ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 902/775/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В. І. - головуючий, судді: Баранець О. М., Мамалуй О. О.

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Петухов М. Г., судді: Гудак А. В., Олексюк Г. Є.)

від 09.11.2020

за заявою ОСОБА_2

про вжиття заходів забезпечення позову

у справі № 902/775/20

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3

про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, акту приймання-передачі та зобов'язання державного реєстратора внести зміни до ЄДР,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст вимог

1.1. ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, акта приймання-передачі та зобов'язання державного реєстратора внести зміни до ЄДР.

1.2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилається на те, що в порушення ОСОБА_1 зобов'язань за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Дружба Миколаївка" від 23.04.2019 в частині оплати вартості отриманої частки у статутному капіталі товариства.

1.3. До Господарського суду Вінницької області від ОСОБА_2 надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на корпоративні права - частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба Миколаївка" (код ЄДРПОУ 03732057) у розмірі 49,75%, яка належить ОСОБА_3;

- заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відносно/щодо ТОВ "Дружба Миколаївка" (код ЄДРПОУ 03732057), в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства.

1.4. В обґрунтування клопотання про забезпечення позову ОСОБА_2 зазначає, що, ОСОБА_1, не виконавши умов договору по проведенню розрахунку із позивачем, відчужив частку статутного капіталу ТОВ "Дружба Миколаївка" у розмірі 49,75% третій особі, а саме ОСОБА_3, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від
07.09.2020 (Номер державної реєстрації змін 11761070004001334 від 01.08.2020).

На думку заявника такі дії відповідача ОСОБА_1 свідчать про небажання повернення корпоративних прав, які є похідними з володіння часткою у статутному капіталі, до позивача. Аналогічні дії теперішнього володільця частки можуть призвести до вчинення подальших реєстраційних дій щодо ТОВ "Дружба Миколаївка" та подальшого відчуження корпоративних прав та майна товариства іншим особам.

Дані обставини можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позову, та позивач не зможе захистити свої порушені права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду. Тому позивач вважає, що єдиним дієвим механізмом захисту його прав на даній стадії судового розгляду є заява про забезпечення позову.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 10.09.2020 у справі №902/775/20 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову.

2.2. Відмовляючи в забезпеченні позову суд першої інстанції виходив з того, що предметом позову у справі №902/775/20 є розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Дружба Миколаївка" з підстав, визначених Цивільним кодексом України, а дії інших осіб, які позивач просить заборонити, прямо не стосуються предмету спору.

Щодо накладення арешту на частку у розмірі 49,75% в статутному капіталі ТОВ "Дружба Миколаївка" суд першої інстанції звернув увагу, що заходи забезпечення позову, які полягають у накладенні арешту на майно, не є співмірними з позовними вимогами, спрямованими на захист прав учасника товариства. Також суд вказав, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 137 Господарського процесуаль6ного кодексу України заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно застосовуються якщо це майно належить відповідачу, а ТОВ "Дружба Миколаївка" не є відповідачем в цій справі.

2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від
09.11.2020 ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.09.2020 у справі №902/775/20 скасовано в частині відмови в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на корпоративні права - частку в статутному капіталі ТОВ "Дружба Миколаївка" у розмірі 49,75 %, яка належить ОСОБА_3. Постановлено в цій частині нове рішення про забезпечення позову, виклавши резолютивну частину ухвали суду в наступній редакції: "Клопотання ОСОБА_2 б/н та дати про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково. Накласти арешт на частку в статутному капіталі ТОВ "Дружба Миколаївка" у розмірі 49,75%. Стягувачем за цією ухвалою є ОСОБА_2. Боржником за цією ухвалою є ТОВ "Дружба Миколаївка". Ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". Строк пред'явлення даної ухвали до виконання складає три роки, починаючи з наступного дня після набрання даною ухвалою законної сили".

В решті ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.09.2020 у справі №902/775/20 залишено без змін.

2.3. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подальше відчуження частки в розмірі 49,75%, може мати наслідком неможливість захистити позивачем свої порушені права, за захистом яких він звернувся до суду, в межах одного судового провадження. При цьому, на думку апеляційного суду, вказаний захід забезпечення позову узгоджується з приписами частини 10 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не порушує прав інших учасників господарського товариства та не є втручанням в господарську діяльність ТОВ "Дружба Миколаївка".

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 у справі №902/775/20 в частині задоволення клопотання ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, якою просить оскаржувану постанову в зазначеній частині скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги ОСОБА_1:

- судом апеляційної інстанції порушено вимоги статті 137 Господарського процесуального кодексу України, оскільки арешт має стосуватися майна, що належить до предмета спору, відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 15.01.2019 у справі №915/870/18, від 05.09.2019 у справі №911/527/19;

- судом не конкретизовано майно, на яке накладено арешт, не зазначено, кому належить арештована частка в розмірі 49,75 %;

- судом апеляційної інстанції не було перевірено фактичних обставин, які б вказували на наявність у позивача прав, за захистом яких він звернувся до суду, зокрема існування договору купівлі-продажу від 23.04.2019, розірвання якого є предметом даної справи, тоді як ОСОБА_1 заперечує факт укладення даного договору з ОСОБА_2;

- судом апеляційної інстанції порушено принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 проти її вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві, та просить залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Предметом касаційного розгляду є питання наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на частку у статутному капіталі ТОВ "Дружба Миколаївка" в розмірі 49,75 %.

4.2. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 136 Господарського процесуального кодексу України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

4.3. Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

4.4. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, в даному випадку має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Має також досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібну позицію наведено у постановах Верховного Суду від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 17.10.2018 у справі №904/2351/18, від 25.02.2019 у справі №924/789/18 та від 10.03.2010 у справі №910/13787/19.

4.5. Частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

4.6. Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Верховний Суд зазначає, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.

4.7. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 відчужив ОСОБА_1 частку в статутному капіталі ТОВ "Дружба Миколаївка" в розмірі 49,75%, що підтверджується копіями договору купівлі-продажу від 23.04.2019 та акта приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Дружба Миколаївка".

Предметом позову у даній справі є вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, акта приймання-передачі та зобов'язання державного реєстратора внести зміни до ЄДР, зокрема зобов'язати державного реєстратора внести зміни до відомостей про ТОВ "Дружба Миколаївка", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виключити відомості про учасника ОСОБА_1 із часткою 49,75 % та включити відомості про учасника ОСОБА_2 із часткою 49,75% номінальною вартістю 31 544 грн.

На момент подачі заяви про забезпечення позову частку в статутному капіталі ТОВ "Дружба Миколаївка" в розмірі 49,75 % вже було відчужено відповідачем, про що позивачу було відомо та повідомлено суду.

Тобто, на момент ухвалення постанови апеляційного суду, якою накладено арешт на частку в статутному капіталі ТОВ "Дружба Миколаївка" в розмірі 49,75%, вказана частка вже не належала відповідачу у даній справі.

Крім того, задовольняючи заяву про забезпечення позову в частині накладення арешту на частку, суд апеляційної інстанції не врахував, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову.

Вжиті судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову не мають правового зв'язку з предметом позовних вимог (розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, акта приймання-передачі та зобов'язання державного реєстратора внести зміни до ЄДР), під час розгляду яких судами буде досліджуватися саме питання щодо наявності підстав для розірвання договору, укладеного між позивачем та відповідачем, та наявності підстав для зобов'язання реєстратора вносити зміни до Єдиного державного реєстру. Позовні вимоги не стосуються безпосереднього повернення частки в статутному капіталі товариства позивачу.

Суд апеляційної інстанції, накладаючи арешт на майно, належне не відповідачу, залишивши поза увагою відсутність зв'язку між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, не врахував положення статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому судом апеляційної інстанції не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції обмежився лише посиланням на те, що не вжиття відповідних заходів забезпечення позову зможе мати наслідком неможливість для позивача захистити свої порушені права, за захистом яких він звернувся до суду, в межах одного судового провадження.

4.8. З огляду на викладене, вжиті судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову не відповідають вимогам статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову, порушують принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, а тому висновки апеляційного господарського суду про забезпечення позову у даній справі є необґрунтованими.

Відповідно до вимог частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №902/774/20 у подібних правовідносинах.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

5.3. Відповідно до статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статті 312 Господарського процесуального кодексу України межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

5.4. З огляду на викладене, а також враховуючи висновок Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.01.2021 у справі №902/774/20, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано скасовано ухвалу місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту, в зв'язку з чим ухвалу у відповідній частині слід залишити в силі.

6. Судові витрати

6.1. Понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на ОСОБА_2, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 у справі № 902/775/20 в частині скасування ухвали Господарського суду Вінницької області від 10.09.2020 про відмову у забезпеченні позову шляхом накладення арешту та прийняття рішення в цій частині про задоволення заяви про забезпечення позову скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 10.09.2020 у справі №902/775/20 в частині відмови у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту залишити в силі.

4. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 2 102,00 (дві тисячі сто дві) грн судового збору за подання касаційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Вінницької області.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Мамалуй