ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 911/3132/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Жукова С.В., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

учасники справи:

позивач (заявник, кредитор) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінформсервіс",

представник позивача - Зарубін О.О. (довіреність від 25.09.2017),

відповідач - Закрите акціонерне товариства "Київгума",

представник відповідача - Ніколішин О.М., адвокат (Ордер серія КВ №181431 від 29.01.2019, Свідоцтво № 3454), Іванов І.О., адвокат (Ордер серія КВ № 306016 від 26.02.2019),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Консультаційна фірма "Welcome" - не з'явився,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Технічне промислове постачання" - не з'явився,

учасник справи (приєднання до касаційної скарги) - ОСОБА_7,

представник - Іванченко О.П., адвокат (Ордер серія КВ № 086838 від 24.07.2018),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформсервіс"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.05.2018,

у складі судді: Янюк О.С.,

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018,

у складі колегії суддів: Пантелієнка В.О., (головуючий), Доманської М.Л., Дідиченко М.А.,

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформсервіс"

до Закритого акціонерного товариства "Київгума"

за участю третіх осіб:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційна фірма "Welcome",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічне промислове постачання"

про визнання недійсними результатів аукціону

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. У провадженні Господарського суду Автономної Республіки Крим перебувала справа №5002-19/5719.2-2010 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Київгума" (далі - ЗАТ "Київгума", боржник), відповідно до ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній до 19.01.2013).

2. Ухвалою Господарського суду АРК від 15.10.2009 у справі №5002-19/5719.2-2010 відносно боржника (ЗАТ "Київгума") було введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Пітеляка Василя Васильовича.

3. Ухвалою Господарського суду АРК від 08.07.2010 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі №5002-19/5719.2-2010 введено процедуру санації ЗАТ "Київгума" строком на дванадцять місяців; керуючим санацією ЗАТ "Київгума" призначено арбітражного керуючого Пітеляка Василя Васильовича.

5. Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.02.2012 затверджено план санації ЗАТ "Київгума", наданий керуючим санацією арбітражним керуючим Пітеляком В.В.

6. Постановою Господарського суду АРК від 08.11.2013 у справі №5002-19/5719.2-2010 (залишена без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.12.2013, постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2014), припинено процедуру санації ЗАТ "Київгума", визнано останнього банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру стосовно відповідача строком на 12 місяців (до 08.11.2014) та призначено ліквідатором ЗАТ "Київгума" Кудляка Є.В.

7. Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечено розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

8. 21.07.2016 до Господарського суду Київської області звернувся арбітражний керуючий Кудляк Є.В. із заявою про відновлення втраченої справи №5002-19/5719.2-2010, у задоволенні якої ухвалою місцевого суду від 14.08.2016 було відмовлено. При цьому, суд вказав на те, що розгляд справи № 5002-19/5719.2-2010 про банкрутство ЗАТ "Київгума" не закінчено.

9. 23.10.2017 до Господарського суду Київської області звернулось ТОВ "Укрінформсервіс" із позовною заявою до ЗАТ "Київгума" про визнання недійсними підстави для проведення та результати аукціону, який відбувся 21.10.2014 о 12:00 на торгах Правобережної Товарної Біржі з продажу майна ЗАТ "Київгума", а саме лотів №№1-10, що були виставлені на продаж шляхом аукціону арбітражним керуючим - ліквідатором ЗАТ "Київгума" Кудляком Є.В., а укладені за результатами аукціону між ЗАТ "Київгума", в особі арбітражного керуючого Кудляка Є.В. та ТОВ "Консультаційна фірма "Welcome", як комісіонером ТОВ "Технічне промислове постачання", договори купівлі-продажу №№1-10 від 22.10.2014 - фіктивними (недійсними).

9.1. Заява обґрунтована тим, що ліквідатор ЗАТ "Київгума" Кудляк Є.В. протиправно продав від імені боржника майно третіх осіб, яке не належало ЗАТ "Київгума" та не перебувало на його балансі. Укладені Кудляком Є.В. договори купівлі-продажу №№1-10 від 22.10.2014 за результатами проведеного Правобережною товарною біржею аукціону є фіктивними та удаваними, оскільки сторони не мали наміру придбати будівельні матеріали, а намагались приховати свій дійсний намір привласнити належні заявнику та іншим інвесторам корпуси №№7, 13, 16, 17, 18, 20, 21, 32, 42, 43 у складі комплексу. Укладені договори між ЗАТ "Київгума" та ТОВ "Консультаційна фірма "Welcome" за результатами проведеного аукціону не можуть вважатись вчиненими, оскільки останні були укладені не із власником майна (заявником), як цього вимагає ст. 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а із боржником в особі ліквідатора Кудляка Є.В.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

10. Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.05.2018 у справі № 911/3132/17 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Укрінформсервіс" до ЗАТ "Київгума" про визнання недійсними підстав для проведення та результатів аукціону, проведеного 21.10.2014 о 12:00 на торгах Правобережної товарної біржею, з продажу майна ЗАТ "Київгума" у складі лотів №№1-10, а укладених за результатами аукціону договори купівлі-продажу №№1-10 від 22.10.2014 фіктивними (недійсними). Судові витрати на судовий збір у сумі 1 600,00 грн. покладено на заявника ТОВ "Укрінформсервіс".

11. Ухвала мотивована тим, що у заявника відсутнє право власності на житлові корпуси НОМЕР_1, оскільки відповідне право на останні було зареєстровано за громадянином ОСОБА_13 та за громадянином ОСОБА_14; у заявника відсутнє право власності на житлові корпуси №№ 7, 32 та 43, що встановлено рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25.02.2015; сторонами договорів купівлі-продажу не було порушено встановлені імперативні норми ст. 50 Закону про банкрутство щодо нотаріального посвідчення відповідних договорів; у заявника відсутнє право власності на житловий корпус №13, оскільки в матеріалах справи відсутні акт прийому-передачі або інші документи на підтвердження передачі його у власність ТОВ "Укрінформсервіс" від ЗАТ "Київгума". З Інформаційної довідки вбачається, що у Державному реєстрі відсутня реєстрація права власності на вищевказаний житловий корпус.

12. Під час розгляду заяви, господарським судом першої інстанції встановлено:

12.1. 17.12.2004 між ЗАТ "Київгума" (Сторона 1) та ТОВ "Укрінформсервіс" (Сторона 2) укладено Договір про пайову участь у реконструкції №17-12/04 від 17.12.2004, за умовами якого (п.1.1) Сторона 1 приймає Сторону 2 у пайову участь в реконструкції оздоровчого комплексу сімейного типу, що розташований на земельній ділянці площею 9,4204га по вул. Столичне шосе, 149, в Голосіївському районі м. Києва, та введення його в експлуатацію.

12.2. Сторона 2 за даним Договором приймає пайову участь в реконструкції об'єкта шляхом оплати будівельно-монтажних робіт та інших витрат пов'язаних з реконструкцією з метою отримання частини об'єкта у власність на умовах визначених цим Договором (п. 1.3. Договору).

12.3. За умовами п. 1.3. Договору, Сторона 2 зобов'язалась самостійно та/або шляхом залучення грошових коштів від третіх осіб забезпечити фінансування реконструкції об'єкта на умовах, визначених цим Договором.

12.4. Пунктом 1.6. Договору визначено, що після завершення будівництва та введення об'єкта в експлуатацію, Сторона 1 зобов'язується за актом прийому-передачі передати Стороні 2 та/або третій особі, за вказівкою Сторони 2, документи, необхідні для оформлення у власність належних Стороні 2 об'єктів нерухомості реконструкції згідно "Відомості розподілу між сторонами об'єктів нерухомості, що входять в об'єкт реконструкції" (додаток №2 до цього Договору), для подальшого оформлення права власності на ці корпуси пропорційно внескам сторін.

12.5. Відповідно до пп. 2.1.1, п. 2.1 Договору, до складу об'єкту реконструкції входять приміщення житлових корпусів, об'єкти благоустрою, інженерні мережі і споруди та інші об'єкти відповідно до даних проектної документації. Характеристика об'єкту реконструкції наведена у проектній документації. Житловим корпусам, що входять до складу об'єкту реконструкції присвоєна нумерація, наведена нижче.

Метою Договору є будівництво та введення в експлуатацію наступних об'єктів нерухомості об'єкту реконструкції 44 житлових корпусів в т.ч.: 14 корпусів типу «А», загальною площею 8 120,84 кв.м; 10 корпусів типу «В», загальною площею 4 672,40 кв.м; 10 корпусів типу «С», загальною площею 3 716,10 кв.м; 10 корпусів, типу «D», загальною площею 3 716,10 кв.м; «фітнес центр», загальною площею 712,00 кв.м; 2 адміністративні корпуси, загальною площею 1 536 ,97 кв.м; інженерні мережі та споруди, загальною площею 219,92 кв.м.

Загальна площа житлових корпусів №№2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, що входять до складу об'єкта - 20 225,44 кв.м.

12.6. Згідно п. 3.3 Договору, розмір пайового внеску Сторони 1 складає 28 121 809,80грн.; розмір пайового внеску Сторони 2 складає 97 793 737,00грн.

12.7. За п.п. 4.1, 4.1.2 Договору, сторони домовились, що за умови виконання Стороною 2 зобов'язань по фінансуванню реконструкції, Сторона 2 отримує собі у власність відповідні об'єкти нерухомості згідно "Відомості розподілу між сторонами об'єктів, що входять в об'єкт реконструкції" (додаток №2 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною).

12.8. Приймання-передача об'єкта нерухомості здійснюється відповідно до діючого порядку і оформлюється актами, підписання яких визначає момент передачі об'єкта нерухомості, або його частки у власність сторони. В акті вказуються всі виявлені претензії до виконання робіт. Якщо у якоїсь сторони є такі претензії, але вони не зафіксовані в акті, вона втрачає право на їх задоволення в судовому порядку (п. 8.3 Договору).

12.9. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 12.2 Договору).

12.10. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент визначений у п.12.2 цього Договору та закінчується 17.12.2012, а в частині взятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання (п. 12.3 Договору).

12.11. 18.10.2005 між ТОВ "Укрінформсервіс" (емітент) та громадянами ОСОБА_15 і ОСОБА_16 (інвестори) було укладено Інвестиційний договір №1Д-1-CD20/АБ, відповідно до п. 2.1 якого інвестори забезпечують фінансування реконструкції корпусу типу «С» в об'єкті реконструкції за №20. На вказаний об'єкт 19.08.2016 громадянами ОСОБА_15 та ОСОБА_16 було проведено державну реєстрацію права власності, про що міститься відповідний запис №16028314 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру.

12.12. 18.10.2005 між ТОВ "Укрінформсервіс" (емітент) та громадянами ОСОБА_7 і ОСОБА_19 (інвестори) було укладено Інвестиційний договір №1Д-1-CD21/АТ, відповідно до п. 2.1 якого інвестори забезпечують фінансування реконструкції корпусу типу «D» в об'єкті реконструкції за №21.

22.08.2016 громадянами ОСОБА_19 та ОСОБА_7 було проведено державну реєстрацію права власності на вказаний об'єкт, про що міститься відповідний запис №16044624 у Державному реєстрі, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру.

12.13. На виконання умов п. 8.3 Договору, 03.12.2008 між ТОВ "Укрінформсервіс" та ЗАТ "Київгума" було підписано Акт приймання-передачі об'єкту незавершеного будівництва, із змісту якого вбачається що, ЗАТ "Київгума" передає ТОВ "Укрінформсервіс" житлові корпуси: №16 типу «С»; №20 типу «С»; №21 типу «D».

12.14. 09.12.2008 між ТОВ "Укрінформсервіс" (емітент) та громадянкою ОСОБА_17 (інвестор) було укладено Інвестиційний договір №ИД-16С, відповідно до п. 2.1 якого інвестор забезпечує фінансування реконструкції корпусу типу «С» в об'єкті реконструкції за НОМЕР_2

19.08.2016 громадянкою ОСОБА_18 було проведено державну реєстрацію права власності на зазначений об'єкт, про що міститься відповідний запис №16220664 у Державному реєстрі, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру.

12.15. 03.02.2009 між позивачем (Сторона 2) та відповідачем (Сторона 1) було укладено Додаткову угоду до Договору про пайову участь у реконструкції № 17-12/04 від 17.12.2004, відповідно до п. 1.5 якої, об'єктами незавершеного будівництва щодо яких сторони дійшли згоди про набуття Стороною 2 права власності, є наступні відокремлені будівлі оздоровчого комплексу сімейного типу, розташованого по вул. Столичне шосе, 149 в м. Києві: 14 корпусів типу «А» №№2, 4, 5, 8, 10, 11, 15, 22, 23, 28, 29, 30, 41, 48, загальною площею 8 120,84 кв.м; 10 корпусів типу «В» №№ 6, 7, 9, 12, 14, 31, 32, 33, 34, загальною площею 4 672,40 кв.м; 10 корпусів типу «С» №№16, 18, 20, 24, 26, 37, 39, 42, 44, 46, загальною площею 3 716,10 кв.м; 10 корпусів типу «D» №№17, 19, 21, 25, 27, 38, 40, 43, 45, 47, загальною площею 3 716,10 кв.м.

12.16. Пунктом 1.8 Додаткової угоди від 03.02.2009 встановлено, що право власності на об'єкт незавершеного будівництва підлягає реєстрації органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

12.17. 15.10.2009 Господарським судом АРК Крим було порушено провадження у справі №5002-19/5719.2-2010 про банкрутство ЗАТ "Київгума".

12.18. 14.09.2011 та 24.05.2012 між ТОВ "Укрінформсервіс" та ЗАТ "Київгума" підписано акти приймання-передачі об'єкту незавершеного будівництва, із змісту яких вбачається, що ЗАТ "Київгума" передало до ТОВ "Укрінформсервіс" житлові корпуси: №7 типу «В»; №50 типу «В»; №17 типу «Д»; №18 типу «С»; №42 типу «Д»; №43 типу «С»; №32 типу «В».

12.19. Постановою Господарського суду АРК від 08.11.2013 у справі №5002-19/5719.2-2010 припинено процедуру санації ЗАТ "Київгума", визнано останнього банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру стосовно відповідача строком на 12 місяців (до 08.11.2014), призначено ліквідатором ЗАТ "Київгума" Кудляка Є.В.

12.20. Правобережною товарною біржею, за замовленням ліквідатора боржника, був організований аукціон з продажу майна ЗАТ "Київгума", який був призначений на 26.09.2014 (не відбувся з причин відсутності заявників, про що наявне відповідне оголошення в офіційному виданні).

Правобережною товарною біржею було повторно організовано аукціон з продажу майна ЗАТ "Київгума" за відповідними лотами №№1-10, призначений на 21.10.2014. За результатами проведення аукціону визначено переможця - ТОВ "Консультаційна фірма "Welcome".

12.21. 10.10.2014 між ТОВ "Технічне промислове постачання" (Комітент) та ТОВ "Консультаційна фірма "Welcome" (комісіонер) було укладено Договір комісії №10/10/14, відповідно до п. 1.1 якого, Комісіонер зобов'язався за дорученням Комітента від свого імені, але за рахунок Комітента здійснювати придбання для Комітента об'єктів нерухомості на загальну суму, що не перевищує 6 000 000,00грн, а Комітент зобов'язався виплачувати Комісіонеру відповідну винагороду, обумовлену умовами Договору.

12.22. 22.10.2014, на виконання указаного Договору, між ЗАТ "Київгума" (продавець) та ТОВ "Консультаційна фірма "Welcome" (покупець) укладено ряд Договорів купівлі-продажу, за умовами п. 1.1 яких (умови яких є ідентичними), сторони по договорам, відповідно до проведеного 21.10.2014 аукціону та підписаному протоколу про проведення аукціону №1 від 21.10.2014, керуючись чинним законодавством України приймають на себе наступні зобов'язання: Продавець зобов'язується передати у власність Покупця Майно, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити зазначене Майно. Найменування Майна, вартість та його характеристики наведено у п. 2.1 Договору.

Пунктом 2.1 вказаних вище договорів передбачено, що Продавець продає, а Покупець купує наступне майно: бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлових корпусів №№7, 16, 17, 18, 20, 21, 32, 42, 43 та бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання будівлі фітнес центру №13.

Згідно п.п. 4.5, 9.1, 9.3 відповідних Договорів, разом з майном Покупцю передаються: видаткова накладна, акт приймання-передачі. Дані договори вступають в силу з моменту підписання його сторонами і діє до виконання його сторонами. Дані договори припиняють свою дію після виконання сторонами своїх зобов'язань (підписання акту прийому-передачі).

12.23. 24.10.2014, на виконання означених умов Договорів, між Продавцем та Покупцем підписано Акти приймання-передачі відповідного майна.

12.24. У подальшому, ТОВ "Технічне промислове постачання" звернулось до Печерського районного суду м. Києва із позовною заявою до ТОВ "Консультаційна фірма "Welcome" про визнання права власності на об'єкти нерухомості, придбані ТОВ "Консультаційна фірма "Welcome" в межах договору комісії.

Рішенням Печерського районного суду Київської області від 03.11.2014 у справі № 757/30321/14-ц позов ТОВ "Технічне промислове постачання" задоволено; визнано право власності за ТОВ "Технічне промислове постачання" на відповідні об'єкти нерухомості.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25.02.2015 (справа № 22-ц/796/1144/2015) вказане рішення скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням, зокрема, встановлено, що за дорученням ТОВ "Технічне промислове постачання" було придбано не об'єкти нерухомості, а «бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу № 7, будівлі фітнес-центру № 13, житлових корпусів № 16, 17, 18, 20, 21, 32, 42, 43», майнові права на які, мають інвестори на підставі цивільно-правових угод та на підставі здійсненого в повному обсязі фінансування їх будівництва.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

13. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 апеляційну скаргу ТОВ "Укрінформсервіс" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Київської області від 21.05.2018 у справі №911/3132/17 - без змін.

14. Під час апеляційного провадження, апеляційний господарський суд встановив, що, за результатами розгляду скарги ТОВ "Укрінформсервіс" на дії ліквідатора щодо замовлення та проведення аукціону, Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві було складно акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Кудляка Є.В. (том 1 а. с. 151), із змісту якого вбачається, що у діях арбітражного керуючого відсутні порушення вимог Закону про банкрутство під час виконання ним повноважень ліквідатора ЗАТ "Київгума".

За довідкою ГТУЮ у м. Києві про результати вказаної перевірки (том 1 а. с. 152-159), відсутні порушення вимог Закону про банкрутство арбітражним керуючим Кудляком Є.В. під час виконання ним повноважень ліквідатора ЗАТ "Київгума".

15. Київський апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що судова процедура ліквідації ЗАТ "Київгума" триває на даний час, у зв'язку із чим повноваження ліквідатора боржника Кудляка Є.В. не є припиненими.

16. Також апеляційний суд вказав на відсутність можливості дійти висновку про наявність або відсутність сформованої ліквідатором ЗАТ "Київгума" ліквідаційної маси, оскільки належні та допустимі докази на підтвердження або спростування цього факту в матеріалах справи відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

17. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Київської області від 21.05.2018 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 у справі № 911/3132/17, ТОВ "Укрінформсервіс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових актів, з вимогою передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

18. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/3132/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2018.

19. Ухвалою Верховного Суду від 27.08.2018, касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням ст. 290 ГПК України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

20. У зв'язку з відпусткою судді Жукова С.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 911/3132/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 17.09.2018.

21. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.09.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 911/3132/17 за касаційною скаргою ТОВ "Укрінформсервіс", датою проведення судового засідання визначено 30.10.2018.

22. У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/3132/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2018.

23. Ухвалою від 29.10.2018 Верховний Суду, у визначеному складі колегії суддів, прийняв справу № 911/3132/17 Господарського суду Київської області за касаційною скаргою ТОВ "Укрінформсервіс" до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у раніше визначену дату (30.10.2018).

24. 29.10.2018 до Верховного Суду від ЗАТ "Київгума" надійшов Відзив, з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

25. Ухвалою Верховного Суду від 30.10.2018 розгляд касаційної скарги ТОВ "Укрінформсервіс" на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 відкладено на 27.11.2018.

26. 07.11.2018 до Суду від ТОВ "Укрінформсервіс" надійшло Клопотання, в порядку ст. ст. 302 303 ГПК України, про передачу справи № 911/3132/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

27. 26.11.2018 від ОСОБА_7 надійшла Заява про приєднання до касаційної скарги ТОВ "Укрінформсервіс" на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 у справі № 911/3132/17.

28. 27.11.2018 від ЗАТ "Київгума" в особі ліквідатора Кудляка Євгена Васильовича надійшла заява про відвід судді Верховного Суду Погребняка В.Я.

29. Ухвалою Верховного Суду від 27.11.2018, з підстав необґрунтованості заявленого відводу, провадження у справі № 911/3132/17 було зупинено до вирішення питання про відвід судді Погребняка В.Я., в порядку ч. 3 ст. 39 ГПК України.

30. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви ЗАТ "Київгума" в особі ліквідатора Кудляка Євгена Васильовича про відвід судді Погребняка В.Я., у справі № 911/3132/17 було визначено суддю Верховного Суду Студенця В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2018.

31. Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2018 у зв'язку з відсутністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Погребняка В.Я., у задоволенні заяви ЗАТ "Київгума" в особі ліквідатора Кудляка Євгена Васильовича про відвід у справі № 911/3132/17 відмовлено.

32. У зв'язку з перебуванням з 11.12.2018 на лікарняному судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/3132/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2018.

33. Ухвалою Верховного Суду від 11.12.2018 провадження у справі № 911/3132/17 поновлено, датою проведення судового засідання визначено 29.01.2019.

34. Ухвалою Суду від 11.12.2018 Заяву ОСОБА_7 про приєднання до касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 у справі № 911/3132/17 залишено без руху; надано ОСОБА_7 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

35. 20.12.2018 до Верховного Суду від ОСОБА_7 надійшла Заява про усунення недоліків Заяви, за ухвалою від 11.12.2018.

36. 29.01.2019 від ЗАТ "Київгума" в особі ліквідатора Кудляка Євгена Васильовича надійшла заява про відвід суддів Верховного Суду Пєскова В.Г. і Жукова С.В.

37. Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2019, з підстав необґрунтованості заявленого відводу, провадження у справі № 911/3132/17 було зупинено до вирішення питання про відвід суддів Пєскова В.Г. та Жукова С.В. в порядку ч. 3 ст. 39 ГПК України.

38. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви ЗАТ "Київгума" в особі ліквідатора Кудляка Євгена Васильовича про відвід суддів Пєскова В.Г. та Жукова С.В., у справі № 911/3132/17 було визначено суддю Верховного Суду Селіваненка В.П., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2019.

39. Ухвалою Верховного Суду від 01.02.2019 у зв'язку з відсутністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів Пєскова В.Г. та Жукова С.В., у задоволенні заяви ЗАТ "Київгума" в особі ліквідатора Кудляка Євгена Васильовича про відвід у справі № 911/3132/17 відмовлено.

40. Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2019 провадження у справі № 911/3132/17 поновлено, датою проведення судового засідання визначено 26.02.2019.

41. Представники ТОВ "Укрінформсервіс" та ОСОБА_7 в засіданні суду повністю підтримали вимоги касаційної скарги, з підстав наведених у ній та Заяві ОСОБА_7 про приєднання до касаційної скарги. Просили Суд скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 21.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 у справі № 911/3132/17, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

42. Представники ЗАТ "Київгума", в судовому засіданні, проти вимог та доводів скаржника та ОСОБА_7 (особа, що приєдналась до касаційної скарги) заперечили, з підстав наведених у Відзиві від 29.10.2018; просили Суд ухвалу Господарського суду Київської області від 21.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 у справі № 911/3132/17 залишити без змін.

43. Інші учасники даної справи повноважених представників в засідання суду не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги сторони були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників цієї справи, які не з'явились.

Розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу

44. Клопотання ТОВ "Укрінформсервіс", в порядку ст. ст. 302 303 ГПК України, про передачу справи № 911/3132/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегією суддів відхилено з огляду на наступне.

Звертаючись з означеним Клопотанням, ТОВ "Укрінформсервіс" вказує на наявність у справі виключної правової проблеми, яка полягає у тому, що:

- з моменту закінчення строку ліквідаційної процедури щодо ЗАТ "Київгума" пройшло майже 4 роки;

- на даний час ЗАТ "Київгума" не ліквідовано, жодним судом процедура з ліквідації боржника не здійснюється;

- в провадженні жодного суду немає справи про банкрутство ЗАТ "Київгума";

- арбітражний керуючий Кудляк Є.В. вже 5 років представляється ліквідатором ЗАТ "Київгума", не здійснюючи ніяких повноважень ліквідатора та не звітуючи щодо своєї діяльності перед певним судом, вносить до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про себе, як керівника ЗАТ "Київгума", ініціював від імені ЗАТ "Київгума" значну кількість судових процесів, всіляко перешкоджає відновленню господарської діяльності товариства.

Відповідно до ч. 5 ст. 302 ГПК України, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена наведеними нормами, передбачає наявність виключної правової проблеми, яку містить ця справа, і вирішення такої проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Лише за наявності таких умов справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Судом касаційної інстанції у господарських справах відповідно до ст. 286 ГПК України є Верховний Суд, у складі якого, за змістом ст.ст. 36, 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, діє, зокрема, Касаційний господарський суд. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Проте, розглянувши подане клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність у даній справі виключної правової проблеми, оскільки наведені заявником підстави є процесуальними питаннями, які можуть бути вирішені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду як належним судом, у разі визначення їх такими що стосуються предмету спору.

Відтак, судова колегія не вбачає підстав для передачі даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

45. ОСОБА_7 звернулась до Верховного Суду з Заявою про приєднання до касаційної скарги ТОВ "Укрінформсервіс" на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 у справі № 911/3132/17.

Заява мотивована тим, що оскаржені у даному касаційному провадженні судові рішення зачіпають та, на думку заявника, порушують її права як власника об'єкта незавершеного будівництва (житловий корпус № 21 за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 149). На переконання заявника, судовими рішеннями які є предметом касаційного перегляду, фактично її було позбавлено права власності на належне майно, без залучення її до участі у справі, що вказує на порушення норм процесуального права.

Означена заява була залишена без руху (ухвала від 11.12.2018) за наявності процесуальних недоліків, які були усунені заявником 20.12.2018.

Згідно ст. 297 ГПК України, учасники справи мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (ч.1).

Представник ОСОБА_7 в судовому засіданні 26.02.2019 підтримав вказану заяву та просив задовольнити.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.

Приймаючи до уваги доводи ОСОБА_7 наведені в Заяві про приєднання до касаційної скарги, а також враховуючи необхідність дійсного встановлення порушення прав заявника (чи впливають та порушують оскаржені судові рішення права та інтереси особи), колегія суддів в судовому засіданні 26.02.2019 дійшла висновку про можливість приєднання вказаної Заяви до касаційної скарги ТОВ "Укрінформсервіс".

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ТОВ "Укрінформсервіс")

46. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій ст. ст. 4, 9, 13, 74, 81, 232, 236, ч.2 ст. 237, ст. ст. 269, 277, 282 ГПК України, ст. ст. 16, 203, 215, 317, 658 ЦК України, ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

47. Скаржник доводить:

47.1. позовна заява ТОВ "Укрінформсервіс" розглядалась судом за правилами загального позовного провадження, відтак, за результатами її розгляду суд мав ухвалити рішення, а не ухвалу;

47.2. суди першої та апеляційної інстанцій суттєво вийшли за межі позовних вимог, без належних та достатніх правових підстав, розглядали позовні вимоги у даній справі №911/3132/17 про визнання недійсними правочинів як зовсім іншу справу (справу про банкрутство ЗАТ "Київгума" № 5002-19/5719.2-2010).

47.3. судами необґрунтовано відмовлено фізичним особам - громадянам України ОСОБА_15, ОСОБА_17 і ОСОБА_7 у залученні їх до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору та ухвалено рішення, якими без участі означених осіб порушено їх законні права;

47.4. в межах аукціону було продано майно, яке не належало продавцю, всупереч волі законних власників;

47.5. фінансування реконструкції спірних корпусів здійснювало ТОВ "Укрінформсервіс", спірні корпуси були йому передані учасниками реконструкції, що підтверджується матеріалами справи.

Доводи ОСОБА_7 (заява про приєднання до касаційної скарги)

48. ОСОБА_7 у Заяві та представник заявника в судовому засіданні повністю підтримали вимоги та доводи касаційної скарги.

49. Доводить порушення судом першої та апеляційної інстанцій приписів ст. 50 ГПК України, щодо залучення до участі у справі осіб, на права та обов'язки яких може вплинути судове рішення у справі.

Доводи ЗАТ "Київгума"

50. Відповідач доводить, що оскаржувані ухвала Господарського суду Київської області та постанова Київського апеляційного господарського суду повністю відповідають ст. ст. 232, 282 ГПК України.

51. ЗАТ "Київгума" доводить, що громадяни ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_7, ОСОБА_7 не приймали жодної участі у спірному аукціоні, не є сторонами укладених за результатами аукціону договорів купівлі-продажу, взагалі не мають ніякого відношення до справи про банкрутство ЗАТ "Київгума".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

52. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

53. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо підсудності

Предметом розгляду була є заява ТОВ "Укрінформсервіс" до ЗАТ "Київгума" з вимогами визнати недійсними підстави для проведення та результати аукціону, який відбувся 21.10.2014 о 12:00 на торгах Правобережної Товарної Біржі з продажу майна ЗАТ "Київгума", а саме лотів №№1-10, що були виставлені на продаж шляхом аукціону арбітражним керуючим - ліквідатором ЗАТ "Київгума" Кудляком Є.В., а укладені за результатами аукціону між ЗАТ "Київгума", в особі арбітражного керуючого Кудляка Є.В. та ТОВ "Консультаційна фірма "Welcome", як комісіонером ТОВ "Технічне промислове постачання", Договори купівлі-продажу №№1-10 від 22.10.2014 - фіктивними (недійсними).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, оскаржений ТОВ "Укрінформсервіс" аукціон було проведено Правобережною товарною біржею, за замовленням ліквідатора ЗАТ "Київгума" у справі №5002-19/5719.2-2010 про банкрутство ЗАТ "Київгума" (п.п. 12.19, 12.20 цієї Постанови).

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції чинній з 19.01.2013), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення вказаного Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення даного Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Провадження у справі №5002-19/5719.2-2010 про банкрутство ЗАТ "Київгума" порушено 15.10.2009, постановою Господарського суду АРК від 08.11.2013 у справі №5002-19/5719.2-2010 ЗАТ "Київгума" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Враховуючи означене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про застосування, в даному випадку, приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, на момент подання позовної заяви), господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Згідно ч. 8 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціону, в тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, справа №5002-19/5719.2-2010 не закінчена та знаходиться на стадії ліквідаційної процедури.

За приписами ч. 1 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Підстави закриття провадження у справі про банкрутство визначені приписами ст. 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Закон не містить жодного процесуального наслідку порушення строку процедури ліквідації, процесуальні наслідки не визначені. Суд продовжує провадження у справі.

Слід звернути увагу на те, що процедури банкрутства, за приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мають строковий характер. Відтак, всі учасники провадження у справі про банкрутство, мають належним чином користуватися наданими Законом правами та власними повноваженнями сприяти дотриманню визначених Законом про банкрутство строків судових процедур, задля зменшення негативних наслідків надмірною тривалістю цих процедур як для кредиторів так і боржника.

Водночас, порушення строку (вихід за межі встановленого Законом строку процедури ліквідації) є приводом для суду розглянути законність дій/бездіяльності ліквідатора та, за наявності підстав, вирішити питання щодо заміни ліквідатора (ч.12 ст. 41 Закону).

При цьому, ліквідатор виконує свої повноваження до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення юридичної особи - банкрута (ч. 7 ст. 46 Закону).

Цей припис Закону кореспондується із нормами ч. 3 ст. 40 Закону про банкрутство, згідно з положеннями якої ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Тож, судова процедура триває до повного завершення процедури ліквідації, затвердження господарським судом ліквідаційного балансу і звіту ліквідатора, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про його припинення.

Таким чином, на даний час повноваження ліквідатора ЗАТ "Київгума" арбітражного керуючого Кудляка Є.В. не припинені.

Внаслідок збройної агресії Російської Федерації територія Автономної Республіки Крим з 20.02.2014 визначається тимчасово окупованою територією, відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Відповідно до приписів ч. ч. 2, 3 ст. 9 вказаного Закону, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правомірним неприйняття судами першої та апеляційної інстанцій до уваги "Определения о прекращении производства по делу № А83-5719/2010" про банкрутство ЗАТ "Київгума", прийняте от 22.12.2015 Арбітражним судом Республіки Крим.

Статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" змінено територіальну підсудність судових справ у зв'язку з неможливістю здійснення правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях. Зазначеною статтею Закону передбачено, зокрема, забезпечення розгляду справ господарського суду Автономної Республіки Крим господарським судом Київської області.

З урахуванням загального характеру положень ст. 12 наведеного Закону щодо зміни територіальної підсудності справ, відповідні приписи підлягають застосуванню щодо справ усіх категорій і на будь-якій стадії розгляду справ, зокрема: у вчиненні процесуальних дій, передбачених статтями 88, 89, розділами ХІІ і ХІV України стосовно судових рішень господарських судів Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та Севастопольського апеляційного господарського суду здійснюється господарськими судами, зазначеними в абзаці десятому частини першої статті 12 Закону (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.05.2014р. №01-06/615/14 "Про Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України").

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про розгляд заявленого ТОВ "Укрінформсервіс" позову до ЗАТ "Київгума" про визнання недійсними результатів аукціону, як такого що має розглядатися в межах відповідної справи про банкрутство.

Оскільки, в процедурі банкрутства судові рішення по суті спору приймаються у вигляді ухвал та постанови, колегія суддів вважає правомірним прийняття Господарським судом Київської області, за результатами розгляду позовної заяви ТОВ "Укрінформсервіс", судового рішення саме у вигляді ухвали.

З урахуванням наведеного вище, доводи скаржника та особи, що приєдналась до касаційної скарги, в цій частині колегія суддів вважає необґрунтованими.

Щодо питання відновлення втраченої справи №5002-19/5719.2-2010, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2016, у задоволенні заяви арбітражного керуючого Кудляка Є.В. про відновлення втраченої справи №5002-19/5719.2-2010 було відмовлено. При цьому, місцевий суд вказав на те, що розгляд справи № 5002-19/5719.2-2010 про банкрутство ЗАТ "Київгума" не закінчено, пославшись на п. 7.6. роз'яснень Вищого господарського суду України, наведених у постанові Пленуму від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

З 15.12.2017 набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

За приписами ст. 357 ГПК України (у визначеній редакції), відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Як про це вже було позначено вище, в процедурі банкрутства судові рішення по суті спору (введення або перехід до наступної процедури: розпорядження майном, санація, ліквідація) приймаються у вигляді ухвал та постанови.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що відновлення втраченого повністю або частково провадження можливе в разі прийняття судового рішення за результатами закінчення будь-якої з основних процедур банкрутства.

У справі № 5002-19/5719.2-2010 Господарським судом АРК 08.11.2013 було прийнято постанову (п. 6 цієї Постанови), яка по суті є судовим рішенням, що закінчує процедуру відновлення платоспроможності боржника та відкриває процедуру ліквідації.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважає необхідним вказати на те, що ця справа (з розгляду позовної заяви про визнання результатів аукціону недійсними) є частиною справи про банкрутство ЗАТ "Київгума", відтак, на даному етапі, принцип судового контролю не втрачає своєї дії.

Щодо визнання результатів аукціону недійсними

Згідно ч. 3 ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом", результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

При розгляді заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута судом повинні бути досліджені обставини порядку його організації та проведення, як того вимагають стаття 20, Розділи ІІІ, IV Закону про банкрутство.

Підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів).

Отже, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).

Між тим, порушення порядку організації будь-якого з вказаних елементів доказування, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому. Отже, вирішуючи спір щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з таких елементів.

Колегія суддів касаційної інстанції наголошує, що при вирішенні спорів про визнання прилюдних торгів або аукціону недійсними, слід встановити таке: чи мало місце порушення вимог законодавства при проведенні прилюдних торгів або аукціону; чи вплинули ці порушення на результати торгів та аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати торгів або аукціону.

Зі змісту положень ст. ст. 41, 49, 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що правова природа процедури реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах провадження у справі про банкрутство полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця торгів (аукціону), невід'ємною і завершальною стадією якої є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах (аукціоні), яка полягає в процедурі підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна), продажу майна (забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - учасника прилюдних торгів (аукціону)), та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів (аукціонів), складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, аукціон є правочином.

Наведене узгоджується з нормами ч. 4 ст. 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства.

Аналогічний висновок щодо правової природи процедури реалізації майна на торгах викладено у постановах Верховного Суду України, зокрема: від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116цс12, від 29 червня 2016 року у справі № 6-370цс16, від 14 грудня 2016 у справі №904/9284/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону про банкрутство, після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Крім того, за приписами п. 9 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Проте, судами попередніх інстанцій, під час розгляду даного спору, не було досліджено питання взаємодії ліквідатора з комітетом кредиторів.

Частиною 1 ст. 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд має системно застосовувати норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оцінюючи в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, дотримання балансу інтересів боржника та кредиторів.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за загальним правилом продаж майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону. Замовником аукціону є ліквідатор, призначений господарським судом; організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.

Згідно ст. 57 Закону про банкрутство, початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим і підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Метою аукціону як способу реалізації є, передусім, відчуження майна банкрута за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому, початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Тобто, ціна майна банкрута формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які ліквідатор банкрута не має жодного впливу.

Відповідно до ч.1 ст. 43 Закону про банкрутство, початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів, відтак, така вартість ЦМК ніяк не пов'язана з оцінкою (прогнозом) його дійсної вартості і, з високим ступенем вірогідності, може бути завищеною.

Системний аналіз ст. 43, ч. ч. 1, 5 ст. 44 та ст. ст. 64-66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дає підстави для висновку, що законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (ч. 1 ст. 44 Закону про банкрутство), з іншого (ч. 5 ст. 44 Закону про банкрутство) - визначає обов'язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Відтак, слід зробити висновок, що продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (ч. 1 ст. 43 Закону про банкрутство) є обов'язковою умовою початку продажу майна боржника. Але законодавцем не визначено в обов'язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.

Повторний та другий повторний аукціон передбачені у Законі для того, щоб запобігти ситуаціям, коли майно неможливо продати через його завищену початкову вартість. Слід мати на увазі, що оцінка майна, зокрема як ЦМК, це всього лише прогноз щодо ціни, яку, можливо, можна виручити за майно, який може й не здійснитися.

При цьому, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів, відповідно до ст. 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками (Висновок про застосування норми права викладений у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 914/701/17 та у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.07.2018 у справі № 910/7266/14).

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, продаж спірного майна здійснювався лотами №№1-10.

При цьому, судами першої та апеляційної інстанцій не було досліджено та в оскаржених судових рішеннях не наведено, проведення аукціону з продажу майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів, на підставі чого було визначено початкову вартість майна після його поділу на окремі лоти. Крім того, судами також не було надано правової оцінки діям ліквідатора з поділу ЦМК на лоти, чи є така реалізація обґрунтованою, чи відповідає меті ліквідаційної процедури та аукціону по суті (продаж майна за найвищою ціною).

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях ГПК України. Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою. В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися таким чином, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 50 ГПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство (ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За приписами ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. ст. 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний факт, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на конкретні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав чи у який передбачений законом спосіб скаржник набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту ст. 328 ЦК України, якою передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Поряд з цим, суди попередніх інстанцій вищенаведеного не врахували та не дослідили чи зачіпає або порушує оскаржений аукціон права та інтереси третіх осіб, які вважають себе власниками спірного майна. Крім того, встановивши наявність інвестиційних угод, укладених з фізичними особами, суди попередніх інстанцій не дослідили чи впливають (стосуються) результати розгляду заяви про визнання результатів аукціону недійсними на права та інтереси таких осіб, чи не порушують їх прав власності. Тобто, судами не було встановлено належний суб'єктний склад учасників під час розгляду питання щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника ЗАТ "Київгума".

Крім того, господарськими судами не враховано, що наслідком визнання результатів аукціону, оформленого договору купівлі-продажу недійсними, є повернення проданого майна до ліквідаційної маси.

52. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п.2 ч.1 ст.308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

В силу приписів ч. 2 ст. 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень (Рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р. (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003р. (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006р. (заява №14502/04)). Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Згідно п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

За результатами касаційного перегляду справи, Суд доходить висновку про необхідність задоволення касаційної скарги ТОВ "Укрінформсервіс" (з урахуванням Заяви ОСОБА_7 про приєднання до касаційної скарги), скасування ухвали Господарського суду Київської області від 21.05.2018 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 у справі № 911/3132/17, з переданням справи на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Під час нового розгляду, господарським судам належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне і обґрунтоване рішення.

30. Судові витрати

У зв'язку зі скасуванням ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду і передачею справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформсервіс" (з урахуванням Заяви ОСОБА_7 про приєднання до касаційної скарги) задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 21.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 у справі № 911/3132/17 скасувати.

3. Справу № 911/3132/17 направити на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков