ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/195/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області

(суддя - Карпечкін Т.П.)

від 18.07.2022

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М.)

від 09.03.2023

у справі №911/195/22

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київський Шлях 1Д"

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

за участю представників учасників справи:

позивача - Павлишин П.О. ;

відповідача - Ковальчук Н.О. ;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 подав позов до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київський Шлях 1Д" про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київський Шлях 1Д" з усіх питань порядку денного, які оформлені протоколом загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.01.2021.

1.2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що він, як співвласник багатоквартирного будинку, був позбавлений права приймати участь у загальних зборах співвласників 29.01.2021, оскільки не був належним чином повідомлений про їх скликання та проведення, у передбачений Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статутом ОСББ "Київський Шлях, 1Д", спосіб.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 18.07.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023, в задоволенні позову відмовлено повністю.

2.2.Суди попередніх інстанцій виходили з того, що матеріали справи свідчать, що позивач був обізнаний з датою та місцем проведення оскаржуваних загальних зборів і у нього було достатньо часу та можливості прийняти в них участь. Позивачем не обґрунтовано та не доведено фактів порушення, які є безумовною підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів, та порушень прав і інтересів позивача.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 18.07.2022 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.2. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 08.06.2021 у справі № 910/18946/19 (щодо застосування ч. 16 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"); від 17.07.2018 року у справі № 915/1145/17 (щодо застосування ст. 81 ГПК України); від 18.04.2018 по справі № 904/2796/17 від 01.10.2020, у справі № 916/2556/19, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18 (щодо застосування ч. 4 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Також підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо проведення загальних зборів ОСББ і голосування у неврегульований Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" спосіб: голосування в онлайн - системі через мобільний додаток. При цьому скаржник вказує на те, що участь і голосування окремих співвласників у проведеному відповідачем голосуванні в онлайн-системі через мобільний додаток не підтверджується жодним документом.

Крім того, підставою касаційного оскарження зазначає пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: пункти 1, 3, 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Так, скаржник зазначає, що матеріали справи не містять доказів наявності додатків з письмовим поіменним голосуванням 29.01.2021 до протоколу в кількості, відображеній в протоколі. Тобто, на думку скаржника, суду не було надано доказів не лише фактичного проведення загальних зборів 29.01.2021, а й доказів підрахунку голосів за протоколом та їх відповідності відображеним в протоколі даним. За доводами скаржника, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не було враховано поведінку відповідача в процесі, не застосовувалися наслідки неподання доказів, які витребовувалися на підставі ухвали суду, що призвело до порушення норм матеріального та процесуального права.

Також скаржник звертає увагу на те, що висновки судів попередніх інстанцій щодо часткової участі позивача в голосуванні зроблені на підставі неналежних і недопустимих доказів, оскільки матеріали справи не містять жодних документів на підтвердження участі позивача на зборах і голосуванні.

Крім того, скаржник зазначає, що правлінням ОСББ не направлялося позивачу та частині інших співвласників повідомлення про проведення загальних зборів шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) про призначення загальних зборів співвласників на 29.01.2021.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київський Шлях 1Д" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. При цьому відповідач просив покласти на скаржника судові витрати у розмірі 12 500, 00 грн, які понесені у зв`язку з розглядом справи.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

17.05.2012 зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київський Шлях 1Д" за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, будинок 1-Д, корпуси 1,2,3, номер запису: 13541020000002721 в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, яке діє на підставі статуту (нова редакція), затвердженого загальними зборами співвласників, протокол загальних зборів № 1-122016 від 15.12.2016.

ОСОБА_1 є власником квартири загальною площею 45,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування квартири, серія та номер: 1587, посвідченого 17.11.2017 приватним нотаріусом Романівського районного нотаріального округу Житомирської області Прогонним Є.М., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 38197343 від 17.11.2017, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1411157132105, форма власності: приватна.

Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Київський Шлях 1Д" проведено загальні збори співвласників, які оформлені протоколом від 29.01.2023.

Відповідно до протоколу загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київський Шлях 1Д" 29.01.2021 були проведені загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням АДРЕСА_2 , де загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку становить 137 осіб, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку складає площу 11187,50 кв.м. У зборах взяли участь співвласники в кількості 97 осіб, що складає 70,80% від загальної кількості співвласників, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку, загальною площею 8 136, 20 кв.м, що складає 72,73% від загальної площі багатоквартирного будинку.

Порядок денний зборів містив наступні питання: затвердження кошторису на 2021 рік; затвердження процедури тимчасового обмеження користування загально-будинковою системою водовідведення боржникам, які мають заборгованість за 3 та більше місяців.

За наслідками проведення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київський Шлях 1Д", які оформлені протоколом загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.01.2021:

- з питання порядку денного щодо затвердження кошторису на 2021 рік, яким передбачено, що з 01.02.2021 встановлено внесок на утримання буднику 6,7 грн за кв.м, було викладено в електронній системі Dah-online, голосували через електронну систему та шляхом проведення письмового опитування, де проголосували за прийняття рішення 69 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 5809,40 кв.м, що складає 51,93% від загальної площі будинку, а проти - 28 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2326,8 кв.м, що складає 20,80% від загальної площі будинку. Рішення прийнято;

- з питання затвердження процедури тимчасового обмеження користування загально-будинковою системою водовідведення боржникам, які мають заборгованість за 3 та більше місяців голосували через електронну систему та шляхом проведення письмового опитування. За прийняття рішення проголосувало 76 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6404,90 кв.м, що складає 57,25% від загальної площі будинку, а проти - 21 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1731,3 кв.м, що складає 15,48% від загальної площі будинку. Рішення прийнято.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київський Шлях 1Д" про визнання недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київський Шлях 1Д" з усіх питань порядку денного, які оформлені протоколом загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.01.2021.

5.3. Виходячи з предмета та підстав позову, доводів касаційної скарги, на вирішення суду касаційної інстанції поставлено питання щодо: 1) дотримання порядку скликання та повідомлення позивача про загальні збори 2) дотримання порядку проведення загальних зборів та голосування на загальних зборах.

5.4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій в частині перевірки дотримання порядку скликання та повідомлення позивача про загальні збори виходили з такого.

Частинами 4, 5 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.

Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.

Відповідно до пункту 5 Статуту ОСББ, загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Суд першої інстанції встановив, що позивачу було відомо, що 16.01.2021 на дошці "Інформація ОСББ "Київський Шлях 1Д" розміщено оголошення, за змістом якого, рішенням правління ОСББ "Київський Шлях 1Д" з посиланням на витяг з протоколу № 1/012021 від 15.01.2021 вирішено: винести на затвердження загальних зборів кошторис на 2021 рік з внеском на утримання будинку 6,7 грн. за 1 кв.м; призначити дату проведення зборів 29.01.2021; у зв`язку з карантинними обмеженнями та з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 загальні. Також вказано порядок денний: затвердження загальними зборами кошторису на 2021 рік; затвердження загальними зборами процедури тимчасового обмеження користування загально-будинковою системою водовідведення боржникам, які мають заборгованість за 3 та більше місяців.

Подібне за змістом оголошення також було розміщено 18.01.2021 на дошці "Інформація ОСББ "Київський Шлях 1Д" з посиланням на протокол № 1/012021 рішення правління ОСББ "Київський шлях 1Д" та зазначено, що детальна інформація буде розміщена в системі DAH online та в друкованому вигляді через поштову скриньку.

Також суди попередніх інстанцій врахували, що позивач не взяв участь в письмовому опитуванні (голосуванні) співвласника, але прийняв участь в голосуванні через електронну систему DAN online і прийняв рішення "утримався".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.02.2022 № 910/5179/20 зазначила, що пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України передбачено добросовісність як стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду розтлумачив застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Застосовуючи принцип добросовісності щодо поведінки співвласників багатоквартирного будинку, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що особа, яка голосувала "за" відповідні питання порядку денного зборів ОСББ (або, отримавши можливість проголосувати, не заперечувала щодо прийняття відповідного рішення), не може в подальшому заперечувати у суді дійсність цього рішення, прийнятого зборами ОСББ, оскільки така особа діятиме всупереч власному волевиявленню на зборах співвласників і буде таким чином вводити в оману інших співвласників, які покладалися на первісне волевиявлення цієї особи.

З урахуванням викладеного, виходячи із встановлених обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач був цілком обізнаний про призначення загальних зборів членів ОСББ, з порядком денним та з питаннями, які мали вирішуватись на загальних зборах в умовах, що об`єктивно склались під час карантинних обмежень.

5.5. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17 зазначено, що частиною четвертою статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Указана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Така правова позиція щодо застосування частини 4 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" врахована також Верховним Судом у постановах від 01.10.2020 у справі № 916/2556/19, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, на які посилається скаржник в своїй касаційній скарзі в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Наведений правовий висновок стосується застосування частини четвертої статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо повідомлення про проведення установчих зборів, в даному випадку, як правильно встановили господарські суди, спірні правовідносини регулюються положеннями частин 4, 5 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", які загалом містять такі ж вимоги щодо форми повідомлення про загальні збори ОСББ, та попри це передбачають, що повідомлення також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.

З урахуванням викладеного, колегією суддів відхиляються доводи касаційної скарги про те, що Статут ОСББ не передбачає іншого способу повідомлення, ніж вручення під розписку або направлення рекомендованим листом, а відповідачем 15.01.2021 було здійснено лише вибіркові повідомлення під розписку окремих співвласників. Так, законом передбачено що повідомлення також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку (дотримання цієї вимоги ОСББ встановили суди попередніх інстанцій з врахуванням доводів самого позивача). Крім того, закон визначає диспозитивне право співвласників отримати або відмовитися від отримання та не отримувати повідомлення про скликання загальних зборів під розписку. Ініціатор установчих зборів не має права примушувати співвласників отримати повідомлення про скликання зборів.

5.6. Щодо дотримання порядку проведення загальних зборів та порядку голосування.

Однією із підстав касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо проведення загальних зборів ОСББ і голосування у неврегульований Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" спосіб: голосування в онлайн - системі через мобільний додаток. Позивач вважає, що самостійно встановлений правлінням такий спосіб суперечить діючим нормам закону і положенням Статуту, без попереднього рішення співвласників ОСББ про зміну способу проведення загальних зборів.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Крім того, зі змісту норми пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, конкретизацію змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (постанова Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 910/800/19).

5.7. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до пункту 5 Статуту ОСББ час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

При цьому господарські суди врахували, що в період проведення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київський Шлях 1Д", призначених на 29.01.2021, діяли карантинні обмеження, які стосувались зібрання осіб на певній території і не містили жодних заборон щодо управління справами товариства шляхом проведення загальних зборів.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09.12.2020 № 1236 було установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19.12.2020 року до 28.02.2021 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20.05.2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 20.07.2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09.12.2020 року № 1236 (в редакції, чинній на момент проведення спірних загальних зборів) на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється, зокрема, проведення масових (культурних, у тому числі концертів, спортивних, соціальних, рекламних тощо) заходів за участю більш як 20 осіб (у разі проведення заходів за участю до 20 осіб організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менш як 1,5 метра).

З огляду на викладене, з врахуванням умов пункту 5 Статуту ОСББ, який визначає, що час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що обраний відповідачем спосіб проведення загальних зборів в умовах карантинних обмежень цілком відповідає інтересам співвласників та вимогам чинного законодавства в сукупності. При цьому господарські суди правильно врахували, що умова пункту 8 Статуту не визначає необхідності проведення зборів шляхом фізичного зібрання членів ОСББ у певному місці.

5.8. Також як обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції вирішення спору, що розглядається у цій справі, залежить від того, скільки голосів співвласників віддано за спірні рішення установчих зборів ОСББ та чи відповідає така кількість вимогам, установленим статтею 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно з пунктом 6 Статуту ОСББ у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може на підставі договору або закону представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника.

Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Відповідно до пункту 7 Статуту ОСББ кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Згідно з пунктом 8 Статуту ОСББ рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників, в тому числі і рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, про порядок управління та користування спільним майном, про передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт будинку або зведення господарських споруд.

Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти").

Згідно з пунктом 9 Статуту ОСББ якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" чи "проти", встановленої пунктом 8 розділу III цього Статуту, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.

Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.

Згідно з пунктом 10 Статуту ОСББ під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.

Відповідно до частин 15, 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20 викладено правову позицію, відповідно до якої кошторис - це затверджений у встановленому порядку фінансово-плановий документ, який містить відповідні статті і суми витрат коштів на утримання ОСББ. Отже, прийняття рішення про затвердження кошторису є реалізацією господарських функцій у такому непідприємницькому товаристві його вищим органом управління - зборами ОСББ.

Також Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону № 2866-ІІІ, застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників.

Отже, у випадку коли статутом ОСББ передбачено, що питання про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від загальної кількості голосів співвласників, то таке правило застосовується і до рішення про затвердження кошторису.

Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до протоколу загальних зборів більшістю голосів учасників зборів, яка є достатньою для прийняття відповідних рішень, було прийнято рішення з усіх питань порядку денного і жодний учасник вказаних зборів не оскаржив правильність відображення результатів голосування у протоколі. Так, 29.01.2021 на загальних зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київський Шлях 1Д" взяли участь у голосуванні більшість співвласників багатоквартирного будинку, рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київський Шлях 1Д" з усіх питань порядку денного, які оформлені протоколом загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.01.2021, прийняті у повній відповідності з чинним законодавством України.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не обґрунтовано і не доведено фактів порушень, які є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів та порушують його права чи інтереси.

5.9. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій в цій частині, скаржник зазначає, що господарські суди не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування частини 16 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", викладені в постановах від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 08.06.2021 у справі № 910/18946/19.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 викладено правову позицію, відповідно до якої на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, висновки в яких, на думку скаржника, не були враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, встановив таке.

Так, у постановах від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 06.09.2021 у справі №916/3074/20, від 08.06.2021 у справі № 910/18946/19 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого положення частини 15 статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо оформлення рішення особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"), розповсюджуються на питання, які були внесені в порядок денний загальних зборів, та за результатами розгляду яких, прийнято рішення, які є обов`язковими для всіх співвласників. При цьому, дані рішення можуть бути прийняті не тільки в день проведення загальних зборів, а й протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів шляхом письмового опитування. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

При цьому у справі № 910/15071/20 Верховний Суд зазначив, що судами попередніх інстанцій не встановлено дотримання порядку голосування, зокрема проведення письмового опитування протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів, з огляду на доводи позивачки, що загальні збори відбулися 01.10.2017, а протокол складено 23.10.2017, оскільки в іншому разі рішення є неприйнятими. Разом з тим в цій справі, таких порушень суди попередніх інстанцій не встановили.

У справі № 916/3074/20 Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції вдався до оцінки встановлення порушень при складанні листа опитування та не звернув належної уваги, що положення Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", не містять вимог щодо листів опитування, а тому суд апеляційної інстанції безпідставно здійснював оцінку листів опитування на предмет відповідності їх вимогам законодавства, посилаючись при цьому, на положення Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", які, в даному випадку не слід було застосовувати.

У справі № 910/18946/19 Верховний Суд, вирішуючи питання про те, чи розповсюджується вимога щодо оформлення рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти") на будь-яке рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, у тому числі і щодо обрання голови та секретаря зборів, дійшов висновку, що голова та секретар зборів обираються більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників із наступним занесенням результатів голосування по цьому процедурному питанню в протокол загальних зборів. З огляду на зазначене, Верховний Суд вважав, що суди попередніх інстанцій правомірно відхилили доводи позивача про необхідність підтвердження особистим підписом результатів голосування співвласниками, які були присутніми та приймали участь у голосуванні щодо обрання голови зборів та секретаря.

У цій справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київський Шлях 1Д" 29.01.2021 проводились в умовах карантинних обмежень, і така обставина не встановлювалась у справах, які згадані скаржником в касаційній скарзі.

При цьому доводи скаржника (з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 08.06.2021 у справі № 910/18946/19) про те, що протокол загальних зборів від 29.01.2021 містить підписи голови загальних зборів та секретаря, які 29.01.2021 не брали участь в голосуванні, а голосували письмово 30.01.2021, що свідчить про порушення частини 6 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", відповідно до якої установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників, колегією суддів відхиляються з огляду на те, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень, і як обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції, такі порушення викликані об`єктивними та незалежними від відповідача чинниками і не впливають на прийняття загальними зборами відповідного рішення

5.9. Скаржник також посилається на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правовий висновок про застосування статті 81 Господарського процесуального кодексу України, викладений у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі № 915/1145/17. При цьому скаржник також зазначає про те, що ненадання відповідачем витребуваних ухвалою Господарського суду Київської області від 04.02.2022 додатків з письмовим поіменним голосуванням, що прикріплені до протоколу загальних зборів ОСББ від 29.01.2021, є підставою для визнання обставини відсутності таких додатків.

Відповідно до частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (частина 7 статті 81 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами 9 10 Господарського процесуального кодексу України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.02.2022 витребувано у Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київський Шлях 1Д" оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) документів:

- протокол загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.01.2021 року, додатки № 1, № 2 до даного протоколу;

- додатки з письмовим поіменним голосуванням, що прикріпленні до протоколу загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.01.2021 року (листки письмового опитування співвласників);

- протокол № 1/012021 від 15.01.2021 року зборів правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київський Шлях 1Д";

- документи, що підтверджують направлення позивачеві та іншим співвласникам Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київський Шлях 1Д" повідомлення в письмовій формі і вручення під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) про проведення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київський Шлях 1Д";

- статут (нова редакція), затверджений загальними зборами, протокол № 1-122016 від 15.12.2016 року.

На виконання ухвали Господарського суду Київської області від 04.02.2022 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київський Шлях 1Д" надало для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії: протоколу загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.01.2021 року, додатки № 1, № 2 до даного протоколу; додатків з письмовим поіменним голосуванням, що прикріпленні до протоколу загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29.01.2021 року; протоколу № 1/012021 від 15.01.2021 року зборів правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київський Шлях 1Д"; списку власників квартир та нежитлових приміщень, сповіщених повідомленням 15 січня 2021 року (включно) про проведення 29 січня 2021 року загальних зборів співвласників; та копію статуту.

Скаржник посилається на те, що в матеріалах справи відсутні додатки з письмовим поіменним голосуванням і підписами 12 співвласників ОСББ, які приймали участь у зборах і голосували 29.01.2021. Так, як зазначає позивач, зі змісту протоколу загальних зборів ОСББ від 29.01.2021 вбачається, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку 137, а у зборах взяли участь співвласники у кількості 97 осіб. Відповідачем надано до справи лише документи з підписами 85 співвласників чи їх представників - листків письмового опитування.

Щодо наведених доводів скаржника колегія суддів зазначає, що ним не доведено, що голоси 12 згаданих співвласників ОСББ могли вплинути на ухвалені загальними зборами рішення з першого та другого питань порядку денного, зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій було встановлено, що "за" відповідні рішення проголосувало більше половини від загальної кількості голосів співвласників як це передбачено Статутом. Крім того, скаржником не доведено, що голоси саме згаданих ним 12 співвласників були включені при підрахунку голосів поданих "за" перше чи друге питання, а саме: 69 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 5809,40 кв.м, що складає 51,93% від загальної площі будинку (з першого питання), 76 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6404,90 кв.м, що складає 57,25% від загальної площі будинку (з другого питання), а не голоси співвласників відповідно до листків письмового опитування.

При цьому колегія суддів зазначає, що правовідносини у справі № 915/1145/17 не є подібними з правовідносинами в цій справі, а отже, й висновки про застосування статті 81 Господарського процесуального кодексу України, зроблені Верховним Судом, виходячи з інших відмінних фактичних обставин справи щодо визнання правочину недійсним у зв`язку з його підписанням неуповноваженою особою за відсутності доказів його схвалення юридичною особою.

Отже, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла свого підтвердження.

5.10. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що з урахуванням встановлених господарськими судами фактичних обставин справи щодо того, що: рішенням правління ОСББ "Київський Шлях 1Д" було вирішено провести збори членів ОСББ дистанційно з письмовим поіменним голосуванням на додатках, що будуть прикріплені до основного протоколу загальних зборів членів ОСББ; рішення з обох питань порядку денного ухвалені більшістю голосів, на підтвердження чого відповідачем долучено до матеріалів справи листки письмового опитування співвласника, то у Суду відсутні правові підстави для формулювання правового висновку щодо правомірності голосування в онлайн - системі через мобільний додаток.

5.11. Аргументи касаційної скарги, наведені на обґрунтування наявності підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів відхиляються, оскільки скаржник фактично порушує питання щодо встановлення інших обставин справи, які не встановлювались судами попередніх інстанцій, а також щодо переоцінки доказів у справі, однак Верховний Суд зауважує, що відповідно до приписів частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Крім того, колегія суддів враховує, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, як це передбачено статтями 76 77 78 79 86 300 Господарського процесуального кодексу України, і при цьому, порушень порядку надання та отримання доказів не встановлено, оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, а суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Також колегія суддів зазначає, що Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.2. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, враховуючи вимоги та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

7. Судові витрати

7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236 238 240 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 та рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2022 у справі № 911/195/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко