляційного господарського суду із повідомленням, що судове засідання у даній справі відбудеться в апеляційному суді - 13.03.2018 о 12 год. 00 хв. за адресою: м. Харків, пр. Науки, перший поверх, зал судових засідань № 3 (кімн. 108).

12. Таким чином висновки в постанові апеляційного суду про незаконність та відсутність підстав для застосування до Позивача оперативно-господарської санкції згідно зі спірним рішенням комісії підрозділу Відповідача зроблені з порушенням наведених норм статей 235, 236, 237 Господарського кодексу України, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року № 562, а висновки в скасованому апеляційним судом рішенні Господарського суду Луганської області від 12.12.2017 зроблені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених обставин справи.

13. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 4 частини 1 статті 308 та статті 312 ГПК України оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню як незаконна, а скасоване нею рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, як законне та обґрунтоване.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" задовольнити.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2018 у справі № 913/868/17 скасувати, рішення Господарського суду Луганської області від 12.12.2017 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак