Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 917/493/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 (Істоміна О.А., Гребенюк Н.В., Шевель О.В.) у справі № 917/493/18 Господарського суду Полтавської області

за позовом Державного підприємства "Енергоринок" до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про стягнення 53 029,42 грн

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Державне підприємство "Енергоринок" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (далі - Відповідач) про стягнення 53 029,42 грн штрафу за договором №4265/02 від 26.09.2017.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відповідачем порушено умови пункту 6.14 договору щодо поетапної оплати купованої електроенергії, внаслідок чого підлягає стягненню штраф.

Короткий зміст рішення, прийнятого судом першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.05.2018 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

4. Рішення суду мотивовано тим, що нарахування штрафу здійснено на заборгованість, яка погашена протокольними спільними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України. Оскільки спільними протокольними рішеннями сторони змінили строки виконання Відповідачем свого зобов'язання з оплати отриманої електричної енергії за договором №4265/02 від 26.09.2017 і Відповідачем виконані ці протокольні рішення (здійснено повну сплату в строки, обумовлені рішеннями), Позивач не надав доказів порушення Відповідачем зобов'язань за спільними протокольними рішеннями, а тому відсутні підстави для нарахування штрафу на суми заборгованості, погашення якої відбулось за вказаними рішеннями.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

5. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 рішення Господарського суду Полтавської області від 29.05.2018 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

6. Постанова суду мотивована тим, що спільні протокольні рішення не містять будь-яких положень, які б свідчили про зміну сторонами строків оплати за куповану електроенергію або заміну первісного зобов'язання новим. Матеріали справи підтверджують факт порушення умов договору щодо розрахунку за отриману електроенергію, а саме пункту 6.14 договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Відповідач подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи Відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

7. Невірно застосовано норми матеріального права, а саме статті 11, 509, 526, 530, 599, 611, 627, 628, 629, 631, 631, 653, 654 ЦК України, статті 173, 174, 193 ГК України.

8. Судом не враховано правову позицію, яка висловлена Верховним Судом у справах № 917/1770/17, №903/766/17, №910/22923/17, 907/327/16, №910/22875/17.

Позиція Позивача у відзиві на касаційну скаргу

9. Визначений факт несвоєчасного виконання взятих на себе грошових зобов'язань зі сторони Відповідача, має наслідком нарахування Позивачем в порядку статей 530, 599, 611, 612, 625, 629 ЦК України та умовами пункту 6.19 договору штрафу в сумі 53 029,42 грн, що правильно визначено судом апеляційної інстанції.

10. Спільні протокольні рішення не містять будь-яких положень, які б свідчили про зміну сторонами строків оплати за куповану електроенергію або заміну первісного зобов'язання новим.

11. Судом першої інстанції не враховано постанову Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №921/574/17-г/5, а також постанову Вищого господарського суду України від 19.04.2017 у справі №917/1168/16.

Позиція Відповідача у відповіді на відзив на касаційну скаргу

12. Підписання спільних протокольних рішень про організація взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів Державного бюджету України мало наслідком зміну порядку та строків проведення розрахунків за куповану електроенергію за серпень, жовтень, листопад 2017 року, що свідчить про відсутність підстав для притягнення Відповідача до відповідальності у вигляді стягнення штрафу, який нараховано на суми, сплачені відповідно до спільних протокольних рішень, що було вірно враховано судом першої інстанції.

13. Правовідносини у справі Верховного Суду №921/574/17-г/5 не є подібними правовідносинам у цій справі, а у справі №917/1168/16 Вищий господарський суд України направляв справу на новий розгляд до суду першої інстанції з вказівками врахувати зміну порядку розрахунків за спільними протокольними рішеннями.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

14. Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

15. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Позивачем належним чином виконано взяті на себе зобов'язання щодо поставки електричної енергії, проте Відповідачем в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором та приписів законодавства було здійснено оплату за отриману електричну енергію з порушенням встановлених у договорі строків, що визнається останнім та вбачається зі звітів про надходження коштів від Відповідача на рахунок Позивача.

16. Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, за період з серпня по листопад 2017 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" між сторонами - учасниками відповідних взаєморозрахунків, в т.ч. Позивачем та Відповідачем підписані спільні протокольні рішення про взаєморозрахунки за електричну енергію.

17. Відповідно до частин 1, 2 статті 12 ГК України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є, зокрема, надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.

18. Порядок перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №20 від 11.01.2005 (чинний на момент підписання спільних протокольних рішень).

18.1. Вказаний Порядок визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню, зокрема, на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення.

Згідно з пунктом 6 Порядку органи Казначейства на підставі платіжних доручень головних розпорядників коштів місцевих бюджетів перераховують кошти на рахунки постачальників ресурсів (товарів, послуг).

Пунктом 7 Порядку передбачено, що для проведення розрахунків відповідно до цього Порядку всі учасники відкривають рахунки в органах Казначейства, крім енергопостачальних компаній, державного підприємства "Енергоринок", які проводять розрахунки за спожиту електроенергію через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку. Розрахункове обслуговування цих рахунків здійснюється на умовах, визначених договором, що укладається між органами Казначейства та суб'єктами підприємницької діяльності. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ПАТ "Укртрансгаз", державне підприємство "Енергоринок", виробники електроенергії та вугледобувні підприємства підписують з учасниками розрахунків спільні протокольні рішення протягом п'яти робочих днів. До розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання (споживання) ресурсів (товарів, послуг) відповідно до довідки, що надається постачальниками ресурсів (товарів, послуг). Учасник розрахунку має право відмовитися від підписання спільного протокольного рішення виключно за умови відсутності боргу перед учасником за товари/послуги, який планується погасити відповідно до цього Порядку.

Відповідно до пункту 9 Порядку усі учасники розрахунків, що проводяться згідно з цим Порядком, у графі "Призначення платежу" платіжних доручень додатково зазначають: "Постанова Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. №20".

19. Господарським судом першої інстанції встановлено своєчасне виконання Відповідачем в повному обсязі спільних протокольних рішень.

20. Отже, підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України мало наслідком зміну порядку та строків проведення розрахунків за електроенергію, яка постачалась Позивачем за договором №4265/02 від 26.09.2017 за серпень, жовтень, листопад 2017 року, що вірно встановлено судом першої інстанції.

21. Такої правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 30.05.2018 у справі №917/1770/17, від 22.06.2018 у справі №903/766/17.

22. Враховуючи наведене, місцевим господарським судом, на відміну від суду апеляційної інстанції, обґрунтовано відмовлено Позивачеві в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу за порушення строків оплати за отриману електроенергію.

23. Колегія суддів не може погодитись з висновком апеляційного господарського суду про те, що спільні протокольні рішення не містять будь-яких положень, які б свідчили про зміну сторонами строків оплати за куповану електроенергію або заміну первісного зобов'язання новим. Як вже зазначалось вище, цими рішеннями досягнуто згоди про зміну порядку та строків проведення розрахунків за електроенергію, яка постачалась Позивачем за серпень, жовтень, листопад 2017 року та не є підставою для зміни умов договору в цілому.

24. Доводи скаржника, викладені в пунктах 7, 12 постанови знайшли своє підтвердження.

25. Посилання скаржника, зазначені в пункті 8 постанови на судову практику Верховного Суду зі спорів у справах №910/22923/17, 907/327/16, №910/22875/17, а також посилання Позивача, вказані в пункті 11 постанови щодо постанови Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №921/574/17-г/5, колегією суддів відхиляються, оскільки правовідносини у згаданих справах стосуються стягнення коштів за поставлений газ.

26. Твердження Позивача, наведені в пунктах 9, 10 постанови, колегією суддів відхиляються з підстав, наведених у даній постанові суду.

27. Щодо доводів Позивача, викладених в пункті 11 постанови в частині обов'язковості врахування позиції Вищого господарського суду України, викладеної в постанові від 19.04.2017 у справі №917/1168/16, то колегія суддів зазначає, що правова позиція, викладена в наведеній постанові не є обов'язковою при розгляді справ господарськими судами.

28. Посилання Відповідача, наведені в пункті 13 постанови, є мотивованими.

29. Крім того, суд звертає увагу, що у пункті 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", заява №4241/03 від 28.10.2010, вказано, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (див.рішення у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії", заява N 30544/96, п. 26, ECHR 1999-I).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до частини 1 статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

31. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення касаційної скарги, скасувавши постанову апеляційного господарського суду та залишивши в силі рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо судових витрат

32. Оскільки касаційна скарга Відповідача підлягає задоволенню, тому відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання Відповідачем касаційної скарги покладаються на Позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 скасувати, а рішення Господарського суду Полтавської області від 29.05.2018 у справі № 917/493/18 залишити в силі.

3. Стягнути з Державного підприємства "Енергоринок" (код 21515381) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (код 00131819) 3524 (три тисяча п'ятсот двадцять чотири) грн 00 коп. судових витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду Полтавської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.