Історія справи

Ухвала КГС ВП від 20.03.2019 року у справі №920/301/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 920/301/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І. В. - головуючий, Міщенко І. С., Мачульський Г. М.,

За участю помічника судді - Чепурної О. В. (здійснює повноваження секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді)

розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сумський рафінадний завод" на рішення Господарського суду Сумської області від 13.08.2018 (суддя Коваленко О. В. ) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 (головуючий суддя: Остапенко О. М., судді: Отрюх Б. В., Верховець А. А.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумський рафінадний завод"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, Фізичної особи-підприємця Нізамієвої Євгенії Олександрівни

про визнання недійсним договору купівлі-продажу №ПТБСУ01 від 09.12.2011 з додатковою угодою №1 від 26.03.2012, зобов'язання вчинити дії,

За участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача-1 - Ейсмонт М. О. - довіреність, представник

відповідача-2 - Мазнєва С. Г. - адвокат

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. У квітні 2018 року ВАТ "Сумський рафінадний завод" в особі ліквідатора звернулось до Господарського суду Сумської області із позовом до ГУ ДФС у Сумській області та ФОП Нізамієвої Є. О. про визнання недійсним договору купівлі-продажу № ПТБСУ01 від 09.12.2011, укладеного між відповідачами, з додатковою угодою № 1 від 26.03.2012, та зобов'язання вчинити дії, а саме: зобов'язати відповідача-2 передати позивачу за актом прийому-передачі димову трубу літ.176 загальною площею 30,9 кв. м.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Господарського суду Сумської області від 25.10.2012 у справі №5021/322/12 ВАТ "Сумський рафінадний завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.10.2017 ліквідатором банкрута призначено Мороза В. В. Під час проведення інвентаризації майна йому, як ліквідатору ВАТ "Сумський рафінадний завод", стали відомі факти порушень законодавства, наслідком чого стало позбавлення ВАТ "Сумський рафінадний завод" права власності на частину неподільного майна, а саме: позбавлення права власності на димову трубу літ.176 загальною площею 30,9 м кв., яка є приналежністю головної речі - окремого об'єкту нерухомого майна ТЕЦ, у зв'язку з чим він звернувся за захистом порушеного права з даним позовом.

3. Відповідач-1 у відзиві на позов зазначив, що ГУ ДФС у Сумській області жодним чином не порушено прав та інтересів позивача. По суті позовних вимог вказав, що з моменту підписання податковим керуючим та представником платника податків - виконуючим обов'язки голови правління ВАТ "Сумський рафінадний завод" Міхеєнко Р. В. Акту опису майна у податкову заставу №23 від 27.04.2011 позивач був повністю обізнаний щодо правового режиму об'єкта нерухомого майна, переданого у заставу ДПІ в м. Суми. В подальшому, згідно постанови Сумського окружного адміністративного суду у справі №2а-1870/4106/11 ДПІ в м. Суми було надано дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ВАТ "Сумський рафінадний завод" за рахунок майна останнього, що перебуває у податковій заставі на підставі Акту опису №23 від 27.04.2011. В подальшому спірне нерухоме майно було придбане відповідачем 2 на цільовому аукціоні з продажу майна, який було проведено у відповідності з вимогами діючого законодавства. Крім того, відповідачем 1 подано клопотання №64/9/18/28-10-02-22 від 29.05.2018 про застосування строків позовної давності до вимог позивача, яке він обґрунтовує тим, що строк звернення до суду позивача з вимогою про визнання договору недійсним сплинув 10.12.2014 у зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

4. Відповідач-2 в письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що строки звернення позивача за захистом права пропущено та сплинули вони відповідно 09.12.2011 та 26.03.2012 (строки розраховано відповідачем 2 з дати укладення договору та додаткової угоди до договору). Крім того, зазначив, що позивачем не подано доказів на підтвердження правових підстав для визнання спірного договору недійсним.

ІІ. Короткий зміст судових рішень

5. Рішенням Господарського суду Сумської області від 13.08.2018 у справі № 920/301/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019, в задоволенні позову відмовлено.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

6.07.03.2019 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Відкрите акціонерне товариство "Сумський рафінадний завод" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Сумської області від 13.08.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у справі № 920/301/18.

7. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
13.03.2019 вказану касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого Студенця В. І., суддів: Баранця О. М., Вронської Г. О.

20.03.2019 подано заяву суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Студенця В. І., Баранця О. М., Вронської Г. О. про самовідвід у здійсненні касаційного перегляду рішення Господарського суду Сумської області від 13.08.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від
07.02.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2019 заяву суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Студенця В. І. (головуючого), Баранця О. М., Вронської Г. О. про самовідвід у справі № 920/301/18 задоволено; справу № 920/301/18 передано для повторного автоматизованого розподілу з урахуванням спеціалізації суддів.

8. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2019 року у справі № 920/301/18 визначено колегію суддів у складі:

Кушнір І. В. (головуючий суддя), судді: Міщенко І. С., Мачульський Г. М.

9. Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 23.05.2019, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до
22.04.2019.

10.17.04.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) відповідачем-1 до Касаційного господарського суду направлено відзив на касаційну скаргу, який фактично надійшов до суду 19.04.2019.

11. Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2019 задоволено заяву Фізичної особи-підприємця Нізамієвої Євгенії Олександрівни про проведення судового засідання 23.05.2019 у режимі відеоконференції.

12. У судове засідання 23.05.2019 з'явилися представники відповідачів, які виклали заперечення проти касаційної скарги та просили відмовити в її задоволенні.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча вказаний учасник справи про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

13. У касаційній скарзі Відкрите акціонерне товариство "Сумський рафінадний завод" (скаржник, позивач) просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 13.08.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у справі № 920/301/18, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

14. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вважає, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Позивач вказує, що віндикаційна вимога може бути заявлена щодо витребування лише індивідуально визначеної речі. Відкрите акціонерне товариство "Сумський рафінадний завод" наголошує, що димова труба літ. 176 загальною площею 30,9 кв. м, яка незаконно продана, не є індивідуально визначеною річчю, а є приналежністю ТЕЦ, що підтверджується рішенням Господарського суду Сумської області від 26.03.2009 у справі №5/135-09. Скаржник вважає, що оскільки димова труба літ. 176 загальною площею 30,9 кв. м є складовою індивідуально визначеної речі - ТЕЦ, визнання недійсним правочину про продаж труби, як окремого об'єкту нерухомості, є вірним способом захисту (відновлення) права власності.

На думку позивача, помилковими є висновки судів попередніх інстанцій, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2011 у справі №2а-1870/4106/11 надає дозвіл на продаж димової труби окремо від ТЕЦ. Крім того, матеріали справи не містять будь-яких доказів, що димова труба літ. 176 загальною площею 30,9 кв. м внесена до Акту опису, як окремий об'єкт нерухомості, а сама по собі назва графи Акту опису активів "Найменування активів" не свідчить про те, що у вказаній графі відображаються виключно окремі об'єкти нерухомості.

Також скаржник зазначає, що суди помилково вважають, що перебіг строку позовної давності для ліквідатора банкрута з вимогою про визнання договору недійсним почався з 10.12.2011 та відповідно сплив 10.12.2014. Вказує, що позивач набув право власності на окремий об'єкт нерухомого майна ТЕЦ, тобто на майно, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки, з 24.04.2009 ТЕЦ, як окремий об'єкт нерухомості не відчужувався, не ділився, з нього не виділялась частка, тобто позивач є титульним власником ТЕЦ, складовою якої є незаконно продана димова труба літ. 176 загальною площею 30,9 кв. м.

Разом з тим, Відкрите акціонерне товариство "Сумський рафінадний завод" вважає, що суди не зазначили про відхилення таких доказів наданих позивачем, як рішення Господарського суду Сумської області від 26.03.2009 у справі №5/135-09, акту опису майна від 27.04.2011 №23, протоколу №1 від 09.12.2011 проведення цільового аукціону (податкова застава), акту приймання-передачі предмета продажу від
21.12.2011. Також суди не надали мотивованої оцінки доводам позивача про те, що розмір відчужуваної частки літ.176 - димова труба, площею 30,9 кв. м в розмірі 178/1000 визначено 25.01.2012, тобто після проведення аукціону та приймання -передачі предмета продажу, та що на дату вибуття з права власності димової труби не існувало співвласника, який міг за договором купівлі-продажу, дарування, міни відступити ФОП Нізамієвій О. Є. свою частку в праві спільної часткової власності на окремий об'єкт нерухомого майна ТЕЦ.

15. У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 13.08.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у справі № 920/301/18 - без змін.

Відповідач-1 вважає, що судами попередніх інстанцій з'ясовано всі обставини справи та дотримано норми матеріального та процесуального права.

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

16. Рішенням Господарського суду Сумської області від 26.03.2009 у справі №5/135-09 позов ВАТ "Сумський рафінадний завод" до Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання права власності задоволено: визнано за позивачем право власності на наступні об'єкти: - на окремий об'єкт нерухомого майна механічні майстерні літ. 3, загальною площею 842,6 м кв., розташована за адресою м. Суми, вул. Привокзальна, 4/21; - на окремий об'єкт нерухомого майна КВП інструментальна вагова літ. 4 загальною площею 183,1 м кв., розташована за адресою м. Суми, вул. Привокзальна, 4/ 15; - на окремий об'єкт нерухомого майна міднична майстерня літ. 5 загальною площею 190,1 м кв., розташована за адресою м. Суми, вул. Привокзальна, 4/ 22; - на окремий об'єкт нерухомого майна кузня, столярна майстерня літ. 6 загальною площею 298.4 м кв., розташована за адресою м. Суми, вул. Привокзальна, 4/17; - на окремий об'єкт нерухомого майна гараж цеху електрокар літ. 21 загальною площею 472,4 м кв., розташований за адресою м. Суми, вул. Привокзальна, 4/12; - на окремий об'єкт нерухомого майна гараж цеху механізації літ. 30 загальною площею 669,8 м кв., розташований за адресою м. Суми, вул. Привокзальна, 4/14; - на окремий об'єкт нерухомого майна будівля каналізаційно-насосної станції літ. 31 загальною площею 73,4, розташована за адресою м. Суми, вул. Привокзальна, 4/13; - на окремий об'єкт нерухомого майна контора матеріального складу з побутовими приміщеннями літ. 48 загальною площею 192,6 м кв, розташована за адресою м. Суми, вул. Привокзальна, 4/16; - на окремий об'єкт нерухомого майна крита площадка для вивантаження матеріалів літ. 51 загальною площею 514,7 м кв., розташована за адресою м.

Суми, вул. Привокзальна, 4/20; - на окремий об'єкт нерухомого майна ГРП літ. 167 загальною площею 59,6 м кв., розташована за адресою ж Суми, вул.

Привокзальна, 4/23; - на окремий об'єкт нерухомого майна станція перекачки літ. 173 загальною площею 89,0 м кв., розташована за адресою м. Суми, вул.

Привокзальна, 4 / 24; - на об'єкт нерухомого майна склад ПММ, який складається з заправочної станції літ. 165 загальною площею 9,4 м кв. та кладовки літ. 86, загальною площею 3.3 м кв., розташований за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 4/19; - на окремий об'єкт нерухомого майна склад-ангар літ. 174а загальною площею 389,4 м кв., розташований за адресою м. Суми, вул. Привокзальна, 4/18; - на окремий об'єкт нерухомого майна склад літ. 164 200 загальною площею 902,4 м кв., розташований за адресою м. Суми, вул. Привокзальна, 4/ 11; - на окремий об'єкт нерухомого майна ТЕЦ, яка складається з кладови ПММ літ. 86 площею 9,7 м кв., будівлі ТЕЦ (будівля котельні з деоратором, машзалом, станція управління, будівля хімводоочистки, АПП адмінпобутове приміщення) літ. 175 загальною площею 6060,6 м кв., димової труби літ. 176 загальною площею 30,9 м кв., пневмобаку літ. 201 загальною площею 18,2 м. кв. розташована за адресою м. Суми, вул.

Привокзальна, 4/25.

В свою чергу, Комунальним підприємством "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" здійснено відповідний запис в реєстрову книгу 25, стор 404, за №1956 та видано реєстраційне посвідчення (т.1, а. с.18).

24.04.2009 право власності зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.04.2009, номер 22570912 (т.1, а. с.17).

17. Виходячи з наявності у ВАТ "Сумський рафінадний завод" податкового боргу, ДПІ м. Суми в особі податкового керуючого Герасимова Г. В. склала Акт опису майна від 27.04.2011 №23 (т.1, а. с.19), відповідно до якого димова труба літ.176 загальною площею 30,9 м кв. внесена як окремий об'єкт нерухомості з назвою димова труба, розташована за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 4, залізобетон, площа 38,7/11,9 м кв., висота 90 м, об'єм 2277 м куб.

18. В подальшому, 09.12.2011 Правобережна товарна біржа провела цільовий аукціон, за результатами оцінки пропозицій конкурсних торгів (аукціону) переможцем визначено ФОП Нізамієву Є. О., про що свідчить складений протокол №1 від 09.12.2011 проведення цільового аукціону (податкова застава) (т.1, а. с.20).

З протоколу №1 від 09.12.2011 вбачається, що об'єктом продажу (лот) є димова труба залізобетонна (літ.176 по плану БТІ) площею 38,7/11,9 м кв. та висотою 90 м, об'ємом 2277 м куб., що розташована за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна,4.

Власником майна зазначено ВАТ "Сумський рафінадний завод" (код 00372925).

19.09.12.2011, на підставі протоколу №1 від 09.12.2011, між ДПІ в м. Суми (Продавець) та ФОП Нізамієвою Є. О. (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №ПТБСУ01 майна ВАТ "Сумський рафінадний завод" що перебуває в податковій заставі у ДПІ м. Суми (далі за текстом - "Договір") (т.1, а. с.21).

Згідно з п.1 Договору ДПІ в м. Суми продала на цільовому аукціоні з продажу майна платника податків ВАТ "Сумський рафінадний завод", яке знаходиться в податковій заставі, що відбувся 09.12.2011 на Правобережній товарній біржі на підставі Протоколу, а ФОП Нізамієва Є. О. купила на умовах цього Договору наступне майно: димова труба залізобетонна (літ.176 по плану БТІ) площею 38,7/11,9 м кв. та висотою 90 м, об'ємом 2277 м куб., що розташована за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна 4/25.

Договір купівлі-продажу №ПТБСУ01 від 09.12.2011 зареєстровано на Правобережній товарній біржі, про що у журналі реєстрації зроблений відповідний запис № ПТБСУ01 від 09.12.2011.

20.21.12.2011 згідно Акту приймання-передачі предмета продажу, ДПІ в м. Суми передала, а ФОП Нізамієва Є. О. прийняла димову трубу залізобетонну (літ.176 по плану БТІ) площею 38,7/11,9 м кв. та висотою 90 м, об'ємом 2277 м куб., що розташована за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 4 (т.1, а. с.22).

21. На замовлення ФОП Нізамієвої Є. О. КП "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" виготовило технічний паспорт, визначивши розмір відчужуваної частки літ.176 - Димова труба, площею 30,9 кв. м в розмірі 178/1000.

22.26.03.2012 ДПІ м. Суми та ФОП Нізамієва Є. О. уклали Додаткову угоду №1 до Договору купівлі-продажу №ПТБСУ01 від 09.12.2011 майна ВАТ "Сумський рафінадний завод", що перебуває в податковій заставі у ДПІ м. Суми, в якій відповідачі домовились про уточнення абзацу 2 підпункту 1.1. пункту 1 Договору, виклавши його в новій редакції: "Димова труба літ.176 (цегла, залізобетон) загальною площею 30,9 кв. м, що розташована за адресою: м. Суми, вулиця Привокзальна, будинок 4/25. Розмір відчужуваної частки складає 0,178 або 178/1000" (т.1, а. с.23).

Додаткову угоду до Договору купівлі-продажу №ПТБСУ01 від 09.12.2011 зареєстровано на Правобережній товарній біржі, про що у журналі реєстрації зроблений запис під №1 від 26 березня 2012 року.

23.03.04.2012 за Нізамієвою Є. О. зареєстровано право спільної часткової власності на 178/1000 окремого об'єкту нерухомого майна ТЕЦ (т.1, а. с.85).

VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

24. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не подано доказів наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду.

25. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

VІІ. Позиція Верховного Суду

26. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

27. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на наступні статті Цивільного кодексу України (далі ЦК).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.215 ЦК:

"1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1, 3 ст.215 ЦК.

3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)."

Згідно з ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.203 ЦК:

"1. Зміст правочину не може суперечити ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.203 ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним."

Відповідно до ст.179 ЦК:

"1. Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки."

Згідно зі ст.183 ЦК:

"1. Подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

2. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення."

Відповідно до ст.186 ЦК:

"1. Річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.

2. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом."

Згідно зі ст.187 ЦК:

"1. Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення.

2. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню."

Відповідно до ст.188 ЦК:

1. Якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).

2. Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором."

Відповідно до ст.190 ЦК:

"1. Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

2. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами."

Згідно зі ст.355 ЦК:

"1. Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

2. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

3. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

4. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно."

Відповідно до ст.356 ЦК:

"1. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

2. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади."

Згідно з ч.1 ст.229 ЦК:

"1. Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом."

28. Відповідно до ст.14 ГПК:

"1. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ст.14 ГПК, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ст.14 ГПК випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ст.14 ГПК.

2. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності."

Тобто, фактично обґрунтування позовних вимог зводиться до доводів щодо порушення прав позивача внаслідок позбавлення його права власності на частину неподільного майна, а саме: позбавлення права власності на димову трубу літ.176 загальною площею 30,9 м кв., яка є приналежністю головної речі - окремого об'єкту нерухомого майна ТЕЦ, що, за думкою позивача, внаслідок вказаної помилки значно знижує цінність як ТЕЦ, так і труби, та можливість використання їх за цільовим призначенням.

29. Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі власної оцінки доказів:

- у зв'язку із неможливістю погасити даний борг за рахунок обігових коштів згідно ПК України ДПІ в м. Суми отримала право на податкову заставу та склала Акт опису майна № 23 від 27.04.2011, відповідно до якого було описано єдиний об'єкт - димову трубу розташована за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 4, залізобетон, площа 38,7/11,9 м кв., висота 90 м, об'єм 2277 м куб. ;

- маючи вимоги за непогашеною податковою заборгованістю, ДПІ в м. Суми звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до боржника з вимогою надати ДПІ в м. Суми дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ВАТ "Сумський рафінадний завод" за рахунок майна такого платника, що перебуває у податковій заставі на підставі саме вказаного акту опису № 23 від 27.04.2011 для погашення податкового боргу в сумі 1 766 799,67
грн.

- за наслідками розгляду заявлених вимог постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2011 року у справі № 2а-1870/4106/11 позов задоволено повністю та надано дозвіл ДПІ в м. Суми дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ВАТ "Сумський рафінадний завод" за рахунок майна такого платника, що перебуває у податковій заставі на підставі саме вказаного акту опису № 23 від 27.04.2011 для погашення податкового боргу в сумі 1 766 799,67
грн. (т. 1, а. с.78-79), відповідне судове рішення набрало законної сили та в установленому законом порядку не скасовано, оскільки доказів зворотнього суду не надано, тобто, Сумським окружним адміністративним судом було досліджено цей акт опису № 23 від 27.04.2011 та встановлено можливість реалізації відповідного майна за цим актом.

- в матеріалах справи також міститься лист в. о. голови правління ВАТ "Сумський рафінадний завод" Міхеєнко Р. В. №153 від 25.04.2011 року, в якому він повідомив начальника ДПІ в м. Суми про те, що димова труба не задіяна у виробництві і в подальшому використовуватися за призначенням не буде, оскільки для цього потрібно, щоб працювала ТЕЦ, а ТЕЦ на даний час і в подальшому працювати не буде з технічних причин (т. 1 а. с.80).

- абзацом 4 Акту приймання-передачі предмета продажу від 21.11.2011 (т.1, а. с.22) передбачено, що цей акт складено у трьох примірниках - по одному для кожної із сторін, що його підписали; у разі наявності заперечень і зауважень останні вказуються зі зворотнього боку в трьох примірниках; акт складено та підписано ДПІ в м. Суми, ВАТ "Сумський рафінадний завод" і ФОП Нізамієвою Є. О., жодних зауважень чи заперечень в акті не міститься, що свідчить про згоду позивача на відчуження нерухомого майна по оспорюваному договору як окремого об'єкту майна, а не складової його частини.

- матеріалами справи також підтверджується факт проведення експертного будівельно-технічного дослідження для визначення можливості виділу в натурі димової труби, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 4/25, з урахуванням 178/1000 ідеальних частин, про що свідчить висновок №646 від
14.12.2012 року (т. 1, а. с.145-146), за результатами чого експерт дійшов висновку про можливість виділу в натурі димової труби, яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 4/25, з урахуванням 178/1000 ідеальних частин, які належать Нізамієвій Є. О. на праві часткової сумісної власності.

30. З урахуванням викладеного, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, щодо безпідставності посилання позивача саме на помилку при визначенні предмету продажу - димової труби літ.176 загальною площею 30,9 м кв. як окремого об'єкту нерухомого майна, і в першу чергу, зі сторони саме позивача, який сам надав згоду на відчуження вказаного нерухомого майна по оспорюваному договору як окремого об'єкту майна, а не складової його частини, при цьому, прямо зазначивши, що димова труба не задіяна у виробництві і в подальшому використовуватися за призначенням не буде, оскільки для цього потрібно, щоб працювала ТЕЦ, а ТЕЦ на даний час і в подальшому працювати не буде з технічних причин.

В свою чергу, сторони спірного правочину, а саме ДПІ в м. Суми та ФОП Нізамієва Є. О. не зверталися до суду з позовом про визнання недійсним спірного правочину з підстав порушення їх прав внаслідок помилково визначеного предмету продажу - димової труби літ.176 загальною площею 30,9 м кв., як частини неподільного майна ТЕЦ, що знижувало б цінність проданого/купленого майна та можливість використання його за цільовим призначенням.

31. Також колегія суддів касаційного суду приймає до уваги наступне.

Згідно з ч.1 ст.2 ГПК:

"Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави."

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК:

"Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням."

Згідно зі ст.15 ЦК:

"1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства."

Вказаними статтями встановлено, що позивач має право на подання позову лише в тому разі, коли діями відповідача порушується право чи інтереси безпосередньо позивача, а не взагалі з будь-яких питань, де, як вважає позивач, є порушення норм чинного законодавства.

Отже, для звернення до суду з позовом, позивач повинен обґрунтувати не лише порушення відповідачами положень чинного законодавства, а і свій матеріально-правовий інтерес.

В свою чергу, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

32. Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі власної оцінки доказів, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 4, станом на 10.08.2018 року, яка була долучена представником відповідача-1 до матеріалів справи, будівля ТЕЦ, димова труба, пневмобак є окремими складовими частинами об'єкта нерухомого майна, які були відчужені на користь третіх осіб і належать їм на праві спільної часткової власності, відомості про нерухоме майно, яке належить на праві власності ВАТ "Сумський рафінадний завод" відсутні.

З урахуванням вищевказаного встановленого факту, що позивачу не належать на праві власності ні сама ТЕЦ, ні її складові частини, місцевий та апеляційний суди дійшли вірного висновку як про відсутність порушених прав чи інтересів саме позивача на вищевказану ТЕЦ, саме спірним правочином і саме з заявлених позивачем підстав, так і що обрана ним форма захисту відновить саме позивача і саме право власності на це майно.

33. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, наведених скаржником, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу позову та касаційної скарги.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Згідно з ч.1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

VІІІ. Висновки Верховного Суду

34. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

35. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишення касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Сумський рафінадний завод" без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 13.08.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у справі № 920/301/18 - без змін.

36. У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сумський рафінадний завод" на рішення Господарського суду Сумської області від 13.08.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у справі № 920/301/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 13.08.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у справі № 920/301/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді І. Міщенко

Г. Мачульський