Постанова КГС ВП від 27.09.2022 року у справі №914/3254/21

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний господарський суд Верховного Суду

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 914/3254/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача- Олійник О. О. (адвокат),

відповідача - Брунця В. В. (адвокат), Патько Н. Я. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" на рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2022 (суддя Кидисюк Р. А.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 (головуючий - Скрипчук О. С., судді Желік М. Б., Матущак О. І.) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"

до Приватного акціонерного товариства "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів"

про стягнення 307 525,32 грн заборгованості за договором розподілу природного газу від 01.01.2016 № 0942008331СР016 за період з квітня 2021 року по березень 2022 року

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз"

про стягнення 10 741 503,80 грн вартості недовідпущеного природного газу.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У жовтні 2021 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (далі - АТ "ОГС "Львівгаз", Оператор, позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом (у редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог від 08.04.2022) до Приватного акціонерного товариства "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" (далі - ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів", Товариство, Споживач, відповідач) про стягнення з відповідача 307 525,32 грн заборгованості за договором розподілу природного газу від 01.01.2016 № 0942008331СР016 (далі - договір розподілу від 01.01.2016, договір № 0942008331СР016) за період з квітня 2021 року по березень 2022 року, з яких: 284 660,39 грн основного боргу, 14 780,1 грн пені, 5 574,60 грн інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 2 510,23 грн, з посиланням на положення статей 525 526 625 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 193 230 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Позовна заява обґрунтовується невиконанням Товариством своїх договірних зобов`язань з оплати вартості послуг з розподілу природного газу, оскільки розподіл природного газу - це процес забезпечення цілодобового доступу до газорозподільних мереж (далі - ГРМ) у межах приєднаної потужності об`єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, а відмова Споживача від підписання актів наданих послуг та актів звіряння є безпідставною. Крім того, підставою для припинення надання Оператором відповідачу послуг з розподілу природного газу за договором № 0942008331СР016 є розірвання цього договору, який наразі не розірвано і ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" не подавало письмової заяви про розірвання договору розподілу від 01.01.2016.

2. У грудні 2021 року ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" звернулося до Господарського суду Львівської області із зустрічним позовом (у редакції заяви про збільшення зустрічних позовних вимог від 03.02.2022) про стягнення з АТ "ОГС "Львівгаз" 10 741 503,80 грн вартості недовідпущеного природного газу, з посиланням на положення пункту 6 глави 7 розділу VІ та підпункту 1 пункту 2 глави 6 розділу XI Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494, частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Зустрічна позовна заява аргументована тим, що судовими рішеннями в справі № 914/2692/20 (між тими самими сторонами) встановлено факт неправомірної відмови АТ "ОГС "Львівгаз" у відновленні газопостачання Товариства в порядку, передбаченому пунктом 6 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС і пунктом 9.2 договору розподілу від 01.01.2016, а саме з 18.09.2020, тобто протягом двох робочих днів після письмового звернення ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" з листом від 14.09.2020 № 68, отриманим Оператором 16.09.2020, в зв`язку з чим АТ "ОГС "Львівгаз" має відшкодувати Споживачу збитки в розмірі вартості недовідпущеного природного газу, які розраховувалися таким чином: 496 х 596,92 х 36,28 = 10 741 503,80 грн, де: 1) 496 - кількість днів безпідставного припинення газопостачання (з 19.09.2020 по 27.01.2022); 2) 596,92 м3 - об`єм середньодобового споживання газу за період з вересня 2019 р. по серпень 2020 р. (за 12 місяців, що передували безпідставному припиненню газопостачання); 3) 36,28 грн - ринкова вартість природного газу станом на 17.12.2021 (дата подання зустрічного позову).

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.05.2022 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" на користь АТ "ОГС "Львівгаз" 112,98 грн заборгованості за розподіл природного газу за період з 28.01.2022 по 31.03.2022. У частині вимог первісного позову про стягнення 284 547,41 грн заборгованості за розподіл природного газу з квітня 2021 року по 27.01.2022, 14 780,10 грн пені, 5574,60 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 2 510,23 грн відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з АТ "ОГС "Львівгаз" на користь ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" 5 172 383,43 грн вартості недовідпущеного природного газу за період з 19.09.2020 по 27.01.2022. У решті вимог зустрічного позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду щодо часткового задоволення первісного позову мотивоване тим, що в період з 19.09.2020 по 27.01.2022 (далі - спірний період) на об`єкті Товариства, розташованому за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 73, Оператором було безпідставно припинено газопостачання відповідача, що виключає можливість цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи та розподілу (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Товариства, тому винні дії АТ "ОГС "Львівгаз" щодо відмови в поновленні газопостачання за заявою ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" зумовлюють відмову в задоволенні первісних позовних вимог про стягнення вартості наданих послуг з розподілу природного газу за спірний період. Крім того, до заяви про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 1026/22 від 11.04.2022) не долучено будь-якого розрахунку стягуваних сум, що позбавляє можливості перевірити правильність здійсненого нарахування, а також самостійно визначити періоди для такого нарахування, в зв`язку з чим у стягненні 14 780,10 грн пені, 5574,60 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 2 510,23 грн слід відмовити.

Частково задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції керувався тим, що на підставі статей 22 611 ЦК України, статей 224 225 ГК України, пунктів 3, 6 глави 3 розділу І, підпункту 1 пункту 2 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС Оператор повинен відшкодувати завдані Товариству збитки у виді вартості недовідпущеного природного газу за період безпідставного припинення розподілу природного газу Споживачу (з 19.09.2020 по 27.01.2022), однак для визначення розміру збитків має застосовуватися середня ринкова ціна природного газу за цей період (17,47 грн за 1 м3) виходячи із середньодобового споживання за попередні 12 місяців, а не ринкова ціна природного газу станом на дату подання зустрічного позову (згідно з даними про середньозважені ціни на природний газ за результатами електронних біржових торгів на Українській енергетичній біржі). При цьому протиправність поведінки АТ "ОГС "Львівгаз", а саме неправомірну відмову відновлення газопостачання ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" у спірний період встановлено рішенням Господарського суду Львівської області від 19.02.2021 у справі № 914/2692/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 та постановою Верховного Суду від 14.12.2021, і така неправомірна відмова є тотожною "безпідставному припиненню газопостачання", оскільки підстава, на якій відбулося "правомірне припинення газопостачання", відпала.

4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2022 скасовано в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та ухвалено цій частині нове рішення про задоволення зустрічного позову повністю. В решті зазначене рішення залишено без змін.

Постанова аргументована посиланням на положення статей 15 22 611 623 ЦК України, статей 224 225 ГК України, статей 1, 40 Закону України "Про ринок природного газу", підпункту 1 пункту 2 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС, статей 75 269 ГПК України, застосовуючи які апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість зустрічних позовних вимог у повному обсязі з огляду на те, що: 1) норма підпункту 1 пункту 2 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС не визначає показників, за якими має здійснюватися розрахунок збитків, тому підлягають застосуванню положення ЦК України та ГК України, які визначають розмір збитків за цінами, що існували на день подання до суду позову про стягнення збитків; 2) закономірність визначення розміру збитків з урахуванням саме ринкової ціни природного газу, що існувала на день пред`явлення зустрічного позову, зумовлена тим, що згідно з підпунктом 1 пункту 2 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС компенсація завданих споживачу збитків здійснюється з урахуванням того, що у разі безпідставного припинення газопостачання споживачу з вини оператора ГРМ останній відшкодовує вартість або об`єм недовідпущеного природного газу. Отже, навіть при обранні споживачем такого виду відшкодування як отримання об`ємів природного газу в натурі, його виконання здійснювалося би оператором ГРМ виходячи з ринкових цін, встановлених на момент такого відшкодування, а отже, компенсація збитків шляхом стягнення вартості недовідпущеного газу має розраховуватися з використанням цін, що встановлені на момент пред`явлення вимоги споживачем, а не тих цін, що існували на час вчинення правопорушення оператором ГРМ.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, АТ "ОГС "Львівгаз" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити первісний позов, а в задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, наголошуючи, що: 1) суд першої інстанції не навів мотивів відхилення посилань на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 922/1703/20, оскільки 04.09.2020 відбулося пломбування вузла обліку на об`єкті Товариства та лише 20.10.2021 Оператором здійснено механічне від`єднання газових мереж ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" від газорозподільної системи, тоді як АТ "ОГС "Львівгаз" пред`явлено первісний позов про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу за період з квітня 2021 р. по березень 2022 р., тобто частково за період до моменту механічного від`єднання Споживача (з квітня 2021 р. по жовтень 2021 р.); 2) на теперішній час відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах положень абзацу 1 пункту 9 глави 6 Розділу VI та підпункту 1 пункту 2 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020); 3) Кодекс ГРС розмежовує поняття "припинення газопостачання" та "відновлення газопостачання", а в спірних правовідносинах газопостачання на об`єкт ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" було припинено правомірно - на підставі підпункту 3 пункту 1 глави 7 розділу VI цього Кодексу, а саме в зв`язку з поданням Товариством 11.08.2020 письмової заяви про припинення газопостачання з причин зупинки виробництва.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.08.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "ОГС "Львівгаз" на рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 у справі № 914/3254/21 і призначено розгляд цієї справи у судовому засіданні на 20.09.2022.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 оголошувалася перерва в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги АТ "ОГС "Львівгаз" на рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 у справі № 914/3254/21 до 27.09.2022.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. 01.01.2016 між Публічним акціонерним товариством "Львівгаз", правонаступником якого є АТ "ОГС "Львівгаз" (Оператор ГРМ), та ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" (Споживач) укладено договір № 0942008331СР016 на розподіл природного газу шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), за умовами пунктів 1.4, 2.1, 2.2, 6.6, 8.3 якого послуга з розподілу природного газу - послуга оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача. Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. Обов`язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. У разі безпідставного припинення (обмеження) розподілу природного газу Споживачу або підтвердження факту невідповідності якості та/або величини тиску природного газу на межі балансової належності об`єкта Споживача Оператор ГРМ відшкодовує Споживачу вартість недоотриманого природного газу та/або здійснює перерахунок наданих послуг за цим договором відповідно до вимог Кодексу ГРС.

10. 11.06.2021 АТ "ОГС "Львівгаз" направило на адресу ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" акти звіряння взаємних розрахунків за період з січня по травень 2021 року та акти наданих послуг за квітень-травень 2021 року за договором розподілу 01.01.2016.

Вказані акти відповідач отримав 16.06.2021, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти.

21.07.2021 позивач направив на адресу відповідача акти звіряння взаємних розрахунків за період з січня по червень 2021 року та акт наданих послуг за червень 2021 р.

Зазначені акти відповідач отримав 23.07.2021, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти.

16.09.2021 Оператор направив на адресу Товариства акти звіряння взаємних розрахунків за період з січня по серпень 2021 року, акти наданих послуг за липень 2021 р. та акти наданих послуг за серпень 2021 р.

Вказані акти відповідач отримав 18.09.2021, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти.

11. У серпні 2020 року на підставі листа ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" від 11.08.2020 № 62, в якому повідомлялося про призупинення виробничого процесу, представниками АТ "ОГС "Львівгаз" оформлено заявку та накладено пломби на вузол обліку газу на об`єкті Споживача за адресою: м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 73, підстава - "зупинка виробництва", наслідком чого стало припинення постачання природного газу на цей об`єкт.

Долучений до справи акт контрольного огляду вузла обліку від 04.09.2020 засвідчує здійснене пломбування, тобто припинення газопостачання на об`єкті ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів", а також фіксує перелік всього газоспоживаючого обладнання на такому об`єкті.

Після цього ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" листом від 14.09.2020 № 68, який АТ "ОГС "Львівгаз" отримало 16.09.2020, а в подальшому заявою (зверненням) від 06.10.2020 № 70 вимагало від Оператора негайно відновити газопостачання на зазначений об`єкт, чого не було вчинено.

12. Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.02.2021 у справі № 914/2692/20 (між тими самими сторонами), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 та постановою Верховного Суду від 14.12.2021, позов ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" задоволено повністю. Зобов`язано АТ "ОГС "Львівгаз" відновити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкті ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів", розташованому за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 73.

Вказаними судовими рішеннями встановлено неправомірність відмови АТ "ОГС "Львівгаз" у відновленні газопостачання на об`єкті ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів", а відтак, порушення права Товариства на забезпечення Оператором цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Товариству (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача. Суд виходив з того, що матеріали справи не містять доказів порушення ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" вимог Кодексу ГРС та договору № 0942008331СР016, адже представниками АТ "ОГС "Львівгаз" не було складено на об`єкті Споживача акта про порушення відповідно до пункту 7 глави 9 розділу X Кодексу ГРС.

13. ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" листом від 24.06.2021 № 24, який АТ "ОГС "Львівгаз" отримало 01.07.2021, вимагав від Оператора виконати судові рішення у справі № 914/2692/20 та здійснити перерахунок наданих послуг, зокрема припинити здійснення нарахувань за послуги з розподілу природного газу, а існуючу переплату, вже здійснену за 6 місяців (жовтень 2020 р. - березень 2021 р.) незаконного позбавлення газопостачання, зарахувати в рахунок майбутніх платежів після відновлення розподілу природного газу.

Проте, цей лист позивач залишив без відповіді.

14. Також Товариство зазначило, що 20.10.2021 працівниками АТ "ОГС "Львівгаз" здійснено механічне від`єднання газових мереж ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" від газорозподільної системи на об`єкті газопостачання за адресою: м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 73, у зв`язку з чим листом від 19.11.2021 № 38 відповідач звернувся до позивача з вимогою виконати судові рішення у справі № 914/2692/20 та надати інформацію про правові підстави такого від`єднання Споживача.

Відповіді на вказаний лист Товариство не отримало, але 28.01.2022 газопостачання на об`єкті Споживача було відновлено, що оформлено нарядом-допуском № 12 про відновлення подачі газу з 28.01.2022 та не заперечується сторонами.

Позиція Верховного Суду

15. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскільки вимоги поданої касаційної скарги стосуються незгоди АТ "ОГС "Львівгаз" з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій саме в частині відмови в задоволенні вимог первісного позову про стягнення 307 412,32 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу з квітня 2021 року по 27.01.2022, 14 780,10 грн пені, 5574,60 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 2 510,23 грн, а також в частині задоволення зустрічного позову (часткового та повного судами першої та апеляційної інстанцій відповідно), то касаційний перегляд зазначених судових рішень здійснюється лише у відповідній частині.

При цьому колегія суддів враховує, що сторони у справі не оскаржували в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісних позовних вимог про стягнення вартості наданих послуг з розподілу природного газу за період з 28.01.2022 по 31.03.2022, тобто в сумі 112,98 грн.

16. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

17. В основу оскаржуваних рішення та постанови покладено висновок місцевого та апеляційного господарських судів про доведеність позивачем належними і допустимими доказами обставин безпідставного припинення газопостачання (розподілу природного газу) відповідача в спірний період (з 19.09.2020 по 27.01.2022) та подальшої безпідставної відмови Оператора у відновленні газопостачання (розподілу природного газу) для ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів", що виключає можливість цілодобового доступу відповідача до газорозподільної системи та розподілу (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Товариства, а відтак зумовлює відмову в задоволенні вимог первісного позову про стягнення 307 412,32 грн заборгованості за послуги розподілу природного газу з квітня 2021 року по 27.01.2022 (з урахуванням нарахованих пені, інфляційних втрат і 3 % річних) та водночас свідчить про обґрунтованість вимог зустрічного позову про стягнення з АТ "ОГС "Львівгаз" збитків у виді вартості недовідпущеного природного газу за вказаний спірний період, оскільки протиправність поведінки АТ "ОГС "Львівгаз", яка полягає в неправомірній відмові відновити газопостачання (розподіл природного газу) Товариства упродовж всього спірного періоду, встановлено чинними судовими рішеннями в справі № 914/2692/20 (між тими самими сторонами) і така неправомірна відмова є тотожною "безпідставному припиненню газопостачання", оскільки підстава, на якій відбулося "правомірне припинення газопостачання", відпала.

18. Проте колегія суддів вважає передчасним зазначений висновок судів попередніх інстанцій та водночас погоджується з твердженням скаржника про відсутність на теперішній час висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми абзацу 1 пункту 9 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020) з огляду на таке.

19. Відповідно до абзацу 1 пункту 9 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020) припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача. У цих випадках Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.

20. За змістом абзаців 1, 2 пункту 4, абзацу 1 пункту 5 та пункту 6 глави 7 Розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020) пломбування та розпломбування газового обладнання на об`єктах споживачів, що пов`язані з припиненням/обмеженням або відновленням газопостачання (розподілу природного газу), виконуються Оператором ГРМ відповідно до вимог розділу X цього Кодексу. При припиненні (відновленні) розподілу природного газу на об`єкт споживача складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. При складанні акта про припинення розподілу природного газу Оператор ГРМ зазначає в ньому про наслідки несанкціонованого відновлення газоспоживання, передбачені цим Кодексом, а також обов`язково фіксує фактичні показання лічильника газу на дату припинення газопостачання (розподілу природного газу), за винятком випадків відмови в доступі до об`єкта споживача, де розташований лічильник газу (ЗВТ). Припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування. Відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п`яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

21. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 922/1703/20 (предмет позову - стягнення місячної вартості величини річної замовленої потужності за період з дати пломбування пристроїв газопроводу (інвентарної заглушки) об`єктів газоспоживання підприємства до дати механічного від?єднання об?єкта відповідача від газових мереж) сформульовано такі правові висновки:

"Пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРС передбачено, що для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Отже з моменту укладення між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, Оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу.

Враховуючи, що у справі встановлено наявність у відповідача обсягів споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, фізичне підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі у спірному періоді, наявність укладеного між сторонами договору розподілу природного газу, який не припинено, а також враховуючи те, що споживачем ні заява про остаточне припинення користування природним газом, ні уточнені заявки на величину річної замовленої потужності не подавалась, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про існування у відповідача обов?язку оплати вартості послуг з розподілу природного газу в порядку передбаченому главою 6 розділу VI Кодексу ГРС в редакції постанови № 2080 від 07.10.2019".

22. Таким чином, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 922/1703/20 міститься нерелевантний висновок щодо застосування положень пункту 8 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРС (у редакції від 07.10.2019, чинній до 29.07.2020), які не поширюють свою дію на спірні правовідносини в цій справі, що виникли у вересні 2020 року, що, в свою чергу, з метою правильного вирішення спору в частині первісного позову про стягнення вартості послуг з розподілу природного газу свідчить про необхідність формування Верховним Судом висновку щодо комплексного застосування норм абзацу 1 пункту 9 глави 6 та абзаців 1, 2 пункту 4, абзацу 1 пункту 5 глави 7 Розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020).

23. За таких обставин колегія суддів у контексті комплексного застосування норм абзацу 1 пункту 9 глави 6 та абзаців 1, 2 пункту 4, абзацу 1 пункту 5 глави 7 Розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020) до спірних правовідносин розподілу природного газу дійшла такого висновку:

"Припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, тобто в період, коли не відбувалося механічного від?єднання об`єкта споживача від цієї мережі та вилучення такого об`єкта, а заява про остаточне припинення користування природним газом і розірвання договору споживачем не подавалася, не звільняє споживача від договірного зобов`язання оплати вартості послуг з розподілу природного газу за вказаний період, оскільки саме механічне від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи виключає можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподілу (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача".

24. Наведеним спростовується помилкове твердження скаржника про існування в Споживача обов`язку оплачувати послуги з розподілу природного газу навіть вже після механічного від?єднання об`єкта споживача від газорозподільної мережі.

25. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з підпунктом "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

26. На порушення положень статей 86 236 269 282 ГПК України місцевий та апеляційний господарські суди, розглядаючи вимоги первісного позову, достовірно не встановили об`єкти відповідача, які в спірний період були фактично підключені (приєднані) до газорозподільної системи, а також беззаперечно приймаючи доводи відповідача про безпідставне припинення газопостачання на його об`єкти з 04.09.2020, тобто з дати опломбування об`єктів Товариства згідно з актом контрольного огляду вузла обліку від 04.09.2020, суди не з`ясували щодо яких саме об`єктів відповідача, підключених до газорозподільної системи, було припинено газопостачання в спірний період, коли відбулося і чи відбулося механічне від?єднання об`єктів відповідача від мереж і яких саме, а також чи подавалася Споживачем заява про остаточне припинення користування природним газом та розірвання договору (схожий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 924/1099/20).

27. Так, колегія суддів звертає увагу на те, що передчасно посилаючись на опломбування 04.09.2020 вузла обліку на об`єкті Товариства та зумовлене цим припинення газопостачання на об`єкті ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" як на обставину, що встановлена на підставі долученого до справи акта контрольного огляду вузла обліку від 04.09.2020, яким також нібито фіксується перелік всього газоспоживаючого обладнання на такому об`єкті, суди не врахували, що насправді матеріали справи не містять такого акта, тобто суд надав оцінку доказу, відсутньому в справі, який сторонами в межах розгляду цієї справи не подавався, що є грубим порушенням вимог частини 3 статті 86 ГПК України.

28. Крім того, обмежившись посиланням на зазначення Товариством, як позивачем за зустрічним позовом, того, що 20.10.2021 працівниками АТ "ОГС "Львівгаз" здійснено механічне від`єднання газових мереж ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" від газорозподільної системи на об`єкті газопостачання за адресою: м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 73, у зв`язку з чим листом від 19.11.2021 № 38 Споживач звернувся до Оператора з вимогою виконати судові рішення у справі № 914/2692/20 та надати інформацію про правові підстави такого від`єднання, суди попередніх інстанцій фактично ухилилися від самостійного достеменного встановлення істотних обставин щодо моменту механічного від`єднання об`єктів Споживача від газорозподільної системи, тоді як АТ "ОГС "Львівгаз" пред`явлено первісний позов про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу за період з квітня 2021 року по березень 2022 року, що охоплює період до моменту механічного від`єднання Споживача (з квітня 2021 року по 19.10.2021).

Адже відповідно до пункту 3 частини 4 статті 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення має чітко зазначатися висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів, тоді як наявні посилання судів на встановлення обставини механічного від`єднання газових мереж ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" від газорозподільної системи зі слів вказаного учасника процесу свідчать передусім про перелік обставин, які є предметом доказування у справі (пункт 1 частини 4 статті 238 ГПК України) або взагалі про стислий виклад позиції позивача за зустрічним позивачем, про що має зазначатися в описові частині рішення (пункт 1 частини 3 статті 238 цього Кодексу).

29. З мотивів, наведених у пунктах 23- 28 цієї постанови, Верховний Суд вважає передчасною відмову судів в задоволенні вимог первісного позову про стягнення 14 780,10 грн пені, 5574,60 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 2 510,23 грн, нарахованих на суму заборгованості за послуги з розподілу природного газу, оскільки зазначені вимоги мають похідний характер від вимоги про стягнення 284 547,41 основного боргу.

Крім того, така відмова судів мотивована виключно недолученням АТ "ОГС "Львівгаз" до заяви про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 1026/22 від 11.04.2022) будь-якого розрахунку стягуваних сум, що позбавляє можливості перевірити правильність здійсненого нарахування, а також самостійно визначити періоди для такого нарахування, проте за змістом положень пункту 3 частини 3 статті 162 і частини 1 статті 174 ГПК України сама по собі відсутність обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, може бути підставою для залишення позовної заяви (в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог) без руху, але аж ніяк не підставою для відмови в позові.

30. Наведене в сукупності свідчить про неповне з`ясування судами фактичних обставин справи, що, в свою чергу, свідчить про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень в частині відмови в задоволенні вимог первісного позову про стягнення 284 547,41 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу з квітня 2021 року по 27.01.2022, 14 780,10 грн пені, 5574,60 грн інфляційних втрат і 3 % річних у сумі 2 510,23 грн та передачі справи на новий розгляд в цій частині позову до суду першої інстанції, оскільки скаржник належним чином обґрунтував і довів наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

31. Водночас в аспекті розгляду вимог зустрічного позову колегія суддів погоджується з твердженням скаржника про відсутність на теперішній час висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми підпункту 1 пункту 2 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020) з огляду на таке.

32. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020) у разі безпідставного припинення газопостачання (розподілу природного газу) споживачу з вини Оператора ГРМ він відшкодовує споживачу вартість або об`єм недовідпущеного природного газу, що обчислюється, виходячи з середньодобового споживання за попередні 12 місяців (норма застосовується щодо споживачів, що не є побутовими) або планового місячного об`єму споживання (норма застосовується щодо споживачів, що є побутовими) на відповідний період за договором розподілу природного газу та з урахуванням періоду безпідставного припинення газопостачання.

33. Згідно з пунктом 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020) оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках:

1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу;

2) отримання від Оператора ГТС повідомлення про припинення розподілу природного газу споживачу у випадках:

відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді;

відсутності підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача;

3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання;

4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти Оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»;

5) розірвання договору розподілу природного газу;

6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ;

7) несанкціоноване відновлення газоспоживання;

8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт;

9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;

10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим);

11) відмова представникам Оператора ГРМ в доступі на об`єкти або земельну ділянку Споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання;

12) в інших випадках, передбачених законодавством.

Таким чином, зазначеною нормою Кодексу ГРС визначено перелік випадків правомірного припинення або обмеження оператором ГРМ газопостачання (розподілу природного газу) на об`єкт споживача, до яких, зокрема, включено подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання.

34. Пунктом 6 глави 7 Розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020) передбачено, що відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п`яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

35. Згідно з пунктом 4 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020) до випадків, внаслідок яких Оператор ГРМ компенсує споживачу завдані збитки та здійснює перерахунок наданих послуг, належать: 1) безпідставне припинення розподілу природного газу (газопостачання) споживачу; 2) розподіл природного газу споживачу, якісні показники та тиск якого не відповідають вимогам цього Кодексу; 3) несвоєчасне надання інформації або надання недостовірної інформації; 4) шкода, завдана житловому приміщенню і майну споживача, а також його життю, здоров`ю та навколишньому середовищу внаслідок порушення Оператором ГРМ вимог ПБСГ.

Таким чином, зазначеною нормою Кодексу ГРС визначено вичерпний перелік підстав компенсації Оператором ГРМ завданих споживачу збитків, до яких безпідставна чи неправомірна відмова у відновленні газопостачання (розподілу природного газу) не відноситься.

36. Колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що висновок судів щодо наявності підстав для задоволення зустрічного позову ґрунтується передусім на помилковому ототожненні судами термінів "безпідставне припинення газопостачання" та "безпідставна відмова у відновленні газопостачання", які в часовому вимірі об`єктивно не можуть співпадати, оскільки, по-перше, Кодекс ГРС чітко розмежовує поняття "припинення газопостачання" та "відновлення газопостачання", яке було до того припинено.

По-друге, судовими рішеннями в справі № 914/2692/20 (між тими самими сторонами) встановлено саме факт неправомірної відмови АТ "ОГС "Львівгаз" відновити газопостачання (розподіл природного газу) для Товариства з 19.09.2020, тоді як вказаними судовими рішеннями не встановлено обставин щодо безпідставного (неправомірного) припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об`єктах ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" і щодо моменту такого припинення (04.09.2020, 20.10.2021 чи іншої дати).

37. Зважаючи на викладене та враховуючи мотиви, наведені в пунктах 27- 28 цієї постанови, Верховний Суд вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про доведеність безпідставного припинення Оператором газопостачання на об`єкті Товариства в період з 19.09.2020 по 27.01.2022 з одночасним посиланням на норму частини 4 статті 75 ГПК України, якою передбачено правило визнання преюдиціальними обставин, встановлених рішенням суду в іншій господарській, цивільній або адміністративній справі, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

38. За таких обставин колегія суддів з метою чіткого розмежування при застосуванні норм підпункту 1 пункту 2 глави 6 розділу XI та пункту 6 глави 7 Розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020) до спірних правовідносин відшкодування збитків у виді вартості недовідпущеного природного газу дійшла висновку, що положення підпункту 1 пункту 2 глави 6 розділу XI цього Кодексу слід розуміти таким чином:

"Обов`язок відшкодування споживачу збитків у виді вартості або об`єму недовідпущеного природного газу, що обчислюється, виходячи з середньодобового споживання за попередні 12 місяців (норма застосовується щодо споживачів, що не є побутовими) з урахуванням періоду безпідставного припинення газопостачання виникає в Оператора ГРМ саме у разі безпідставного припинення газопостачання (розподілу природного газу) споживачу, а не в разі подальшої безпідставної (неправомірної) відмови у відновленні газопостачання (розподілу природного газу), що сталася внаслідок попереднього правомірного припинення газопостачання (розподілу природного газу) з підстав, передбачених пунктом 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020)".

39. На порушення положень статей 86 236 269 282 ГПК України суди попередніх інстанцій ухилилися від самостійного достовірного дослідження тих істотних обставин, чи передувало неправомірній відмові у відновленні газопостачання (розподілу природного газу) на об`єктах Споживача безпідставне припинення газопостачання Товариства 04.09.2020 шляхом опломбування або механічного від?єднання об`єкта споживача від газорозподільної мережі, як наслідок, не спростували належним чином доводів скаржника про те, що газопостачання на об`єкт ПрАТ "Дрогобицьке заводоуправління будівельних матеріалів" було припинено правомірно - на підставі підпункту 3 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020), а саме в зв`язку з поданням Товариством 11.08.2020 письмової заяви про припинення газопостачання з причин зупинки виробництва.

40. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

41. Оскільки скаржник належним чином обґрунтував і довів наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу, то оскаржувані рішення та постанова підлягають скасуванню в частині відмови в задоволенні вимог первісного позову про стягнення 284 547,41 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу з квітня 2021 року по 27.01.2022, 14 780,10 грн пені, 5574,60 грн інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 2 510,23 грн та в частині задоволення зустрічного позову про стягнення 10 741 503,80 грн вартості недовідпущеного природного газу з направленням справи на новий розгляд в цій частині позовних вимог до суду першої інстанції.

42. З мотивів, раніше наведених у цій постанові, Верховний Суд відхиляє викладені у відзиві на касаційну скаргу доводи Товариства як необґрунтовані.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

44. За наведених обставин висновки судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення первісного позову та задоволення зустрічного позову в повному обсязі не відповідають положенням статей 86 236 269 ГПК України, оскільки надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли передчасного висновку про обґрунтованість вимог зустрічного позову та часткову необґрунтованість вимог первісного позову.

45. Наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження в зв`язку з відсутністю у Верховного Суду підстав для формування висновків щодо питання застосування норм абзацу 1 пункту 9 глави 6 Розділу VI та підпункту 1 пункту 2 глави 6 розділу XI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020), що виключає як скасування оскаржуваних судових рішень із зазначеної підстави, так і закриття касаційного провадження в цій частині.

46. Разом з тим, інша зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, отримала підтвердження під час касаційного провадження, що у розумінні пункту 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу в сукупності з відсутністю всебічного, повного та об`єктивного дослідження судами зібраних у справі доказів є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

47. Згідно з частиною 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

48. Зважаючи на те, що порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права допустили суди першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги шляхом скасування оскаржуваних рішення та постанови в частині відмови в задоволенні вимог первісного позову про стягнення 284 547,41 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу з квітня 2021 року по 27.01.2022, 14 780,10 грн пені, 5574,60 грн інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 2 510,23 грн і в частині задоволення зустрічного позову про стягнення 10 741 503,80 грн вартості недовідпущеного природного газу та передачі справи на новий розгляд в цій частині позовних вимог до Господарського суду Львівської області.

49. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід врахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та залежно від встановленого ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Висновки про застосування норм права

50. Ураховуючи фактичні обставини справи та зважаючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень абзацу 1 пункту 9 глави 6 та абзаців 1, 2 пункту 4, абзацу 1 пункту 5 глави 7 Розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020) у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає за необхідне в контексті комплексного застосування зазначених правових норм до спірних правовідносин розподілу природного газу сформулювати такий правовий висновок:

51. Враховуючи фактичні обставини справи та зважаючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм підпункту 1 пункту 2 глави 6 розділу XI та пункту 6 глави 7 Розділу VI Кодексу ГРС (у редакції, чинній з 30.07.2020) у подібних правовідносинах відшкодування збитків у виді вартості недовідпущеного природного газу, колегія суддів вважає за необхідне з метою чіткого розмежування зазначених правових норм при застосуванні до спірних правовідносин сформулювати такий правовий висновок:

Розподіл судових витрат

52. З огляду на те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа - передачі на новий розгляд, то з урахуванням статті 129 ГПК України розподіл судових витрат у справі, у тому числі витрат на оплату послуг адвоката та судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300 301 308 310 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 у справі № 914/3254/21 скасувати в частині відмови в задоволенні вимог первісного позову про стягнення 284 547,41 грн заборгованості за послуги з розподілу природного газу з квітня 2021 року по 27.01.2022, 14 780,10 грн пені, 5574,60 грн інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 2 510,23 грн та в частині задоволення зустрічного позову про стягнення 10 741 503,80 грн вартості недовідпущеного природного газу.

Справу № 914/3254/21 передати на новий розгляд в зазначеній частині позовних вимог до Господарського суду Львівської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай

Популярні новини