ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 року

м. Київ

Cправа № 923/1009/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г.,

суддів: Васьковського О. В., Огородніка К. М.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернокорм Херсон Агро",

представники позивача в судове засідання не з`явилися,

відповідач - Головне управління Національної поліції в Херсонській області,

представник відповідача - Луценко Л. А.,

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області,

представники третьої особи-1 в судове засідання не з`явилися,

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України,

представники третьої особи-2 в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області

на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2021

та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021

у складі колегії суддів: Богатиря К. В. (головуючий), Мишкіної М. А., Філінюка І. Г.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернокорм Херсон Агро"

до Головного управління Національної поліції в Херсонській області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, Державної казначейської служби України

про стягнення 2 105 074,30 грн шкоди,

На вирішення Суду постало питання наявності/відсутності підстав для стягнення з держави на користь позивача шкоди, завданої в результаті втрати вилученого у позивача у межах кримінального провадження майна.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

1. 08.11.2016, на підставі розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації від 03.11.2016 за № 634 "Про передачу земельної ділянки в оренду", між Бериславською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро" (далі - Зерноком Херсон Агро"), як орендарем, укладений договір оренди землі, за яким в оренду передається земельна ділянка загальною площею 120,8759 га (кадастровий номер: 6520685500:03:010:0306).

2. 08.11.2016 між орендодавцем та орендарем підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки.

3. 18.11.2016 за індексним номером 32430550 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості про реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки.

4. 29.03.2018 Розпорядженням голови Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області № 148 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості з метою передачі її в оренду" надано дозвіл Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Берегиня" (далі - СТОВ "Берегиня") на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі її в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 60,2635 га, у тому числі рілля - 60,2635 га, в контурі № 15, ділянка № 1, кадастровий номер 6520685500:03:001:0113, розташованої за межами населеного пункту із земель резервного фонду (невитребувані паї) Ольгівської сільської ради.

5. 02.04.2018 Розпорядженням голови Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області № 154 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості з метою передачі її в оренду", було надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "Зерноком Агроюг" (далі - ТОВ "Зерноком Агроюг") на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), з метою передачі її в оренду, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 60,6124 га, у тому числі рілля - 60,6124 га, в контурі № 15, ділянка № 2, кадастровий номер 6520685500:03:001:0112, розташованої за межами населеного пункту із земель резервного фонду (невитребувані паї) Ольгівської сільської ради;

6. 10.04.2018 Розпорядженням голови Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області № 166 "Про передачу земельної ділянки в оренду" погоджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 60,2635 га СТОВ "Берегиня" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва контур № 15, ділянка № 1, Ольгівська сільська рада Бериславського району, Херсонської області, та пунктом 2 вирішено передати СТОВ "Берегиня" в оренду строком на 10 років земельну ділянку з кадастровим номером 6520685500:03:001:0113, загальною площею 60,2635 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (невитребувані паї) на території Ольгівської сільської ради в контурі № 15, ділянка № 1.

7. 23.04.2018 Розпорядженням голови Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області № 190 "Про передачу земельної ділянки в оренду" погоджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 60,6124 га ТОВ "Зерноком Агроюг" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва контур № 15, ділянка № 2, та пунктом 2 вирішено передати ТОВ "Зерноком Агроюг" в оренду строком на 10 років земельну ділянку з кадастровим номером 6520685500:03:001:0112, загальною площею 60,6124 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (невитребувані паї) на території Ольгівської сільської ради в контурі № 15, ділянка № 2.

8. Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 18.11.2016 був орендарем земельної ділянки загальною площею 120,8759 га (кадастровий номер: 6520685500:03:010:0306), яка, у подальшому, поділена на дві - перша з кадастровим номером 6520685500:03:001:0112 загальною площею 60,6124 га та друга з кадастровим номером 6520685500:03:001:0113 загальною площею 60,2635 га,

9. Відповідно до Інформаційних довідок із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.05.2018 за № 123562955, № 123560870 та № 123562074 ТОВ "Зерноком Херсон Агро" є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6520685500:03:010:0306 загальною площею 120,8759 га на підставі договору оренди землі, укладеного 08.11.2016 між Позивачем та Бериславською РДА; ТОВ "Зерноком Агроюг" є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6520685500:03:001:0112 загальною площею 60,6124 га, на підставі договору оренди землі, укладеного 25.04.2018 між ТОВ "Зерноком Агроюг" та Бериславською РДА; СТОВ "Берегиня" є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6520685500:03:001:0113 загальною площею 60,2635 га на підставі договору оренди землі, укладеного 20.04.2018 між СТОВ "Берегиня" та Бериславською РДА.

10. 18.05.2018 директор ТОВ "Зерноком Херсон Агро" Єрмоленко Олег Миколайович звернувся до Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення.

11. 19.05.2018 Бериславським ВП ГУНП в Херсонській області було внесено відомості до ЄРДР за №12018230090000473 від 19.05.2018 за частиною першою статті 358 КК України.

12. 06.06.2018 ухвалою слідчого судді Бериславського районного суду Херсонської області по кримінальному провадженню № 12018230090000473 від 19.05.2018 надано дозвіл представнику ТОВ "Зерноком Херсон Агро" на тимчасовий доступ до речей та документів, а саме: посів пшениці ярої на земельних ділянках № 1 (кадастровий номер 6520685500:03:001:0112) та № 2 (кадастровий номер 6520685500:03:001:0113) із залученням уповноваженої особи Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області (слідчого у кримінальному провадженні), вилученням та скосу за рахунок ТОВ "Зерноком Херсон Агро", оглядом та подальшою передачею посівів пшениці на відповідальне зберігання на складі ТОВ "Зерноком Херсон Агро" до прийняття рішення по справі.

13. 08.06.2018 Слідчим відділом Бериславського ВП ГУНП у Херсонській області було відкрито кримінальне провадження № 12018230090000569 за заявою ТОВ "Зерноком Агроюг" щодо шахрайських дій з боку ТОВ "Зерноком Херсон Агро".

14. 15.06.2018 ухвалою слідчого судді Бериславського районного суду Херсонської області по кримінальному провадженню № 1201823009000569 від 08.06.2018: 1) накладений арешт на посіви та врожай 2018 року озимої пшениці на земельних ділянках № 1 (кадастровий номер 6520685500:03:001:0112) та № 2 (кадастровий номер 6520685500:03:001:0113) шляхом заборони права відчуження, розпорядження та користування посівами та збирання врожаю; 2) посіви передано на зберігання ТОВ "Зерноком Агроюг"; 3) доручено йому здійснити збір врожаю; 4) передано ТОВ "Зерноком Агроюг" на відповідальне зберігання арештований врожай; 5) доручено ТОВ "Зерноком Агроюг" здійснювати відповідальне зберігання врожаю.

15. 18.06.2018 ТОВ "Зерноком Херсон Агро" оскаржило ухвалу Бериславського районного суду Херсонської області від 15.06.2018 у справі №647/1518/18 про арешт врожаю і передачу його на відповідальне зберігання ТОВ "Зерноком Агроюг" у кримінальному провадженні №12018230090000569 до Апеляційного суду Херсонської області.

16. 19.06.2018 ухвалою Господарського суду Херсонської області у межах розгляду справи № 923/558/18 вжиті заходи забезпечення позову, а саме: 1) заборонено будь-яким юридичним особам, підприємцям та особам, за виключенням ТОВ "Зерноком Херсон Агро", вчиняти будь-які дії щодо оброблення та збирання врожаю 2018 року пшениці ярої, засіяної на земельній ділянці загальною площею 120,8759 га, кадастровий номер 6520685500:03:010:0306; 2) передано на зберігання ТОВ "Зерноком Херсон Агро" цей врожай; 3) накладено арешт на врожай. У подальшому ухвалою суду від 14.11.2018 заходи забезпечення позову були скасовані.

17. 12.06.2018 постановою слідчого у кримінальному провадженні №12018230090000569 начальника СВ Бериславського ВП ГУНП у Херсонській області Хомича О.В. врожай з посівів сільськогосподарської культури пшениці озимої на території Ольгівської сільської ради в контурі № 15 на земельних ділянках № 1 кадастровий номер 6520685500:03:001:0112 площею 60,6124 га, земельній ділянці № 2 кадастровий номер 6520685500:03:001:0113, площею 60,2635 га, загальною площею 120,8759 га, загальна вага даного врожаю склала 25 2710 кг - визнано речовим доказом.

18. Відповідно до протоколів огляду слідчого від 21.06.2018 зібрано із земельних ділянок та передано на відповідальне зберігання директору ТОВ "Зерноком Агроюг" врожай з посівів сільськогосподарської культури пшениці озимої на території Ольгівської сільської ради в контурі № 15 на земельних ділянках № 1 кадастровий номер 6520685500:03:001:0112 площею 60,6124 га, земельній ділянці № 2 кадастровий номер 6520685500:03:001:0113, площею 60,2635 га, загальною площею 120,8759 га, загальна вага даного врожаю склала 252 710 кг.

19. 22.06.2018 начальником СВ Бериславського ВП ГУНП у Херсонській області, слідчим у кримінальному провадженні №12018230090000569 Хомичем О.В. від директора ТОВ "Зерноком Агроюг" ОСОБА_2 було відібрано розписку, попередивши його про кримінальну відповідність за ст. 388 КК України за незбереження переданого йому майна, в якій останній зобов`язався зберігати зерно до закінчення кримінального провадження та в разі необхідності переміщати майно, - за два дні повідомити Хомича О.В.

20. 23.06.2018 ухвалою Апеляційного суду Херсонської області у справі № 647/1518/18 ухвалу слідчого судді Бериславського районного суду Херсонської області від 15.06.2018 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №1201823009000569 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України скасовано, постановлено нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання начальника СВ Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області майора поліції Хомича О.В., погоджене прокурором Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області Істоміним В.В. про арешт посівів та врожаю 2018 року сільськогосподарської культури озимої пшениці на земельних ділянках №1 кадастровий номер 652068500:03:001:0112, площею 60,6124 га., місце розташування Херсонська область, Бериславський район, в межах території Ольговської сільської ради, у контурі №15, та на земельній ділянці №2, кадастровий номер 652068500:03:001:0113, площею 60,2635 га., місце розташування Херсонська область, Бериславський район, в межах території Ольговської сільської ради, у контурі №15, відмовлено.

21. 02.07.2018 ухвалою слідчого судді Бериславського районного суду Херсонської області від по справі № 647/1364/18 начальнику СВ Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області Хомичу О.В. та (або) старшому слідчому Глущенку К.Ю. доручено провести обшук комплексу зернотоку, який складається з: зерносховище 368,3 м3, критий тік очисник "ЗАВ-40"-2 піт., будівля вагової, асфальтний майданчик № 1, огорожа № 1 розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 та перебуває в оренді СТОВ "Берегиня", з метою відшукання та вилучення пшениці вагою 252 710 кг. Проведення обшуку здійснювалось за участю представника ТОВ "Зерноком Херсон Агро".

22. 06.07.2018 під час обшуку пшениці, переданої СТОВ "Берегиня" на зберігання, виявлено не було. Власник СТОВ "Берегиня" ОСОБА_3 повідомив, що пшеницю в період з 21.06.2018 по 06.07.2018 з території зернотоку було вивезено ТОВ "Зерноком Агроюг" в невідомому напрямку, що зафіксовано у протоколі обшуку.

23. 06.07.2018 ТОВ "Зерноком Херсон Агро" звернулось до Бериславського ВП ГУНП у Херсонській області з відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення, реєстраційний номер ЖЄО "3244", проте жодних дій так і не було вчинено.

24. 29.10.2019 ТОВ "Зерноком Херсон Агро" повторно подало заяву про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України за фактом втрати речового доказу у кримінальному провадженні №12018230090000569.

25. 29.10.2019 вказані відомості було внесено до ЄРДР за №42019231090000045 та передано до Бериславського ВП ГУНП у Херсонській області.

26. 31.01.2020 представник ТОВ "Зерноком Херсон Агро" адвокат Стельникович О.І. отримав від Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області, постанову про закриття кримінального провадження від 30.12.2018 у кримінальному провадженні №12018230090000569, без зазначення подальшої долі речового доказу, а саме - зібраного 21-22.06.2018 врожаю пшениці належного ТОВ "Зерноком Херсон Агро".

27. 13.08.2020 рішенням Господарського суду Херсонської області у справі № 923/1040/18, яке набрало законної сили 15.09.2020 та не було оскаржено, визнано незаконним та скасовано розпорядження Голови Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області від 10.04.2018 за № 166 "Про передачу земельної ділянки в оренду"; визнано недійсним договір оренди землі, яка має кадастровий номер: 6520685500:03:001:0113, укладений 20.04.2018 між СТОВ "Берегиня" та Бериславською районною державною адміністрацією; визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 40897157 від 02.05.2018, прийняте державним реєстратором Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Ковш Максимом Володимировичем, на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове право № 25964170 (спеціальний розділ).

28. 27.08.2020 рішенням Господарського суду Херсонської області у справі № 923/1041/18, яке набрало законної сили 24.09.2020 та не було оскаржено, визнано незаконним та скасовано розпорядження Голови Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області від 23.04.2018 № 190 "Про передачу земельної ділянки в оренду"; визнано недійсним договір оренди землі, яка має кадастровий номер: 6520685500:03:001:0112, укладений 25.04.2018 між ТОВ "Зерноком Агроюг" та Бериславською районною державною адміністрацією; визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 40871877 від 28.04.2018, прийняте державним реєстратором Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області Ковш Максимом Володимировичем, на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис про інше речове право № 25940461 (спеціальний розділ).

29. 15.09.2020 ТОВ "Зерноком Херсон Агро" звернулось до Бериславського ВП ГУНП у Херсонській області з вимогою про повернення належного майна - врожаю пшениці у кількості 252 710 кг.

30. 15.09.2020 ТОВ "Зерноком Херсон Агро" звернулось до Бериславської місцевої прокуратури Херсонській області, як органу, який здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12018230090000569, з вимогою про повернення належного майна - врожаю пшениці у кількості 252 710 кг.

31. 16.09.2020 звернення було отримано.

32. 19.10.2020 ТОВ "Зерноком Херсон Агро" отримало відповідь на вимогу від 15.09.2020 про повернення врожаю пшениці від Бериславського ВП ГУНП у Херсонській області. Так було зазначено, що у кримінальному провадженні №12018230090000569 знову здійснюється розслідування. Але про повернення майна товариства не сказано.

33. 20.10.2020 ТОВ "Зерноком Херсон Агро" звернулось до слідчого/дізнавача у провадженні, Козуба М.С. про негайне повернення майна після скасування арешту, проте відповіді не отримано.

34. Позивач звернувся до Бериславського районного суду Херсонської області з заявою, в якій просив визнати бездіяльність слідчих Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018230090000569, яке виразилось у невиконання п.4 ч.1 ст.169 КПК України; зобов`язати посадових осіб Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області негайно повернути майно ТОВ "Зерноком Херсон Агро" у вигляді зерна пшениці врожаю 2018 року у кількості 252710 кг вилучене у кримінальному провадженні № 12018230090000569.

35. 30.10.2020 ухвалою слідчого судді Бериславського районного суду Херсонської області у справі №647/1518/18 скаргу представника ТОВ "Зерноком Херсон Агро" адвоката Стельниковича О.І. на бездіяльність слідчого - задоволено; зобов`язано слідчий відділ Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області, яким здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12018230090000569 від 08.06.2018 повернути володільцю - ТОВ "Зерноком Херсон Агро", врожай пшениці у кількості 252 710 кг, арешт якого скасовано 23.06.2018 постановою Апеляційного суду Херсонської області.

36. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що 02.11.2020 з метою виконання ухвали слідчого судді Бериславського районного суду Херсонської області від 30.10.2020 директор ТОВ "Зерноком Херсон Агро" Єрмоленко Олег Миколайович звернувся до Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області з клопотанням про повернення речового доказу та надав копію відповідної ухвали. Речовий доказ, а саме врожай пшениці 2018 року у кількості 252 710 кг, ТОВ "Зерноком Херсон Агро" як власнику не повернуто.

Подання позову

37. У жовтні 2020 року ТОВ "Зерноком Херсон Агро" звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі - ГУ Національної поліції в Херсонські області) про стягнення 1 925 650,20 грн завданої йому шкоди за наслідками втрати вилученого у нього у межах кримінального провадження майна - 252 710 тон пшениці.

38. 10.11.2020 до Господарського суду Херсонської області ТОВ "Зерноком Херсон Агро" подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з ГУ Національної поліції в Херсонські області 2 105 074,30 грн.

39. За твердженнями ТОВ "Зерноком Херсон Агро", саме позивач здійснював посів озимої пшениці, яку в подальшому арештовано та передано на відповідальне зберігання директору ТОВ "Зерноком Агроюг". Позовні вимоги про відшкодування вартості втраченого майна обґрунтовані наявністю незаконних дій слідчого органу у процесі розслідування кримінального провадження, які полягають у неповерненні майна, як речового доказу, після скасування відповідного арешту. Розмір шкоди позивач обґрунтовує Ціновою довідкою Херсонської Торгово-промислової палати № Ви-104 від 02.11.2020, відповідно до якої закупівельна ціна пшениці 3 класу на перевантажувальному терміналі складає 8 330 грн за одну тону. За розрахунком позивача, а саме: 252,71 т х 8 330 грн = 2 105 074 грн, йому спричинена шкода внаслідок втрати зерна пшениці у сумі 2 105 074 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

40. 26.01.2021 рішенням Господарського суду Херсонської області у задоволені позову ТОВ "Зерноком Херсон Агро" відмовлено.

41. Суд першої інстанції дійшов висновку, що у разі втрати чи знищення речового доказу обов`язок з повернення володільцю такої самої речі або відшкодування її вартості покладений на сторону кримінального провадження, якій речовий доказ був переданий на зберігання. Суд вказав, що у даному випадку зібраний урожай пшениці за результатами його арешту переданий на зберігання ТОВ "Зерноком Агроюг", а не безпосередньо до органу досудового розслідування, у зв`язку з чим відсутня відповідальність такого органу за втрату зерна.

42. Суд першої інстанції також вказав, що у межах кримінального провадження № 1201823009000569 речовим доказом визнавалися лише посіви озимої пшениці, а не сам урожай пшениці у певній кількості, за певними характеристиками та якістю, арешт на який був накладений ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 15.06.2018 у справі № 647/1518/18, та дійшов висновку, що позивачем не доведено шляхом надання відповідних доказів наявності у зібраної та арештованої пшениці статусу речового доказу у кримінальному провадженні. Відсутність такого статусу унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень Порядку № 1104, оскільки ним урегульовано правила зберігання речових доказів, а не будь-якого майна.

43. Суд зазначив, що поряд з цим, ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 15.06.2018 у справі № 647/1518/18 відповідальність за збереження арештованого майна покладена не на слідчого у кримінальному провадженні, а на ТОВ "Зерноком Агроюг", та дійшов висновку, що фактично у межах кримінального провадження № 1201823009000569 від 08.06.2018 отриманий урожай пшениці не вилучався у позивача, оскільки відсутня відповідна процесуальна дія стосовно такого вилучення, а накладення арешту на нього з передачею на відповідальне зберігання має інші наслідки у випадку його скасування, якими є вичерпання обмежень у відчуженні, розпорядженні та користуванні майном його власником.

44. Суд зазначив, що передача зерна пшениці у кількості 252 710 кг на зберігання здійснювалася не на підставі рішення органу досудового розслідування, а за ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 15.06.2018, яка хоча і була скасована у подальшому за результатами апеляційного перегляду, але діяла у певний час, тобто 22.06.2018 - дату написання розписки ОСОБА_2 про прийняття зерна на зберігання, у зв`язку з чим, на думку суду, позивачем не доведено, що дії слідчого органу про передачу зерна на зберігання є порушенням діючого законодавства.

45. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано доказів належності йому 252 710 кг пшениці, яка була арештована у кримінальному провадженні, а більш того під час розгляду справи № 923/558/18 судовими рішеннями Господарського суду Херсонської області від 18.04.2019 та Південно-західного апеляційного суду від 19.06.2019 за позовом про визнання права власності на посіви пшениці на земельній ділянці з кадастровим номером: 6520685500:03:010:0306, у задоволенні позовних вимог відмовлено та установлена наявність посівів озимої пшениці, а не ярої, про наявність якої зазначав позивач. Така різниця суттєво вплинула на вирішення спору, оскільки позивачем надавалися докази виконання робіт з вирощування пшениці ярої, тобто її посіву навесні 2018 року, а не восени 2017 року.

46. Таким чином, суд першої інстанції, дійшов висновків, що позивачем не доведені умови, за яких відповідач відповідав би за визначену шкоду, а саме наявності неправомірних дій, шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

47. 30.06.2021 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Зерноком Херсон Агро" задоволено. Рішення Господарського суду Херсонської області від 23.01.2020 скасовано. Прийнято нове рішення у справі № 923/1009/20, яким позовну заяву ТОВ "Зерноком Херсон Агро" вирішено задовольнити. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Зерноком Херсон Агро" 2 105 074,30 грн шкоди.

48. Апеляційний господарський суд виходив з того, що з 03.11.2016 позивач є єдиним законним орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6520685500:03:010:0306 загальною площею 120,8759 га, яка є тотожною з земельним ділянками № 1 кадастровий номер 6520685500:03:001:0112 площею 60,6124 га та № 2 кадастровий номер 6520685500:03:001:0113, площею 60,2635 га, загальною площею 120,8759 га.

49. Оскільки у даному випадку зібрано у червні 2018 року та передано на відповідальне зберігання директору ТОВ "Зерноком Агроюг" врожай з посівів сільськогосподарської культури пшениці озимої урожаю 2018 року, то посів даного урожаю здійснювався восени 2017 року. Суд апеляційної інстанції вказав, що відповідачем не спростовані посилання позивача, що саме позивач здійснював посів озимої пшениці, яку в подальшому арештовано та передано на відповідальне зберігання директору ТОВ "Зерноком Агроюг".

50. Суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 775 Цивільного кодексу України, ТОВ "Зерноком Херсон Агро" є власником врожаю 2018 року з посівів сільськогосподарської культури пшениці озимої на території Ольгівської сільської ради в контурі № 15 на земельних ділянках № 1 кадастровий номер 6520685500:03:001:0112 площею 60,6124 га, земельній ділянці № 2 кадастровий номер 6520685500:03:001:0113, площею 60,2635 га, загальною площею 120,8759 га. Однак, речовий доказ, а саме врожай пшениці 2018 року у кількості 252 710 кг, ТОВ "Зерноком Херсон Агро" як власнику не повернуто.

51. При цьому, апеляційний господарський суд не погодився із посиланням суду першої інстанції на судове рішення у справі № 923/558/18 та зазначив, що предметом спору у справі № 923/558/18 був урожай ярої пшениці посіву 2018 року, тоді як у справі №923/1009/20 мова йде про врожай 2018 року з посівів осінь 2017 року сільськогосподарської культури пшениці озимої. Тому висновки викладені у рішенні Господарського суду Херсонської області від 18.04.2019 у справі № 923/558/18 не можуть бути застосовані у справі №923/1009/20, оскільки вони стосуються майна, що не є тотожним з врожаєм 2018 року з посівів осінь 2017 року сільськогосподарської культури пшениці озимої.

52. Суд апеляційної інстанції із посиланням на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 зазначив, що особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Таким органом у цій справі є ГУНП в Херсонській області, як особа, відповідальна у спірний період за збереження та повернення тимчасово вилученого майна, та Казначейська служба, яка здійснює списання коштів з державного бюджету на підставі рішення суду.

53. Також суд вказав, що відповідно до позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладена у постанові від 09.04.2020 по справі № 908/690/19, твердження скаржника про те, що вилучення майна відбулося у порядку, передбаченому КПК України, не може бути взято до уваги, оскільки, у цьому випадку, протиправність дій слідчого полягає не у вилученні майна, а у незабезпеченні збереження цього майна.

54. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що у даному випадку наявні всі необхідні підстави для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, а саме: неправомірні дії цього органу - бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області, яка полягає у неповерненні майна - врожаю з посівів пшениці, наявність шкоди, яка складається з вартості такого неповернутого майна - та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, оскільки саме бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області призвела до спричинення шкоди позивачу.

55. Щодо розміру вимог позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем жодними належними та допустимими доказами не було спростовано той факт, що врожай 2018 року з посівів сільськогосподарської культури пшениці озимої був пшеницею 3-го класу та його вартість станом на 02.11.2020 складала іншу суму, ніж була зазначена Позивачем та підтверджена Ціновою довідкою №Ви-104 від 02.11.2020, виданою Херсонською Торгово-промисловою палатою.

Подання заяви про винесення додаткового рішення

56. 07.07.2021 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Зерноком Херсон Агро" надійшла заява про винесення додаткового рішення у справі № 923/1009/20, в якій позивач просив стягнути з ГУ Національної поліції в Херсонській області судові витрати, які понесені ТОВ "Зерноком Херсон Агро" у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції в сумі 177 355 грн, що складає:

- 101 819 грн - судові витрати, пов`язані з розглядом позовної заяви,

- 35 536 - судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги,

- 40 000 грн - судові витрати, пов`язані з прибуттям представників позивача до Південно-західного апеляційного господарського суду.

57. Заява ТОВ "Зерноком Херсон Агро" про ухвалення додаткового судового рішення була обґрунтована тим, що під час розгляду справи № 923/1009/20 позивачем було понесені судові витрати у сумі 101 819 грн, із яких 100 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку із розглядом даної справи у суді першої інстанції, 1 000 грн витрат адвоката на послуги з копіювання матеріалів позовної заяви (примірників додатків для сторін), 819 грн в якості сплати послуг Херсонської Торгово-промислової палати щодо надання інформації про рівень цін (цінова довідка №ВИ-89 від 07.10.2020). Окрім того, позивач зазначив, що ним були понесені судові витрати у розмірі 35 536 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку із розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції. Апелянтом також було понесено 40 000 грн - судових витрат, пов`язаних з прибуттям представників ТОВ "Зерноком Херсон Агро" до Південно-Західного апеляційного господарського суду.

58. 14.07.2021 до апеляційного господарського суду від ГУ Національної поліції в Херсонській області надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги у справі № 923/1009/20 та заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.

59. Відповідач вказав, що позивачем не було надано доказів виконання умов Договору щодо оплати гонорару за Договором за послуги з надання правової допомоги.

60. Відповідач зазначив, що до розрахунків вартості професійної правничої допомоги були включені такі послуги як копіювання примірників додатків до позовної заяви, витрати пов`язані з наданням послуг Херсонської Торгово-промислової палати, зустрічі з клієнтом, обговорення доказової бази та подальшої стратегії участі в судових справах. Така діяльність на думку відповідача взагалі не може бути віднесена до поняття "правова допомога" та не є видом адвокатської діяльності, відтак не може бути включена така діяльність до витрат на правову допомогу.

61. Окрім того, відповідач вказав, що згідно опису робіт (наданих послуг) на такі дії, як "зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції, обговорення доказової бази та подальшої стратегії участі у судових засіданнях" витрачено 20 годин вартістю 1 200 грн. за годину, що в загальному розмірі склало 24 000 грн. При цьому на підтвердження таких зустрічей та необхідності витрачання такого значного часу на це жодним чином не підтверджено. Також вказано, що адвокатом зокрема включені до витрат дії, які ним вживалися під час надання послуг у кримінальних провадженнях та у справах № 923/558/19, № 923/689/18. Відповідач вважає, що даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, а судова практика є сталою.

62. Відповідач вважає, що отримання адвокатом 40 000 грн за участь в судових засіданнях, які тривали загалом не більше півтори години необґрунтованим та завищеним.

63. Також відповідач зазначив, що до розрахунку витрат були включені витрати за час, який адвокат витратив на дорогу, які, на думку відповідача не можуть бути в

віднесені до витрат на професійну правничу допомогу адвоката та не є видом адвокатської діяльності.

64. Крім того, відповідач просив врахувати фінансовий стан як органу державної влади, що фінансується з Державного бюджету України.

65. У своїх запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Зерноком Херсон Агро" про ухвалення додаткового судового рішення.

Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції

66. 19.07.2021 додатковою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду, заяву ТОВ "Зерноком Херсон Агро" про ухвалення додаткового рішення по справі № 923/1009/20 задоволено частково. Стягнуто з ГУ Національної поліції в Херсонській області на користь ТОВ "Зерноком Херсон Агро" судові витрати, які понесло ТОВ "Зерноком Херсон Агро" у зв`язку з розглядом справи № 923/1009/20 у Господарському суді Херсонської області та Південно-західному апеляційному господарському суді в сумі 101 355 грн, що складає:

- 68 219 грн - судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в Господарському суді Херсонської області;

- 33 136 грн - судові витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в Південно-західному апеляційному господарському суді. Решту судових витрат, пов`язаних із розглядом справи в судах першої інстанції та апеляційної інстанції, покласти на позивача. У задоволенні заяви позивача про розподіл витрат на перевезення у розмірі 40 000 грн відмовлено.

67. Щодо витрат, понесених позивачем під час розгляду справи у Господарському суду Херсонської області, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків:

- сума витрат 1 000 грн - витрат на копіювання примірників додатків до позовної заяви, 819 грн - витрат пов`язаних з наданням послуг Херсонської ТПП у виді цінової довідки є витратами адвоката, необхідними для надання правової допомоги, а відшкодування даних витрат передбачено як частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 6.1. договору про надання правової допомоги від 23.04.2019;

- для зустрічей, консультацій клієнта, узгодження правової позиції, обговорення доказової бази та подальшої стратегії участі у судових засіданнях було достатньо та співрозмірно зі складністю справи витратити час у кількості 6 годин, а не 20 годин, як було заявлено позивачем;

- щодо витрат, понесених у зв`язку з вивченням судової практики, матеріалів кримінальних проваджень, законодавства, вивченням та ознайомленням з наданими клієнтом документами та складанням позовної заяви, формуванням примірників з додатками апеляційний суд погодився з посиланням відповідача на те, що позивачем були включені до витрат у справі № 923/1009/20 дії, які ним вживались під час надання послуг у кримінальних провадженнях та дійшов висновків, що позивачем було значно завищену кількість часу, витраченого на даний вид послуг. Затрати саме такої кількості часу підтверджується виключно посиланнями на це позивача. Колегія суддів дійшла висновку, що для кваліфікованого спеціаліста, яким є адвокат, для виконання даних робіт адвокату було достатньо 12 годин, а не 26 годин, як було вказано позивачем;

- витрати пов`язані з складанням та подання вимог про повернення майна - 1 година на загальну вартість 1 200 грн; складанням заяви про витребування доказів, ознайомленням з судовою практикою розгляду вказаних заяв - 2 години на загальну вартість 2 400 грн; складанням запиту до Бериславського районного суду Херсонської області - 1 година на загальну вартість 1 200 грн на думку колегії суддів апеляційного господарського суду є обґрунтованими та підтверджені належними доказами, окрім того, відсутні заперечення відповідача щодо даних витрат;

- щодо надання правової допомоги під час судового розгляду у суді 1-ї інстанції з урахуванням складання документів на загальну суму 40 000 грн суд апеляційної інстанції, із посиланням на висновок у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 вказав, що У даному випадку сторони у договорі узгодили фіксований розмір гонорару за надану професійну правничу допомогу під час судового розгляду у суді 1-ї інстанції з урахуванням складання документів, який не залежить від об`єму наданих послуг та витраченого адвокатом часу, тому детальний перелік наданих послуг до суду надаватися не повинен, а заявлена позивачем сума є співмірною з ціною позову, складністю справи, її значенням для позивача.

68. Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що сума витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу за розгляд справи у Господарському суді Херсонської області, складає 68 219 грн, а саме: витрати адвоката на виготовлення копій документів та отримання довідки Херсонської ТПП - 1 819 грн; витрати на надання правничої допомоги на стадії підготовки до подання та подання позовної заяви 26 400 грн = 22 години (час необхідний для надання зазначених позивачем послуг) х 1 200 грн (вартість однієї години надання послуг, узгоджена сторонами); витрати на надання правової допомоги під час судового розгляду у суді 1-ї інстанції з урахуванням складання документів на загальну суму 40 000 грн.

69. Щодо витрат понесених позивачем під час розгляду справи у Південно-західному апеляційному господарському суді, суд апеляційної інстанції виходив з такого:

- щодо витрат за час, який адвокат витратив на дорогу для участі у судових засіданнях у апеляційному господарському суді загальною вартістю - 15 936 грн, суд вказав, із посиланням на висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, що час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами, а тому такі є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи;

- вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних з "Зустрічами, консультаціями клієнта, узгодженням правової позиції, обговоренням доказової бази та подальшої стратегії участі у судових засіданнях - 3 години на загальну вартість - 3 600 грн" на думку апеляційного господарського суду є обґрунтованими, достатнім та підтвердженим матеріалами справи. Окрім того, відсутні заперечення відповідача щодо відшкодування даної послуги;

- щодо витрат на вивчення судової практики, законодавства, матеріалів кримінальних проваджень, вивчення та ознайомлення з наданими клієнтом документами та складання позовної заяви, формування примірників з додатками суд дійшов висновку, що достатнім часом для вчинення цих дій є одна година, а не три, як було заявлено позивачем;

- витрати пов`язані зі складанням та поданням апеляційної скарги, клопотання про витребування доказів, клопотання про долучення доказів - 2 години на загальну вартість 2 400 грн є обґрунтованими, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, окрім того, відсутні заперечення відповідача щодо даних витрат;

- щодо надання правової допомоги під час судового розгляду у суді 2-ї інстанції з урахуванням складання документів на загальну суму 10 000 грн суд, із посиланням на правовий висновок у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, вказав, у даному випадку сторони у договорі узгодили фіксований розмір гонорару за надану професійну правничу допомогу під час судового розгляду у суді 2-ї інстанції з урахуванням складання документів, який не залежить від об`єму наданих послуг та витраченого адвокатом часу, тому детальний перелік наданих послуг до суду надаватися не повинен, а така сума є співмірною з ціною позову, складністю справи, її значенням для позивача.

70. Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що сума витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу за розгляд справи у Південно-західному апеляційному господарському суді складає 33 136 грн, а саме: витрати на надання правничої допомоги на стадії підготовки до подання та подання апеляційної скарги 23 136 грн = 18 годин 28 хвилин (час необхідний для надання зазначених позивачем послуг) х 1 200 грн (вартість однієї години надання послуг, узгоджена сторонами); витрати на надання правової допомоги під час судового розгляду у суді 2-ї інстанції з урахуванням складання документів на загальну суму 10 000 грн.

71. Щодо заяви позивача про розподіл витрат на перевезення у розмірі 40 000 грн суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такі не є витратами, пов`язаними з розглядом справи у розумінні ст. 123 ГПК України, а їх понесення не було обов`язковим та необхідним для позивача, а тому суд відмовив у задоволенні заяви позивача про розподіл витрат на перевезення у розмірі 40 000 грн як розподіл судових витрат.

72. Додатково апеляційний господарський суд зазначив, що ця справа є справою з підвищеною складністю, яка потребує високої кваліфікації адвоката. Крім того, відхилено посилання відповідача на те, що Головне управління Національної поліції в Херсонській області є органом державної влади, що фінансується з Державного бюджету України в межах затвердженого кошторису та "Інші поточні видатки", до яких віднесені видатки щодо сплати судових витрат та які є обмеженими, оскільки це не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви ТОВ "Зерноком Херсон Агро" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат між сторонами у справі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

73. 27.07.2021 ГУ Національної поліції в Херсонській області надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021. Залишити в силі рішення Господарського суду Херсонської області від 26.01.2021 у справі № 923/1909/20.

74. Підставами касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанцій скаржник вказує пункти 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

75. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ГУ Національної поліції в Херсонській області зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не враховано висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 921/386/18, від 09.03.2021 у справі № 924/441/20, від 12.08.2020 у справі № 910/15883/14, від 25.06.2019 у справі № 910/422/18, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, від 12.03.2019 у справі № 920/715/17.

76. Також, скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке полягає у не дослідженні зібраних у справі доказів та встановленні обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

77. Скаржник вважає, що цінова довідка Херсонської торгово-промислової палати № Ви-104 від 02.11.2020 не є допустим доказом ціни у справі, оскільки відсутній взаємозв`язок із майном-вилученими речовими доказами (арештованого врожаю 2018 року з посівів сільськогосподарської культури - озимої пшениці). Скаржник стверджує, що належним доказом, на підставі якого можна визначити розмір шкоди, є висновок експерта.

78. Крім того, скаржник стверджує, що обставини, встановлені у справі № 923/558/19 мають преюдиційне значення для даної справи № 923/1009/20, оскільки у справі № 923/558/18 предметом спору є визнання права власності за позивачем на посіви 2018 року (незавершене виробництво) сільськогосподарської культури - пшениці ярої, посіяної на земельній ділянці загальною площею 120,8759 га з кадастровим номером 6520685500:03:010:0306, а також стягнення з СТОВ "Берегиня" на користь позивача збитків у загальній сумі 2 265 033,54 грн, які складаються з реальних збитків у сумі 571 876,54 грн та упущеної вигоди у сумі 1 693 157 грн. Підставою ж позову слугувало збирання та приховування врожаю СТОВ "Берегиня", який зібраний останнім з земельних ділянок загальною площею 60,6124 га, кадастровий номер 6520685500:03:001:0112 та загальною площею 60,2635 га, кадастровий номер 6520685500:03:001:0113 на підставі слідчого судді Бериславського районного суду Херсонської області Миргород В.С. від 15.06.2018 у справі № 647/1518/18 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201823009000569 від 08.06.2018. Відтак, на думку скаржника, предметом справи є відшкодування вартості врожаю, спір про право власності на який розглядався судом у справі № 923/558/18.

79. Також скаржник стверджує про відсутність будь-яких первинних документів щодо належності ТОВ "Зерноком Херсон Агро" речових доказів (арештованого врожаю 2018 року з посівів сільськогосподарської культури - озимої пшениці).

80. Скаржник також зазначає, що врожай пшениці озимої 2018 року у кількості 252 710 тон, який зберігався СТОВ "Берегиня" на замовлення ТОВ "Зерноком Агроюг" було незаконно передано на зберігання ТОВ "РЕНАР РЕСУРС", за фактом чого було відкрито кримінальне провадження. Таким чином, на думку скаржника, саме на ТОВ "Зерноком Агроюг" покладений обов`язок відшкодування шкоди (збитків) у разі втрати речового доказу, який переданий йому на відповідальне зберігання, що також виключає безпосередній причинний зв`язок між діями/бездіяльністю органу досудового розслідування та негативними наслідками для ТОВ "Зерноком Херсон Агро".

81. Щодо оскарження додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2021, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив доводи відповідача щодо фіксованого розміру гонорару адвоката в розмірі 40 000 в суді першої інстанції та 10 000 грн в апеляційному суді та враховав висновок, викладений у постанові Верховного Суду у справі № 640/18402/19, що не є подібною до справи № 923/1009/20. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив клопотання про зменшення витрат на правову допомогу в цій частині, з огляду на нерозумність та неспівмірність гонорару фіксованого розміру із витраченим адвокатом часом.

82. При цьому, в частині стягнення витрат на правничу допомогу суд апеляційної інстанції не врахував висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 29.09.2020 у справі № 906/698/20, від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, від 29.04.2021 у справі № 916/3904/19 про застосування статей 126 129 Господарського процесуального кодексу України.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

83. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходило.

В. Провадження в суді касаційної інстанції

84. 21.09.2021 ухвалою Верховного Суду, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Херсонській області на додаткову постанову від 19.07.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 923/1009/20; зупинено виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку; розгляд справи призначено на 11.11.2021; надано учасникам справи строк для подання відзиву до 15.10.2021.

85. 09.12.2021 ухвалою Верховного Суду зупинено касаційне провадження у справі № 923/1009/20 за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Херсонській області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 до оприлюднення Великою Палатою Верховного Суду повного тексту рішення у справі № 910/6355/20.

86. 19.12.2023 ухвалою Верховного Суду поновлено касаційне провадження у справі № 923/1009/20 за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Херсонській області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 та додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2021; розгляд справи призначено в судовому засіданні на 26.01.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

87. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

А.1. Щодо суті спору

88. Здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови по суті спору, оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

89. У цій справі судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ "Зерноком Херсон Агро", починаючи з 03.11.2016, є єдиним законним орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6520685500:03:010:0306 загальною площею 120,8759 га, яка є тотожною з земельним ділянками № 1 кадастровий номер 6520685500:03:001:0112 площею 60,6124 га та №2 кадастровий номер 6520685500:03:001:0113, площею 60,2635 га, загальною площею 120,8759 га.

90. Ухвалою від 15.06.2018 у справі № 647/1518/18 слідчим суддею Бериславського районного суду Херсонської області по кримінальному провадженню № 1201823009000569 було накладено арешт на посіви та врожай 2018 року озимої пшениці на вказаних вище земельних ділянках, а також посіви передано на зберігання ТОВ "Зерноком Агроюг" та доручено йому здійснити збір врожаю; передано ТОВ "Зерноком Агроюг" на відповідальне зберігання арештований врожай та доручено останньому здійснювати відповідальне зберігання врожаю.

91. Слідчим у вказаному кримінальному провадженні від директора ТОВ "Зерноком Агроюг" було відібрано розписку від 22.06.2018, попередивши його про кримінальну відповідність за ст. 388 КК України за незбереження переданого йому майна, в якій останній зобов`язався зберігати зерно до закінчення кримінального провадження та в разі необхідності переміщати майно - за два дні повідомити слідчого.

92. В подальшому, ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 23.06.2018 по справі № 647/1518/18 ухвалу слідчого судді від 15.06.2018 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №1201823009000569 скасовано.

93. 02.07.2018 ухвалою слідчого судді по справі № 647/1364/18 доручено провести обшук комплексу зернотоку з метою відшукання та вилучення пшениці вагою 252 710 кг, за результатом проведення якого спірної пшениці виявлено не було. Позивач звертався до Бериславського ВП ГУНП у Херсонській області, Бериславської місцевої прокуратури, слідчого/дізнавача у провадженні з вимогами про негайне повернення спірної пшениці після скасування арешту.

94. В подальшому, ухвалою слідчого судді від 30.10.2020 по справі №647/1518/18, зокрема, задоволено скаргу позивача на бездіяльність слідчого та зобов`язано слідчий відділ Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області, яким здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12018230090000569 від 08.06.2018 повернути володільцю - ТОВ "Зерноком Херсон Агро", врожай пшениці у кількості 252 710 кг, арешт якого скасовано 23.06.2018 постановою Апеляційного суду Херсонської області.

95. Однак, речовий доказ - врожай пшениці у кількості 252 710 кг ТОВ "Зерноком Херсон Агро" повернуто не було.

96. Отже, предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання щодо наявності або відсутності підстав для стягнення з держави на користь позивача шкоди, завданої в результаті втрати вилученого у позивача у межах кримінального провадження майна.

97. Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

98. Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

99. За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

100. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

101. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

102. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173 1174 ЦК України).

103. Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

104. Статті 1173 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

105. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

106. Таким чином, дії (бездіяльність) Головного управління Національної поліції в Херсонській області, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (статті 11 ЦК України).

107. Статтею 16 КПК України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

108. За змістом статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

109. Обов`язок уповноваженої службової особи забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визначений частиною четвертою статті 168 КПК України.

110. Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 (далі- Порядок № 1104) визначені правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.

111. Відповідно до пункту 27 Порядку № 1104 схоронність тимчасово вилученого майна до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно, забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку.

112. Відповідно до статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

113. За статтею 169 КПК України у разі скасування арешту тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено.

114. Отже, обов`язок належно зберігати тимчасово вилучене майно та негайно повернути тимчасово вилучене майно після скасування ухвали про накладення арешту на майно прямо передбачений чинним законодавством. Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17.

115. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

116. Частинами першою, другою статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

117. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

118. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

119. При цьому відповідно до положень статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

120. Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

121. Колегія суддів Верховного Суду звертається до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, відповідно до якого особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

122. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком апеляційного господарського суду, що таким органом у цій справі є Головне управління Національної поліції у Херсонській області, як особа, відповідальна у спірний період за збереження та повернення тимчасового вилученого майна, та Казначейська служба, яка здійснює списання коштів з державного бюджету на підставі рішення суду.

123. Верховний Суд вважає за необхідне також звернути увагу на рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2022 у справі "Ферхатович проти Словенії (FERHATOVIC v. SLOVENIA), у якій розглядалося питання втручання у право на мирне володіння майном особою, у якої у межах кримінального провадження було вилучено майно (дріт) і передано на зберігання його ймовірному власнику. У цій справі Європейський суд констатував порушення справедливого балансу між захистом права власності та вимогами загального інтересу та порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції. Так Європейський суд, підкреслив свій сталий підхід щодо конфіскації: "навіть якщо при цьому передбачається позбавлення власності, все ж конфіскація є механізмом здійснення контролю за використанням майна у значенні другого абзацу статті 1 Протоколу № 1 (див. справу "Sun v. Russia" № 31004/02, § 25 від 5 лютого 2009 р.; справу "Riela and Others v. Italy" (dec.) № 52439/99 від 4 вересня 2001 р.; і справу "Gogitidze and Others v. Georgia" № 36862/05, § 94 від 12 травня 2015 р.) (п. 43). Єропейський Суд зазначив, що рішення поліції передати дріт Компанії Е. в принципі можна вважати таким, що відповідало загальним інтересам боротьби зі злочинністю (див. справу "Denisova and Moiseyeva v. Russia", № 16903/03, § 58 від 1 квітня 2010 р. з подальшими посиланнями). Крім того, можна вважати, що це відповідало загальним інтересам суспільства, оскільки мета - гарантувати, що потерпілим сторонам у кримінальному провадженні швидко повернуть їх майно (п. 47). Європейський Суд ще раз підкреслив: "не буде забезпечено необхідний баланс між втручанням у право заявника на мирне володіння майном і поставленою метою, якщо заявнику доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар (див. справу "Gogitidze and Others", згадане вище, § 97)" (п. 49). Європейський Суд зазначив: "зрозуміло, що можуть існувати обставини, за яких передання арештованого майна його передбачуваному власнику до завершення кримінального провадження проти особи, у якої це майно було вилучено, є виправданим" (п. 50). Європейський Суд дійшов висновку, що: "…беручи до уваги вищезазначений висновок про те, що у заявника було майно, яке підлягає захисту відповідно до статті 1 Першого протоколу, і що заявник дав національним органам влади можливість усунути порушення, Суд вважає, що національні суди не виправили недоліки, пов`язані з конфіскацією мідного дроту, через що заявник був позбавлений процесуальних гарантій недопущення свавільного або непропорційного втручання".

124. Отже, у цій справі № 923/1009/20, судом апеляційної інстанції встановлено наявність неправомірних дій державного органу, а саме - бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області, яка полягає у неповерненні позивачу вилученого майна - врожаю з посівів пшениці; встановлено наявність шкоди, завданої позивачу, яка складається з вартості неповернутого майна, а також встановлено причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до спричинення шкоди позивачу.

125. З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову та притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, завданої ТОВ "Зерноком Херсон Агро" у зв`язку з неповерненням вилученого майна органом, на який такий обов`язок покладено. При цьому, колегія суддів зауважує, що судом апеляційної інстанції вірно враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17.

126. Щодо обґрунтованості розміру завданої шкоди, судом апеляційної інстанції у цій справі № 923/1009/20 було враховано подану позивачем цінову довідку №Ви-104 від 02.11.2020, видану Херсонською Торгово-промисловою палатою, відповідно до якої закупівельна ціна на перевантажувальному терміналі на умовах DAP 1 тони пшениці 3 класу станом на 02.11.2020 становила 8 330 грн та підставі її даних встановлено, що розмір шкоди у даному випадку становить 2 105 074,30 грн.

127. Доводи касаційної скарги про те, що цінова довідка Херсонської торгово-промислової палати № Ви-104 від 02.11.2020 не є допустим доказом ціни у справі, натомість таким, є висновок експерта, Верховний Суд відхиляє та зауважує, що відповідач, як учасник цієї справи, не був позбавлений права подати власні докази вартості майна або як в порядку статті 99 ГПК України клопотати перед судом щодо призначення експертизи у цій справі для визначення розміру завданої позивачу шкоди, так і в порядку статті 101 ГПК України подати суду висновок експерта, складений на його замовлення. Однак таких дій відповідачем зроблено не було, натомість доводи касаційної скарги в цій частині зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, що виходить з межі компетенції суду касаційної інстанції. Водночас, порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства щодо дослідження та оцінки доказів у цій справі Верховним Судом не встановлено.

128. Доводи скаржника про те, що обставини, встановлені у справі № 923/558/19 мають преюдиційне значення для даної справи № 923/1009/20 Верховний Суд відхиляє з огляду на таке.

129. Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом судового розгляду у справі № 923/558/19 були вимоги про визнання за позивачем права власності на посіви 2018 року сільськогосподарської культури пшениці ярої, що була посіяна та зростала на земельній ділянці загальною площею 120,8759 га з кадастровим номером: 6520685500:03:010:0306.

130. Разом з тим, у цій справі №923/1009/20 предметом спору є врожай 2018 року з посівів осінь 2017 року сільськогосподарської культури пшениці озимої, а тому колегія суддів касаційної інстанції погоджується із судом апеляційної інстанції, що обставини у справі № 923/558/18 не можуть бути застосовані у справі №923/1009/20, оскільки вони стосуються іншого майна. При цьому, аргументи скаржника про відсутність первинних документів щодо належності позивачу арештованого врожаю 2018 року з посіві озимої пшениці з посиланням на судові рішення у № 923/558/19 зводяться до переоцінки доказів у справі та встановлення обставин, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції в силу статті 300 ГПК України.

131. Крім того, Суд зауважує, що частина перша статті 775 Цивільного кодексу України передбачає, що наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, переданою у найм.

132. Відповідно до пункту "б" частини першої статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

133. Отже виникнення права власності на плоди, продукцію, доходи, одержані в результаті користування річчю пов`язується із користуванням річчю, а на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур - із користуванням земельною ділянкою (аналогічний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 911/1779/17).

134. Таким чином, ураховуючи встановлену судом апеляційної інстанції обставину того, що восени 2017 року єдиним законним орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6520685500:03:010:0306, яка є тотожною з земельним ділянками кадастровий номер 6520685500:03:001:0112 та номер 6520685500:03:001:0113 було ТОВ "Зерноком Херсон Агро" та з огляду на положення частини першої статті 775 Цивільного кодексу України та пункту "б" частини першої статті 95 Земельного кодексу України, Суд погоджується із висновком суду попередньої інстанції, що ТОВ "Зерноком Херсон Агро" є власником спірного врожаю 2018 року з посівів пшениці озимої та відхиляє протилежні аргументи скаржника.

135. Відносно доводів касаційної скарги із посиланням на статті 949 954 950 Цивільного кодексу України про те, що саме на ТОВ "Зерноком Агроюг" покладений обов`язок відшкодування шкоди (збитків) у разі втрати речового доказу, який переданий йому на відповідальне зберігання, що виключає безпосередній причинний зв`язок між діями/бездіяльністю органу досудового розслідування та негативними наслідками для ТОВ "Зерноком Херсон Агро" Верховний Суд зауважує таке.

136. У ЦК України питання зберігання майна регулюється главою 66 (§ 1. Загальні положення про зберігання), положення якої також застосовуються до окремих видів зберігання, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про окремі види зберігання або законом (стаття 955 цього Кодексу). Згідно із частиною першою статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

137. Частина перша статті 937 ЦК України передбачає, що договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, установлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

138. Зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов`язаний піклуватися про річ, як про свою власну (стаття 942 ЦК України).

139. Частиною першою статті 950 ЦК України встановлено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

140. Відповідно до статті 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

141. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20, до оприлюднення повного тексту в якій було зупинено касаційне провадження у цій справі № 923/1009/20, Велика Палата, надаючи оцінку відносинам щодо відповідальності особи за втрату арештованого майна, яке передане їй державним виконавцем на відповідальне зберігання дійшла таких висновків: "Аналіз наведених приписів ЦК України дозволяє дійти висновку, що складення державним виконавцем актів опису й арешту майна від 14.05.2014 та від 22.05.2014 та їх підписання з боку Банку уповноваженою на зберігання особою (директором департаменту безпеки) свідчить про поширення на судового виконавця положень статті 955 ЦК України щодо зберігання ним описаного та вилученого у власника (уповноваженого органу) майна та його відповідальності перед власником за збереження такого майна, оскільки, вилучивши у власника описане майно, судовий виконавець тим самим прийняв на себе зобов`язання перед власником (уповноваженим органом) щодо його належного зберігання. Також складення цих актів з визначенням Банку як зберігача за постановою про арешт майна та його опис підтверджує ознаки укладення договору зберігання між судовим виконавцем і зберігачем (Банком) щодо зберігання переданого йому арештованого (описаного) майна та можливу відповідальність Банку за втрату ввіреного йому майна перед судовим виконавцем. Отже, актом приймання-передачі арештованого майна, складеним на виконання постанови судового виконавця, опосередковується виникнення двох зобов`язань щодо належного зберігання майна - судового виконавця перед власником (уповноваженою особою) та зберігача (Банку) перед судовим виконавцем."

142. Із наведеного слідує, що у контексті спірних відносин у цій справі, наведеними нормами ЦК України, на які посилається скаржник, опосередковується відповідальність зберігача перед органом досудового розслідування за втрату переданого на зберігання арештованого майна, однак не нівелюється відповідальність такого органу перед власником майна, у якого це майно було вилучено.

143. Посилання скаржника в касаційній скарзі на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18 щодо обов`язку позивача довести факт наявності та розмір збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок та обов`язку суду належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, Суд відхиляє та вважає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята у відповідності до наведених висновків.

144. Доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду у постанові від 06.04.2021 у справі № 921/386/18 про стягнення заборгованості за кредитною угодою, у постанові від 09.03.2021 у справі № 924/441/20 про стягнення боргу, пені, інфляційних втрат та відсотків річних за договором поставки, у постанові від 12.08.2020 у справі № 910/15883/14 про стягнення збитків внаслідок витрат на утилізацію товару, упущеної вигоди, податку на додану вартість та моральної шкоди, у постанові від 25.06.2019 у справі № 910/422/18 про стягнення збитків, 3% річних та інфляційних втрат за порушення договірних зобов`язань за договором купівлі-продажу, колегія суддів Верховного Суду відхиляє, оскільки висновки у наведених справах були зроблені за неподібних фактичних обставин справи та відмінного від цієї справи правового регулювання.

145. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги про порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 про задоволення позовних вимог ТОВ "Зерноком Херсон Агро" не знайшли свого підтвердження, а Суд не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого судового акту.

А.2. Щодо додаткової постанови суду апеляційної інстанції про розподіл судових витрат

146. 07.07.2021 до суду апеляційної інстанції від ТОВ "Зерноком Херсон Агро" надійшла заява про винесення додаткового рішення у справі №923/1009/20, в якій апелянт просив стягнути з ГУ Національної поліції в Херсонській області судові витрати, які понесені ТОВ "Зерноком Херсон Агро" у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, у сумі 177 355 грн, до яких, серед іншого, включено витрати на надання правової допомоги під час судового розгляду у суді першої інстанції з урахуванням складання документів на загальну суму 40 000 грн та витрати на надання правової допомоги під час судового розгляду у суді апеляційної інстанції з урахуванням складання документів - 10 000 грн.

147. 14.07.2021 до від відповідача надійшли заперечення на заяву ТОВ "Зерноком Херсон Агро" про ухвалення додаткового рішення, а також клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги у справі №923/1009/20.

148. Відповідач вказував, що отримання адвокатом 40 000 грн за участь в судових засіданнях суду першої інстанції, які тривали загалом півтори години є необґрунтованим та завищеним, а визначена сума суперечить вартості години послуг, оцінених самим адвокатом у договорі. Вартість "надання правової допомоги під час судового розгляду у суді апеляційної інстанції з урахуванням складання документів, в яких виникне необхідність" адвокатом оцінена в розмірі 10 000 грн. При цьому, як вказує відповідач, загальна тривалість судових засідань в Південно-західному апеляційному господарському суді склала не більше 3 годин, а відтак вартість години надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції адвокатом оцінено 3 333,33 грн, що більш ніж вдвічі перевищує вартість години надання таких послуг, визначеної Договором.

149. В касаційній скарзі, скаржник не погоджується із відхиленням судом апеляційної інстанції доводів відповідача щодо зменшення заявленої суми фіксованого розміру гонорару адвоката в розмірі 40 000 в суді першої інстанції та 10 000 грн в суді апеляційної інстанції.

150. Оцінюючи доводи касаційної скарги ГУ Національної поліції в Херсонській області в цій частині, Верховний Суд виходить з наступного.

151. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до п. 1.1. Договору про надання правової допомоги від 23.04.2019, укладеного між адвокатом Стельниковичем О. І. та ТОВ "Зерноком Херсон Агро", в порядку та на умовах, визначених цим Договором, адвокат зобов`язується надати Клієнту правову допомогу щодо захисту та/або представництва інтересів останнього в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також місцевих та апеляційних судах України з питань захисту та відстоювання законних прав Клієнта в будь-якій галузі права, а Клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар за надання правової допомоги в порядку та розмірі передбаченими даним договором. Пунктом 5.1. Договору розмір та порядок оплати гонорару адвоката встановлюється в додатку №1 до даного договору, що є його невід`ємною частиною.

152. Відповідно до пункту 2 Додатку №1 від 02.09.2020 до Договору про надання правничої допомоги від 23.04.2019 сторони домовились, що вартість послуг (гонорар) адвоката за Договором про надання правової допомоги від 23.04.2019 та додатком №1 від 02.09.2020 до нього, складається з наступного розрахунку: 1) вартість надання послуг Адвокатом, пов`язаних з підготовкою до подання позовної заяви, складання позовної заяви, її формування, складання необхідних документів, вивчення необхідних матеріалів, справ, норм законодавства, нормативно-правових актів, судової практики, зустрічі клієнта з адвокатом (не залежно від сторони ініціатора) вираховується у погодинному еквіваленті, де одна година має вартість - 1 200 грн; 2) вартість надання послуг адвокатом під час розгляду справи №923/1009/20 у Господарському суді Херсонської області за, зазначеною вище, позовною заявою має вартість 40 000 грн та враховує складання необхідних документів (запитів, клопотань, відзиву, відповіді на відзив, заяв, та інших документів у яких виникне необхідність), присутність у судових засіданнях.

153. Відповідно до п. 2 Додатку №1 від 01.02.2021 до Договору про надання правничої допомоги від 23.04.2019, яким сторони погодили, що адвокатом надається правова допомога у підготовці до подання, складання подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Херсонської області від 26.01.2021 у справі №923/1009/20 та надання правової допомоги під час розгляду справи №923/1009/20 у Південно-Західному апеляційному господарському суді.

154. Відповідно до пункту 2 даного Додатку сторони домовились, що вартість послуг (гонорар) адвоката за Договором про надання правової допомоги від 23.04.2019 та додатком №1 від 02.09.2020 до нього, складається з наступного розрахунку: 1) вартість надання послуг адвокатом, пов`язаних з підготовкою до подання апеляційної скарги, складання апеляційної скарги, її формування, складання необхідних документів, вивчення необхідних матеріалів, справ, норм законодавства, нормативно-правових актів, судової практики, зустрічі клієнта з адвокатом (не залежно від сторони ініціатора) вираховується у погодинному еквіваленті, де одна година має вартість - 1 200 грн; 2) вартість надання послуг адвокатом під час розгляду справи №923/1009/20 у Південно-західному апеляційному господарському суді за, зазначеною вище, апеляційною скаргою має вартість 10 000 грн та враховує складання необхідних документів (запитів, клопотань, відзиву, відповіді на відзив, заяв, та інших документів у яких виникне необхідність), присутність у судових засіданнях.

155. Оцінюючи доводи касаційної скарги в частині додаткової постанови суду апеляційної інстанції про розподіл судових витрат, а саме в частині оскаржуваної відповідачем суми фіксованого гонорару адвоката, Верховний Суд вважає за необхідне звернутися до висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, яка прийнята після подання касаційної скарги у цій справі.

156. Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 922/1964/21 дійшла наступних висновків.

157. За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

158. Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

159. Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

160. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

161. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

162. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

163. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

164. Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

165. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

166. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

167. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

168. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

169. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

170. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

171. Велика Палата Верховного Суду у справі № 922/1964/21 дійшла висновку, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару (п.140- 142).

172. У цій справі № 923/1009/20, задовольняючи заяву позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в частині фіксованого гонорару адвоката, суд апеляційної інстанції, із посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, зазначив, що сторони у договорі узгодили фіксований розмір гонорару за надану професійну правничу допомогу під час судового розгляду у суді першої та апеляційної інстанції з урахуванням складання документів, який не залежить від об`єму наданих послуг та витраченого адвокатом часу, тому детальний перелік наданих послуг до суду надаватися не повинен.

173. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що висновок апеляційного господарського суду про необов`язковість подання стороною детального опису наданих послуг у випадку погодження фіксованого розміру гонорару адвоката не суперечить наведеним вище висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, а тому Суд відхиляє довід скаржника про помилкове врахування судом апеляційної інстанції постанови Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19.

174. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 дійшла також висновку, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

175. Вирішуючи у цій справі № 923/1009/20 питання про покладення на відповідача заявленої суми фіксованого розміру гонорару за надану професійну правничу допомогу під час судового розгляду у судах першої та апеляційної інстанції, апеляційним господарським судом враховано, що обґрунтованість її стягнення підлягає оцінці з урахуванням співмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

176. У цій справі № 923/1009/20 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлена позивачем сума витрат на надання правової допомоги під час судового розгляду у суді першої інстанції з урахуванням складання документів на загальну суму 40 000 грн та сума витрат на надання правової допомоги під час судового розгляду у суді апеляційної інстанції з урахуванням складання документів на загальну суму 10 000 грн сума, є співмірною з ціною позову, складністю справи, її значенням для позивача.

177. Водночас, в касаційній скарзі ГУ Національної поліції в Херсонській області не мотивує та не наводить жодних конкретних посилань, в чому саме полягає неспівмірність та нерозумність заявленої позивачем суми фіксованого гонорару адвоката, а тому Суд вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги про безпідставне відхилення судом апеляційної інстанції клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу в цій частині.

178. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм 126 129 ГПК України при прийнятті додаткової постанови про розподіл судових витрат в оскаржуваній частині не знайшли свого підтвердження, а тому Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 - без змін.

179. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

180. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

181. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що постанова та додаткова у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

182. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Херсонській області підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021, додаткова постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

183. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 923/1009/20 залишити без змін.

3. Додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 у справі № 923/1009/20 залишити без змін.

4. Поновити виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 та додаткової постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 у справі № 923/1009/20.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Васьковський

К. Огороднік