ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/445/19

Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Баранця О. М., Булгакової І. В., Катеринчук Л. Й., Львова Б. Ю., Пількова К. М., Ткача І. В., Ткаченко Н. Г.

секретар судового засідання - Грузицька І. В.,

за участю представників:

позивача - Максименка А. Ю., Винника Р. О.,

відповідача - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 (судді:

Плахов О. В., Геза Т. Д., Шутенко І. А.) і рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2019 (суддя Жельне С. Ч. ) у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Панютинський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 4 217 373,76 грн,

ВСТАНОВИЛА:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У лютому 2019 року Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" (далі - ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Панютинський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ Українська залізниця" в особі філії "Панютинський вагоноремонтний завод") 3 876
000,00 грн боргу за договором поставки від 16.10.2018 № ПВРЗ (ВМТП - 18.676)ю (далі - договір поставки від 16.10.2018), а також 168 207,60 грн пені, 145

131,70 грн інфляційних втрат, 28 034,16 грн - 3 % річних, 30 000,00 грн витрат на адвоката і 63 710,60 грн судового збору.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки від 16.10.2018 у частині повної та своєчасної оплати отриманого товару.

1.2. АТ "Українська залізниця" в особі філії "Панютинський вагоноремонтний завод" у відзиві на позовну заяву просило закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3 876 000,00 грн заборгованості за спірним договором; зменшити розмір штрафних санкцій у зв'язку із тим, що станом на час відкриття провадження у справі заборгованість відповідача за поставлений товар за договором поставки від 16.10.2018 було повністю погашено; у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача витрат на адвоката у сумі 30 000,00 грн відмовити.

Відповідач акцентував на необґрунтованості стягнення заявленої суми адвокатських витрат; вважав, що сума зазначених витрат не відповідає критерію розумності та реальності; у доданому до позовної заяви розрахунку адвокатських витрат не деталізовано опису наданих адвокатом послуг, розрахунку їх вартості та не надано підтвердження оплати таких послуг.

1.3. Позивач 18.03.2019 подав до Господарського суду Харківської області заяву, в якій зазначив, що після звернення до суду із цим позовом відповідач сплатив спірну заборгованість у сумі 3 876 000,00 грн, і просив стягнути з відповідача пеню, інфляційні втрати і 3 % річних, а також понесені судові витрати, зокрема 63 710,60 грн судового збору за подання позовної заяви та витрати на професійну правничу допомогу згідно з прохальною частиною позову, на підставі частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

1.4.17.04.2019 позивач подав до господарського суду першої інстанції заяву про збільшення витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 35 000,00
грн, зазначаючи, що вартість послуг із професійної правничої допомоги збільшилася на суму гонорару за участь в одному судовому засіданні 17.04.2019.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.04.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019, у позові відмовлено частково. Стягнуто з АТ "Українська залізниця" в особі філії "Панютинський вагоноремонтний завод" на користь ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" 168 207,60 грн пені, 145 131,70 грн інфляційних втрат, 28 034,16 грн - 3 % річних, 19 500,00 грн витрат на професійну правову допомогу та 63 260,60 грн витрат зі сплати судового збору. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 3 876 000,00 грн основної заборгованості.

Закриваючи провадження у справі, місцевий господарський суд керувався положеннями пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України і зазначив, що суму заборгованості за спірним договором відповідач сплатив до прийняття судового рішення у справі згідно з платіжним дорученням від
18.02.2019 № 1607294.

Водночас суд першої інстанції установив, що відповідач допустив прострочення із виконання зобов'язань за договором від 16.10.2018 у частині розрахунків за отриманий товар, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період прострочення із 02.11.2018 по 29.01.2019, а також інфляційних втрат і 3 % річних, визнав його обґрунтованим і арифметично правильним, тому дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат і 3 % річних у заявлених сумах. Однак дослідивши доводи, викладені у клопотанні відповідача про зменшення штрафних санкцій та надавши оцінку цим доводам, господарський суд першої інстанції визнав недоведеною у зазначеному випадку наявність виключних обставин, з якими положення законодавства пов'язують зменшення розміру штрафних санкцій.

Крім цього, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача 35 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд виходив із того, що фактично понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу становлять 19 500,00 грн і саме таку суму необхідно стягнути з відповідача.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із висновками господарських судів попередніх інстанцій, ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 у цій справі в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та прийняти нове рішення у цій частині про стягнення з відповідача 35 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, 8 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, 9 000,00 грн витрат, які будуть понесені на послуги з професійної правничої допомоги в суді касаційної інстанції, а також сум сплаченого судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг.

Підставами для скасування оскаржуваних рішення і постанови у справі ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" вважає неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, а саме положень глави 8 "Судові витрати" Господарського процесуального кодексу України; зазначає, що умовами укладеної між позивачем та адвокатом Максименком А. Ю. угоди про надання професійної правничої допомоги від 25.01.2019, з урахуванням додаткової угоди від
16.04.2019, визначено вартість послуг з правничої допомоги у сумі 35 000,00 грн; такі послуги клієнт (позивач) прийняв за актом приймання-передачі наданих послуг, який містить детальний опис наданих послуг та їх вартість, і частково оплатив.

За твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій під час вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишили поза увагою надані позивачем докази та положення пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, не урахували, що відшкодуванню підлягають не лише фактичні витрати, а й ті, які будуть понесені, що передбачено наведеною нормою.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Українська залізниця" в особі філії "Панютинський вагоноремонтний завод" просить залишити оскаржені судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, наголошуючи на законності та обґрунтованості рішень судів попередніх інстанцій в оскарженій частині, зокрема щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу на підставі доказів, які підтверджують їх фактичну оплату.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

4.2. Як убачається із матеріалів справи та установлено судами, позивач звернувся із позовом у цій справі, в якому просив стягнути з відповідача борг за договором поставки від 16.10.2018, а також пеню, інфляційні втрати і 3 % річних у зв'язку із простроченням виконання зобов'язань за цим договором. Водночас до стягнення позивач також заявив і витрати на послуги адвоката у сумі 35 000,00 грн (з урахуванням заяви про збільшення витрат на професійну правничу допомогу) і 63

710,60 грн судового збору.

4.3. Ухвалюючи рішення у справі, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача спірних сум пені, інфляційних втрат і 3 % річних. Господарський суд закрив провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 3 876 000,00 грн заборгованості у зв'язку із відсутністю предмета спору через сплату відповідачем цієї суми після звернення позивача із позовом до суду. Водночас суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають частковому задоволенню, оскільки однією із необхідних умов відшкодування таких витрат є їх фактичне понесення заявником. Утім, фактичні витрати позивача на послуги адвоката у цьому випадку документально підтверджені лише у сумі 19 500,00 грн (платіжні доручення від 14.03.2019 № 34279 на суму 16 300,00 грн, від 05.03.2019 № 33807 на суму 3
200,00 грн). Із такими висновками місцевого господарського суду також погодився апеляційний господарський суд.

4.4. Як убачається зі змісту касаційної скарги, ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" не погоджується із судовими рішеннями у справі лише щодо часткового стягнення витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині рішення і постанову судів попередніх інстанцій скаржник не оскаржує.

4.5. Як установили суди попередніх інстанцій і підтверджено матеріалами справи,
25.01.2019 між Максименком А. Ю. (адвокат) і ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (клієнт) укладено угоду до договору про надання правової допомоги від
24.01.2018 (далі - угода від 25.01.2019), за умовами якої клієнт доручає адвокату ведення справи про стягнення заборгованості клієнта з АТ "Українська залізниця" в особі філії "Панютинський вагоноремонтний завод" щодо невиконання договору поставки від 16.10.2018.

Відповідно до пункту 2 зазначеної угоди для виконання цього доручення клієнт надає адвокату всі повноваження для здійснення прав і виконання обов'язків сторони в суді та на стадії досудового врегулювання спору; сторони погодили попередню вартість професійної правничої допомоги - 30 000,00 грн та у пункті 3 угоди зазначили, що оплата клієнтом професійної правничої допомоги здійснюється на підставі рахунка адвоката у строк не пізніше 15 банківських днів із дати отримання рахунка.

До професійної правничої допомоги, яка надається в межах виконання доручення клієнта за цією угодою, входить: підготовка адвокатом та узгодження з клієнтом стратегії захисту інтересів, застосування якої буде реалізовано адвокатом у подальшому; збір і правовий аналіз інформації, документів і матеріалів, що стосуються справи; надання усних і письмових консультацій, роз'яснень щодо правових питань, які стосуються справи, або виконання окремих доручень клієнта; складання необхідних для справи процесуальних документів, позовних заяв, скарг, претензій, відзивів, заперечень, письмових пояснень, запитів тощо; виконання окремих доручень клієнта про надання правової допомоги (пункт 4 угоди від
25.01.2019).

26.03.2019 між адвокатом Максименком А. Ю. і ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" підписано акт № 1а приймання-передачі наданих послуг до угоди про надання правової допомоги б/н від 25.01.2019, в якому зазначено, що адвокат надав, а клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги щодо захисту прав та інтересів клієнта у досудовому та судовому порядку зі стягнення основного боргу та штрафних санкцій в межах договору від 16.10.2018; вартість послуг з професійної правничої допомоги 30 000,00 грн.

У цьому акті визначено найменування послуг (їх перелік), обсяг і загальну вартість.

Згідно з цим актом сума 30 000,00 грн складається з: гонорару за представництво в Господарському суді Харківської області (2 засідання) 10 000,00 грн; вивчення та аналізу положень договору поставки від 16.10.2018 (1 година) 1 500,00 грн; консультацій клієнта щодо порядку стягнення заборгованості, участі у нарадах клієнта з питань збирання доказів виконання спірного договору (2 години) 2
000,00 грн; вивчення документів щодо виконання договору від 16.10.2018 (24 години) 500,00 грн; забезпечення дотримання клієнтом досудового врегулювання спору, допомоги у складанні та направленні претензії відповідачеві (4 години) 1
500,00 грн; роздруківки, посвідчення копій документів щодо спірних правовідносин (480 аркушів) 2 200,00 грн; складання тексту позовної заяви (1 документ) 4
000,00 грн; формування доказової бази, систематизації, групування доказів, додатків до позовної заяви (480 аркушів) 1 500,00 грн; організації направлення засобами поштового зв'язку копії позовної заяви стороні, складання опису поштового вкладення, оформлення інших поштових документів (1 примірник) 500,00
грн; організації направлення засобами поштового зв'язку позовної заяви до Господарського суду Харківської області, складання опису поштового вкладення, оформлення інших поштових документів (1 примірник) 500,00 грн; надання консультацій клієнту з питань відкриття провадження у справі, порядку і строків судового розгляду, порядку оскарження рішень суду та ухвал з процесуальних питань, організація виконання ухвали від 18.02.2019 (1 година) 500,00 грн; складання процесуальних документів (заява про повернення витрат з відповідача відповідно до частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України (1 документ) 1 300,00 грн; ознайомлення та правовий аналіз відзиву на позовну заяву (3 години) 1 000,00 грн; складання документів по суті справи (відповідь на відзив), направлення таких документів на адресу відповідача та суду (1 документ) 3 000,00 грн. У акті зазначено, що він є підставою для проведення остаточних розрахунків, порядок яких визначений у договорі між клієнтом і адвокатом; сторони не мають жодних претензій одна до одної щодо якості наданої професійної правничої допомоги та виконання договору у цілому.

Згідно з платіжними дорученнями від 05.03.2019 № 33807, від 14.03.2019 № 34279 ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" перерахував адвокату Максименку А. Ю. 19
500,00 грн за адвокатські послуги та консультації у справі № 922/445/19.

16.04.2019 між адвокатом Максименком А. Ю. і ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" укладено додаткову угоду до угоди від 25.01.2019, за умовами якої сторони погодили внести зміни до пункту 2 угоди від 25.01.2019 і викласти його у такій редакції: "Пункт 2. Для виконання цього доручення клієнт надає адвокату всі повноваження для здійснення прав і виконання обов'язків сторони в суді та на стадії досудового врегулювання спору. Сторони погодили попередню вартість професійної правничої допомоги у сумі 35 000,00 грн.

Остаточний розрахунок здійснюється протягом 10 днів з моменту винесення рішення у справі № 922/445/19 та отримання рахунка."

Адвокат Максименко А. Ю. виписав ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" рахунок-фактуру від 16.04.2019 № 2-2 на суму 15 500,00 грн; послуга - за ведення справи про стягнення заборгованості з АТ "Українська залізниця" в особі філії "Панютинський вагоноремонтний завод" за договором поставки від 16.10.2018 за угодою від 25.01.2019.

5. Передача справи на розгляд об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду

5.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
19.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 922/445/19 Господарського суду Харківської області за касаційною скаргою ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" на рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019, повідомлено учасників справи про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні 15.08.2019.

5.2. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
15.08.2019 справу № 922/445/19 разом із касаційною скаргою ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" на постанову Східного апеляційного господарського суду від
12.06.2019 і рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2019 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі частини 2 статті 302 Господарського процесуального господарського кодексу України у зв'язку із необхідністю відступлення від правового висновку щодо застосування норм процесуального права про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката за наявності відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості та виключно за наявності доказів, які підтверджують фактичне здійснення (оплату) таких витрат, викладеного у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18 у подібних правовідносинах.

За змістом витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.08.2019 визначено такий склад колегії суддів: Дроботова Т. Б. - головуючий (доповідач), Ткаченко Н. Г., Ткач І. В., Селіваненко В. П., Пільков К. М., Катеринчук Л. Й., Булгакова І. В., Баранець О. М., Львов Б. Ю.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.08.2019 визначено такий склад колегії суддів: Дроботова Т. Б. - головуючий (доповідач), Ткач І. В., Селіваненко В. П., Пільков К. М., Катеринчук Л. Й., Булгакова І. В.

Ухвалою від 29.08.2019 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. (головуючий), Булгакової І. В., Катеринчук Л. Й., Пількова К. М., Селіваненка В. П., Ткача І. В. прийняв до розгляду об'єднаною палатою касаційну скаргу ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 і рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2019 у справі № 922/445/19; призначив розгляд касаційної скарги на 13.09.2019.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.09.2019 визначено такий склад колегії суддів: Дроботова Т. Б. - головуючий (доповідач), Ткач І. В., Пільков К. М., Катеринчук Л. Й., Булгакова І. В., Баранець О. М., Львов Б. Ю.

Ухвалою від 13.09.2019 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду оголосив перерву у судовому засіданні до
03.10.2019.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.10.2019 визначено такий склад колегії суддів: Дроботова Т. Б. - головуючий (доповідач), Ткаченко Н. Г., Ткач І. В., Пільков К. М., Катеринчук Л. Й., Булгакова І. В., Баранець О. М., Львов Б. Ю.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Об'єднана палата зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5, 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7,9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

6.2. Як убачається із матеріалів справи, позивач заявив до стягнення з відповідача 35 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи ці вимоги, позивач надав копію угоди від 25.01.2019, укладеної між адвокатом Максименком А. Ю. і ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", копію додаткової угоди від 16.04.2019 до угоди від 25.01.2019; копію довіреності від 14.01.2019 № 40-21/6; копії платіжних доручень від 14.03.2019 № 34279 на суму 16 300,00 грн, від 05.03.2019 № 33807 на суму 3 200,00 грн; копію акта № 1а приймання передачі наданих послуг від 26.03.2019 до угоди про надання правової допомоги б/н від 25.01.2019, копію рахунка-фактури від 16.04.2019 № 2-2.

6.3. У свою чергу, відповідач під час розгляду справи місцевим господарським судом у відзиві на позов і запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву заперечив проти стягнення із нього витрат на професійну правничу допомогу.

6.4. Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача зазначених витрат на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дослідив зазначені докази і доводи сторін, надав оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, однак визнав правомірним стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу лише у сумі 19 500,00 грн, оскільки саме таку суму, за висновком судів, фактично витратила/понесла (сплатила) сторона, що підтверджується документально (платіжні доручення від 14.03.2019 № 34279 на суму 16 300,00 грн, від 05.03.2019 № 33807 на суму 3 200,00 грн). При цьому факт надання професійної правничої допомоги адвокатом Максименком А. Ю. (обсяг наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість) на спірну суму судами не спростовано.

6.5. Однак об'єднана палата не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового стягнення спірних витрат на професійну правничу допомогу, вважає, що ухвалюючи рішення і постанову у справі в оскарженій частині (щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу) суди допустили неправильне застосування норм процесуального права, зокрема статті 126 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до прийняття судами попередніх інстанцій незаконних судових рішень у відповідній частині.

Так, господарські суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Таким чином, ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи і не спростований судами факт надання адвокатом Максименком А. Ю. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.11.2011 № 1114, довіреність від 14.01.2019) професійної правничої допомоги у цій справі у суді першої інстанції на спірну суму (35 000,00 грн), об'єднана палата дійшла висновку, що рішення і постанову у справі слід скасувати у частині відмови у стягненні з відповідача 15 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та прийняти у зазначеній частині нове рішення, згідно з яким стягнути з відповідача на користь позивача 15 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Отже, наведені у касаційній скарзі доводи щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій у зазначеному випадку положень глави 8 Господарського процесуального кодексу України, якими унормовано інститут судових витрат, підтверджено матеріалами справи.

6.6. Поряд із цим об'єднана палата не вбачає правових підстав для відступлення від висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18, з огляду на відмінності у нормативно-правовому регулюванні (пункт 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України щодо компенсації витрат адвоката) та різність фактичних обставин у цій справі та справі № 910/8682/18.

6.7. Окрім цього, як уже зазначалося, скаржник у касаційній скарзі просив також стягнути з відповідача на користь позивача 8 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, 9 000,00 грн витрат, які будуть понесені на послуги з професійної правничої допомоги в суді касаційної інстанції, а також судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг.

Як убачається з матеріалів справи позивач надав до суду апеляційної інстанції попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом апеляційної скарги (2 881,50 грн - судовий збір, 8 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу: 3 500,00 грн - складання апеляційної скарги, 5 000,00 грн - участь в 1 судовому засіданні); угоду до договору про надання правової допомоги адвокатом від 24.01.2018, укладену 30.04.2019 між адвокатом Максименком А. Ю. і ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (далі - угода від 30.04.2019); акт приймання-передачі наданих послуг до угоди від 30.04.2019, складений сторонами 10.06.2019; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1114, копію довіреності від 14.01.2019; платіжне доручення від 07.05.2019 № 36170 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 881,50 грн. Також на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу скаржник до суду касаційної інстанції надав, зокрема, додаткову угоду до угоди № 3 від 25.01.2019, укладену сторонами
10.06.2019; попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом касаційної скарги (3 842,00 грн - судовий збір, 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу: 4 000,00 грн - складання касаційної скарги, 5 000,00 грн - участь у 1 судовому засіданні); платіжне доручення від 26.07.2019 № 38254 про сплату судового збору за подання касаційної скарги на суму 3 842,00 грн.

Як убачається із матеріалів справи, адвокат Максименко А. Ю. був представником позивача у судах апеляційної та касаційної інстанцій; він підготував і подав апеляційну та касаційну скарги, брав участь у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції 12.06.2019 (протокол судового засідання від 12.06.2019) та у судових засіданнях у суді касаційної інстанції; згідно з платіжним дорученням від 13.08.2019 № 39789 (отримано Верховним Судом 19.08.2019) ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" перерахувало Максименку А. Ю. 33 000,00 грн, призначення платежу "за адвокатські послуги (проф. правничої допомоги) у справі № 922/445/19".

Таким чином, з огляду на викладене, позивач згідно з положеннями статті 74 Господарського процесуального кодексу України довів надання йому адвокатом Максименком А. Ю. зазначених послуг у судах апеляційної і касаційної інстанцій у відповідних сумах.

За змістом статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, відсутність клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат об'єднана палата дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у судах апеляційної і касаційної інстанцій у заявлених сумах.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Згідно з частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.2. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; (частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом статті 311 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

7.3. З огляду на викладене об'єднана палата дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення і постанову у справі в оскарженій частині (щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу) необхідно скасувати в частині відмови у стягненні 15 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та прийняти нове рішення у скасованій частині про стягнення з відповідача на користь позивача 15 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; у решті рішення і постанову слід залишити без змін. Крім того, як уже зазначалося, стягненню з відповідача підлягають заявлені витрати на професійну правничу допомогу у судах апеляційної і касаційної інстанцій.

8. Розподіл судових витрат

8.1. За змістом статті 315 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині має бути зазначено, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення.

8.2. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 14 статті 129 зазначеного Кодексу).

Оскільки суд касаційної інстанції частково скасовує оскаржені судові рішення і вважає за необхідне прийняти у відповідній частині нове рішення, суд здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 3 частини 1 статті 308, статтями 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" задовольнити.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 і рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2019 у справі № 922/445/19 у частині відмови у стягненні 15 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу скасувати та прийняти у цій частині нове рішення, яким стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Панютинський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" 15 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. У решті рішення і постанову залишити без змін.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Панютинський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" 8 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, 9 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, 2 881,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 3 842,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді О. М. Баранець

І. В. Булгакова

Л. Й. Катеринчук

Б. Ю. Львов

К. М. Пільков

І. В. Ткач

Н. Г. Ткаченко