Історія справи

Ухвала КГС ВП від 31.01.2018 року у справі №904/4679/17

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 904/4679/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Варави Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача - Єфімова К.В.,

відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

у складі судді Панна С.П.

від 05.07.2017 та

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Пархоменко Н.В., Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.,

від 29.08.2017

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філії управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб"

про врегулювання розбіжностей по договору з транспортування природного газу.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 13 квітня 2017 року позивач подав позовну заяву про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні договору на транспортування природного газу № 17-53-П в частині пунктів 2.4, 2.8, 5.4, 6.1, 8.1, 8.2, 8.3, 8.4, виклавши такий договір на умовах, які запропоновані позивачем у проекті договору.

2. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що договір на транспортування природного газу є обов'язковим до укладення між сторонами, а запропонована позивачем редакція договору на транспортування природного газу № 17-53-П повністю відповідає вимогам типового договору, затвердженого іншим органом державної влади. Натомість умови, зазначені відповідачем у протоколі розбіжностей від 30.03.2017 відступають від змісту типового договору.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 позов було задоволено повністю. Суд визнав укладеним договір транспортування природного газу №17-53-П, у редакції позивача.

4. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 апеляційна скарга відповідача була залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

5. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що запропонована позивачем редакція договору транспортування природного газу за своїми умовами відповідає Типовому договору, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497 та позивачем дотримано порядок, визначений статтями 179, 181 Господарського кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 07 вересня 2017 року відповідач подав касаційну скаргу.

7. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2017, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. 27 березня 2017 року між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі начальника Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ "Харківтрансгаз" (оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (замовник) був підписаний договір на транспортування природного газу № 17-53-П з протоколом розбіжностей від 30.03.2017 року до договору зі сторони відповідача (далі - Договір № 17-53-П).

9. Відповідно до пункту 2.1 Договору № 17-53-П оператор надає замовникові послуги транспортування природного газу (послуги) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

10. Згідно з пунктами 2.2, 2.3 Договору № 17-53-П послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи (далі - Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).

11. У пункті 2.4 Договору № 17-53-П визначено, що обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка № 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка № 2 (транспортування).

12. Відповідно до пункту 2.5 Договору № 17-53-П приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу.

13. У пункті 2.8 Договору № 17-53-П визначено, що додатки №1, №2, №3 є невід'ємною частиною цього договору. При цьому додаток № 3 укладається у випадку, коли Замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

14. В протоколі розбіжностей від 30.03.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" запропоновано змінити наступні пункти Договору № 17-53-П: а саме, 2.4, 5.4, 6.1, 8.1, 8.2, 8.3, 8.4, а пункт 2.8 взагалі виключити з договору.

15. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" у протоколі розбіжностей від 30.03.2017, у спірних пунктах Договору № 17-53-П, пропонує замінити поняття "додаток № 1, додаток № 3" на поняття "технічна угода".

16. Додатки № 1, № 2, № 3 є невід'ємними частинами договору транспортування природного газу.

17. Технічна угода про умови приймання-передачі природного газу від 01.10.2016 №1608/040 (далі - Технічна угода № 1608/040) укладена між Філією УМГ "Харківтрансгаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" не може замінити додатка № 1 (розподіл потужності) та/або додатка № 2 (транспортування) до Договору № 17-53-П, які є невід'ємними частинами договору, оскільки вона не регулює та не визначає обсяг послуг що можуть надаватися за договором на транспортування природного газу.

18. Технічна угода № 1608/040 не регулює визначення переліку комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника. Додаток № 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є прямий споживач. Тому відсутність посилання на додаток № 3 є недоцільним.

19. Згідно зі схемою розмежування балансової належності газопроводу та експлуатаційної відповідальності по ГРС-1 м. Нікополь між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" та Криворізьким ЛВУМГ Філії УМГ "Харківтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" та Актом розмежування балансової належності газопроводу та експлуатаційної відповідальності по ГРС-1 м. Нікополь між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" та Криворізьким ЛВУМГ Філії УМГ "Харківтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз" від 01.07.2013, газорозподільча система відповідача приєднана безпосередньо до газотранспортної системи, тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" є прямим споживачем, у зв'язку з чим Додаток №3 має бути укладеним та є невід'ємною частиною цього договору.

20. Виключення пункту 2.8 Договору № 17-53-П є безпідставне, оскільки додатки № 1, № 2, № 3 зазначені в такому пункті є невід'ємною частиною договору, а виключення вищезазначеного пункту унеможливлює виконання договору, так як складові послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) визначаються лише в цих додатках.

21. Запропонована позивачем редакція на транспортування природного газу від 27.03.2017 Договору № 17-53-П відповідає Типовому договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

22. Відповідач вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано доводів відповідача про те, що між сторонами укладена та є чинною технічна угода про умови приймання-передачі природного газу №1608/20160542, якою врегульовані відносини щодо реальних показників та діапазони вимірювань газу; відповідач є непрямим споживачем, а запропонована позивачем редакція договору є такою, що порушує права відповідача; запропонована редакція договору не враховує дійсної газової потужності відповідача, що спричиняє понесення відповідачем додаткових витрат.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

23. Господарський кодекс України

Стаття 179 частини 1, 2, 3, пункти 3, 7 частини 4

Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Стаття 181 частини 4, 5, 7

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Стаття 184 частина 3

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Стаття 187

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

24. Цивільний кодекс України

Стаття 6 частини 1-3

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Стаття 627 частина 1

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 630 частина 1

Договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

25. Закон України "Про ринок природного газу"

Стаття 32 частини 1, 2

Транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.

За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.

Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.

26. Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493

Розділ І стаття 1 пункт 5 підпункти 21, 24, 50, 54, 58, 59

Договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).

Потужність - максимально допустиме перетікання обсягу природного газу, виражене в одиницях енергії до одиниці часу, що надається замовнику послуг транспортування відповідно до договору транспортування.

Гарантована потужність - потужність газотранспортної системи, яка надається замовнику з гарантією реалізації права її користування протягом періоду надання послуг транспортування природного газу.

Розподілена (договірна) потужність - частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування.

Розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу.

Прямий споживач - споживач, об'єкти якого приєднані безпосередньо до газотранспортної системи.

Розділ І стаття 3 пункт1

Оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб'єктам ринку природного газу: право користування газотранспортною системою на використання газотранспортної системи в межах розподілу потужностей на точках входу та виходу; послуги транспортування природного газу газотранспортною системою через газотранспортну систему в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій; послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї.

Розділ IV стаття 1 пункт 2

Правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG/оператором газосховища/газовидобувним підприємством/оператором газорозподільної системи/прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування газотранспортної системи, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2497.

Розділ VIII стаття 1 пункт 1

Одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.

Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Розділ IX стаття 1 пункт 5

Потужність фізичної точки виходу з газотранспортної системи, до якої безпосередньо підключений споживач, надається виключно такому споживачу на період не менше одного року. Розмір потужності, що надається прямому споживачу, визначається в договорі на транспортування природного газу.

27. Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497

Пункт 1

Затвердити Типовий договір транспортування природного газу, що додається.

28. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

29. Суд зазначає, що касаційна скарга відповідача, її доводи, фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Суду, враховуючи вимоги статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

30. Суд відхиляє аргументи відповідача про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували доводів відповідача про те, що між сторонами укладений та є чинним договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №16-4-П від 24.12.2015 та технічна угода про умови приймання-передачі природного газу №1608/20160542, якою врегульовані відносини щодо реальних показників та діапазони вимірювань газу. Оскільки таким доводам судами першої та апеляційної інстанцій дана належна оцінка в оскаржуваних судових рішеннях, зокрема, встановлено, що така технічна угода не регулює та не визначає обсяг послуг що можуть надаватися за договором на транспортування природного газу [пункт 17 даної постанови].

31. Суд також відхиляє твердження відповідача по те, що він є непрямим споживачем, а запропонована позивачем редакція договору є такою, що порушує права відповідача, з огляду на те, що судами першої та апеляційної інстанціями встановлено, що відповідач є прямим споживачем [пункт 19 даної постанови].

32. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

33. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

34. Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін.

Висновки про правильне застосування норм права

35. З аналізу змісту частини 3 статті 6, частини 1 статті 630 Цивільного кодексу України, частини 4 стаття 179 Господарського кодексу України, статті 32 Закону України "Про ринок природного газу", постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497, убачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права врегулювати свої відносини на власний розсуд і відступити від їх положень, а можуть лише конкретизувати умови договору.

36. Таким чином, укладення спірного договору транспортування природного газу є обов'язком замовника послуг транспортування природного газу, оскільки, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, умови договору, запропоновані оператором газотранспортної системи, відповідають типовому договору.

Судові витрати

37. Судові витрати, понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 у справі №904/4679/17, якими позовні вимоги задоволено, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

В. Студенець