ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 912/3031/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жайворонок Т. Є. - головуючої, Булгакової І. В., Ємця А. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 (суддя - Коваленко Н. М.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2024 (головуючий суддя - Дармін М. О., судді: Кощеєв І. М., Чус О. В.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркхолдер»
до відповідача Фізичної особи-підприємця Ком`яті Олени Юріївни,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
- ОСОБА_2 ,
- ОСОБА_1 ,
про заборону використання знаків для товарів та послуг,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркхолдер» (далі - ТОВ «Маркхолдер», позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Ком`яті Олени Юріївни (далі - ФОП Ком`яті О. Ю., відповідачка) про заборону використання знаків для товарів та послуг з вимогою заборонити відповідачці використання торгового знаку, шляхом здійснення демонтажу вивіски з позначенням «Укрзолото» за адресою розташування ювелірного магазину (м. Кропивницький, вул. Перспективна, 25/34).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «Маркхолдер» вказувало на незаконне використання ФОП Ком`яті О. Ю. торгового знаку «Укрзолото» за місцем здійснення господарської діяльності шляхом нанесення його на вивіску ювелірного магазину за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відповідачкою не було укладено відповідних ліцензійних договорів з позивачем, як власником знаку.
Згідно з ухвалою від 05.11.2019 господарський суд Кіровоградської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цій справі за правилами загального позовного провадження.
Місцевий господарський суд згідно з ухвалою від 07.10.2021, зокрема, призначив у справі додаткову судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручив Науково-дослідному центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності. Зупинив провадження у справі на час проведення експертизи.
23.07.2024 ФОП Ком`яті О. Ю. подала до місцевого господарського суду заяву, у якій просила: здійснити у цій справі процесуальне правонаступництво позивача - ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника - АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей», змінивши процесуальний статус ТОВ «Маркхолдер» з позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача; оголосити перерву для належної реалізації АТ «Цефей» процесуальних прав в якості позивача, зокрема, можливого уточнення, зміни предмета або підстав позовних вимог; розгляд клопотання провести без участі представників ТОВ «Маркхолдер» та АТ «Цефей»
26.07.2024 до місцевого господарського суду від третьої особи Погрібного О. Г. надійшли пояснення б/н від 26.07.2024 з такими вимогами: 1) визнати явку позивача у справі № 912/3031/19 обов`язковою; 2) витребувати у позивача оригінал товарного чека від 26.10.2019; 3) закрити провадження у справі № 912/3031/19; 4) вирішити вказані процесуальні питання без участі третьої особи.
29.07.2024 від відповідачки до суду надійшла заява б/н від 27.07.2024 з вимогами: 1) приєднати до матеріалів справи № 912/3031/19 копії рішення від 18.09.2019 та договору від 19.06.2019, договору від 30.06.2021, додаткової угоди від 27.10.2021, витягу з Бюлетня 43 від 27.10.2021, заяви від 01.11.2021, Детальної інформації по об`єкту, Детальної інформації по об`єкту 1, Детальної інформації по об`єкту 2, знімку екрана фото копії розміщення вивіски за місцем розташування торгової точки 2015, знімку екрана фото копії розміщення вивіски за місцем розташування торгової точки 2017, фото копії розміщення вивіски за місцем розташування торгової точки 2024, знімку екрана фото копії розміщення вивіски за місцем розташування торгової точки 2024, Витягу ЄДРПОУ; 2) визнати явку позивача у справі № 912/3031/19 обов`язковою; 3) витребувати у позивача оригінал товарного чеку від 26.10.2019; 4) закрити провадження у справі № 912/3031/19; 5) вирішити вказані процесуальні питання без участі відповідача.
30.07.2024 від АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» та ТОВ «Маркхолдер» у порядку статті 52 ГПК України надійшла заява б/н від 23.07.2024 з вимогами: здійснити у цій справі процесуальне правонаступництво позивача - ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника - АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей», змінивши процесуальний статус ТОВ «Маркхолдер» з позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача; оголосити перерву для належної реалізації АТ «Цефей» процесуальних прав в якості позивача, зокрема, можливого уточнення, зміни предмету або підстав позовних вимог; розгляд клопотання провести без участі представників ТОВ «Маркхолдер» та АТ «Цефей».
31.07.2024 відповідачка направила до суду заяву з вимогами: повернути без розгляду вказану вище заяву від 23.07.2024 про: 1) здійснення заміни позивача - ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника - АТ «Цефей»; 2) повернути без розгляду заяву про здійснення процесуального правонаступництва позивача - ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника - АТ «Цефей», змінивши процесуальний статус ТОВ «Маркхолдер» з позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, подану АТ «Цефей» та ТОВ «Маркхолдер».
Господарський суд Кіровоградської області згідно з ухвалою від 01.08.2024 заяви ФОП Ком`яті О. Ю. від 23.07.2024 залишив без розгляду, заяву від 31.07.2024 в частині вимог пункту 2 залишив без задоволення. Заяви б/н від 23.07.2024 ТОВ «Маркхолдер» та б/н від 01.08.2024 АТ «ЦЕФЕЙ», подані в порядку статті 52 ГПК України, задовольнив частково. Постановив здійснити заміну позивача - ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» та залучити ТОВ «Маркхолдер» до участі у справі № 912/3031/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. У задоволенні вимог відповідачки та третьої особи ОСОБА_1 про закриття провадження у справі відмовив. Вимоги пункту 2 пояснень третьої особи ОСОБА_1 від 26.07.2024 та вимоги пункту 3 заяви відповідача від 27.07.2024 (про витребування оригіналу товарного чека від 26.10.2019) задовольнив. Витребував у ТОВ «Маркхолдер» оригінал товарного чека від 26.10.2019.
Не погодившись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 в частині заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) і ухвалити нове рішення у цій частині про відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво).
Центральний апеляційний господарський суд згідно з постановою від 05.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 01.08.2024 - без змін.
10.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду від 01.08.2024 та постанову апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 912/3031/19 в частині заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво), у якій скаржник, посилаючись на неповне з`ясування судами всіх обставин справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в указаній ним частині, та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво).
Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження за абзацом 2 частиною другою статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме: пункт 3 частини першої статті 42, частину третю статті 52, частину першу статті 161, частину першу статті 234, частину другу статті 334 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України. Зокрема, вказує, що нормами процесуального права не передбачена така процесуальна дія, як заміна процесуального статусу позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а тому суди попередніх інстанцій повинні були постановити ухвалу про відмову в заміні учасника справи його правонаступником, змінивши процесуальний статус такого учасника. Крім того, зазначає, що місцевим господарським судом згідно з протокольною ухвалою від 01.08.2024 оголошено перерву у підготовчому засіданні у цій справі, проте, суд у порушення частини другої статті 120, частини другої статті 121, частини третьої статті 216 ГПК України ухвалу про повідомлення учасників справи, які не брали участі у справі, про оголошення перерви у підготовчому засіданні не виносив, у зв`язку з чим скаржник дізнався про судове засідання вже після його закінчення, оскільки повідомлення про судове засідання, призначене на 01.08.2024 о 16:40 надійшло до його електронного кабінету 01.08.2024 о 20:37. Отже, як зазначає скаржник, оскаржувана ухвала про заміну сторони у цій справі (процесуальне правонаступництво) була прийнята судом 01.08.2024 у підготовчому засіданні за відсутності учасника справи, який не був належним чином повідомлений про час і місце проведення підготовчого судового засідання. Окрім наведеного, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції частини другої статті 39 ГПК України. На його думку були відсутні підстави для повторного автоматизованого розподілу справи між суддями 09.09.2024, у зв`язку з тим, що процесуальна дія щодо відводу чи самовідводу судді Чередка А. Є., який був визначений протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.08.2024 , не вчинялася.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 для розгляду касаційної скарги у справі № 912/3031/19 визначено колегію суддів у складі: Жайворонок Т. Є. (головуючої), Булгакової І. В., Ємця А. А.
Верховний Суд згідно з ухвалою від 20.12.2024 відкрив касаційне провадження у справі № 912/3031/19 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та встановив строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 03.01.2025. Направив судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. Сторони скористалися правом подати відзиви на касаційну скаргу, проте з пропуском встановленого в ухвалі строку.
03.01.2025 ТОВ «Маркхолдер» через систему «Електронний суд» направив до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, а оскаржувані ним судові рішення залишити без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги.
17.01.2025 від скаржника до Верховного Суду надійшла заява про відвід судді, у якій ОСОБА_1 просив відвести від розгляду справи № 912/3031/19 суддю Верховного Суду Ємця А. А.
20.01.2025 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_2 направив до Верховного Суду заяву, у якій також просив відвести від розгляду справи № 912/3031/19 суддю Верховного Суду Ємця А. А.
Верховний Суд згідно з ухвалою від 20.01.2025 визнав доводи заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необґрунтованими. Справу № 912/3031/19 передав на автоматизований розподіл судових справ для визначення судді з розгляду заяв про відвід судді Ємця А. А.
Вказані заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були передані судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу і визначається в порядку, встановленому у частині першій статті 32 ГПК України, для вирішення питання про відвід судді Верховного Суду Ємця А. А.
Згідно з ухвалами від 23.01.2025 Верховний Суд відмовив у задоволенні заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід судді Ємця А. А. від розгляду справи № 912/3031/19.
У зв`язку з викладеними обставинами постанова приймається у розумний строк.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.
У частині першій статті 300 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 23.07.2024 до місцевого господарського суду через систему «Електронний суд» від відповідачки надійшла заява б/н від 23.07.2024 з такими вимогами: 1) здійснити заміну позивача - ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника - АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей»; 2) розглянути цю справу без її участі.
26.07.2024 від третьої особи ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшли пояснення б/н від 26.07.2024 щодо позову або відзиву з такими вимогами: 1) визнати явку позивача у справі № 912/3031/19 обов`язковою; 2) витребувати у позивача оригінал товарного чека від 26.10.2019; 3) закрити провадження у справі № 912/3031/19; 4) вирішити вказані процесуальні питання без участі третьої особи.
29.07.2024 до місцевого господарського суду від відповідачки надійшла заява б/н від 27.07.2024, у якій вона просила: 1) приєднати до матеріалів справи копії рішення від 18.09.2019 та договору від 19.06.2019, договору від 30.06.2021, додаткової угоди від 27.10.2021, витягу з Бюлетня 43 від 27.10.2021, заяви від 01.11.2021, Детальної інформації по об`єкту, Детальної інформації по об`єкту 1, Детальної інформації по об`єкту 2, знімку екрана фото копії розміщення вивіски за місцем розташування торгової точки 2015 р., знімку екрана фото копії розміщення вивіски за місцем розташування торгової точки 2017 р., фото копії розміщення вивіски за місцем розташування торгової точки 2024 р., знімку екрана фото копії розміщення вивіски за місцем розташування торгової точки 2024 р., Витягу ЄДРПОУ; 2) визнати явку позивача у цій справі обов`язковою; 3) витребувати у позивача оригінал товарного чеку від 26.10.2019; 4) закрити провадження у справі № 912/3031/19; 5) вирішити вказані процесуальні питання без участі відповідачки.
30.07.2024 АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» та ТОВ «Маркхолдер» направили до суду заяву б/н від 23.07.2024 (в порядку статті 52 ГПК України) з такими вимогами: здійснити у цій справі процесуальне правонаступництво позивача - ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника - АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей», змінивши процесуальний статус ТОВ «Маркхолдер» з позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.
31.07.2024 відповідачка направила до суду заяву б/н від 31.07.2024 з вимогами: 1) повернути без розгляду заяву про здійснення заміни позивача - ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника - АТ «Цефей» від 23.07.2024, подану ФОП Ком`яті О. Ю.; 2) повернути без розгляду заяву про здійснення процесуального правонаступництва позивача - ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника - АТ «Цефей», змінивши процесуальний статус ТОВ «Маркхолдер» з позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору від 23.07.2024, подану АТ «Цефей» та ТОВ «Маркхолдер».
01.08.2024 від АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей» до місцевого господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 01.08.2024 з вимогами: 1) здійснити у справі № 912/3031/19 процесуальне правонаступництво позивача - ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника - АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Цефей», змінивши процесуальний статус ТОВ «Маркхолдер» з позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.
Крім того, АТ «Цефей» подавало до суду спільну заяву з ТОВ «Маркхолдер» від 23.07.2024 про зміну позивача, яка помилково датована 23.07.2024, а фактично підписана представником АТ «Цефей» та направлена 24.07.2024, що не суперечить чинному законодавству.
Місцевий господарський суд, задовольняючи частково заяви ТОВ «Маркхолдер» та АТ «Цефей» (в порядку статті 52 ГПК України), та здійснюючи заміну позивача на його правонаступника, вказував, що передача позивачем права власності на торговельну марку «Укрзолото» згідно зі Свідоцтвом України № 124382 іншій особі за договором про передачу прав власності на торговельні марки (на знаки для товарів і послуг) є правонаступництвом, а тому як позивач, так і його правонаступник мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони та надання такій особі (правонаступнику) статусу сторони у справі. З урахуванням наведеного та з метою уникнення надмірного формалізму, що змушує сторону до повторного звернення до суду і не сприяє ефективному виконанню законного судового рішення, суд першої інстанції встановив наявність підстав для заміни учасника справи та дійшов висновку про задоволення заяв ТОВ «Маркхолдер» та АТ «Цефей» (в порядку статті 52 ГПК України) в частині здійснення процесуального правонаступництва.
Задовольняючи частково заяви ТОВ «Маркхолдер» та АТ «Цефей», місцевий господарський суд вказував, що процесуальна дія - заміна процесуального статусу з позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, нормами процесуального права не передбачена, проте, ураховуючи, що рішення у цій справі може вплинути на права та обов`язки ТОВ «Маркхолдер», суд залучив його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, Суд, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
У цій справі предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції в частині заміни сторони (позивача) у справі (процесуальне правонаступництво) та постанова, якою вказана ухвала в оскаржуваній частині залишена без змін. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує на те, що ухвала суду першої інстанції у частині заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та залучення ТОВ «Маркхолдер» до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно здійснили процесуальне правонаступництво та залучили до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ТОВ «Маркхолдер». У порушення вимог статті 234 ГПК України не вирішили питання, заявлене АТ «Цефей», який не має статусу учасника цієї справи, та не дотрималися вимог статті 52 ГПК України щодо вирішення заяв б/н від 23.07.2024 АТ «Цефей» та ТОВ «Маркхолдер». Отже, скаржник вважає, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню в цій частині.
Відповідно до вимог статті 2 ГПК України завданнями господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Колегія суддів зазначає, що процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов`язків, а реалізація вказаних процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач тощо).
Правонаступництвом є перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої. Правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи може мати місце у разі, коли до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника. Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Процесуальне правонаступництво у позовному провадженні відбувається тоді, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Відповідно до статті 52 ГПК України, нормами якої визначено положення процесуального правонаступництва, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі № 910/16586/18 виснував, що у розумінні положень наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі у випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір (відповідно до статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», статей 1113 та частини другої статті 1114 Цивільного кодексу України).
Усі дії, що вчиняються в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Таким чином, процесуальне правонаступництво відповідно до вимог статті 52 ГПК України - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Слід зазначити, що перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта матеріального правовідношення до іншого не тягне автоматичної зміни осіб у процесуальному відношенні. Проте, відповідно до положень статті 52 ГПК України, суд, за наявності клопотання, може залучити до участі у справі правонаступника позивача у справі у разі його заміни у відносинах, щодо яких виник спір, іншою особою. Отже, з урахуванням принципу диспозитивності вступ до справи (процесу) правонаступника позивача залежить від його волевиявлення. Правонаступника ж відповідача суд залучає до участі у справі, якщо позивач не заперечує проти цього.
Суд наголошує, що наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному конкретному випадку. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав правопопередника.
Отже, підставою заміни учасника процесуальних правовідносин у справі, що розглядається, є факт набуття таким учасником відповідних прав, а саме перехід права власності на торговий знак «Укрзолото» за Свідоцтвом України від 25.06.2010 № 124382. При цьому процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу.
Ураховуючи наведене, передання позивачем права власності на торговий знак « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за Свідоцтвом України від 25.06.2010 № 124382 іншій особі за договором про передачу прав власності на торговельні марки (на знаки для товарів і послуг) від 30.06.2021 є правонаступництвом (відчуження майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг на користь третьої особи). Отже, у справі, що розглядається, як позивач, так і правонаступник (АТ «Цефей») мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони та надання такій особі (правонаступнику) статусу сторони у справі.
Ураховуючи сталу та послідовну правову позицію Верховного Суду щодо питання правонаступництва, суди попередніх інстанцій відповідно до вимог статті 52 ГПК України правомірно здійснили заміну позивача - ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника - АТ «Цефей», за заявою самого правонаступника, який має право за власним бажанням отримати статус сторони у справі.
У частинах першій - третій статті 50 ГПК України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
У разі, якщо при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду буде встановлено, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина четверта статті 50 ГПК України).
Верховний Суд зауважує, що суть інституту третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що його застосування слугує процесуальним забезпеченням права регресу, а умова, що за законом третя особа залучається чи вступає у справу на стороні позивача чи відповідача, передбачає, що участь у процесі третьої особи випливає з тих відносин, які пов`язують її з однією із сторін у процесі. Близький за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2024 у справі № 912/164/20.
Відповідно до статті 50 ГПК України підставою участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є їх заінтересованість у результатах вирішення спору, а саме: ймовірність виникнення в них у майбутньому права на позов або можливості пред`явлення до них позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.
Отже, ураховуючи наведене, відповідною умовою для залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, як за ініціативою суду, так і за клопотанням відповідних осіб, є саме те, що рішення господарського суду може вплинути на їх права та обов`язки.
У частині четвертій статті 50 ГПК України встановлено обов`язок суду зазначити обставин, на які саме права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду.
Суди попередніх інстанцій, розглядаючи заяви ТОВ «Маркхолдер» і АТ «Цефей» в частині заміни процесуального статусу ТОВ «Маркхолдер» з позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, дійшли обґрунтованого висновку, що рішення у цій справі може вплинути на права та обов`язки ТОВ «Маркхолдер», як особи, яка передала право вимоги правонаступнику.
Окрім наведеного, ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що він був неналежно повідомлений про перерву у підготовчому засіданні до 01.08.24 на 16:40.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Господарський суд Кіровоградської області ухвалу від 22.07.2024 про поновлення провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 01.08.2024 надіслав одержувачу ОСОБА_1 в його електронний кабінет 22.07.2024 о 15:41, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (арк. спр. 44, т. 1)
Також 26.07.2024 від третьої особи ОСОБА_1 до місцевого господарського суду через систему «Електронний суд» надійшли пояснення б/н від 26.07.2024 щодо позову або відзиву. У вказаній заяві скаржник просив: 1) визнати явку позивача у справі № 912/3031/19 обов`язковою; 2) витребувати у позивача оригінал товарного чека від 26.10.2019; 3) закрити провадження у цій справі; 4) вирішити вказані процесуальні питання без участі третьої особи. Крім того, ОСОБА_1 вказував, що вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню клопотання відповідача про заміну позивача ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника АТ «Цефей».
Отже, скаржник просив розглядати викладені ним у поясненнях б/н від 26.07.2024 процесуальні питання, зокрема й щодо заміни позивача ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника АТ «Цефей», без його участі.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам. Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою, або ж повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою (частини перша та друга статті 120 ГПК України).
Згідно з пунктом 3 частини другої наведеної статті учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.
Проте, як визначено у частині третій статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, ураховуючи викладене та зміст пояснень третьої особи ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що скаржник скористався своїм процесуальним правом та відмовився брати участь у судовому засіданні 01.08.2024 шляхом подання до суду відповідної заяви.
Усі процесуальні документи, подані учасниками спору та заінтересованими особами, надходили до електронного кабінету скаржника через систему «Електронний Суд». Зокрема, заява АТ «Цефей» від 23.07.2024 та спільна заява ТОВ «Маркхолдер» й АТ «Цефей» від 30.07.2024 (в порядку статті 52 ГПК України) щодо здійснення процесуального правонаступництва позивача - ТОВ «Маркхолдер» на його правонаступника - АТ «Цефей» та заміну процесуального статусу ТОВ «Маркхолдер» з позивача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача. Скаржник не скористався своїм правом подати заперечення через Електронний кабінет на вказані заяви, або особисто взяти участь у судовому засіданні.
Згідно з частинами другою та третьою статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 6 ГПК України).
Відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Місцевий господарський суд встановив, що всі учасники справи повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання належним чином, що підтверджується довідками Господарського суду Кіровоградської області про доставку електронного листа.
Отже, як встановив суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний господарський суд, скаржник був належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, призначеного на 01.08.2024. Більше того, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився та надіслав заяву про розгляд питань, зазначених у ній, у судовому засіданні за його відсутності.
З огляду на викладене, доводи скаржника щодо неналежного його повідомлення про час і місце підготовчого засідання Суд відхиляє.
Доводи скаржника про порушення апеляційним судом частини другої статті 39 ГПК України, оскільки суд не задовольнив заяву про відвід суддям Дарміну М. О., Чус О. Г., Кощеєву І. М., подану ОСОБА_1 25.09.2024, відхиляються Судом з огляду на таке.
25.09.2024 скаржник заявив відвід суддям апеляційного господарського суду: Дарміну М. О., Кощеєву І. М., Чус О. В. з посиланням на порушення порядку визначення суддів для розгляду цієї справи.
Центральний апеляційний господарський суд згідно з ухвалою від 03.10.2024 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Дарміна М. О., Кощеєва І. М., Чус О. В. визнав необґрунтованою.
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Дарміна М. О., Кощеєва І. М., Чус О. В. у справі № 912/3031/19 для вирішення питання про відвід було передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу і визначається в порядку, встановленому у частині першій статті 32 ГПК України.
Згідно з ухвалою від 09.10.2024 Центральний апеляційний господарський суд у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовив.
Предметом касаційного оскарження у справі, що розглядається, є ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 та постанова Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 912/3031/19 в частині задоволення заяви про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво). Питання розгляду заяви про відвід суддям апеляційного суду вирішувалося апеляційний судом в ухвалі від 09.10.2024, яку ОСОБА_1 не просить скасувати.
Відтак, колегія суддів не вбачає порушень норм матеріального чи процесуального законодавства судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Отже, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження для скасування оскаржуваних судових рішень і ухвалення нового рішення у цій частині про відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) з мотивів, викладених у цій постанові.
З урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши правильність застосування норм процесуального права в межах доводів касаційної скарги, Суд доходить висновку, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду від 01.08.2024 та постанова суду апеляційної інстанції від 05.11.2024 є законними та обґрунтованими, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 129 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 912/3031/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. Є. Жайворонок
Суддя І. В. Булгакова
Суддя А. А. Ємець