Історія справи

Ухвала КГС ВП від 30.05.2019 року у справі №909/815/16
Ухвала КГС ВП від 05.06.2018 року у справі №909/815/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 909/815/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Міщенка І.С., Пількова К.М.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

за участю представників:

позивача - не з'явилися;

відповідача - не з'явилися;

третьої особи - не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД"

на рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 10.10.2017 (суддя Фанда О.М) та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 (у складі: Дубник О.П., - головуючий, судді: Хабіб М.І., Юрченко Я.О.)

за позовом Коломийської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області

про розірвання договору оренди землі від 22.06.2005,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У вересні 2016 року Коломийська міська рада Івано-Франківської області (далі - Коломийська міська рада) звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" (далі - ТОВ "Аліна і К ЛТД") (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог вих.№1451/0/01-40/07 від 15.11.2016) про розірвання договору оренди земельної ділянки від 22.06.2005, укладеного між Коломийською міською радою та ТОВ "Аліна і К ЛТД".

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору оренди землі від 22.06.2005 відповідачем не сплачено в повному розмірі орендну плату за землю.

Справа розглядалася судами неодноразово.

За результатами нового розгляду справи, останнім рішенням Господарського суду Івано-Франківської від 10.10.2017 у справі №909/815/16, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 позов задоволено, розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 4 242,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Коломия, проспект Чорновола, буд. 26 Івано-Франківської області, яка надана для комерційного використання - обслуговування торгового комплексу "Водолій", укладеного 22.06.2005 року між Коломийською міською радою та ТОВ "Аліна і К ЛТД" та зареєстрованого у Коломийському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії ДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.07.2005 року №040529700092.

Судові рішення з посиланнями на положення статей 11, 509, 525, 526, 530, 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України (далі -ЦК), статей 175, 193, частини 1 статті 283, частини 1 статті 286 Господарського кодексу України (надалі - ГК), статей. 1, 13, 21 Закону України "Про оренду землі", статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" мотивовані тим, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2016 у справі № 809/595/16, яка набрала законної сили 29.06.2016, встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов спірного договору оренди землі, а з оглянутих копій квитанцій про сплату орендної плати та копії банківських виписок з рахунку вбачається, що більшість поданих платіжних доручень містять в графі призначення платежу код бюджетної класифікації "140", "145", що свідчить про сплату простроченого або розстроченого податкового боргу, тобто відповідачем систематично невчасно та не в повному розмірі здійснювалась оплата орендної плати за землю, що доводить обґрунтованість позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням і постановою, ТОВ "Аліна і К ЛТД" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати повністю, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставами для скасування рішення і постанови ТОВ "Аліна і К ЛТД" зазначає порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заявник звертає увагу на те, що:

- апеляційний господарський суд необґрунтовано відхилив клопотання ТОВ "Аліна і К ЛТД" про відкладення розгляду справи подане ним 28.03.2018. Вказане клопотання про відкладення судового розгляду справи було обґрунтовано необхідністю належної підготовки нового представника ТОВ "Аліна і К ЛТД" до апеляційного розгляду справ, що не обмежується лише можливістю чи фактом ознайомлення з матеріалами справи, а було направлене на забезпечення принципу змагальності сторін. На думку скаржника, відхиляючи клопотання нового представника ТОВ "Аліна і К ЛТД" про відкладення справи від 28.03.2018, апеляційним господарським судом порушено право останнього на справедливий судовий розгляд, як невід'ємної частини права на доступ до суду в аспекті процесуальних гарантій, встановлених пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що не відповідає нормам господарського процесуального закону, принципу верховенства права та прецедентному праву (рішення) Європейського суду з прав людини;

- апеляційний господарський суд не надав належної оцінки доводам скаржника щодо відсутність конкретизованих і чітких даних щодо розміру середньої (базової) вартості 1 кв.м. земель в м. Коломиї в період з 01.11.2009 по 31.12.2010, що свідчить про здійснення Коломийською міською радою неправильного та необґрунтованого розрахунку розміру орендної плати, який визначається залежно від нормативної грошової оцінки землі. Також, скаржник звертає увагу на те, що жодних змін до укладеного договору оренди землі від 22.06.2005 щодо перегляду (збільшення) розміру орендної плати у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки землі внесено не було.

Крім цього, скаржник звертає увагу на те, що всі рахунки, на підставі яких платник податків здійснює перерахування коштів до державного бюджету отримували в органах державної фіскальної служби, а ТОВ "Аліна і К ЛТД" вказувало призначення платежу як орендна плата за договором, а не податковий борг чи земельний податок.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах і запереченнях на касаційну скаргу)

Коломийська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить рішення та постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на обґрунтованість висновків викладених в оскаржуваних судових актах.

У відзиві на касаційну скаргу Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області просить залишити її без задоволення, а рішення та постанову - без змін, зазначаючи про те, що оскаржувані судові рішення винесені з дотриманням норм процесуального та матеріального права, відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, не можуть бути скасованими.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як установлено господарськими судами та підтверджено матеріалами справи, 22.06.2005 між Коломийською міською радою (орендодавець) і ТОВ "Аліна і К ЛТД" (орендар) укладено договір оренди землі, посвідчений нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Маркеловою І.М. та зареєстрований в реєстрі за №Д-433 і у Коломийському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії ДЗК 27.07.2005 за № 040529700092 (далі - договір).

Згідно пункту 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання - обслуговування торгового комплексу "Водолій", відповідно до плану земельної ділянки, що є невід'ємною частиною договору, яка знаходиться в м. Коломия на проспекті Чорновола, 26, Івано-Франківської області.

Відповідно до пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4 242 кв. м.

Згідно пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 788 520,01 грн.

Відповідно до пункту 8 Договору його укладено строком на 50 років.

Згідно з пунктами 9 - 11 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 13 365,13 грн. за рік на поточний рахунок власника землі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами до 15 числа наступного за звітним місяцем.

Пунктом 13 договору сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається один раз у два роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 36 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Відповідно до пункту 38 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Предметом спору у даній справі є вимога Коломийської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 22.06.2005, укладеного між Коломийською міською радою та ТОВ "Аліна і К ЛТД" у зв'язку із систематичною несплатою відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення статей 11, 509, 525, 526, 530, 610, частини 1 статті 612 ЦК, статей 175, 193, частини 1 статті 283, частини 1 статті 286 ГК, статей. 1, 13, 21 Закону України "Про оренду землі", статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та висновки викладені у постанові Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2016 у справі № 809/595/16, яка набрала законної сили 29.06.2016, дійшли висновку, щодо встановлення факту неналежного виконання відповідачем умов спірного договору оренди землі, а з оглянутих копій квитанцій про сплату орендної плати та копії банківських виписок з рахунку вбачається, що більшість поданих платіжних доручень містять в графі призначення платежу код бюджетної класифікації "140", "145", що свідчить про сплату простроченого або розстроченого податкового боргу, тобто відповідачем систематично невчасно та не в повному розмірі здійснювалась оплата орендної плати за землю, що доводить обґрунтованість позову.

Проте такі висновки суду апеляційної інстанції Касаційний господарський суд вважає передчасними з огляду на таке.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК, ЦК, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом статті 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі статтею 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК та іншими законами України.

Статтею 141 ЗК передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема пунктом "д" такою підставою визначено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Натомість, враховуючи врегулювання відносин, пов'язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом "д" статті 141 ЗК, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору (постанова Верховного Суду України від 11.10.2017 № 6-1449цс17).

Згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В основу оскаржуваних судових рішень судами покладено правові висновки, зроблені на підставі дослідження обставин та оцінки зібраних у справі доказів, зокрема листа Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 22.09.2016 №273/09/09-07-23-709, листа Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 14.11.2016 №311/9/07-09-23/811, довідки відділу земельних відносин Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 12.12.2016 №43/10-211, листа Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №329/9/09-07-12/1633 від 12.12.2016.

Так, відповідно до листа Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 22.09.2016 №273/09/09-07-23-709 податковий борг ТОВ "Аліна і К ЛТД" станом на 21.09.2016 по орендній платі за землю склав 76,3 тис грн. в т. ч. основний платіж 35,3 тис грн. (податковий розрахунок за 2016), штрафна санкція за несвоєчасну сплату - 35,9 тис грн., розстрочка - 3,3 тис грн., пеня - 1,8 тис грн.

Згідно листа Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 14.11.2016 №311/9/07-09-23/811 податковий борг ТОВ "Аліна і К ЛТД" станом на 11.11.2016 по орендній платі за землю склав 88714,65 грн., у тому числі за рахунок нарахованої штрафної санкції за 2016 - 33835,20 грн.; нарахування щомісячної плати за період червень-жовтень 2016 - 39336,60 грн.; нарахованої пені - 708,03 грн.; наданої розстрочки за рішенням суду - основний платіж - 10201,98 грн. та пені 4632,84 грн. До даного листа додатком додано довідку про помісячну заборгованість по орендній платі.

Відповідно до довідки відділу земельних відносин Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 12.12.2016 №43/10-211 нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2014 становить 1758224,16. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки на 2015 рік становить 1,249; на 2016 рік - 1,433. Враховуючи наведене, розрахунковий розмір орендної плати за земельну ділянку площею 4242,0 кв. м. на вулиці В.Чорновола, 26 складає у 2014 році - 52 746,72 грн., у 2015 - 65880,66 грн., у 2016 році - 94406,98 грн.

Листом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №329/9/09-07-12/1633 від 12.12.2016 підтверджується факт наявності податкового боргу по орендній платі за земельну ділянку ТОВ "Аліна і К ЛТД" станом на 09.12.2016 року і становить 96247,89 грн., в т.ч. основний платіж - 55056,56 грн. за земельну ділянку по проспекту В. Чорновола, 26 в м. Коломиї загальною площею 4 242 кв.м. До листа додано помісячну заборгованість по орендній платі та нарахування згідно поданих декларацій платника, згідно яких відповідачем задекларовано орендної плати за землю у 2011 році - 30705,48 грн., у 2012 році - 52746,72 грн., у 2013 році - 52746,72 грн., у 2014 році - 52746,72 грн., у 2015 році 65881,23 грн., у 2016 році - 94407,83 грн.

Як убачається зі змісту зазначених листів вони містять різну інформацію щодо розміру та періоду заборгованості.

Крім того, з листа Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 12.12.2016 №43/10-211 убачається, що розрахунок заборгованості з орендної плати було зроблено з урахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2014, яка становить 1 758 224,16.

Разом з цим, відповідно до умов пункту 5 укладеного між сторонами договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 788 520,01 грн.

Проте, при вирішенні цього спору суди попередніх інстанцій, обмежившись посиланнями на факти встановлені у постанові Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.06.2016 у справі № 809/595/16, якою встановлено наявність податкової заборгованості відповідача з орендної плати за землю, не надали оцінки умовам договору оренди, не розмежували на підставі якої нормативно - грошової оцінки здійснювалось нарахування заборгованості з орендної плати за спірну земельну ділянку, не зазначили точного періоду виникнення заборгованості з відповідним розрахунком сум за кожним окремим місяцем року, а також не дослідили питання внесення чи навпаки не внесення змін до договору оренди землі від 22.06.2005 в частині розміру нормативної грошової оцінки в порядку встановленому умовами договору, що є необхідною умовою для правильного вирішення справи.

Судова колегія зауважує, що аналіз положень статей 1, 13, 21, 32 Закону України "Про оренду землі", статті 141 ЗК та статті 651 ЦК дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні правовідносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

(Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.06.2018 у справі №481/1073/16-ц (провадження №61-26св17)).

Отже підставою для розірвання спірного договору може бути систематична несплата орендної плати, передбаченої договором, а не податкова заборгованість, визначена у рішенні адміністративного суду.

Крім того, зміна розміру орендної плати за договором передбачає обов'язкове внесення відповідних змін до вказаного договору у формі (порядку) передбаченій цим договором.

За таких обставин висновки судів про наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки є передчасними.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Колегія суддів погоджується з доводами викладеними у касаційній скарзі щодо невідповідності розрахунку суми заборгованості з орендної плати за спірним договором оренди з застосуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки не передбаченої спірним договором.

При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК (у редакції, чинній з 15.12.2017) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За наведених обставин висновки судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають положенням статей 4, 86, 269, 282 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, щодо всебічного, повного, об'єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, поданим сторонами, з урахуванням фактичних і правових підстав позову і заперечень на них, суди дійшли передчасного висновку про обґрунтованість позову. Як наслідок, оскаржувані рішення і постанову ухвалено із порушенням норм процесуального права (статей 4, 86, 269, 282 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017).

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Згідно з частиною 4 статі 310 ГПК справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки передбачені статтею 300 ГПК у редакції, чинній з 15.12.2017, межі розгляду справи судом касаційної інстанції не надають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, прийняті господарськими судами, рішення і постанова у цій справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Господарського суду Івано - Франківської області.

З огляду на викладене колегія суддів вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Під час нового розгляду справи судам слід урахувати наведене, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

За результатами нового розгляду має бути вирішено і питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аліна і К ЛТД" задовольнити.

Рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 10.10.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2018 у справі №909/815/16 скасувати.

Справу №909/815/16 передати на новий розгляд до Господарського суду Івано - Франківської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я. Чумак

Судді І.С. Міщенко

К.М. Пільков