ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 923/925/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

повноваження секретаря судового засідання за дорученням головуючого виконує помічник судді: Бойчук А. П.

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - Єхвая М. Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Багатопрофільного фермерського господарства "Ніка"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 (судді: Принцевська Н. М., Разюк Г. П., Савицький Я. Ф.) у справі

за позовом Багатопрофільного фермерського господарства "Ніка"

до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ :

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У жовтні 2018 року Багатопрофільне фермерське господарство "Ніка" (далі - БФГ "Ніка") звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання укладеною додаткової угоди (договору) про поновлення договору оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 35,9523 га, в тому числі ріллі 35,9523 га (кадастровий номер 6522155700:02:009:0012), розташованої за межами населених пунктів на території Партизанської сільської ради Генічеського району Херсонської області до договору оренди землі від 05.10.2007 зареєстрованого у Генічеському реєстраційному окрузі Херсонської філії Державного підприємства "Центр ДЗК" 26.11.2007 за № 4АА001971-040772000003 (далі - договір оренди землі від 05.10.2007), строком на 10 років зі встановленням орендної плати у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік.

1.2. Позовні вимоги БФГ "Ніка" аргументовано тим, що відповідач порушив переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк, оскільки позивач виконав усі процедури, необхідні для реалізації переважного права, натомість відповідач прийняв рішення про відмову у продовженні договору оренди землі від 05.10.2007. Крім того, позивач посилається на судові рішення у справі № 923/46/18 за позовом БФГ "Ніка" до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, згідно з якими визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 28.11.2017 про припинення дії договору з 27.11.2017. У судових рішеннях установлено, що Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області не довело обставин належного повідомлення БФГ "Ніка" про зміну умов договору оренди землі від 05.10.2007 листом від 28.01.2016 № 19-21-0.102-3326/2-16 про перегляд орендної плати і строку дії зазначеного договору. Крім того, як зазначає позивач, суди встановили факт належного виконання БФГ "Ніка" своїх обов`язків за договором оренди землі від 05.10.2007.

1.3. У відзиві на позовну заяву Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області просило відмовити у її задоволенні, наголошуючи, що з 01.01.2013 повноваженнями щодо передачі у власність або користування земельної ділянки, яка є предметом спору, наділено Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області. Відповідач зазначив, що підставою для відмови у позові вважає недотримання позивачем процедури пролонгації договору, передбаченої у частинах 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", неналежне виконання своїх зобов`язань за договором оренди землі і відсутність домовленості між сторонами щодо істотних умов договору в частині розміру орендної плати та строків договору оренди.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.11.2018 (суддя Пригуза П. Д.) позов БФГ "Ніка" задоволено повністю. Визнано укладеною між БФГ "Ніка" та Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області додаткову угоду (договір) про поновлення договору оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 35,9523 га, в тому числі ріллі 35,9523 га (кадастровий номер 6522155700:02:009:0012), розташованої за межами населених пунктів на території Партизанської сільської ради Генічеського району Херсонської області до договору оренди землі від 05.10.2007, зареєстрованого в Генічеському реєстраційному окрузі Херсонської філії Державного підприємства "Центр ДЗК" 26.11.2007 за № 4АА001971-040772000003, строком на 10 років зі встановленням орендної плати в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік. Судові витрати покладено на відповідача. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на користь БФГ "Ніка" 1762,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

2.2. Рішення суду аргументовано положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі". Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що позивач у належній письмовій формі звернувся до відповідача із пропозицією поновити договір оренди землі від 05.10.2007 на підставі переважного права та продовжує користування земельною ділянкою. Також суд констатував, що згідно із судовими рішеннями у справі № 923/36/18 визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 28.11.2017, установлено факт незаконного припинення права оренди позивача діями відповідача, підтверджено факт належного виконання позивачем своїх обов`язків за договором оренди землі від 05.10.2007.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 рішення Господарського суду Херсонської області від 27.11.2018 скасовано, у задоволенні позовних вимог БФГ "Ніка" відмовлено.

3.2. Суд апеляційної інстанції встановив, що орендар надіслав орендодавцю не проект додаткової угоди, а проект нового договору оренди землі, домовленості щодо зміни істотних умов договору оренди землі від 05.10.2007 досягнуто не було, нормативної грошової оцінки земельної ділянки немає, відповідач заперечував щодо поновлення договору оренди, що в свою чергу виключало можливість продовження договору оренди землі з підстав переважного права. З огляду на встановлені обставини суд апеляційної інстанції наголосив на неправильному застосуванні судом першої інстанції положень частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про порушення судом першої інстанції положень частини 9 статті 238 ГПК України, оскільки у прохальній частині позову та в резолютивній частині рішення не наведено умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

4.1. Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося БФГ "Ніка" із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 (повний текст складено 04.04.2019) у справі № 923/925/18, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019, а рішення Господарського суду Херсонської області від 27.11.2018 залишити в силі.

4.2. У касаційній скарзі БФГ "Ніка" зазначає, що апеляційна інстанція неправильно застосувала норми матеріального права та порушила норми процесуального права. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частини 9 статті 238 ГПК України, оскільки спір стосується вже укладеного договору, який слід визнати поновленим, а оспорюваними є лише його істотні обставини щодо самого факту поновлення, строку поновлення і розміру орендної плати.

Крім того, БФГ "Ніка" зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки позивач виконав усі процедури для реалізації переважного права, зокрема, БФГ "Ніка" у належній письмовій формі звернулося до відповідача із пропозицією поновити договір оренди землі від 05.10.2007 на підставі переважного права та надало проект додаткової угоди (додаткового договору), натомість відповідач прийняв рішення про відмову позивачеві у поновленні договору оренди землі від 05.10.2007 безпідставно.

4.3. У відзиві на касаційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області спростовує вимоги, викладені у касаційній скарзі, наголошує на їх необґрунтованості, вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню, а постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 є законною та прийнятою згідно з нормами чинного законодавства. Відповідач акцентує, що скаржник не дотримався вимог чинного законодавства щодо поновлення договору оренди землі від 05.10.2007, оскільки позивачем порушено форму звернення до орендодавця та додано до листа не проект додаткової угоди, а новий договір, що є пропозицією укласти новий договір оренди, а також між сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов.

5. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 05.10.2007 між БФГ "Ніка" і Генічеською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу Партизанської сільської ради Генічеського району Херсонської області загальною площею 35,95 га (рілля).

5.3. Відповідно до пункту 8 договору оренди землі від 05.10.2007 його укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію.

5.4. Згідно з пунктом 42 договору оренди землі від 05.10.2007 він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

5.5. Договір зареєстровано у Генічеському реєстраційному окрузі Херсонської філії Державного підприємства Центр ДЗК 26.11.2007 за № 4АА001971-040772000003. Отже, договір є чинним до 26.11.2017 включно.

5.6. Згідно з пунктом 12 договору оренди землі від 05.10.2007 розмір орендної плати мав переглядатися щороку.

5.7. Суди встановили, що відомостей про внесення змін до договору оренди землі від 05.10.2007 стосовно розміру орендної плати, а також щодо зміни орендодавця не вносилися.

5.8. Із моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", а саме з 01.01.2013, повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, яка є предметом спору, перейшли від Генічеської районної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області як до органу, уповноваженого державою здійснювати функції розпорядження земельними ділянками державної власності.

5.9. У 2017 році БФГ "Ніка" звернулося до відповідача із заявою про встановлення орендної плати у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки землі та продовження строку дії договору оренди землі від 05.10.2007 на 10 років. До заяви було додано проект договору оренди земельної ділянки, витяг із Державного земельного кадастру та довідку з Генічеської об`єднаної державної податкової інспекції про відсутність заборгованості з орендної плати. Зазначені документи згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення відповідач отримав 29.09.2017.

5.10. У відповіді Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області від 03.11.2017 повідомило позивачеві, що у листі від 28.01.2016 № 19-21-0.102-3326/2-16 йому було запропоновано звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області для пролонгації договору та перегляду розміру орендної плати. Зазначаючи, що позивач не звернувся до відповідача із пропозицією щодо перегляду розміру орендної плати, у зв`язку з чим порушив умови договору оренди землі від 05.10.2007, наведені у пунктах 8, 12 договору, та порядок пролонгації договірних правовідносин, відповідач відмовив у поновленні договору оренди землі від 05.10.2007 та припинив дію договору з 27.11.2017. Підставою припинення дії договору зазначено закінчення строку, на який його було укладено.

14.11.2017 відповідач отримав від позивача лист, в якому БФГ "Ніка" наголошувало на належному виконанні ним умов договору та акцентувало, що лист відповідача від 28.01.2016 № 19-21-0.102-3326/2-16 не отримувало і повторно просило продовжити строк дії договору на 10 років.

28.11.2017 № 21-5172/18-17-СГ Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області прийнято наказ "Про припинення права оренди земельної ділянки" з 27.11.2017 та листом від 12.12.2017 № 0-21-0.302-9375/2-17 повідомлено БФГ "Ніка" про припинення права оренди і про включення у подальшому цієї земельної ділянки до переліку земель, що виставляються на земельні торги у формі аукціону.

5.11. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2018 у справі № 923/36/18 частково скасовано рішення Господарського суду Херсонської області від 07.03.2018, визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 21-2172/18-17-СГ від 28.11.2017, рішення суду в частині відмови у зобов`язанні укладення договору оренди землі на новий строк залишено без змін з підстав неправильно обраного способу захисту порушеного права.

Суди у справі № 923/36/18 встановили факт неналежного виконання своїх обов`язків Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області стосовно умов і порядку повідомлення позивача як орендаря про зміну умов договору оренди. Крім того, суди встановили, що позивач як орендар належно виконував свої зобов`язання за договором оренди землі від 05.10.2007, зокрема щодо внесення орендної плати.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Предметом позову у справі є вимога позивача про визнання укладеною між позивачем і відповідачем додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 26.11.2007 строком на 10 років із встановленням орендної плати у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі".

6.2. Згідно з частиною 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

6.3. Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

6.4. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано порядок поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

6.5. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 4 цієї ж статті також визначено, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

6.6. Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

6.7. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розмежування цих підстав сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, Верховним Судом у постановах від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

6.8. Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбачена частиною 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення обох сторін.

При цьому у разі поновлення договору оренди землі згідно з частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

6.9. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між орендарем земельної ділянки та орендодавцем велося листування щодо продовження договору оренди землі від 05.10.2007 з новими істотними умовами договору, зокрема щодо розміру орендної плати та іншими умовами, проте сторони не дійшли згоди, що в свою чергу виключає можливість поновлення договору на підставі частин 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі».

6.10. Доводи скаржника, що постановою суду апеляційної інстанції порушено його переважне право на укладення договору оренди землі не можуть бути взяті до уваги, оскільки реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі, передбачена положеннями Закону України «Про оренду землі», відбувається за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін (рішення Верховного Суду у справі № 312/265/17, № 625/166/18).

6.11. З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що із позовом про укладення додаткової угоди на нових істотних умовах із підстав, передбачених частинами 1-5 Закону України "Про оренду землі", позивач мав право звертатися до суду лише у разі їх узгодження між сторонами. Водночас згоди щодо зміни істотних умов договору між сторонами досягнуто не було, порядок пролонгації договору, передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі", позивач порушив, у зв`язку з чим вимоги, викладені в позовній заяві, задоволенню не підлягали.

7. Висновки Верховного Суду.

7.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

7.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

7.4. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що постанову суду апеляційної інстанції у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.

7.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався суд апеляційної інстанції, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування оскарженої у справі постанови суду апеляційної інстанції немає.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Багатопрофільного фермерського господарства "Ніка" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 у справі № 923/925/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв