ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/13908/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Хоменко І.М.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Фармак",

представник позивача -Колток О.І., адвокат (довіреність від 08.05.2018 № 17-10/135), Тесля Ю.О., адвокат (ордер від 05.03.2019 № 520820),

відповідач-1- Державна служба інтелектуальної власності України,

представник відповідача - 1 - не з'явився,

відповідач-2- Міністерство економічного розвитку і торгівлі України,

представник відповідача - 2 - Потоцький М.Ю. (довіреність від 29.01.2019 № 2434-03/32),

відповідач-3- приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця",

представник відповідача - 3 - Мамуня О.С., адвокат (ордер від 20.02.2019 № 356075),

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Фармак"

на рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2018 (суддя Підченко Ю.О.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 (головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Сотніков С.В., Верховець А.А.)

у справі № 910/13908/17

за позовом публічного акціонерного товариства "Фармак" (далі - ПАТ "Фармак")

до: Державної служби інтелектуальної власності України (далі - Служба), Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністерство) та приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" (далі - ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця")

про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Фармак" звернулося з позовом до Служби, Міністерства і ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" про: визнання недійсним свідоцтва України № 49087 на знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" та зобов'язання Служби і Міністерства внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про визнання недійсним повністю свідоцтва України № 49087 на знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовні вимоги мотивовані тим, що: торговельна марка "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 є схожою настільки, що її можна сплутати з добре відомою в Україні торговельною маркою "Корвалол Corvalolum", яка раніше отримала охорону для таких самих товарів; торговельна марка "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 є схожою настільки, що її можна сплутати з добре відомою торговельною маркою "Корвалол Corvalolum", яка раніше отримала охорону для споріднених товарів та послуг; торговельна марка "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 є схожою настільки, що її можна сплутати з добре відомою в Україні торговельною маркою "Корвалол Corvalolum", яка раніше отримала охорону для неспоріднених товарів та послуг, і використання торговельної марки "Корвалол Corvalolum" іншою особою щодо таких товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між ним та власником добре відомого знака (позивачем у справі) й інтересам останнього, ймовірно, буде завдано шкоду таким використанням.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.07.2018 у справі № 910/13908/17, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судові акти попередніх інстанцій мотивовані недоведеністю позивачем наявності правових підстав для визнання недійсним оспорюваного свідоцтва на знак для товарів і послуг, а також відсутністю порушеного права позивача у зв'язку з визнанням недійсним у судовому порядку рішення Апеляційної палати Міністерства про визнання знака "Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні на ім'я ПАТ "Фармак" для товарів 05 класу МКТП станом на 01.12.2002 та наказу Міністерства про затвердження вказаного рішення Апеляційної палати Міністерства.

У касаційній скарзі ПАТ "Фармак", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати судові акти попередніх інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Згідно з доводами ПАТ "Фармак", викладеними у касаційній скарзі:

- справу розглянуто за відсутності представника позивача, належним чином не повідомленого про дату та час судового засідання, що є обов'язковою підставою для скасування судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції;

- вказане порушення норм процесуального права було допущене судом першої інстанції, проте залишено поза увагою апеляційним господарським судом.

У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій без змін, зазначаючи, зокрема, про те, що: рішення та постанова є законними, обґрунтованими та прийнятими з додержанням норм матеріального та процесуального права. Так, як стверджує ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця", представники сторін були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, призначене на 11.07.2018. Проте представники позивача не з'явилися у судове засідання 11.07.2018 без поважних причин та не повідомили суд про причини своєї неявки. Затримка початку судового засідання через повідомлення про мінування приміщення суду не свідчило про те, що засідання не відбудеться; неявка учасника справи в судове засідання через його невчасний початок не перешкоджало розгляду справи за відсутності такого учасника.

У судовому засіданні 05.03.2019 представник ПАТ "Фармак" звернулося до суду з клопотанням про відкладення розгляду касаційної скарги у справі № 910/13908/17 для забезпечення участі його представника Таранчука Д.В. (який перебуває у відрядженні у період з 05.03.2019 по 06.03.2019) у судовому засіданні.

У судовому засіданні 05.03.2019 клопотання судом задоволено. Судом оголошено перерву до 26.03.2019.

Від ПАТ "Фармак" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/13908/17 на підставі приписів статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до набрання законної сили постановою Великої палати Верховного Суду у справі № 910/17792/17 за позовом ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" до Міністерства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПАТ "Фармак", про визнання недійсним рішення та наказу щодо визнання знака "Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні та зобов'язання вчинити дії.

Від ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" надійшли заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі № 910/13908/17 в яких останнє просить відмовити ПАТ "Фармак" у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 910/13908/17.

У судовому засіданні 26.03.2019 у задоволенні клопотання ПАТ "Фармак" про зупинення провадження у справі № 910/13908/17 Касаційним господарським судом відмовлено з огляду на таке.

Відповідно до приписів статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Проте в силу приписів статті 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції від 26.06.2018 зі справи № 910/17792/17 набрала законної сили з дня її прийняття. Отже, підстави для зупинення провадження у справі № 910/13908/17 відсутні.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- відповідно до рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2017, яке затверджене наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.07.2017 № 1037, знак "Корвалол Corvalolum" визнаний добре відомим в Україні на ім'я ПАТ "Фармак" для товарів 05 класу МКТП "фармацевтичні препарати, а саме: снодійні, заспокійливі, седативні, спазмолітичні препарати, кардіологічні лікарські засоби" станом на 01.12.2002;

- ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" є власником свідоцтва України № 49087 від 15.04.2005 на знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" (заявка від 07.08.2003 № 2003088644). Торговельну марку "Корвалол-Дарниця" зареєстровано для товарів і послуг 5, 16, 35 класів МКТП;

- таким чином, права на добре відому торговельну марку "Корвалол Corvalolum" діють з 01.12.2002, а права, що випливають із свідоцтва України № 49087 на знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця", діють від дати подання заявки, а саме з 07.08.2003.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що:

- на розгляді господарського суду міста Києва знаходилася справа № 910/17792/17 за позовом ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" до Міністерства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПАТ "Фармак", про визнання недійсним рішення та наказу щодо визнання знака "Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні та зобов'язання вчинити дії;

- рішенням господарського суду міста Києва від 06.12.2017 зі справи № 910/17792/17 у задоволенні позову відмовлено повністю;

- постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 зі справи № 910/17792/17: визнано недійсним рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2017 про визнання знака "Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні на ім'я ПАТ "Фармак" для товарів 5 класу МКТП станом на 01.12.2002 та наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.07.2017 № 1037; зобов'язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України виключити знак "Корвалол Corvalolum" із Переліку знаків, визнаних добре відомими в Україні та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Причиною виникнення спору зі справи стало питання стосовно наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним свідоцтва України № 49087 на знак для товарів і послуг "Корвалол-Дарниця" з підстав його невідповідності умовам надання правової охорони.

Відповідно до приписів частини першої статті 420 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Згідно з приписами частин першої та другої статті 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом.

Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до пунктів 1 та 4 статті 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (в редакції, чинній станом на час подачі заявки від 07.08.2003 № 2003088644, далі - Закон) правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Відповідно до пункту 3 статті 6 Закону (у наведеній редакції) не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати, зокрема, із знаками інших осіб, якщо ці знаки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна, зокрема знаками, визнаними добре відомими відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності.

Згідно з пунктом 1 статті 16 Закону права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки.

Водночас підпунктом "а" пункту 1 статті 19 Закону передбачено, що свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

За приписами пункту 3 Постанови Верховної Ради України від 23.12.1993 № 3771-XII "Про введення в дію Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Постанова № 3771) свідоцтво України може бути визнано недійсним у разі невідповідності знака умовам його реєстрації, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки.

У відповідності до приписів статті 25 Закону (в редакції, чинній станом на час прийняття рішення Апеляційною палатою Міністерства від 20.06.2017) охорона прав на добре відомий знак здійснюється згідно з статтею 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності та цим Законом на підставі визнання знака добре відомим Апеляційною палатою або судом. Знак може бути визнаний добре відомим незалежно від реєстрації його в Україні.

Порядок визнання Апеляційною палатою знака добре відомим в Україні встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності. За подання заяви про визнання знака добре відомим сплачується збір.

Рішення Апеляційної палати щодо визнання знака добре відомим в Україні може бути оскаржено у судовому порядку.

З дати, на яку за визначенням Апеляційної палати чи суду знак став добре відомим в Україні, йому надається правова охорона така сама, якби цей знак був заявлений на реєстрацію в Україні. При цьому вона поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні, якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між ними та власником добре відомого знака і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням.

Відповідно до приписів статті 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності країни Союзу зобов'язуються чи з ініціативи адміністрації, якщо це допускається законодавством даної країни, чи за клопотанням зацікавленої особи відхиляти або визнавати недійсною реєстрацію і забороняти застосування товарного знака, що становить відтворення, імітацію чи переклад іншого знака, здатні викликати змішування зі знаком, що за визначенням компетентного органу країни реєстрації чи країни застосування вже є у цій країні загальновідомим як знак особи, що користується привілеями цієї Конвенції, і використовується для ідентичних або подібних продуктів. Це положення поширюється і на ті випадки, коли істотна складова частина знака становить відтворення такого загальновідомого знака чи імітацію, здатну викликати змішування з ним.

Водночас відповідно до статті 1 ГПК України (в редакції, чинній станом на час звернення позивача з позовом до суду) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з приписами частин першої та другої статті 4 ГПК України (у новій редакції, чинній з 15.12.2017) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в обґрунтування підстав для звернення з позовом до суду позивач посилався на те, що реєстрація торговельної марки "Корвалол-Дарниця" за свідоцтвом України № 49087 на знак для товарів і послуг порушує права позивача на знак "Корвалол Corvalolum", який визнаний добре відомим в Україні на ім'я ПАТ "Фармак" (станом на 01.12.2002).

Водночас судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2018 зі справи № 910/17792/17 визнано недійсним рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2017 про визнання знака "Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні на ім'я ПАТ "Фармак" для товарів 5 класу МКТП станом на 01.12.2002 та наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.07.2017 № 1037; зобов'язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України виключити знак "Корвалол Corvalolum" із Переліку знаків, визнаних добре відомими в Україні та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Отже, рішення Апеляційної палати Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.06.2017 про визнання знака "Корвалол Corvalolum" добре відомим в Україні на ім'я ПАТ "Фармак" для товарів 5 класу МКТП станом на 01.12.2002 та наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.07.2017 № 1037 є такими, що не набрали чинності від дати їх прийняття. Таким чином, позначення "Корвалол Corvalolum" не отримувало правової охорони як знак, визнаний добре відомим в Україні.

З огляду на те, що позначення "Корвалол Corvalolum" не отримувало правової охорони як знак, визнаний добре відомим в Україні, а позивач не є власником такого знаку, тобто відсутнє порушене право позивача, наявність якого є підставою для звернення з позовом до суду з метою його захисту, - суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку й про відсутність підстав для задоволення позову ПАТ "Фармак".

Викладене було єдиною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову ПАТ "Фармак", безвідносно до інших обставин, що досліджені судами попередніх інстанцій у справі № 910/13908/17.

Довід ПАТ "Фармак" про те, що справу було розглянуто місцевим господарським судом за відсутності представника позивача, належним чином не повідомленого про дату та час судового засідання, що є обов'язковою підставою для скасування судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції, Касаційний господарський суд відхиляє з огляду на те, що представників сторін було повідомлено про судове засідання, яке відбулося 11.07.2018 (зазначене підтверджується, зокрема, розпискою від 04.07.2018 та протоколом судового засідання від 04.07.2018). Розгляд справи по суті з оголошенням вступної та резолютивної частин рішення було здійснено судом у день призначеного судового засідання 11.07.2018. При цьому затримка початку судового засідання (у зв'язку з повідомленням про замінування приміщення суду) не свідчило про те, що засідання не відбудеться. Неявка учасника справи у судове засідання через його несвоєчасний початок (з огляду на викладені обставини) не перешкоджало розгляду справи судом за відсутності такого учасника, який не повідомив суд про причини своєї неявки або про поважні причини неявки.

Доводи, які викладені у відзиві ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" на касаційну скаргу, ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судами попередніх інстанцій, та відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити касаційну скаргу ПАТ "Фармак" без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові акти попередніх інстанцій, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Фармак" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 11.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 у справі № 910/13908/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко