ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 924/447/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Чумак Ю. Я., Краснова Є. В.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004»

на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 (колегія суддів: Дужич С. П. - головуючий, Савченко Г. І., Павлюк І. Ю.)

за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України

до: 1. Державного підприємства «Дослідне господарство «Проскурівка» Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла Національної Академії аграрних наук України»

2. Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер Агропром»

про визнання недійсним договору поставки,

за участю:

відповідача-2: Сапьолкіна Н. В. (адвокат)

прокурора: Міхед О. В. (посвідчення)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України (далі - позивач) до Державного підприємства «Дослідне господарство «Проскурівка» Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла Національної академії аграрних наук України» (далі - відповідач - 1), Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» (далі - відповідач - 2), у якому, просив визнати недійсним договір поставки від 22.10.2020 № 22/10/20, укладений відповідачами.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір суперечить інтересам держави та державного підприємства, оскільки при його укладенні не дотримані істотні умови договору, не визначено конкретний предмет, ціну, строки і порядок поставки товарів, їх якість, комплектність та будь-які гарантії, тому наявні підстави для визнання його недійсним.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 02.11.2022 (суддя Муха М. Є.), у позові відмовлено.

2.2. Рішення суду мотивовано тим, що сторони у спірному договорі погодили усі істотні його умови, тому він відповідає вимогам законодавства, що виключає правові підстави для визнання його недійсним.

2.3. Оскарженою постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023, вищевказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.

2.4. Свій висновок апеляційний суд мотивував тим, що оспорюваний правочин не містить усіх істотних умов, суперечить вимогам цивільного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі заявник просить скасувати вищевказану постанову суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

3.2. На обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що оскаржувана постанова суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та у постановах Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 909/835/18, від 29.06.2022 у справі № 909/83/19, від 16.08.2022 у справі № 927/717/20, від 13.12.2022 у справі № 927/682/20.

3.3. Заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування апеляційним судом норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив залишити оскаржувану постанову суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

4. Мотивувальна частина

4.1. Суди встановили, що 22.10.2020 між відповідачем - 2 (постачальник) та відповідачем - 1 (покупець) укладено договір поставки №22/10/20, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність покупця мінеральні добрива, засоби захисту рослин, насіння, тощо, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і оплатити його вартість.

4.2. Згідно з пунктами 1.2, 2.1 договору, поставка товару здійснюється партіями. Під партією товару сторони розуміють товар, що поставляється згідно відповідної видаткової накладної. Найменування, кількість, вартість товару визначається згідно підписаних сторонами видаткових накладних/специфікаціях. Ціна за одиницю товару, що поставляється за цим договором, визначається у виставленому постачальником на адресу покупця рахунку на оплату, та фіксується у підписаних сторонами видаткових накладних/специфікаціях.

4.3. З 24.10.2020 по 09.09.2021 відповідач-2 поставив відповідачу-1 за видатковими накладними товар на загальну суму 18 246 325,51 грн.

4.4. 29.12.2021 і 27.05.2022 з метою встановлення наявності підстав для представництва, Хмельницька обласна прокуратура листами № 15/1-705вих-21, № 15/1-180вих-22, повідомила позивача про порушення чинного законодавства відповідачем-1 під час укладання договору поставки.

4.5. 14.06.2022 позивач листом №10.2-12/300 повідомив Хмельницьку обласну прокуратуру, що самостійно не здійснює захист свого порушеного права, оскільки видатків для оплати судового збору та погашення інших витрат, пов`язаних з викладеними у листі фактах, не передбачено та зазначив, що не заперечує щодо представництва його інтересів у суді у разі виявлення порушень при укладенні договору поставки.

4.6. 28.06.2022 Хмельницька обласна прокуратура листом № 15/1-221вих-22 повідомила позивача про свій намір здійснення представництва законних інтересів держави в особі позивача в суді.

4.7. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.8. Пунктом 2 частини першої статті 226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

4.9. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

4.10. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

4.11. Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 1311, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

4.12. Питання про представництво інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15.07.2015.

4.13. Отже, цей Закон було прийнято до набрання чинності наведених вище положень статті 1311 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу.

4.14. Разом з тим статтею 53 ГПК України у редакції, чинній із 15.12.2017, тобто такої, що введена у дію після набрання чинності вказаними положеннями Конституції України, встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3). У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч. 5).

4.15. Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, 4) а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

4.16. Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

4.17. Частина 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

4.18. Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

4.19. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, відступати від якої колегія суддів правових підстав не вбачає.

4.20. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви прокурор обґрунтував необхідність представництво інтересів держави в особі позивача тим, що відповідно до статуту позивача, затвердженого 15-23 квітня 2021 року загальними зборами, зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України від 20.08.2021 № 2947/5, позивач - це самоврядна наукова організація, заснована на державній власності, що є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа.

4.21. Як свідчить, зокрема, статут позивача та витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач є науковою, неприбутковою, державною організацією (установою, закладом), основним видом діяльності якої є вирощування зернових культур, дослідження, експериментальні розробки у сферах інших природних і технічних наук, біотехнологій.

4.22. Зважаючи на викладене суди дійшли висновки, що прокурор обґрунтовано визначив позивача, як орган уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, оскільки спірні пункти договору можуть призвести до необґрунтованого збільшення заборгованості підприємства та завдання збитків державному майну, а позивач протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави.

4.23. Проте суди не звернули уваги на те, що на порушення частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором подано позов в особі державної організації, яка не наділена владними управлінськими функціями, вона не здійснює у правовідносинах з юридичними особами публічно-владних управлінських функцій та не приймає жодних владно управлінських рішень, а тому не є суб`єктом владних повноважень, бездіяльність якого могла би бути підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді. Отже в даному випадку не обґрунтовано підстав для представництва інтересів держави в особі позивача в суді.

4.24. Згідно статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (частина 1). Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права (частина 2).

4.25. Таким чином, у зв`язку із тим, що позовні вимоги прокурора у цій справі, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а окремої юридичні особи, то такі вимоги не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах такої особи, яка є самостійним учасником цивільних відносин, натомість прокурор, зважаючи на викладене та наведені положення законодавства, не має повноважень на ведення справи в інтересах такої юридичні особи.

4.26. Подібні за змістом висновки викладені і у постановах Верховного Суду від 07.06.2022 зі справи № 909/835/18, від 29.06.2022 у справі № 909/83/19, від 16.08.2022 у справі № 927/717/20, від 13.12.2022 у справі № 927/682/20.

4.27. З огляду на викладене, помилковими є висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що прокурор в даному випадку обґрунтував підстави для представництва інтересів держави в особі позивача у суді.

4.28. За таких обставин доводи заявника касаційної скарги в частині не обґрунтування прокурором правових підстав для представництва інтересів позивача у спірних правовідносинах знайшли своє підтвердження.

4.29. У пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати, і в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).

4.30. Зважаючи на викладене, вимоги, викладені у касаційній скарзі, щодо скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, не можуть бути задоволені, оскільки за наслідками такого скасування позов належить залишити без розгляду.

4.31. Згідно положень частини першої статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

4.32. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства і мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

4.33. Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

4.34. Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

4.35. За вказаних обставин для виправлення фундаментальних порушень, які допустили суди попередніх інстанцій, оскільки суди порушили норми процесуального права, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати судові рішення та прийняти нове, яким залишити позов прокурора без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

4.36. Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на прокурора.

4.37. Згідно із положеннями частини першої статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Оскільки як суд першої інстанції справу розглядав Господарський суд Хмельницької області, видача наказу має бути здійснена цим судом.

Керуючись статтями 240 300 308 313 315 316 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» задовольнити частково.

Постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 02.11.2022 у справі №924/447/22 скасувати.

Позов першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України до Державного підприємства «Дослідне господарство «Проскурівка» Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла Національної Академії аграрних наук України», Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» про визнання недійсним договору поставки залишити без розгляду.

Стягнути з Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3 код ЄДПРОУ 02911102) на користь Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» (Хмельницька область, Хмельницький район, село Попівці, вул.Шкільна, 34а, код ЄДРПОУ 33007579) судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні) 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Ю. Я. Чумак

Є. В. Краснов