ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 914/1658/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр "Камаз"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03 грудня 2019 року (головуючий - Мирутенко О.Л., судді - Бонк Т.Б., Данко Л.С.) та рішення Господарського суду Львівської області від 27 червня 2019 року (суддя Запотічняк О.Д.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр "Камаз"

до: (1) Приватного підприємства "Львівський автоцентр "Камаз", (2) Львівської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області,

про визнання недійсними ухвали Львівської міської ради від 15.12.2011 № 1057, договору оренди земельної ділянки від 28.12.2011 № 3-1891 та визнання права постійного користування земельною ділянкою

(у судовому засіданні взяли участь представники: Відповідача 1 - Колянковський Т.М.; Відповідача 2 - Наумець А.Г.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Узагальнений зміст і підстави позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр "Камаз" (далі також ТОВ "Львівський автоцентр "Камаз", "Позивач"), звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства "Львівський автоцентр "Камаз" (далі також ПП "Львівський автоцентр "Камаз", "Відповідач - 1") та Львівської міської ради (далі також "Відповідач - 2") за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області про визнання недійсною ухвали Львівської міської ради від 15.12.2011 № 1057, договору оренди земельної ділянки від 28.12.2011 № 3-1891 та визнання права постійного користування земельною ділянкою.

2. Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що йому належить право постійного користування земельною ділянкою площею 4,1 га по АДРЕСА_1 згідно Акту на право користування землею серії Б № 083115, як правонаступнику Обласного автоцентру "Камаз".

2.1. За твердженням Позивача в період з 2008 року по 2014 рік він зазнав незаконного усунення директора ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків та неправомірної зміни учасників товариства, що призвело до незаконного відчуження його активів та позбавлення права користування, зокрема, спірною земельною ділянкою. Щоб позбавити Позивача права користування земельною ділянкою проводився неодноразовий продаж об`єкта незавершеного будівництва, який розташований на вказаній ділянці.

Зокрема, 29.10.2009 Позивач в особі директора ОСОБА_2 продає гр. ОСОБА_3 за Договором купівлі-продажу об`єкт незавершеного будівництва, а саме адміністративний будинок готовністю 6% та склад готовністю 8%, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 подальшому, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.02.2010 у справі № 2-2689/10 було затверджено мирову угоду між гр. ОСОБА_3 та гр.-кою ОСОБА_4 згідно якої право власності на згаданий об`єкт незавершеного будівництва перейшло до останньої. В подальшому, а саме 17.03.2010 гр.-ка ОСОБА_4 за Договором купівлі-продажу відчужила цей об`єкт незавершеного будівництва ПП "Львівський автоцентр "Камаз".

2.2. Ухвалою Львівської міської ради № 1057 від 15.12.2011 припинено право користування виробничою фірмою "Камазавтоцентр" земельною ділянкою площею 1,504 га на вул. Конюшинній у м. Львові та передано Відповідачу - 1 земельну ділянку площею 2,9668 га на АДРЕСА_1 в оренду терміном на 10 років для завершення будівництва та обслуговування будівель та споруд. На виконання вказаної ухвали, між Відповідачами укладено Договір оренди земельної ділянки № 3-1891 від 28.12.2011, який 23.01.2012 зареєстровано в Державному реєстрі земель.

2.3. Позивач вважає, що земельна ділянка площею 1,504 га у АДРЕСА_1 неправомірно передана в оренду Відповідачу-1, без належного її вилучення у Позивача, без проведення будь-яких аукціонів та виготовлення технічної документації. А тому, Позивач просить визнати недійсними ухвалу Львівської міської ради № 1057 від 15.12.2011 та Договір оренди земельної ділянки № 3-1891 від 28.12.2011. Крім цього, у зв`язку з тим, що Відповідачами оспорюється право на земельну ділянку площею 4,1 га по АДРЕСА_1 , Позивач просить визнати право постійного користування землею згідно Акту на право користування землею серії Б № 083115.

3. Також Позивач просить суд поновити строк позовної давності на звернення із даним позовом до суду, як такий що пропущений з поважних причин.

3.1. Подане клопотання мотивує тим, що вчинення органами державної влади дій, пов`язаних з державною реєстрацією припинення Позивача як юридичної особи, невиконання Державним реєстратором покладення на нього законом та судовими рішеннями обов`язків щодо скасування таких реєстраційних дій, а також прийняття судами незаконних рішень, направлених на припинення Позивача як юридичної особи, які в подальшому були скасовані, об`єктивно унеможливили ТОВ "Львівський автоцентр "Камаз", з незалежних від нього підстав, своєчасно звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

Узагальнений зміст та мотиви рішень судів попередніх інстанцій

4. Ця справа розглядалася судами неодноразово. За результатами останнього розгляду рішенням Господарського суду Львівської області від 27.06.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

5. Судові рішення мотивовані наступним чином.

5.1. З моменту відчуження об`єктів незавершенного будівництва в силу положень статті 120 ЗК України за Позивачем припинилося право користування спірною земельною ділянкою.

5.2. Вилучати спірну земельну ділянку Львівській міській раді не було потреби, оскільки при відчуженні об`єктів незавершеного будівництва у договорі було зазначено площу 41000 м. кв., а відтак до покупця перейшло право на земельну ділянку як це передбачено статтею 120 ЗК України, згідно якої у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були в попереднього землекористувача.

5.3. Оскаржувану ухвалу Львівська міська рада прийняла в тому числі і на виконання судового рішення у справі № 5015/3156/11, яким було зобов`язано міську раду на найближчій її сесії розглянути заяву ПП "Львівський автоцентр Камаз" про надання в оренду земельної ділянки у АДРЕСА_1 площею 2,9668 га та прийняти по ній рішення відповідно до вимог закону.

5.4. Враховуючи, що оспорювана ухвала прийнята Львівською міською радою із дотриманням норм чинного законодавства, а договір оренди з ПП "Львівський автоцентр "Камаз" укладений правомірно та законно, отже Відповідач-1 є належним користувачем спірної земельної ділянки і підстави для визнання права користування цією самою земельною ділянкою за Позивачем, відсутні.

5.5. Позивач звернувся із даним позовом до суду з пропущенням 3-х річного строку позовної давності, однак оскільки суд першої інстанції відмовив в позові по суті спору, відпала і необхідність у застосуванні строку позовної давності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, ТОВ "Львівський автоцентр "Камаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 27.06.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи касаційної скарги Позивача

7. При розгляді цієї справи судами не враховано, що об`єкт незавершеного будівництва за своєю суттю є сукупністю будівельних матеріалів і факт здійснення державної реєстрації права власності на такий об`єкт не змінює його правового статусу. Таким чином, положення статті 120 ЗК України не могли бути застосовані судами, оскільки стосуються такі положення випадків відчуження будинків, будівель та споруд, тобто об`єктів нерухомого майна.

8. Суди проігнорували той факт, що Позивач ніколи не надавав згоди на вилучення з його користування спірної земельної ділянки.

9. Суди залишили поза увагою також те, що оспорюваний договір оренди не містить кадастрового номеру земельної ділянки, наявність якого в силу приписів статті 120 ЗК України є істотною умовою договору.

10. Судом апеляційної інстанції було змінено час судового засідання з 15:00 год. на 10:00 год., однак Позивача про такі зміни повідомлено не було. Вказане стало наслідком розгляду апеляційної скарги за відсутності уповноваженого представника Позивача, що є безумовною підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду.

Узагальнені доводи, що містяться у відзиві Відповідача - 1

11. У розглядуваній справі об`єкт незавершеного будівництва був зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно, а згодом абсолютно правомірно відчужений Позивачем згідно вимог діючого на той час законодавства. Статтею 120 ЗК України (в редакції, чинній на час укладення договору купівлі-продажу об`єктів нерухомості Відповідачем-2) в системному поєднанні з положеннями п. "е" ч. 1 статті 141 ЗК України визначено автоматичне припинення права користування ділянкою у землекористувача, яке пов`язується лише з фактом відчуження нерухомості, а також перехід такого права на ділянку до набувача нерухомості.

12. Поведінка Позивача, а також аргументи його позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, є наслідком його власної недобросовісності.

13. Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про порушення прав скаржника на участь його представника у судовому засіданні апеляційного господарського суду, адже з ухвали Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 вбачається, що розгляд даної справи було відкладено саме на 10:00 год. Таку ж інформацію було оголошено судом в ході судового засідання.

14. Рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а тому і підстав для їх зміни чи скасування не має.

Узагальнені доводи, що містяться у відзиві Відповідача - 2

15. Керуючись статтею 120 ЗК України, на підставі поданих належних документів та на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 08.08.2011 у справі № 5015/3156/11 Львівська міська рада прийняла ухвалу № 1057 від 15.12.2011, яка повністю відповідає вимогам законодавства, та як наслідок, 28.12.2011 між Відповідачами було укладено договір оренди земельної ділянки. Укладення цього договору не суперечить приписам статті 116 ЗК України.

16. Подана касаційна скарга є необґрунтованою, а оскаржувані судові рішення повністю відповідають закону.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ

17. 26.02.2020, тобто в день судового слухання цієї справи Верховним Судом, до касаційного суду надійшло клопотання представника Позивача про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що уповноважений представник ТОВ "Львівський автоцентр "Камаз" - адвокат Стиранка М.Б. не має можливості прибути до Верховного Суду 26.02.2020, оскільки в цей день він братиме участь у проведенні слідчих дій в рамках кримінального провадження.

18. Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, виходячи зі змісту статей 202, 216 ГПК України, у Суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи. Крім того, відповідно до ухвали Верховного Суду від 20.01.2020 (про відкриття касаційного провадження) явка сторін не визнавалася обов`язковою. Отже, Верховний Суд вважає можливим проводити розгляд касаційної скарги за відсутності представника ТОВ "Львівський автоцентр "Камаз", повідомленого належним чином про дату, час та місце судового засідання.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

19. У 1990 році Обласному автоцентру "Камаз" м. Львова було видано Державний акт № 083115 на право безстрокового користування землею площею 4,1 га на території радгоспу "Львівський" Пустомитівського району Львівської області. Земля надана для будівництва автоцентру по обслуговуванню автомобілів. Даний акт видано виконавчим комітетом Пустомитівської районної ради депутатів трудящих та зареєстровано в книзі записів державних актів на право користування землею за № 444 від 1990.

20. 17.02.1998 Регіональне відділення Фонду державного майна України та громадяни України в кількості 29 осіб уклали Установчий договір про створення та діяльність ТОВ "Львівський автоцентр "Камаз".

20.1. Відповідно до пункту 1 Установчого договору учасники створюють Товариство з обмеженою відповідальністю "Камаз" шляхом реорганізації (перетворення) Львівського обласного автоцентру "Камаз". До даного Підприємства в порядку правонаступництва переходять права та обов`язки Львівського обласного автоцентру "Камаз". Аналогічні за змістом положення містяться і в пункті 1.1 Статуту ТОВ "Львівський автоцентр "Камаз" зареєстрованого 19.03.1998 за № 320-3 представником Реєстраційної палати в Залізничній районній адміністрації м. Львова.

21. 17.02.1998 Регіональне відділення Фонду державного майна України видало Наказ № 169 "Про створення ТОВ "Львівський автоцентр "Камаз", відповідно до якого вирішило виступити співзасновником спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр "Камаз" з внеском у статутний фонд підприємства у розмірі 115 596 грн, що становить 15,5% статутного фонду підприємства, у вигляді основних засобів, незавершених капітальних вкладень та невстановленого устаткування, перерахованих в додатках № 4, № 6 до аудиторського висновку від 28.11.1997 на предмет перевірки бухгалтерської звітності станом на 01.10.1997 Львівського автоцентру "Камаз", виданого АФ "УкрЗахідАудит".

22. Як вбачається з преамбули Наказу № 169 від 17.02.1998, Регіональне відділення Фонду державного майна України його видавало відповідно до Закону України "Про господарські товариства", враховуючи рішення Арбітражного суду Львівської області від 28.09.1995 та на підставі аудиторського висновку від 28.11.1997 на предмет перевірки бухгалтерської звітності станом на 01.10.1997 Львівського автоцентру "Камаз", виданого аудиторською фірмою "УкрЗахідАудит".

23. В матеріалах справи міститься рішення Арбітражного суду Львівської області № 3/530 від 28.09.1995 у справі за позовом Львівського автоцентру "Камаз" до Львівського регіонального відділення фонду держмайна про визнання недійсним акту оцінки вартості майна Львівського автоцентру "Камаз" та спонукання Львівського регіонального відділення фонду держмайна про створення товариства з обмеженою відповідальність та виділення представника фонду в керівний орган товариства, яке в силу положень статті 75 ГПК України містить преюдиційні обставини.

24. Зокрема, як встановлено рішенням Арбітражного суду Львівської області № 3/530 від 28.09.1995, Львівський обласний автоцентр "Камаз" було створено Камським виробничим об`єднанням "Камаз" і Львівським облвиконкомом згідно протоколу від 29.08.1980. Наказом № 388 від 15.09.1989 Виробничої фірми "Камазавтоцентр" Камського об`єднання "Камаз" Львівський обласний автоцентр "Камаз" було переведено на орендний підряд і 13.09.1989 між Виробничою фірмою "Камазавтоцентр" та трудовим колективом Обласного автоцентру "Камаз" м. Львова укладено договір про встановлення орендних відносин. Арбітражним судом встановлено, що Виробничою фірмою "Камазавтоцентр" було передано в оренду частину майна та коштів. Однак більшість майна Львівського автоцентру "Камаз" було придбано за рахунок коштів трудового колективу. А тому, суд вирішив, що частка державної власності в майні Львівського автоцентру "Камаз" в порядку правонаступництва становить 567 млн 600 тис крб та зобов`язав Львівське регіонального відділення фонду держмайна вирішити питання про створення і перереєстрацію ТОВ "Автоцентр "Камаз" та виділити свого представника в його керівний орган.

24.1. При цьому, як вбачається з рішення суду при задоволенні вимоги про створення ТОВ "Автоцентр "Камаз", суд керувався Наказом Фонду державного майна України № 69 від 12.02.1993 "Про порядок перетворення суб`єктів підприємницької діяльності із змішаною формою власності у господарські товариства" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.04.1993 за №28.

25. Таким чином, суди у даній справі встановили, що Позивача - ТОВ "Львівський автоцентр "Камаз" було створено на виконання рішення Арбітражного суду Львівської області в порядку перетворення Львівського автоцентру "Камаз", як суб`єкта підприємницької діяльності із змішаною формою власності, створеного за участю державних підприємств, в господарське товариство. Тому, Позивач являється правонаступником вказаного суб`єкта підприємницької діяльності, про що і зазначено в установчому договорі та його статуті.

26. 29.10.2009 Позивач (в особі директора ОСОБА_2) уклав із гр. ОСОБА_3 договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, який зареєстровано в реєстрі за № 9055.

26.1. Відповідно до умов вказаного договору, Позивач продає, а гр. ОСОБА_3 купує об`єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з адміністративного будинку готовністю 6%, позначеного за планом земельної ділянки літ. "П" та складу-навісу, готовністю 8%, позначеного за планом земельної ділянки літ. "Л". Площа земельної ділянки 41000,00 кв.м. Об`єкт незавершеного будівництва належить продавцеві на підставі Державного акту на право користування земельною ділянкою серії Б № 083115, виданий 20.08.1990 виконавчим комітетом Пустомитівської районної ради народних депутатів та зареєстрований в книзі записів Державних актів на право користування землею за № 444 та рішення Франківського районного суду м. Львова від 23.07.2004, справа № 2-10377/04, зареєстрованого 17.07.2006 ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний № 15413704, про що 19.07.2006 виданий Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11269007 на бланку серії ССА № 268085.

27. Право власності на об`єкт незавершеного будівництва було зареєстровано за гр. ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24305064 від 30.10.2009 та Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 24420621 від 11.11.2009.

28. В подальшому, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.02.2010 у справі № 2-2689/10 було затверджено Мирову угоду від 02.02.2010 між гр. ОСОБА_3 та гр.-кою ОСОБА_4 , згідно якої право власності на згадані об`єкти незавершеного будівництва перейшло до останньої.

29. 17.03.2010 гр.-ка ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу відчужила ці об`єкти незавершеного будівництва ПП "Львівський автоцентр "Камаз".

30. Дані договори є чинними і недійсними в судовому порядку не визнавались.

31. Як вбачається з рішення Господарського суду Львівської області від 08.08.2011 у справі № 5015/3156/11, ним зобов`язано Львівську міську раду на найближчій її сесії розглянути заяву ПП "Львівський автоцентр "Камаз" про надання в оренду земельної ділянки у АДРЕСА_1 площею 2,9668 га та прийняти по ній рішення відповідно до вимог закону.

31.1. На виконання зазначеного судового рішення Львівська міська рада прийняла оспорювану ухвалу.

32. Оскаржуваною ухвалою № 1057 від 15.12.2011 Львівська міська рада, зокрема, вирішила припинити право користування Виробничою фірмою "Камазавтоцентр" земельною ділянкою площею 1,504 га на АДРЕСА_1 та передати ПП "Львівський автоцентр "Камаз" земельну ділянку площею 2,9668 га на АДРЕСА_1 в оренду терміном на 10 років для завершення будівництва та обслуговування будівель і споруд за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі комерції.

32.1. В ході розгляду справи, суд першої інстанції прийшов до висновку, що зазначення Управлінням Держкомзему в довідці № 40/01-15/3835 від 21.09.2010 землекористувачем Виробничої фірми "Камазавтосервіс" і відображення найменування цієї фірми в оскаржуваній ухвалі зроблено внаслідок помилки, оскільки беручи до уваги те, що ця земельна ділянка входить в межі представленого Державного акта на право користування землею площею 4,1 га, виданого Обласному автоцентру "Камаз" м. Львова, то саме воно, а також Позивач, як його правонаступник є користувачем цієї землі, а не Виробнича фірма "Камазавтоцентр". Більше того, в матеріалах справи міститься лист Львівського міського управління земельних ресурсів №40/20/10401-15 від 24.02.2006 в якому зазначено, що згідно земельно-кадастрових даних земельна ділянка на вул. Конюшинній (згідно представленого плану) площею 1,504 га знаходиться у користуванні ТОВ "Львівський автоцентр "Камаз".

33. З довідки Управління Держкомзему у м. Львові № 40/01-15/3835 від 21.09.2010 про правовий статус земельної ділянки (вказана довідка є складовою Технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, які посвідчують право ПП "Львівський автоцентр "Камаз" на земельну ділянку по АДРЕСА_1) вбачається, що земельна ділянка площею 1,504 га, право користування на котру було припинено оскаржуваною ухвалою і котра була надана в оренду Відповідачу-1 входить в межі представленого Державного акта на право користування землею площею 4,1 га, виданого Обласному автоцентру "Камаз".

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

34. Вирішуючи одне із спірних у даній справі питань, а саме питання правового статусу об`єктів незавершеного будівництва, Верховний Суд звертається до власної правової позиції, що викладена, зокрема, у постанові від 13.03.2019 у справі № 910/4032/18 та постанові від 18.12.2019 у справі № 916/633/19.

35. Так, відповідно до частини 1 статті 181 ЦК України (в редакції Кодексу, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва з гр. ОСОБА_3 ) до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

36. Порядок набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва врегульований статтею 331 ЦК України (в редакції Кодексу, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва з гр. ОСОБА_3 ), за приписами частини другої якої право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

36.1. Одночасно частиною 3 статті 331 ЦК України (в редакції Кодексу, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва з гр. ОСОБА_3 ) передбачено, що до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна) (абзац перший). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва.

37. Державна реєстрація права власності як на об`єкт незавершеного будівництва, так і на нерухоме майно здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

38. Аналіз положень статті 331 ЦК України у системному зв`язку з нормами статей 177 - 179, 182 цього Кодексу, частини 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.

39. Що стосується об`єкта незавершеного будівництва, то за визначенням частини 3 статті 331 ЦК України він за своєю суттю є сукупністю будівельних матеріалів, які також є майном, що належить забудовнику (особі, яка на законних підставах здійснює відповідне будівництво). З метою отримання можливості укладення цивільно-правових договорів (купівлі-продажу, застави тощо) щодо такого майна (сукупності будівельних матеріалів), тобто можливості набути відповідні цивільні права та обов`язки власника майна, забудовник вправі, до завершення будівництва та досягнення його кінцевої мети у вигляді створення нерухомого майна, здійснити державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва.

40. Далі, відповідно до частин 1, 2 статті 120 ЗК України (в редакції Кодексу, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва з гр. ОСОБА_3 ) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

41. В момент набуття права власності Відповідачем-1 на об`єкти незавершеного будівництва, стаття 120 ЗК України діяла в новій редакції, а саме нею було визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (ч.1). Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були в попереднього землекористувача (ч.2). Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номеру (ч.6).

42. Крім цього, станом на момент набуття Відповідачем-1 права власності на об`єкти незавершеного будівництва частину першу статті 141 ЗК України доповнено пунктом "е", згідно якого підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

43. Підсумовуючи Верховний Суд зазначає, що аналіз вказаних положень цивільного та земельного законодавства дає підстави для наступних висновків:

- правила переходу та припинення прав на земельну ділянку, що передбачені обома редакціями статті 120 та доповненим пунктом "е" частини 1 статті 141 ЗК України можуть застосовуватись виключно у випадку набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, тобто об`єкт нерухомості, який знаходиться на такій земельній ділянці;

- факт здійснення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва не змінює правового статусу такого майна та не перетворює сукупність будівельних матеріалів на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю, споруду тощо) в розумінні статті 181 та частини 2 статті 331 ЦК України;

- таким чином, у випадку відчуження розміщених на земельній ділянці об`єктів незавершеного будівництва, наведені приписи статей 120, 141 ЗК України не застосовуються.

44. Прийняті у цій справі судові рішення, в першу чергу обґрунтовані саме можливістю застосування до спірних правовідносин положень статей 120, 141 ЗК України та наслідків передбачених цими положення, однак, з урахуванням зазначеного вище, такі висновки судів є помилковими і такими, що зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права.

45. З аналізу матеріалів справи судами встановлено, що на час прийняття Львівською міською радою ухвали № 1057 від 15.12.2011 "Про користування ПП "Львівський автоцентр "Камаз" земельною ділянкою на вул. Конюшинній, 4" Позивачу, як правонаступнику Львівського обласного автоцентру "Камаз", належала на праві постійного користування згідно державного акта серії Б № 083115 земельна ділянка площею 4,1 га, в межі якої входить спірна земельна ділянка.

46. Згідно частини 1 статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

47. Частинами 1, 2, 5 статті 116 ЗК України (в редакції станом на 15.12.2011) передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

48. Згідно частин 1, 2 статті 149 Земельного кодексу України (в редакції станом на 15.12.2011) земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

49. Неправильне застосовування судами статей 120, 141 ЗК України, в результаті призвело до помилкового висновку про те, що з моменту відчуження об`єктів незавершенного будівництва за Позивачем припинилося право користування спірною земельною ділянкою і як наслідок до того, що суди самоусунулися від встановлення обставин щодо відповідності оскаржуваної ухвали Львівської міської ради на предмет її відповідності закону, зокрема, вказаних статей 116, 149 ЗК України, а також статей 123, 151 цього ж Кодексу.

50. В цій частині Верховний Суд також вважає помилковими посилання судів попередніх інстанцій на те, що оскаржувану ухвалу Львівською міською радою прийнято на виконання судового рішення, оскільки, як самі суди вказали, рішенням Господарського суду Львівської області від 08.08.2011 у справі № 5015/3156/11, було зобов`язано Львівську міську раду на найближчій сесії розглянути заяву ПП "Львівський автоцентр "Камаз" про надання в оренду земельної ділянки у АДРЕСА_1, площею 2,9668 га та прийняти по ній рішення у відповідності до вимог закону, тобто вимог, які внаслідок неправильного застосування правових норм, суди у даній справі так і не перевірили.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

51. Відповідно до частин 1 - 3, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

52. Однак, враховуючи зміст спірних правовідносин, встановлені судами обставини та висловлену аргументацію, Верховний Суд вважає, що оскаржувані судові рішення наведеним вище критеріям не відповідають.

53. Так, згідно частини 1 статті 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

54. Разом з цим, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 ГПК України).

55. Водночас, відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

56. Як вже зазначалося, внаслідок допущених судами порушень правових норм частина доводів Позивача та доказів, поданих на підтвердження таких доводів, залишилась неоцінена судами, зокрема, це стосується і аргументів в частині пропуску строку позовної давності та підстав поважності її пропуску.

57. Таким чином, Верховний Суд, керуючись повноваженнями, які надані йому положеннями статті 308, підставами закріпленими у статті 310 ГПК України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

58. Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги наведене в цій постанові, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо дослідити наявні у справі докази і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.

59. Верховний Суд вважає необхідним також вказати, що доводи касаційної скарги щодо неповідомлення представника скаржника про час судового засідання в суді апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, оскільки в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2019 (про відкладення розгляду справи) було чітко зазначено, що розгляд апеляційної скарги ТОВ "Львівський автоцентр "Камаз" відкладається на 03.12.2019 в 10:00 год. Крім цього, уповноважений представник скаржника був особисто повідомлений про час наступного судового засідання, доказом чого є наявна в матеріалах справа розписка.

59. Оскільки справа передається на новий розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судових витрат у порядку статті 129 ГПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 08.02.2020), Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський автоцентр "Камаз" задовольнити частково.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 03 грудня 2019 року та рішення Господарського суду Львівської області від 27 червня 2019 року у справі № 914/1658/15 скасувати.

3. Справу № 914/1658/15 направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.