Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 924/587/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Латуж" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.08.2017 (Суддя Заверуха С. В.) та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 (Головуючий суддя - Олексюк Г. Є., судді Гудак А. В., Петухов М. Г.) у справі за позовом Хмельницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Латуж" про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів у розмірі 49350,24 грн.,

Короткий зміст позовних вимог

1. 22.06.2017 Хмельницька міська рада (далі - Позивач) звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю "Латуж" (далі - Відповідач) з позовом про стягнення 49350,24 грн. збитків, завданих використанням земельної ділянки по вул. Шевченка, 6/1 у м. Хмельницькому без правовстановлюючих документів (р/р 31414544700002, МФО 815013, ЄДРПОУ 38045529, одержувач коштів: УК у м. Хмельницькому/м. Хмельницький/ 24060300, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, призначення платежу - інші надходження (відшкодування збитків).

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач є власником будівлі картинної галереї, офісних приміщень та приміщення банку літ. "А-6" загальною площею 1793,1 кв.м. по вул. Шевченка, 6/1 у м. Хмельницькому на підставі договору купівлі-продажу № 528 від 29.04.2013, виданого приватним нотаріусом Сергеєвим О. О., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 84707842 від 10.04.2017. З квітня 2013 року до часу подання позовної заяви для обслуговування вказаного нерухомого майна Відповідач використовує земельну ділянку по вул. Шевченка, 6/1, площею 344 кв.м. без належних на те правовстановлюючих документів. Після оформлення права власності на зазначене майно Відповідач договір оренди вказаної земельної ділянки не уклав, орендної плати за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовується ним і до теперішнього часу для обслуговування вказаних об'єктів нерухомого майна, що підтверджується актом обстеження від 10.01.2017, складеним представниками департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів та управління земельних ресурсів та земельної реформи, за результатами обстеження вказаної земельної ділянки комісією встановлено, що ділянка не огороджена, тому збитки в подальшому нараховуватимуться на площу ділянки, яка безпосередньо зайнята нежитловими приміщеннями.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. 18.08.2017 Господарський суд Хмельницької області вирішив позов задовольнити, стягнути з Відповідача на користь Позивача 49350,24 грн. збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Вказане рішення залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2017.

Прийняті у справі судові рішення мотивовані тим, що Відповідач з 29.04.2013 є власником будівлі картинної галереї, офісних приміщень та приміщення банку літ "А-6" площею 1793,1 кв.м., які розташовані за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Шевченка, 6/1, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. З порушенням вимог статей 124, 125, 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) у період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за який Позивачем заявлено до стягнення суму збитків, Відповідач належним чином не оформив право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться вказане належне йому майно. Позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі статей 152, 156, 157 ЗК України, статей 22, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положень Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 (далі - Порядок). Відповідачем не наведено об'єктивних перешкод для укладення передбаченого нормами земельного законодавства договору оренди землі, а також обставин, які б підтверджували вчинення ним дій, спрямованих на укладення договору, оскільки саме на землекористувача покладається обов'язок вчинення певних дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Невиконання вказаного обов'язку є підставою для стягнення з землекористувача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати за землю), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Перевіривши розрахунок суми збитків, суди дійшли висновку, що він є арифметично правильним та узгоджується з обставинами справи, а бездіяльність Відповідача, яка полягає у неоформленні документів на право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться належне йому майно, є доведеним фактом та свідчить про протиправну поведінку останнього та причинний зв'язок між його протиправною поведінкою та майновою шкодою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. 13.11.2017 Відповідач (Скаржник) подав касаційну скаргу, у якій просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.08.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. 13.03.2018 Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити в силі прийняті у справі рішення та постанову судів першої та апеляційної інстанцій.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. Нормами статей 93, 120, 124, 125 ЗК України не встановлено обов'язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору оренди саме особою, яка набула право власності на нерухоме майно.

6. З матеріалів справи не вбачається вчинення Позивачем або його виконавчими органами дій, спрямованих на спонукання Відповідача укласти договір оренди з Позивачем, отже відсутній причинний зв'язок між ніби то бездіяльністю Відповідача з неукладення договору оренди та наявності упущеної вигоди Позивача.

7. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування - орендодавця, яке відсутнє в матеріалах справи.

8. Згідно з інформаційною довідкою № 91638018 за адресою м. Хмельницький, вул. Шевченка, 6/1 не значиться право комунальної власності на земельну ділянку або її кадастровий номер.

9. Статтею 156 ЗК України та положеннями Порядку не передбачено такої підстави настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як неоформлення правовстановлюючого документа (договору оренди) у встановлений строк.

10. 12.03.2018 Скаржник подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що листом Позивача № 12-4594-02-10 від 22.11.2017 підтверджується, що навіть станом на листопад 2017 року земельна ділянка не могла бути передана в орендне користування Відповідачу через бездіяльність Позивача щодо оформлення права власності на неї в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Докази на підтвердження наведеного не могли бути подані до матеріалів справи, оскільки отримані вже після закінчення апеляційного розгляду справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

11. Суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що неоформлення документів на право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться належне Відповідачу нерухоме майно, є доведеним фактом та виникло з вини останнього внаслідок його бездіяльності, що свідчить про протиправну поведінку Відповідача та наявність причинного зв'язку між його протиправною поведінкою та майновою шкодою.

Позиція Верховного Суду

12. Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні. За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Судами встановлено, що Відповідач, порушуючи наведені норми, не оформив належним чином право користування земельною ділянкою, на якій розміщене належне останньому нерухоме майно, що не спростовано останнім. З огляду на наведене Суд відхиляє доводи Скаржника (пункт 5) про відсутність у нього обов'язку звернення до органу місцевого самоврядування з заявою про укладення договору оренди, оскільки наведені посилання не свідчать про звільнення від встановленого обов'язку з внесення плати за користування земельною ділянкою.

12. Упущеною вигодою за змістом статті 22 ЦК України, частини 2 статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 225 ГК України вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності. Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, ЗК України. За змістом статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Водночас відповідно до статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Згідно зі статтею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Таким чином, користування Відповідачем земельною ділянкою, на якій знаходяться належні йому на праві власності об'єкти нерухомості, без правовстановлюючих документів позбавило орендодавця можливості одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би одержати, якби його право не було порушено.

Отже суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо існування підстав для задоволення позову про стягнення з Відповідача збитків. З огляду на викладене Суд вважає безпідставними посилання Скаржника (пункт 6) на відсутність причинного зв'язку між бездіяльністю Відповідача та наявністю упущеної вигоди. При цьому посилання Скаржника (пункт 7) на відсутність рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого має укладатись договір оренди земельної ділянки, Суд відхиляє, оскільки вони не спростовують факту користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, з огляду на що безпідставними є також твердження Скаржника (пункт 9) про відсутність такої правової підстави для настання цивільно-правової відповідальності як неоформлення правовстановлюючого документа (договору оренди).

13. Суд відхиляє аргументи Скаржника (пункт 8) щодо того, що право комунальної власності на земельну ділянку або її кадастровий номер не значиться, оскільки, як встановлено судами, згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 14.08.2017 власником земельної ділянки площею 0,0437 га, кадастровий номер 6810100000:01:007:0004 по вул. Шевченка, 6/1 є Хмельницька міська рада. Також пунктом 1.7 Договору купівлі-продажу визначено, що земельна ділянка площею 0,0437 га, кадастровий номер 6810100000:01:007:0004 знаходиться у комунальній власності.

14. З огляду на викладене доводи Скаржника є такими, що не спростовують висновків, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, прийнятих за повного встановлення, надання належної правової оцінки усім істотним обставинам справи у сукупності.

15. Отже рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій законні та обґрунтовані, тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Латуж" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.08.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі № 924/587/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак