ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/6232/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н.О.,

здійснив розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 про закриття апеляційного провадження у справі

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт"

до: 1) Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ольвита",

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Державна організація (установа, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро"

про визнання недійсними результатів торгів та визнання недійсним договору

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс"

до: 1) Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт"

про визнання недійсними договорів.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Екс-Райт" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням прийнятої судом заяви про зміну предмета позову) до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (далі - Банк), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Ю-Бейс"), в якому просило суд:

- визнати недійсними результати відкритих торгів (електронного аукціону), проведених 18.03.2020 із використанням електронної торгової системи з реалізації лоту № GL18N016951, оформленими протоколом від 18.03.2020 № UA - EA-2020-03-12-000009-b, в частині відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ольвита" (далі - ТОВ "Ольвита") за кредитним договором від 15.02.2008 № 5714/20/8-1, укладеним між Банком та ТОВ "Ольвита";

- визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги від 22.04.2020 № UA - EA-2020-03-12-000009-b/42/1, укладений між Банком та ТОВ "Фінансова компанія "Ю-Бейс", в частині відступлення права вимоги до ТОВ "Ольвита" за кредитним договором від 15.02.2008 № 5714/20/8-1, укладеним між Банком та ТОВ "Ольвита".

В обґрунтування зазначених вимог позивач посилався на неправомірність відчуження Банком на користь ТОВ "Фінансова компанія "Ю-Бейс" права вимоги до ТОВ "Ольвита" за кредитним договором від 15.02.2008 № 5714/20/8-1 та за договором іпотеки від 19.02.2008, оскільки, за його доводами, станом на момент передачі зазначених прав вимоги, вони Банку вже не належали, у зв`язку з їх відчуженням останнім на користь ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт" на підставі договору факторингу від 04.09.2014 № 98688-23/14-1 та договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 08.10.2014.

2. ТОВ "Фінансова компанія "Ю-Бейс" заявило зустрічний позов про визнання недійсним договору факторингу від 04.09.2014 № 98688-23/14-1 та визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 08.10.2014, які укладені між Банком та ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт".

Зустрічні позовні вимоги мотивовано тим, що договір факторингу від 04.09.2014 № 98688-23/14-1 було укладено без наявності відповідного дозволу (ліцензії) у ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт", що є підставою для визнання такого договору недійсним згідно із частиною 1 статті 227 Цивільного кодексу України, також наявні ознаки нікчемності договору факторингу відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а оскільки договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором має похідний характер від договору факторингу від 04.09.2014 № 98688-23/14-1, то недійсність (нікчемність) договору факторингу від 04.09.2014 № 98688-23/14-1 має наслідком недійсність договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 08.10.2014.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021, у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено частково: визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 08.10.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н. М. за реєстровим № 811, укладений між Банком та ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт".

4. Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з доведеності ТОВ "Фінансова компанія "Ю-Бейс" обставин нікчемності договору факторингу згідно із пунктами 1, 2 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою кінцевого беніфіціарного власника ТОВ "Ольвита" - ОСОБА_2 та заявою ОСОБА_1 (єдиного кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт") про приєднання до апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі № 910/6232/20.

6. Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ухвалене спірне рішення у цій справі, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021, не стосується безпосередньо прав та обов`язків, а також охоронюваних законом інтересів скаржника - кінцевого беніфіціарного власника ТОВ "Ольвита" - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як єдиного кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі № 910/6232/20, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що:

- оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції є не мотивованою, судом не проаналізовано позицію особи, яка приєдналась до апеляційної скарги;

- суд апеляційної інстанції не застосував норми матеріального права, які підлягають застосуванню, зокрема положення пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", які визначають права учасників товариств з обмеженою відповідальністю брати участь у розподілі прибутку товариства та інші норми, які визначають склад майна (майнових прав) товариства, яких ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт" було позбавлено оскаржуваним судовим рішенням першої інстанції та норму статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, якою визначено, що власник кредитора (ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт") є заінтересованою особою стосовно кредитора.

- з огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Agrotexim and others v. Greece" скаржник акцентує увагу Верховного Суду на тому, що ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт" неефективно захистив права кінцевого бенефіціарного власника ОСОБА_1 у справі № 910/6232/20.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

9. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кантієро" у відзивах на касаційну скаргу просять відмовити у її задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваній ухвалі. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшло.

Розгляд справи Верховним Судом

10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі № 910/6232/20 та призначено здійснювати перегляд оскаржуваного судового рішення у порядку письмового провадження.

11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі № 910/6232/20.

Позиція Верховного Суду

12. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній вимоги і доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.

13. Пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

14. Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

15. Згідно з частиною 1 статті 254 цього ж Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

16. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки.

17. Отже ГПК України передбачає необхідність з`ясування апеляційним господарським судом питання про те, чи вирішено оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи.

18. Судове рішення, оскаржуване особою, яка не була залучена до участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 11.01.2021 у справі № 925/1600/16, від 20.06.2020 у справі № 910/3438/17).

19. Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та (або) обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19).

20. Отже, за змістом статей 17 254 ГПК України особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку цих статей Кодексу, повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.01.2021 у справі № 925/1600/16).

21. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.

22. Суд апеляційної інстанції, на виконання вимог статті 254 ГПК України, дослідивши рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі № 910/6232/20, встановив, що предметом за первісним позовом у цій справі є визнання недійсними результатів відкритих торгів (електронного аукціону) № UA - EA-2020-03-12-000009-b, в частині відступлення права вимоги до ТОВ "Ольвита" за кредитним договором від 15.02.2008 № 5714/20/8-1, укладеним між Банком та ТОВ "Ольвита"; визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги від 22.04.2020 № UA - EA-2020-03-12-000009-b/42/1, укладеного між Банком та ТОВ "Фінансова компанія "Ю-Бейс", в частині відступлення права вимоги до ТОВ "Ольвита" за кредитним договором від 15.02.2008 № 5714/20/8-1, укладеним між Банком та ТОВ "Ольвита", а за зустрічним позовом предметом позову є визнання недійсним договору факторингу від 04.09.2014 № 98688-23/14-1 та визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 08.10.2014, які укладені між Банком та ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт".

Ухвалюючи спірне рішення суд дійшов висновку про наявність обставин нікчемності договору факторингу від 04.09.2014 № 98688-23/14-1 та недійсності зазначеного правочину в силу статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та наявність підстав для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 08.10.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н. М. за реєстровим № 811, укладеного між Банком та ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт".

Обґрунтовуючи те, що оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_2 посилається на те, що вона є єдиним кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Ольвита", про що зазначено у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а встановлення нікчемності договору факторингу від 04.09.2014 № 98688-23/14-1 та визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 08.10.2014 суттєво впливає на обсяг її корпоративних прав та обов`язків як єдиного власника ТОВ "Ольвита", зокрема на її право щодо відновлення платоспроможності ТОВ "Ольвита" і, як наслідок, участі у розподілі прибутку ТОВ "Ольвита" та одержанні його частки, тобто права на майно.

В свою чергу, ОСОБА_1 , обґрунтовуючи заяву про приєднання посилається на те, що він є єдиним кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт", що підтверджується відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому ухвалюючи рішення у цій справі Господарський суд міста Києва вирішив питання про його інтереси.

23. Як у мотивувальній, так і у резолютивній частині рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі № 910/6232/20 відсутні будь-які висновки щодо прав або обов`язків ОСОБА_1 .

Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують.

24. Отже, встановивши, що судовим рішенням не вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , апеляційний господарський суд обґрунтовано закрив апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.

25. Доводи касаційної скарги про прийняття судом першої інстанції рішення щодо прав та обов`язків ОСОБА_1 зводяться лише до констатації, що місцевий господарський суд прийняв рішення про права та обов`язки ОСОБА_1 як єдиного кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Фінансова компанія "Екс-Райт", що не є достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги, оскільки рішення, що оскаржується особою, яка не брала участі у справі, є таким, що прийнято про права та обов`язки цієї особи, якщо саме у цьому рішенні (у його тексті) міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, у мотивувальній частині рішення наведено висновок суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки такої особи.

При цьому оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених судами обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи судом касаційної інстанції, який відповідно до частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

26. З огляду на викладене, доводи скаржника про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, яка є законною, обґрунтованою, прийнятою з дотриманням висновків Верховного Суду, викладених у подібних правовідносинах щодо застосування статей 254 264 ГПК України, що відповідає статті 236 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Відповідно до частин 1 та 3 статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

28. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

29. Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

30. Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваної ухвали не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою кінцевого беніфіціарного власника ТОВ "Ольвита" - ОСОБА_2 та заявою ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 у справі № 910/6232/20 прийнята із додержанням норм процесуального права, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Розподіл судових витрат

31. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 304 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 у справі № 910/6232/20 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай